Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Індивідуальне підприємництво

Читайте также:
  1. Індивідуальне завдання
  2. Індивідуальне завдання
  3. Індивідуальне завдання.
  4. Комерційне (торговельне) підприємництво.
  5. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
  6. Страхове підприємництво.
  7. Суть та структура факторів (ресурсів) виробництва: земля, праця, капітал, підприємництво.
  8. Фінансово-кредитна підприємництво.

Індивідуальне підприємництво — це таке підприємництво, власником якого є одна людина. Власник індивідуального біз­несу є, як правило, і його менеджером. Він діє від свого імені і на свій ризик, має необмежену відповідальність (персональну) усім своїм майном за зобов'язання, які виникають у процесі підприємницької діяльності. Це означає, що майно індивіда як компенсацію за борги також конфіскують.

Індивідуальне підприємництво має різні форми, відобра­жені на рис. 2.3.1.

 
 

 


Рис. 2.3.1 Форми індивідуального підприємництва

Індивідуальна трудова діяльність (ІТД) – це найпростіша форма підприємництва. Щоб почати таку діяльність, доста­тньо подати в податкову службу за місцем проживання заяву про реєстрацію. Для більшості видів діяльності ніяких доз­волів на їх проведення не вимагається. Окремі види діяльності, перелік яких установлюється законодавчо, дозволяється про­водити тільки за ліцензією. Особи, які займаються ІТД, не ма­ють права використовувати найману працю. Індивід у ринко­вих умовах діє як фізична особа: купує патент; платить тільки прибутковий податок із громадян; розрахунки веде, як прави­ло, готівкою чи використовує свій особистий рахунок в Ощад­банку.

Ознаки ІТД відображені на рис. 2.3.2.

 
 

 

 


Рис. 2.3.2. Суттєві ознаки ІТД

Підприємництво без уточнення юридичної особи – це одна з вигідних форм індивідуального підприємства. На ринку то­варів і послуг підприємець без утворення юридичної особи ко­ристується такими ж правами, як і підприємство, а саме: має право відкрити свій розрахунковий рахунок у банку, товарний знак, одержувати кредити, проте він не має прана використову­вати найману працю, хоч може залучати громадян до своєї ро­боти на основі договору підряду чи на комісійних умовах. Став­ки податків на доходи, одержані від такого виду діяльності, нижчі ніж у підприємств. Підприємець без утворення юридич­ної особи є платником таких податків: прибуткового, місцевих податків і страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Індивідуальне приватне підприємство – це таке підприємс­тво, власником якого є приватна особа чи сім'я. Приватне підприємство є юридичною особою, тому може використовувати найману працю. Власник індивідуального підприємства само­стійно відповідає всім своїм майном за свої зобов'язання.

Індивідуальним підприємствам властиві як певні переваги, так і певні недоліки, які в узагальненому вигляді представлені на рис. 2.3.3.

 

 
 

 

 


 

 

Рис. 2.3.3. Переваги і недоліки індивідуального підприємництва

2.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки

 

Згідно з чинним законодавством підприємства можуть на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, і з цією метою можуть бути створені різні види об'єднань, відображених на рис. 2.4.1.

Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, визнається холдинговою ком­панією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підпри­ємствами встановлюються відносини контролю — підпорядку­вання відповідно до вимог Господарського кодексу України та інших законів.

Якщо з вини контролюючого підприємства дочірнім підпри­ємством було укладено невигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство має компенсувати завдані дочір­ньому підприємству збитки.

Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підпри­ємства опиниться у стані неплатоспромолшості і буде визнане банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредитора­ми дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємс­тво. Створюють холдингову компанію у формі відкритого ак­ціонерного товариства.

Дочірнє підприємство не може володіти паями, акціями, ін­шими цінними паперами холдингової компанії у будь-якій формі.

Конгломерат — статутне об'єднання підприємств, які здій­снюють спільну діяльність на основі добровільної централіза­ції функції виробництва, науково-технічної, інвестиційної, фі­нансової діяльності, а також організації комерційного обслу­говування. У конгломерат, як і багатогалузевий концерн, об'єднуються підприємства за вертикальним принципом, але його учасники користуються широкою економічною автоно­мією. Зв'язки між підприємствами, що входять у конгломерат, досить вільні і об'єднувальною ланкою виступають тільки ви­робничі капіталовкладення чи єдина політика у сфері одер­жання прибутку, які виходять з одного центру.

Промиспово-фіпаисові групи є об'єднанням, яке створю­ється за рішенням КМУ на певний строк із метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробниц­тва та структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також із метою виробництва кінцевої продукції.

До складу промислово-фінансової групи можуть входити промислові та інші підприємства, наукові й проектні устано­ви, інші установи й організації усіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається головне підпри­ємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фі­нансової групи як учасника господарських відносин.

Промисяово-фіпапсова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

Організація та діяльність об'єднань будь-якого виду ґрун­тується на таких принципах:

- добровільність входження підприємств на основі спіль­них інтересів;

- свобода у виборі організаційної форми об'єднання;

- дотримання чинного законодавства;

- добровільність у делегуванні підприємствами повнова­жень об'єднанню в цілому;

- самоуправління об'єднання;

- договірна основа організації відносин між учасниками один з одним та об'єднання в цілому.

Причин об'єднання підприємств є багато, але у кожному ви­падку виходять із доцільності, враховуючи позитивні сторони об'єднання й, оцінюючи можливі недоліки. Переваги й недолі­ки об'єднання підприємств представлені на рис. 2.4.2.


 


 

 


Рис. 2.4.1. Стисла характеристика основних видів об’єднання підприємств


 


 

Рис. 2.4.2. Переваги і недоліки об’єднання підприємств

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками можна класифікувати організаційно-правові форми підприємництва?

2. Які чинники впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва?

3. Дайте порівняльну характеристику видів господарських товариств.

4. Які форми індивідуального підприємництва можна виділити?

5. Які переваги і недоліки господарських товариств?

6. Які переваги і недоліки індивідуального бізнесу?

7. Чим зумовлено створення об’єднань підприємств?

8. Які види об’єднань виділяють у відповідності до чинного законодавства?

9. Чим зумовлюються особливий статус малого бізнесу в сучасній економіці?

10. Які проблеми гальмують розвиток малого підприємництва в Україні?




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 364 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав