Читайте также:
|
Розвиток сучасного наукового знання характеризується наявністю двох протилежних і разом з тим взаємозв'язаних тенденцій – диференціації і інтеграції. По мірі розширення і поглиблення пізнання об'єкту дослідження відбувається диференціація окремої науки на ряд дочірніх галузей, які в ході подальшого розвитку розділяються на декілька дисциплін. Так, становлення криміналістики як самостійної науки відбувалося в ході їївідокремлення відмежування від науки кримінального процесу. Розвиток криміналістики, у свою чергу, привів до подальшої диференціації наукового знання: у надрах її зародилася і сформувалася як самостійна дисципліна теорія оперативно-розшукової діяльності.
Процес диференціації, що заглиблюється|поглиблює|, внаслідок|внаслідок| складності і багатоаспектності об'єкту пізнання неминуче приводить|наводить| до необхідності його вивчення на стику з|із| іншими науками. В результаті відбувається|походить| взаємопроникнення різних галузей, виникають нові, пограничні|прикордонні| дисципліни, здійснюється інтеграція наукового знання. Розвиток криміналістики, наприклад, характеризувався не лише|не тільки| диференціацією, але і інтеграцією: в процесі його здійснювалося активне пристосування даних природних і технічних наук для потреб судочинства.
Інтеграційні тенденції чітко просліджуються|простежують| в розвитку сучасної психологічної науки. Широко проникаючи в різні види людської практики, психологія встановлює взаємозв'язки з|із| багатьма галузями наукового знання. Під впливом інтеграційних тенденцій з'являється|появляється| ряд|низка| нових міждисциплінарних галузей знання про людину, таких як нейропсихологія|, психолінгвістика, ергономіка, соціальна і юридична психологія.
Поява психологічних досліджень в галузі юридичної діяльності була обумовлена нагальними потребами практики боротьби зі|із| злочинністю, що має ряд|низку| яскраво виражених|виказувати| психологічних аспектів.
По-перше, сам злочин, як вольовий акт індивіда, пов'язаний з відповідними психологічними характеристиками особи|лиця|, що його вчинила; певне значення має і характер психологічних контактів злочинця і потерпілого, а у ряді випадків – і інших осіб|лиць|, в тій або іншій мірі|ступені| пов'язаних з подією злочину.
По-друге, процес розкриття злочину, що є протиборством слідчого, оперативних працівників, співробітників інших підрозділів правоохоронних органів|речей|, представників громадськості, з одного боку, і осіб|лиць|, що скоїли злочин, а також співучасників, –з|із| іншого, передбачає|припускає| складні взаємовідносини між ними, що значною мірою визначаються психологічними чинниками, особливо це стосується економічної злочинності|факторами|.
Ці питання з|із| кожним роком привертають все більшу увагу як вчених, так і практичних працівників. Науково обґрунтовані психологічні рекомендації мають важливе|поважне| значення для успішної діяльності правоохоронних органів, бо в центрі неї знаходиться|перебуває| людина з|із| її індивідуально-психологічними особливостями. Виховання громадян в дусі пошани|поваги| до законів і правил громадської моралі, профілактика злочинів, встановлення об'єктивної істини, індивідуалізація покарання|наказання|, перевиховання осіб|лиць|, що вчинили|вчинили| правопорушення, – все це в тій або іншій мірі|ступені| пов'язано з вирішенням комплексу психологічних проблем.
Довгий час розробка цих проблем здійснювалася в рамках|у рамках| кримінології, криміналістики, кримінально-виконавчого права і інших юридичних наук. Проте|однак| поступово сформувалася спеціальна галузь знання – судова психологія, що вивчає пограничні|прикордонні| питання психології і права. Особливо активізувалася робота в цій галузі після|потім| прийняття|приймання| в 1964 році постанови|ухвали| «Про заходи щодо подальшого|дальшому| розвитку юридичної науки і поліпшенню|покращанню| юридичної освіти|утворення| в країні», в якій було визнано необхідним розвернути наукові дослідження проблем судової психології і ввести|запроваджувати| її викладання в юридичних учбових закладах. Надалі ця галузь знання стала називатися юридичною психологією, старе ж найменування збереглося за психологічними дослідженнями в галузі судочинства. Рішенням Державного комітету з науки і техніки при Раді|пораді| Міністрів СРСР юридична психологія визнана самостійною науковою дисципліною.
У системі даної науки прийнято виділяти три найбільш зріло|дозрілих| сформованих розділи: кримінальна, судова і кримінально-виконавча (пенітенціарна) психологія. Розвиток юридичної психології і викладання її основ в юридичних учбових закладах сприяло широкому проникненню психологічних знань в практику оперативних апаратів. Все наполегливіше|настійний| почала|стала| відчуватися потреба в психологічних рекомендаціях, направлених|спрямованих| на вдосконалення оперативно-розшукової діяльності. У спеціальній і юридичній літературі неодноразово висловлювалася думка про необхідність глибокої і всесторонньої|всебічної| розробки психологічних проблем оперативно-розшукової діяльності.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 138 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |