Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Види транспорту та їх використання у практиці міжнародних перевезень.

Читайте также:
  1. V. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  2. АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НАРОДІВ АЗІЇ ТА АФРИКИ ЯК НОВА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ
  3. Аналіз ефективності використання короткострокових кредитів
  4. В загальному вигляді міжнародний рух капіталу означає переміщення капіталу між суб’єктами міжнародної економіки з метою його оптимального використання.
  5. В.О.Кравець, Ю.М.Колибін. Проектування та використання програм діагностики мереж.-Навч.пос. /Харків, НТУ “ХПІ”, 2004, -388с.
  6. Взаємодія підприємств різних видів транспорту
  7. Видатки державного бюджету як форма використання бюджетних ресурсів.
  8. Види міжнародних правопорушень
  9. види та використання

Транспорт - життєво важлива галузь господарства, що забезпечує економічну безпеку і цілісність держави. ЗЕД тісно пов’язана із транспортними операціями, оскільки вони починають і завершують процес реалізації зовнішньоторговельної операції, а також помітно впливають на контрактну ціну товару. Приблизно 1/ 4 міжнародної торгівлі послугами приходиться на транспортні послуги.

Нормальна робота транспорту забезпечує виконання укладеного сторонами контракту і зобов’язання доставки товарів у термін і без втрат. При торгівлі з зарубіжними країнами прискорення доставки експортних вантажів у пункти призначення означає прискорення реалізації операції, а отже, і надходження іноземної валюти. Скорочення часу обертання товарів прискорює оборотність коштів, вкладених у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, відвантажені покупцям.

У процесі ЗЕД учасники транспортного процесу вступають у складні відносини, механізм яких складається під впливом політичних і економічних чинників, комерційних і правових, міжнародних і національних норм, актів, звичаїв. За цих умов вантажовласнику все важче стає орієнтуватись в транспортній обстановці, яка залежить від стану міжнародних ринків і позицій клієнтури, транспортної політики окремих країн, а також міжнародних союзів. Зусилля підприємства навіть за високої якості експортної продукції можуть бути зведені нанівець незадовільною організацією транспортного обслуговування, прорахунками і помилками при виборі базисних умов постачання товарів, транспортних умов у договорах купівлі-продажу.

Міжнародна практика перевезення вантажів свідчить, що транспортні витрати останнім часом зростають і економіка України несе значні збитки. Це зумовлено, передусім, нестачею транспортних засобів, малою швидкістю перевезення, непідготовленістю вантажів до перевезення, недостатньою відповідальністю перевізників за псування вантажів у дорозі, при перевантаженні і зберіганні. Висока ефективність зовнішньоекономічних зв’язків України може бути досягнута лише за наявності якісного транспортного обслуговування, яке включає вибір раціонального напряму перевезення, виду транспорту, технології перевезення і навантаження, дотримання комерційно-правових умов договору і кваліфікованої організації транспортного процесу.

Міжнародні перевезення регламентуються внутрішніми законодавчими актами країнами і міждержавними угодами. Умови роботи іноземних транспортних засобів на території України регламентуються міжнародними угодами і конвенціями, учасницею яких є Україна. На сьогодні Україна уклала понад 60 угод з країнами СНД і Прибалтики, в яких передбачається двостороннє і багатостороннє співробітництво в галузі транспортних відносин.

Міжнародні транспортні відносини – це форма МЕВ, що виникла між суб’єктами ЗЕД з приводу переміщення вантажів і пасажирів з однієї країни в іншу.

Класифікація транспортних перевезень:

Запредметом транспортних операцій- розрізняють вантажні та пасажирські перевезення.

Завидом транспорту - міжнародні перевезення вантажів забезпечуються транспортом загального користування - морським, річковим, залізничним, автомобільним, повітряним і трубопровідним.

Затранспортною характеристикою товарів - товари, що підлягають перевезенню, можуть перевозиться навалом, насипом, наливом (масові вантажі), а також поштучно, в пакетованому вигляді і в контейнерах (генеральні вантажі).

Заперіодичністю поставки - розрізняють лінійне (регулярні перевезення, заздалегідь об’явлений розклад руху суден, заздалегідь встановлені ставки фрахту) та трампове судноплавство (нерегулярні перевезення, ставка фрахту формується під впливом попиту і пропозиції на тоннаж).

Запорядком проходження кордону - перевантажувальні, безперевантажувальні та транзитні перевезення.

Затранспортно-технологічною системою - розрізняють пакетні, контейнерні, ролкерні, ліхтерні (перевезення вантажів за допомогою буксирів і для безпричальних вантажних операцій при навантаженні або розвантаженні на рейді глибокосидячих суден, які не можуть зайти в порт і стати до причальної стінки), паромні (перевезення пасажирів і транспортних засобів між двома берегами водної перешкоди (ріки, озера, протока і навіть моря)) та баржові перевезення.

Завидом сполучення - прямі та послідовні перевезення.

За місцем здійснення операцій - внутрішні та закордонні перевезення.

При виборі того чи іншого виду транспорту при плануванні перевезень вантажів враховуються наступні чинники:

n вид вантажу;

n відстань і маршрут перевезень;

n фактор часу;

n вартість перевезення;

n безпечність транспортування.

В обслуговуванні міжнародної торгівлі між країнами, відокремленими одна від одної морями і океанами, надзвичайно важливе місце посідає морський транспорт, що вважається найбільш універсальним і ефективним засобом доставки великих мас вантажів на далекі відстані. Цей вид транспорту забезпечує перевезення понад 60% обсягу міжнародної торгівлі. Вантажовласники сплачують володарям суден у вигляді фрахту за перевезення вантажів у міжнародних морських сполученнях 105-110 млрд. дол. щорічно, що дорівнює приблизно 7% вартості світового експорту. Основну частину міжнародних морських вантажопотоків складають масові наливні і навалочні вантажі: нафта, нафтопродукти, залізна руда, кам’яне вугілля, зерно. З інших вантажів морської торгівлі виділяються готова промислова продукція, напівфабрикати, продовольство.

Основні переваги морського транспорту:

· можливість забезпечення масових міжконтинентальних перевезень зовнішньо-торгівельного обороту;

· незначні початкові вкладення в транспортні шляхи;

· низька собівартість перевезень;

· незначні витрати енергії (палива) завдяки гладкості шляху;

· висока продуктивність;

· практично необмежена пропускна здатність;

· високий рівень механізації перевантажувальних робіт;

· у великому каботажі вигідніше залізничних перевезень у кілька разів.

Недоліки морського транспорту:

· досить низькі швидкості (виміряються у вузлах. Вузол — позасистемна одиниця швидкості, яка застосовується в морській навігації, рівна 1,852 км/год.);

· залежність від кліматичних умов: сильних туманів, течії, криги в портах;

· необхідність створення дорогих портових господарств із високим рівнем механізації;

· обмежене застосування в прямому сполученні;

· невисока ефективність у малому каботажі;

· можливі екологічні проблеми при перевалці вантажів і обробці судів.

Цілі розвитку морського транспорту:

· підвищення швидкості кораблів;

· створення нових і модернізація старих типів рухомого складу;

· розвиток системи «річка-море», поромних переправ, контейнеровозів і інших спеціалізованих кораблів;

· впровадження нових силових установок;

· удосконалювання навігаційних систем управління (до 30 % аварій відбувається через їхню недосконалість);

· будівництво плавучих причалів, глибоководних портів для безпечного приймання та обробки великовантажних кораблів;

· розширення криголамного парку;

· будівництво трубопроводів в акваторії портів;

Серйозним конкурентом морському транспорту у міжконтинентальних перевезеннях цінних вантажів останнім часом став ПОВІТРЯНИЙ ТРАНСПОРТ. Повітряний транспорт, будучи універсальним, використовується переважно для перевезення пасажирів на середні та далекі відстані та окремі види вантажів. На долю повітряного транспорту приходиться приблизно 15 % обсягу пасажирських перевезень у міжміському сполученні. Обсяг вантажів, перевезених повітряним транспортом, незначний. Номенклатура вантажів обмежена: коштовні вантажі (наприклад, твори мистецтва, антикваріат, дорогоцінні метали і камені, хутро й ін.); вантажі, що вимагають термінової доставки, у тому числі ті, що швидко псуються; гуманітарна допомога; медикаменти; пошта; продовольчі і промислові товари для віддалених регіонів; вантажі для надзвичайних ситуацій.

До специфічних сфер діяльності повітряного транспорту варто віднести:

· монтаж будівельних висотних споруд, магістральних газо- і нафтопроводів, ліній електропередач;

· інспекцію дорожнього руху;

· сільськогосподарські роботи (поливання, внесення добрив, розпилення пестицидів);

· пожежегасіння, особливо лісових масивів;

· зв'язок з далековіддаленими і важкодоступними районами;

· швидка медична допомога, у тому числі передислокація фахівців вузького медичного профілю в екстрених випадках при їхній відсутності або недостачі в даній місцевості;

· обслуговування полярних районів;

· геологорозвідка;

· розвідка покладів нафти;

· доставка робітників до морських нафтових промислів при вахтовому методі роботи.

Основні переваги повітряного транспорту:

· висока швидкість доставки пасажирів і вантажів;

· маневреність і оперативність, особливо при організації нових маршрутів;

· можливість швидкої передислокації рухомого складу при зміні пасажиропотоків, у тому числі через аварії на інших видах транспорту;

· велика відстань безпосадочних перельотів (близько 10000 км);

· найкоротший шлях проходження;

· економія суспільного часу завдяки прискоренню доставки;

· необмежені провізні можливості (сьогодні вони обмежені лише потужністю, аеродрому);

· відносно невеликі капітальні вкладення (на 1 км повітряного шляху приблизно в 30 разів менше, ніж на 1 км залізничної колії).

Недоліки повітряного транспорту:

· висока собівартість перевезень;

· залежність від погодно-кліматичних умов;

· неможливість перевезення великих вантажів;

· дуже високий ризик.

Намічається нова тенденція за кордоном — перевезення дрібних партій вантажів (так називані парцельні вантажі) повітряним транспортом. Вартість транспортування може бути знижена за рахунок зменшення страховки (крадіжки, втрати та пошкодження вантажів на повітряному транспорті бувають набагато рідше, ніж на наземних видах транспорту), спрощення тари та упакування через відсутність зовнішнього впливу. У табл. 1 представлений перелік витрат (за даними закордонних досліджень) під час перевезення дрібних партій промислового устаткування (електронної техніки, запчастин, офісної техніки та ін.) різними способами. Вартість перевезення приведена в англійській валюті (фунти стерлінгів).

 

Таблиця 1

Види витрат Залізничний транспорт Автомобільний і морський транспорт Повітряний транспорт
Тариф 190,04
Страховка 12,24 12,24 7,14
Демередж і інші збори --- 19,2 ---
Агентські витрати 7,56 7,56 7,56
Портові збори --- 47,46 ---
Митне очищення 6,96 5,76 18,0
Тара та упакування 97,14 157,14 28,02
Усього: 347,1 334,16 251,26

Демередж — неустойка, сплачується власнику корабля вантажовласником (фрахтувальником) за простій корабля в порту понад обумовлений договором термін.

Залізничний транспорт широко використовується при внутрішньоконтинентальній зовнішній торгівлі, а також при перевезеннях експортних та імпортних вантажів по території країн-продавців і країн-покупців.

Основні переваги залізничного транспорту:

· висока пропускна і провізна спроможність (двоколійна залізниця з автоматичним блокуванням пропускає 120 - 150 пар поїздів на добу; одноколійна — 60 пар поїздів на добу);

· надійність роботи завдяки незалежності від кліматичних умов, що забезпечує безперебійне перевезення вантажів у будь-який час року (95 % шляхів сполучення працює без збою при перепадах температури; виключенням може бути обрив електричних дротів або їх намерзання кригою при стихійних лихах (але і ця проблема вже майже вирішена));

· можливість спорудження шляхів сполучення на будь-якій сухопутній території і на водяній території при наявності поромів;

· безпосередній зв'язок із промисловими і сільськогосподарськими підприємствами будь-яких галузей економіки. Окремі галузі (металургійна, вуглевидобувна, нафтопереробна й ін.) мають, як правило, свої під'їзні колії для виходу на магістральну мережу;

· масовість перевезень з досить низькою собівартістю (малі експлуатаційні витрати) і досить високою швидкістю доставки;

· більш короткий шлях проходження в порівнянні з природними шляхами водяного транспорту.

Недоліки залізничного транспорту:

· обмежена маневреність через «прив'язку» до колії;

· висока початкова вартість основних фондів: вартість будівництва 1 км одноколійної лінії — приблизно 10 млн грн., двоколійної — на 40 % більше (у важких умовах може бути в 2—3 рази вище);

· рухомий склад дорожче автомобілів (але дешевше в 3—4 рази, чим літаки та морські кораблі);

· висока металоємність, трудомісткість, низька продуктивність праці.

Тенденції розвитку залізничного транспорту:

· підвищення продуктивності, насамперед шляхом створення резерву пропускної та провізної спроможності;

· підвищення швидкості руху (рекорд швидкості на вітчизняних залізницях — близько 150 км/год). Високошвидкісний поїзд встановив світовий рекорд швидкості — 515 км/год, швидкість його в експлуатації на залізницях Франції і Європи — 300 км/год;

· збільшення темпів електрифікації залізниць (сьогодні електрифікованих залізниць більше 70%; собівартість електровозів на 15 % нижче собівартості тепловозів, а продуктивність вище; вони екологічно менш шкідливі; умови управління ними кращі);

· зниження витрати палива при підвищенні швидкості, що досягається зменшенням загальної ваги поїзда (наприклад, у Німеччині при виготовленні вагонів застосовують склопластик, що полегшує вагу поїзда на 20%);

· вирівнювання колій, особливо при збільшенні швидкості, тому що при радіусах заокруглення 300 м швидкість для безпечного руху не повинна перевищувати 70 км/год, а при радіусі 1000 км — 132 км/год;

· створення спеціалізованих вагонів для різноманітної номенклатури вантажів (зараз рівень спеціалізації близько 30%);

· підвищення рівня автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт;

Річковий транспорт -один з найстарших у країнах; він має особливе значення для місцевості, де низка щільність залізних і автомобільних доріг або ж вони взагалі відсутні. Річкові шляхи підрозділяються в залежності від глибини і пропускної здатності на 7 класів і 4 основні групи: надмагістралі (1-й клас), магістралі (2-й клас), шляхи місцевого значення (4-й, 5-й класи), малі річки (6-й, 7-й класи).

Основні переваги річкового транспорту:

· висока провізна спроможність глибоководних шляхів (наприклад, на Волзі при глибині фарватеру 120— 140 см. провізна спроможність у 2 рази вище, ніж на двоколійній залізниці);

· порівняно низька собівартість (сумарно на 30 % дешевше собівартості залізничного транспорту, наприклад перевезення нафти в 3 рази дешевше, лісу — у 5 разів дешевше);

· питома витрата палива в (4 рази менша, ніж на автомобільному транспорті, і в 15—20 разів менша, ніж на повітряному транспорті);

· висока продуктивність;

· менші капіталовкладення, чим у залізничний транспорт (у 10 разів);

· менша металоємність на 1 т вантажопідйомності.

Недоліки річкового транспорту:

· сезонність роботи ( приблизно 180 днів);

· невисока швидкість кораблів і доставки вантажів;

· роз'єднаність річкових басейнів, які розташовані, в основному, у меридіанному напрямку;

· використання річок у природному стані (нерівномірність глибин, звивистість шляху та ін.).

Тенденції розвитку річкового транспорту:

· необхідне удосконалювання єдиної системи внутрішніх шляхів України, що можливо при будівництві каналів і шлюзів;

· необхідне поглиблення фарватеру для проходу судів більшої вантажопідйомності і продовження термінів навігації;

· розвиток системи судів-ролкерів горизонтального навантаження, судів типу «річка-море»;

· створення автоматизованих комплексів для перевантажувальних робіт;

· реконструкція наявних портів.

Автомобільний транспорт - це вид транспорту, який здійснює перевезення вантажів і пасажирів по безрейкових шляхах з використанням колісного рушія. Широко використовується при внутрішньоконтинентальній зовнішній торгівлі. Основна сфера його діяльності — перевезення вантажів будь-якої вартості на невеликі та середні відстані.

Основні переваги автомобільного транспорту:

· маневреність та велика рухливість, мобільність;

· доставка вантажів (пасажирів) «від дверей до дверей» без додаткових перевантажень чи пересадок на шляху прямування;

· автономність руху транспортного засобу;

· висока швидкість доставки;

· широка сфера застосування по територіальній ознаці, видам вантажу і системам сполучення;

· більш короткий шлях проходження в порівнянні з природними шляхами водяного транспорту.

Недоліки автомобільного транспорту:

· велика собівартість;

· велика паливо енергоємність;

· велика металоємність;

· низька продуктивність одиниці рухомого складу (130—150 тис. т-км на рік);

· найбільша трудомісткість (на один транспортний засіб потрібно не менше одного водія);

· забруднює навколишнє середовище.

В міжнародній торгівлі нафтою і газом важливу роль відіграють трубопровідні системи. Трубопровідний транспорт відрізняється від інших видів транспорту тим, що він не відповідає цілком поняттю «транспорт», тому що рухомий склад і спеціально пристосовані під нього шляхи сполучення в цьому виді транспорту об’єднані в один термін «трубопровод».

По трубопроводах транспортується близько 95 % сирої нафти, весь природний газ і більш 2/3 палива, що добувається. Трубопровідний транспорт характеризується самими високими темпами розвитку. Це в першу чергу відноситься, насамперед, до розвитку газопровідної мережі. Розширення мережі трубопроводів викликано, у тому числі, необхідністю зняття перевезення нафти і нафтопродуктів із залізничного, річкового та автомобільного транспорту. Вантажонапруженість нафтопроводів складає 7,3 млн т-км/км, а залізниці — приблизно 16,0 млн т-км/км. Природно, необхідне розширення мережі газопроводів як єдиного екологічно безпечного та економічно доцільного способу транспортування газу.

Основні переваги трубопровідного транспорту:

· трубопровід може бути прокладений на землі, під водою, на болотистих місцях і ділянках вічної мерзлоти на спеціальних опорах;

· обсяги перекачування не обмежені;

· повне збереження якості та кількості вантажів завдяки герметизації труб і станцій;

· відсутність негативного впливу на навколишнє середовище;

· автоматизація операцій по зливу, наливу і перекачуванню;

· найнижча собівартість і найвища продуктивність праці, що зв'язано не в останню чергу з невеликою кількістю людей, необхідних для виконання процесу перекачування;

· незначна залежність від кліматичних умов, що робить процес перекачування безперервним;

· менші, ніж в інші види транспорту, капіталовкладення;

· більш короткий шлях у порівнянні з водяними видами транспорту;

· ефективність роботи на будь-яких відстанях перевезення.

Недоліки трубопровідного транспорту:

· неуніверсальність, тому що перевозяться вантажі обмеженої номенклатури, переважно рідинні та газоподібні;

· можливість витікання рідини або газу (екологічна проблема);

· існує необхідність створення запасів у резервуарах, з метою запобігання впливу непередбаченої ситуації.

Тенденції розвитку трубопровідного транспорту:

· підвищення пропускної здатності трубопроводів за рахунок збільшення тиску і діаметра труб або будівництва других ліній;

· збільшення потужності насосних станцій;

· створення міцних, дешевих і тонкостінних труб;

· пошук матеріалів, що знижують або взагалі виключають корозію; розширення номенклатури перевезених рідинних не нафтових та твердих вантажів.

 


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав