Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Читайте также:
  1. Адміністративне право і галузі приватного права
  2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ
  3. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки.
  4. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
  5. Аналіз зовнішньої діяльності підприємства на основі системного підходу
  6. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників
  7. В.Г. Афанасьєв називає наступні основні управлінські функції: вироблення і ухвалення управлінського рішення; організація; регулювання і корегування; облік і контроль.
  8. Варіант 8 (Р,С,Т,У) Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Правовий режим іноземного інвестування
  9. Взаємодія державної влади, об'єднань роботодавців та профспілок у визначенні і проведенні в життя узгодженої соціально-економічної політики в галузі трудових відносин – це

 

Нормативну базу державного управління у галузі зовнішньої політики становлять такі важливі акти, як Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., Акт прого­лошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., Конститу­ція, Закон "Про основи національної безпеки України", Воєнна доктрина України, закони України від 29 червня 2004 р. "Про міжнародні договори України", від 12 вересня 1991 р. "Про правонаступництво України", Закон "Про дипломатичну служ­бу", закони України від 23 квітня 1999 р. "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях", від 4 лютого 1994 р. "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Закон "Про біженців", Закон України від 1 липня 2010 р. "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", Положення про диплома­тичне представництво України за кордоном, затв. розпоряджен­ням Президента України від 22 жовтня 1992 р. № 166/92-рп, Консульський статут України, затв. Указом Президента України від 2 квітня 1994 р. № 127/94, тощо.

Публічне адміністрування закордонних справ полягає в діяль­ності державних органів, спрямованої на здійснення зовнішньої політики України. Зовнішньополітична діяльність Україниспрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробіт­ництва з членами міжнародного співтовариства за загально­визнаними нормами міжнародного права.

До повноважень Верховної Ради Україниу сфері зовнішніх відносин належать: визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище Ук­раїни; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру; схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України; надання законом згоди на обов’яз­ковість міжнародних договорів України та денонсація міжнарод­них договорів України.

У сфері зовнішніх зносин представницькі функції виконує Президент України.Згідно зі ст. 102 Конституції Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він представляє державу у сфері міжнародних відносин, відвідує з офіційними і неофіційними візитами зарубіжні країни, бере участь у роботі міжнародних форумів тощо, здійснює керівництво зовнішньо­політичною діяльністю держави, веде переговори і укладає між­народні договори України. Крім цього, згідно з Конституцією Президент України призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав. Вірча грамота надсилається главою іноземної держави Президентові України, що засвідчує офіційний статус глави дипломатичного представництва, і він приступає до виконання своєї місії з моменту вручення вірчої грамоти. Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постій­ний представник України при міжнародній організації призна­чаються на посади і звільняються з посад Президентом України за поданням Міністерства закордонних справ України. Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства, що передбачено Законом України від 18 січня 2001 р. "Про громадянство України".

Відповідно до ст. 116 Конституції Кабінет Міністрів України забезпечує суверенітет і економічну самостійність України, здій­снення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, зокре­ма у сфері закордонних справ.

З метою підвищення ефективності, цілеспрямованості та узгодженості здійснення зовнішньої політики України коорди­націю діяльності міністерств, інших органів виконавчої влади й установ у сфері зовнішніх зносин покладено на Міністерство закордонних справ України (МЗС). Його правовий статус визна­чено Положенням, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 381/2011.

МЗС є центральним органом виконавчої влади, який забез­печує реалізацію зовнішньої політики держави і координацію відповідних заходів у сфері зовнішніх зносин України. МЗС здійснює свої повноваження безпосередньо та через інші органи дипломатичної служби. Основними завданнямиМЗС є:

— формування та реалізація державної політики у сфері зовнішніх зносин України;

— забезпечення провадження зовнішньополітичної діяль­ності держави;

— забезпечення проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, правових, наукових та інших зв’язків з інозем­ними державами, міжнародними організаціями, та здійснення аналізу відповідних тенденцій у цих сферах;

— забезпечення дипломатичними засобами захисту та зміц­нення незалежності, державного суверенітету, безпеки, терито­ріальної цілісності та непорушності кордонів України, її націо­нальних інтересів;

— участь у забезпеченні у межах повноважень реалізації державної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економічну систему;

— сприяння входженню України до світового інформаційного простору, піднесенню її міжнародного авторитету, формуванню позитивного іміджу держави як надійного і передбачуваного партнера;

— участь у формуванні та реалізації державної політики, спрямованої на інтеграцію України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі, продовження конструктивного партнер­ства з НАТО;

— забезпечення розвитку зв’язків із закордонними україн­цями та їхніми громадськими організаціями, координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади у цій сфері;

— участь у забезпеченні розвитку міжнародно-правової бази співробітництва України з членами міжнародного співтовариства;

— внесення на розгляд Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів України пропозицій щодо реагування на найбільш важливі та резонансні події у світі, що безпосередньо стосуються інтересів України, та забезпечення їх інформацією, необхідною для здійснення ефективної зовнішньої та внутрішньої політики;

— формування і реалізація державної політики у сфері роз­витку дипломатичної служби та здійснення функцій дипло­матичного протоколу у сфері здійснення зовнішніх зносин з іншими державами та міжнародними організаціями;

— координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади щодо проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України;

— організація та здійснення в Україні та за кордоном кон­сульської роботи.

МЗС очолює Міністр, який призначається на посаду та звіль­няється з посади за поданням Прем’єр-міністра України Пре­зидентом України.

Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основними завданнями яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юри­дичних осіб за кордоном. Постійні представництва України при міжнародних організаціях є постійно діючими установами України за кордоном, основними завданнями яких є представ­ництво України при міжнародних організаціях, підтримання з такими міжнародними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном.

Спеціальним нормативно-правовим актом регулюється здій­снення дипломатичної служби, яка є складовою державної служби, однак має певні особливості організації її діяльності. Ці особливості знайшли своє відображення у Законі "Про дипло­матичну службу", а також Консульському статуті України, від­повідних міжнародно-правових актах. Дипломатична служба України— це професійна діяльність громадян України, спря­мована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

Дипломатичними працівниками можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову вищу освіту, необхідні професійні та ділові якості, молодіють державною та іноземними мовами і за станом здоров’я можуть бути направлені у довго­термінове відрядження. Прийняття на дипломатичну службу здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли призна­чення на дипломатичні посади здійснює Президент України. Порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу визначається Кабінетом Міністрів України. Міністр за­кордонних справ України має право самостійно добирати та приймати осіб на посади для роботи в патронатній службі.

Законом "Про дипломатичну службу" встановлено порядок призначення на дипломатичні посади та звільнення залежно від категорії посади. Специфіка функцій та завдань дипломатич­ної служби зумовлюють також особливості правового регулю­вання процесу її проходження та службової кар’єри, правового статусу працівників дипломатичної служби, питань відповідного матеріального забезпечення (оплата праці, режим щорічних та додаткових відпусток, соціально-побутове забезпечення та гаран­тії, що надаються працівникам дипломатичної служби та членам їх сімей, забезпечення дипломатичних працівників предметами представницької екіпіровки, державне страхування життя і здоров’я працівників). Законом встановлені також підстави при­пинення дипломатичної служби, відставки окремих категорій дипломатичних працівників.

Систему органів дипломатичної служби складають:Мініс­терство закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, закордонні дипломатичні установи України. Безпосереднє керівництво ор­ганами дипломатичної служби здійснює Міністр закордонних справ України.

Представництва Міністерства закордонних справ України на території України утворюються в регіонах, де є іноземні кон­сульські установи чи представництва міжнародних організацій. Відповідно до Положення про Представництво Міністерства закордонних справ України на території України, затв. постано­вою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 1050, основними завданнямиПредставництва є:

— сприяння розвитку дружніх відносин України з іноземними державами, розширенню економічних, науково-технічних, гума­нітарних, культурних, спортивних зв’язків і туризму;

— подання допомоги іноземним консульським установам у виконанні ними функцій щодо захисту прав і законних інтересів іноземних фізичних та юридичних осіб, у здійсненні інспекцій щодо суден, літаків та їх екіпажів, а також інших функцій;

— сприяння місцевим органам виконавчої влади у здійсненні ними міжнародних зв’язків, подання їм відповідної методичної, консультаційної та інформаційної допомоги;

— виконання інших завдань згідно із законодавством України.

Дипломатичні представництва та консульські установи Ук­раїни за кордоном є постійно діючими установами України, основним завданням яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відно­син, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.

Функціїдипломатичного представництва України включають:

— представництво України в державі перебування та під­тримання з цією державою офіційних відносин;

— захист інтересів України, прав та інтересів її громадян та юридичних осіб в державі перебування;

— ведення переговорів з урядом держави перебування;

— з’ясування всіма законними засобами становища і подій у державі перебування та інформування про них відповідних орга­нів України;

— поширення в державі перебування інформації про ста­новище в Україні і події міжнародного життя;

— заохочення дружніх відносин між Україною і державою перебування та розвиток їх співробітництва в галузі економіки, культури і науки.

Дипломатичне представництво України може виконувати і консульські функції, для чого в їх складі можуть утворюватися консульські відділи на чолі з генеральними консулами, консу­лами.

Статус, завдання та функції консульської установи України за кордоном визначаються Консульським статутом. Консульські установи України захищають за кордоном права та інтереси

України, юридичних осіб і громадян України; сприяють розвит­кові дружніх відносин України з іншими державами, розши­ренню економічних, торговельних, науково-технічних, гумані­тарних, культурних, спортивних зв’язків і туризму; сприяють вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.

Керівництво консульськими установами здійснюється {Мі­ністерством закордонних справ України. Загальне керівництво діяльністю консульської установи в державі перебування здій­снюється відповідним дипломатичним представництвом України.

Постійні представництва України при міжнародних органі­заціях є постійно діючими установами України за кордоном, основним завданням яких є представництво України при між­народних організаціях, підтримання з такими міжнародними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном.

У системі органів дипломатичної служби України можуть утворюватися спеціальні місії, а також делегації на сесії між­народних організацій, статус, завдання та функції яких залежно від рівня місії визначаються Президентом України або Міністром закордонних справ України. Спеціальні місії є тимчасовими місіями, що за своїм характером представляють Україну і направляються Україною до іншої держави за її згодою для розгляду з цією державою певних питань або для виконання щодо неї певного завдання.


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2020 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав