|
Читайте также: |
Французький соціолог Ш.Летурно (1831-1902) у своїй книзі «еволюція виховання у різних людських рас», йдучи за еволюційним принципом, висуває біологічну теорію походження виховання.
Летурно вважає, що процес виховання і навіть навчання має місце вже в тварин, причому не тільки хребетних, але навіть безхребетних. Оперуючи ретельно зібраним фактичним матеріалом про наявність в тваринному світі «турботи» старших-поколінь про передачу молодим навичок пристосування до оточуючого середовища, він вважає можливим говорити про «учителів» та «учнів» у тварин:
1) кішка вчить котенят ловити мишей;
2) качка вчить каченят плавати;
3) ведмедиця вчить лазити по деревах (і карає);
4) бобри вчать потомство будівельної справи тощо.
Ш.Летурно вбачав у світі тварин наявність не тільки сімейного, але й суспільного виховання. Яскравим прикладом такого виховання він вважав виховання в «общині» мурашок. Справді, мурахи — одні з найдавніших представників тваринного світу — ведуть цікаве, дійсно організоване життя. Серед факторів, які допомогли їм вижити тоді, коли зникали мамонти і динозаври, є їх безприкладне дбайлива і самовіддана турбота про потомство. Мурахи — неньки більше турбуються про молодь, а ніжпро власне життя. Ототожнюючи інстинктивні дії тварин з виховною практикою первісних людей, Летурно приходить до неправильного висновку про те, що єдина основа виховання — інстинктивне прагнення людей до продовження роду і закон природного відбору (борючись за збереження свого роду, через інстинкт, дорослі передають нащадкам «знання», «вміння»).
Біологічна теорія походження виховання є в корені хибною, бо вона біологізує виховання, зводить його до інстинктивного акту. Якщо процес виховання є інстинктивний процес, що здійснюється за біологічними законами, то слід визнати, що вихованням управляти не можна, що виховання позбавлене свідомої, регламентуючої, регулюючої основи.
II. Психологічна теорія.
Біологічну теорію Летурно розкритикував американський вчений П.Монро (1869-1947) з позицій сучасної психології. Він писав, що Летурно зовсім не розкриває якісної відмінності психіки людини від зоопсихіки. Критикуючи Летурно, Монро вважав, що в основі виховання лежить інстинктивне (несвідоме) прагнення дітей активно наслідувати старших. Діти наслідують дорослих, хочуть цього останні чи не хочуть. Таким чином, наслідування є механізмом, сутністю виховного процесу.
Ця теорія, як і будь-яка спроба пояснити виникнення соціального явища винятково факторами психологічного порядку, носить явно ідеалістичний характер, хоч, звичайно, елементи наслідування і мають місце в процесі виховання, спілкування дітей з однолітками і дорослими.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 79 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |