Читайте также:
|
|
Регламент 1251/70, що імплементує ст. 45 (3) (d) Договору про діяльність ЄС, регламентує право працівників та їх родин за певних обставин залишатися в державі-члені ЄС, де вони працювали, після того, як строк працевлаштування закінчився. Це право викладено в преамбулі Регламенту 1251/70 та є невід'ємною частиною права на постійне проживання працівників. Його може бути реалізовано також членами родини, навіть після смерті працівника.
Згідно зі ст. 2 (1) Регламенту 1251/70 працівники, що вийшли на пенсію, працівники-інваліди, та транскордонні працівники, за дотримання певних умов, мають право залишитися на постійне проживання в країні їх працевлаштування. Транскордонні працівники — це особи, що працюють на території однієї держави-члена, а мешкають в іншій. При цьому щоб мати право залишитися у відповідній державі-члені після закінчення строку роботи, такі працівники повинні пропрацювати в державі-члені ЄС не менше 3 років та повертатися до своєї держави після роботи щодня чи принаймні щотижня.
Пенсіонери можуть отримати право на постійне проживання в державі-члені ЄС після досягнення пенсійного віку якщо виконували роботу у відповідній державі-члені протягом не менше 12 місяців та безперервно проживали в цій країні понад З роки. Щодо інвалідів іде право з'являється, якщо інвалідність настала під час роботи у відповідній державі-члені ЄС та особа безперервно проживає в цій державі більше 2 років (вимоги мінімального строку проживання немає, якщо інвалідність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що дає право працівникові на державну пенсію).
Згідно зі ст. З Регламенту 1251/70 члени родини працівника також мають право постійного перебування в державі-члені його працевлаштування. Якщо працівник, який набув право на постійне проживання через досягнення пенсійного віку або інвалідність, помирає, його родина зберігає право постійного проживання. Якщо працівник помирає до набуття прав на постійне проживання, члени його родини також матимуть ці права, якщо: а) працівник на момент смерті безперервно мешкав на території відповідної держави-члена протягом принаймні 2 років; б) його смерть сталася через нещасний випадок на виробництві чи через професійне захворювання; в) інший з подружжя, що пережив, є громадянином держави-члена; г) інший з подружжя, що пережив, утратив громадянство цієї держави-члена ЄС через шлюб з померлим працівником.
На осіб, які набувають права постійного проживання за Регламентом 1251/70, також поширюється принцип рівного ставлення, який закріплено в Регламенті 1612/68, тобто такі особи можуть користуватися всіма благами так само, як ігромадяни відповідної держави-члена.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 57 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |