Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

В СФЕРІ ЮСТИЦІЇ

Читайте также:
  1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ
  2. В останні роки активізувалося міжнародне співробітництво Ук­раїни у кримінально-виконавчій сфері, про що йшла мова в першому питанні лекції.
  3. ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНІ ОРГАНИ У СФЕРІ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. Державна політика у сфері економіки поч. 90-х рр. та загальний стан галузей економіки у 1991-1993 рр.
  5. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯК РІЗНОВИД ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
  6. Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюється відповідно до вимог ст. 7, 8, 9 ЗУ
  7. ЕКОСОР як орган ООН, відповідальний за виконання функцій ООН, в том числі і у сфері прав людини
  8. Елементи правовідносин у сфері соціального захисту
  9. Європейські принципи адміністративного права в сфері публічного адміністрування та надання адміністративних послуг.

Основною метоюпублічного адміністрування в галузі юстиції є забезпечення законності, організація захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також держави. До об’єктів державного впливуу галузі юстиції слід віднести систему судових установ, державного та приватного нотаріату, адвока­тури, органів реєстрації актів цивільного стану, судово-експертні установи, органи виконавчої служби, систему правової освіти населення тощо. Адміністративно-правове регулювання в сфері юстиції здійснюється на підставі таких нормативно-правових актів: закони України від 2 вересня 1993 р. "Про нотаріат", від 19 грудня 1992 р. "Про адвокатуру", від 1 липня 2010 р. "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", від 24 березня 1998 р. "Про державну виконавчу службу" тощо.

Система суб’єктівпублічного адміністрування у сфері юстиції включає:

— Міністерство юстиції України;

— Державну архівну службу України;

— Державну виконавчу службу України;

— Державну пенітенціарну службу України;

— Державну реєстраційну службу України;

— Державну службу України з питань захисту персональних даних.

Міністерство юстиції України(Мін’юст України) є централь­ним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Положення про Міністерство юстиції України затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 395/2011.

ЗавданнямиМіністерства юстиції України є:

— формування і забезпечення реалізації державної правової політики, політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС, політики з питань банкрутства;

— формування і забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері вико­нання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

— забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини, під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю інозем­них суб’єктів та України;

— експертне забезпечення правосуддя;

— організація роботи нотаріату;

— виконання функцій центрального засвідчувального орга­ну шляхом забезпечення створення умов для функціонування засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або інших державних органів та центрів сертифікації ключів;

— протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);

— здійснення міжнародно-правового співробітництва, забез­печення дотримання і виконання зобов’язань, узятих за між­народними договорами України з правових питань.

Мін’юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.

Через Міністра юстиції України Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність інших суб’єктів публічного адміністрування у сфері юстиції.

Державна архівна служба України(Укрдержархів) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері архівної справи, діловодства та ство­рення і функціонування державної системи страхового фонду документації (СФД), а також міжгалузеву координацію з питань, що належать до її компетенції. Правовий статус Державної архів­ної служби України визначається Положення, затвердженим указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 407/2011.

Основними завданнямиУкрдержархіву є:

— внесення пропозицій щодо формування державної політи­ки у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціону­вання державної системи СФД, забезпечення її реалізації;

— організація формування, державного обліку та зберігання документів Національного архівного фонду, використання ві­домостей, що в ньому містяться;

— координація і контроль за формуванням СФД, його ве­денням, утриманням і видачею користувачам копій документів СФД, необхідних для поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господар­ського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих), аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій та в особливий період, а також у сфері збереження інформації про культурні цінності, забезпечення зберігання та використання архівних електронних документів;

— контроль за діяльністю архівних установ, служб діло­водства, управління та контроль відповідно до законодавства за діяльністю підприємств, установ, організацій СФД;

— організація проведення науково-дослідних робіт у сфері архівної справи, документознавства, археографії, формування та зберігання СФД.

Державна виконавча служба України (ДВСУкраїни) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів. Правовий статус ДПСУкраїни визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 385/2011.

Основними завданнямиДВС України є:

— реалізація державної політики у сфері організації примусо­вого виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);

внесення пропозицій щодо формування державної полі­тики у сфері виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);

— забезпечення своєчасного, повного і неупередженого вико­нання рішень судів та інших органів (посадових осіб) у порядку, встановленому законодавством;

— здійснення освітньо-роз’яснювальної роботи з питань ви­конання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Державна пенітенціарна служба України(ДПтС України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалі­зацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Правовий статус ДПтС України визначено Положен­ням, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 394/2011.

Основними завданнямиДПтС України є:

— реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

— внесення пропозицій щодо формування державної полі­тики у сфері виконання кримінальних покарань;

— забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;

— контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту.

ДПтС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька областей) територіальні органи управління, а також через під­порядковані територіальним органам управління кримінально-виконавчу інспекцію, установи виконання покарань, слідчі ізо­лятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи і організації, створені для забезпе­чення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Державна реєстраційна служба України(Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнямиякого є:

— реалізація державної політики у сферах державної реєстра­ції актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів за­гальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

— внесення на розгляд Міністра юстиції України пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

Правовий статус Державної реєстраційної служби України визначено Положенням, затвердженим Указом Президента Ук­раїни від 6 квітня 2011 р. № 401/2011.

Державна служба України з питань захисту персональних даних(ДСЗПД України) є центральним органом виконавчої влади, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту персональних даних. Правовий статус ДСЗПД України визначено Положенням, затвердженим Указом Президента Ук­раїни від 6 квітня 2011 р. № 390/2011.

Основними завданнямиДСЗПД України є:

— внесення пропозицій щодо формування державної полі­тики у сфері захисту персональних даних;

— реалізація державної політики у сфері захисту персональ­них даних;

— контроль за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних;

— здійснення міжнародно-правового співробітництва у сфері захисту персональних даних.

Важливою ділянкою роботи Міністерства юстиції України є організація діяльності органів нотаріату та реєстрація адвокатських об’єднань.

Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом "Про нотаріат", з метою надання їм юридичної вірогідності. Правові засади організації і діяльності нотаріальної служби закріплено зазначеним Законом, згідно з яким вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, окремі нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Також окремі нотаріальні дії здійснюють уповноважені по­садові особи консульських установ України, що розташовані за кордоном.

Класифікацію повноважень, якими наділені Міністерство юстиції та відповідні управління юстиції щодо реалізації функ­цій управління нотаріатом, розподіляють на наступні групи:

— повноваження, які становлять організаційну групу (керів­ництво державними нотаріальними конторами, забезпечення допуску до професії, а саме організація стажування осіб, що мають намір зайнятися нотаріальною діяльністю, проведення кваліфікаційних іспитів, видача та анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю, реєстраційних по­свідчень приватних нотаріусів, встановлення вимог щодо робо­чого місця приватного нотаріуса, визначення нотаріальних округів тощо);

— повноваження щодо здійснення нормативних функцій (видання різноманітних наказів, інструкцій, правил та інших правових актів, що стосуються нотаріальної діяльності);

— повноваження щодо здійснення методичних функцій (узагальнення нотаріальної практики, проведення методичних семінарів, нарад, здійснення відповідної видавничої діяльності тощо);

— повноваження в галузі контролю (зокрема, це контроль за виконанням професійних обов’язків та контроль за дотри­манням правил нотаріального діловодства).

Відповідно до Конституції (ст. 59) кожен має право на правову допомогу. Особливе місце серед інституцій, що забез­печують реалізацію цього права, посідає адвокатура, яка по­кликана на професійному рівні виконувати важливі завдання щодо надання правової допомоги громадянам, підприємствам, установам, організаціям, громадським об’єднанням.

Адвокатура — це добровільне професійне громадське об’єд­нання, яке покликане згідно з Конституцією сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян Ук­раїни, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Відповідно до Закону "Про адвокатуру" юридична допомога адвокатами здійснюється шляхом: надання консультацій, роз’яс­нень, довідок, рекомендацій, порад з правових питань; скла­дання документів юридичного характеру (позови, скарги тощо); представництва в судах загальної юрисдикції з цивільних, адмі­ністративних та кримінальних справ; юридичного обслугову­вання підприємств, установ, організацій, окремих громадян на підставах складених окремих договорів.

Законом "Про адвокатуру" встановлено, що адвокат надає правові послуги індивідуально або об’єднавшись з іншими адвокатами в адвокатські колегії, фірми, об’єднання.

Вищим органом колегії адвокатів є загальні збори чи конфе­ренція членів колегії, що обирають президію колегії адвокатів, ревізійну комісію; встановлюють чисельний склад, штати колегії; заслуховують і затверджують звіти про діяльність президії і ревізійної комісії колегії; розглядають скарги на постанови президії колегії тощо.

З огляду на те, що адвокатура — це громадська організація, яка діє на засадах самоврядування і самостійно вирішує всі свої питання, її взаємовідносини з Міністерством юстиції України та його органами будуються в основному на засадах співробітництва.

Водночас органи юстиції здійснюють організуючий вплив на адвокатську діяльність: Державна реєстраційна служба України реєструє адвокатські колегії, узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність, фінансує оплату праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги; Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, Головні управління юстиції областей, Київ­ської та Севастопольської міських державних адміністрацій формують кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури і здійснюють організаційне забезпечення їх діяльності. Названі комісії, до складу яких входять представники органів юстиції, беруть участь у визначенні рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю та вирішують питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів.

Забезпечення виконання покладених на Міністерство юстиції України завдань щодо розвитку системи нотаріальних послуг, організації роботи органів нотаріату та адвокатських об’єднань покладено на Департамент нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань.

Значною є діяльність Міністерства юстиції в галузі правової роботи та освіти. Відповідно, основними завданнямиУправління координації правової роботи та правової освіти є:

— здійснення методичного керівництва правовою роботою у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади;

— координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо правової освіти населення, здійснення методичного забезпечення цієї освіти, формування у громадян правового світогляду, ви­вчення стану правового інформування у навчальних закладах, на підприємствах, установах та організаціях, надання їм необ­хідної допомоги;

— підготовка проектів нормативно-правових актів з питань, що віднесені до компетенції Управління;

— участь у розробці пропозицій, спрямованих на реалізацію державної правової політики та здійснення в Україні правової реформи.

На формування та функціонування системи юстиції здійснює вплив також й Вища рада юстиції, адміністративні повноваження якої останнім часом, зокрема після набрання чинності Законом "Про судоустрій і статус суддів", значно розширилися. На Вищу раду юстиції покладено вирішення низки питань, які стосуються функціонування не тільки судової, а й прокурорської систем. До її відання належать: внесення подань Президенту України про призначення на посади суддів та звільнення їх з посад, призначення суддів за поданням відповідної ради суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільнення їх з цих посад, розгляд справ про порушення суддями вимог щодо несумісності тощо. Основне її завдання— це формування високопрофесійного суддівського корпусу із висококваліфіко­ваних правознавців, здатних неухильно дотримуватись законів, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя.

Вища рада юстиції формуєтьсятрьома гілками влади — за­конодавчою, виконавчою і судовою, а також прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства — адвокату­рою, навчальними та науковими юридичними колами. Відповід­но до Конституції Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по 3 члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури — 2 членів. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Керівництво роботою Вищої ради юстиції здійснює Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності — заступник Голови Вищої ради юстиції. Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юсти­ції працюють на постійній основі. Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на 3 роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендо­ваний громадянин України, не молодший 35 років і не старший 65 років, який проживає в Україні не менш як 10 останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше 10 років.

У разі якщо на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.

УВищій раді юстиції створені наступні секції:з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад; дисцип­лінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Щодо судової системи слід розглянути і повноваження Дер­жавної судової адміністрації(ДСА), яка відповідно до покладених на неї завдань:

1) забезпечує належні умови діяльності судів, органів суддів­ського самоврядування, кваліфікаційних комісій суддів, Академії суддів;

2) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік, Програми діяльності Кабінету Мі­ністрів України та державних цільових програм у відповідній сфері, забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень;

3) розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів та переглядає їх не рідше ніж 1 раз на 3 роки;

4) виконує функції головного розпорядника коштів держав­ного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяль­ності судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, територіальних управлінь державної судової адміністрації та ДСА;

5) вивчає практику організації діяльності судів, узагальнює відповідні пропозиції територіальних управлінь;

6) бере участь у підготовці проектів актів законодавства щодо організаційного забезпечення діяльності судів та інших питань судоустрою;

7) веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали щодо призначення, обрання та звільнення суддів;

8) забезпечує проведення заходів, пов’язаних із складенням присяги суддями, призначеними на посаду вперше;

9) оприлюднює в офіційних друкованих виданнях інфор­мацію щодо ініціювання питання про обрання суддів безстро­ково, а у передбачених законом випадках — про початок діяль­ності судів;

10) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необ­хідну потребу у спеціалістах, здійснює в установленому порядку державне замовлення на підготовку відповідних спеціалістів тощо.

Крім того, варто зазначити, що певні зміни торкнулись сис­теми судової гілки влади, а саме було ліквідовано військові суди, які до прийняття Закону "Про судоустрій і статус суддів" були складовою частиною судів загальної юрисдикції. Тепер, відповідно до ст. 17 Закону "Про судоустрій і статус суддів" систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України, який є найвищим судовим орга­ном у системі судів загальної юрисдикції. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

 

 


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 12 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.028 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав