Читайте также:
|
Роберт Оуен (1771-1858) народився в сім'ї ремісника в Англії. Його шкільна освіта обмежилась початковою школою, яку він закінчив на восьмому році життя. Потім протягом двох років він виконував обов'язки помічника шкільного учителя. З 10 років, почавши самостійне життя, Оуен, завдяки своїй енергії і силі розуму, зумів пробити дорогу в життя, доповнюючи свою освіту читанням книг і роздумами. У віці 20 років він стає управляючим однієї з найбільших 
паперопрядильних фабрик Манчестера, пізніше, у 1800, став на чолі Нью-Ленаркської фабрики в Шотландії, де серед робітників панувало пияцтво, злидні, розпуста, крадіжки.
Р.Оуен був впевнений, що людина є продуктом обставин і намагався створити для робітників задовільні умови життя, навчити їх "раціонально" мислити, а також виховати в такому дусі і підростаюче покоління.
Після того як у 1814 році Р.Оуен випустив працю "Новий погляд на суспільство, чи досліди про утворення характеру", у 1816 році "Новий інститут". Після чотирирічної тяганини у 1819 році було прийнято законопроект про заборону роботи дітей на фабриках до 10-річного віку. Активні виступи Р.Оуена проти приватної власності, існуючої форми шлюбу і релігії привели до того, що від нього відсахнулися його друзі і покровителі. Р.Оуен вирішив перенести свою пропаганду у США, де мав намір створити показову комуністичну общину, яка мала дослідно довести всі переваги і вигоди рекомендованого їм ладу.
Прибравши в штаті Індіана маєток у 1825 році, Р.Оуен організував общину "Нову Гармонію" на соціалістичних, а потім на комуністичних засадах. Згідно з конституцією общини власність проголошувалась суспільною, встановлювалась загальна праця і у відповідності із якою розподілялись її продукти. Але цей експеримент виявився невдалим.
Р.Оуен повернувся в Англію у 1828 році і знаходить там наростаючий кооперативний рух (у вигляді виробничих і споживчих кооператорів), що був результатом практичної діяльності його послідовників. Він включився в цей рух. В 30-х роках задумує створення єдиного загального союзу трейд'юніоністів, сподіваючись через нього здійснити перехід до нового ладу. Його пропаганда мала грандіозний, але короткочасний успіх: створений "Великий національний союз професій" швидко розпався. Р.Оуен зробив новий досвід створення комуністичного селища Гармоні-Холл (1839), де відкрив школу, що базувалася на поєднанні навчання з продуктивною працею. Діяльність школи базувалася на принципах, які були розроблені Р.Оуеном в праці "Новий погляд...". Основним рушієм людських вчинків тут визнається прагнення до щастя. Засобом для досягнення цієї мети є знання, що люди здобувають завдяки своїй природі, здібності "сприймати, повідомляти і порівнювати ідеї". Ця здібність і складає розум людини. Але процес утворення людського характеру, на думку Р.Оуена та французьких матеріалістів, визначається середовищем. Саме від нього залежить вироблення характеру людини. Тому велике місце у формуванні характеру він відводить вихованню.
Діяльність Р.Оуена в Нью-Ленарку, можна вважати її філантропічно-реформаторською. Підводячи підсумки, можна виділити такі основні принципи системи Р.Оуена цього періоду: 1) виховання і освіта повинні бути спрямовані на формування раціонального характеру; 2) характер дитини починає окреслюватися головним чином створюється у перші два-три роки її життя; 3) дитині в колективі може бути наданий будь-який характер; 4) дитину в ранньому віці слід вилучати з сімейної обстановки; 5) їй слід з першого року життя навіювати правила альтруїзму на основі вчення про утворення характеру; 6) гра повинна стати одним з основних освітньо-виховних засобів; 7) всі види покарань і нагород повинні бути вилучені із системи; 8) не повинно існувати твердо встановлених годин занять в класних кімнатах школи; учитель має чергувати розумові і фізичні вправи; 9) поєднання навчання з продуктивною працею; 10) надання великого значення науці як освітньому і виховному засобу.
Актуальность
Применение противником ядерного, химического и бактериологического (биологического) оружия приводит к заражению различных объектов (личного состава, вооружения, техники, материальных средств, оборонительных сооружений, местности) радиоактивными веществами (РВ), боевыми токсичными химическими веществами (БТХВ), токсичными химическими веществами (ТХВ) и бактериальными аэрозолями (БА). Контакт человека с заражёнными объектами становится опасным. В связи с этим возникает необходимость проводить удаление или обезвреживание РВ, БТХВ, ТХВ, БА на кожных покровах, обмундировании, средствах индивидуальной защиты и других объектах, с которыми люди могут соприкасаться. Для обеспечения безопасности и поддержания боеспособности подразделений, подвергшихся заражению РВ, БТХВ, ТХВ, БА, необходимо проведение специальной обработки.
3. Учебные и воспитательные цели:
3.1. ОБЩИЕ ЦЕЛИ:
- расширение и углубление у студентов общего и медицинского кругозора знаний, развитие умений клинически мыслить, продолжение формирования личности врача;
- подготовка медицинских специалистов к работе в условиях чрезвычайных ситуаций.
3.2. ЧАСТНЫЕ ЦЕЛИ:
в результате изучения дисциплины студент должен:
ЗНАТЬ:
- цели и задачи токсикологии и медицинской защиты населения в мирное время;
- характеристику очагов создаваемых токсическими химическими веществами в районах чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера;
- организацию и способы защиты от химических и ионизирующих факторов поражения при природных и техногенных катастроф;
- медицинские средства профилактики, оказания медицинской помощи и лечения поражений ионизирующими излучениями, ТХВ и БС;
- основные мероприятия по организации и проведению специальной обработки населения, территории, продуктов питания, воды и на этапах медицинской эвакуации.
УМЕТЬ:
- практически осуществлять основные мероприятия по защите населения, больных, медицинского персонала и имущества от факторов химического поражения и ионизирующего излучения при чрезвычайных ситуациях природного и техногенного характера;
- оценивать радиационную и химическую обстановку;
- квалифицированно использовать медицинские средства защиты.
ИМЕТЬ ПРЕДСТВАЛЕНИЕ:
- о содержании мероприятий, проводимых по защите населения, больных, персонала и имущества медицинских учреждений в чрезвычайных ситуациях природного и техногенного характера;
- о правилах хранения и контроля за состоянием аппаратуры.
ВЛАДЕТЬ:
- навыками организационно-управленческой работы;
- навыками применения средств специальной обработки;
- компьютерной техникой и работать с информационными базами;
- способами логического анализа обстановки;
- навыками планирования деятельности по защите людей и имущества в условиях возникновения очагов радиационного, химического и бактериологического заражения.
ОБЛАДАТЬ НАБОРОМ КОМПЕТЕНЦИЙ:
- в работе с руководящими документами и законодательными токсикологии и медицинской защите;
- в знании общих законов мышления, способов в письменной и устной речи правильно (логически) оформить его результаты, публично и аргументировано изложить полученные данные;
- в организации химической, радиационной разведки и контроля за обстановкой, принятием быстрых и правильных решений при ее изменении и их реализации;
4. Схема интегративных связей:
А) Для изучения темы необходимы базовые знания по анатомии, физиологии, патофизиологии, патологической анатомии, касающихся строения, функционирования органов и систем в норме и патологии.
Требуются знания по ответным реакциям на повреждающее действие со стороны органов и систем и, прежде всего, механизмов и проявлений воспаления.
Изучение лечения требует достаточно обширных знаний по многим разделам фармакологии.
Б) Полученные знания по данной теме необходимы для изучения медицинской службы гражданской обороны и медицины катастроф.
5. Вопросы для самостоятельной работы студентов во внеучебное время:
1. Актуальность темы.
Обратить внимание на значение разных видов специальной обработки в защите населения и локализации последствий чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера.
2. Понятие специальной обработки, её виды, цели и общие вопросы организации.
Дать определение понятию специальной обработки. Указать виды специальной обработки в зависимости от характера и полноты проводимых мероприятий.
3. Дегазация. Методы и средства проведения.
Указать виды и методы дегазации, средства ее проведения.
4. Дезактивация. Методы и средства проведения.
Дать определение понятию дезактивации, назвать методы и средства ее проведения.
5. Технические средства специальной обработки.
Перечислить технические средства специальной обработки, указать их характеристики и порядок применения.
6. Технические средства санитарной обработки.
Перечислить технические средства санитарной обработки, указать их характеристики и порядок применения.
6. Рекомендуемая литература студенту:
Основная:
1. Куценко С.А. «Военная токсикология, радиобиология и медицинская защита». С.- Петербург., 2004 г.
Дополнительная:
1. Руководство по военной токсикологии и медицинской защите М. 2000 г.
2. Каракчиев Н.И. «Токсикология отравляющих веществ и защита от ядерного и химического оружия». Ташкент., 1987 г.
3. Саватеев Н.В. «Военная токсикология, радиология и медицинская защита». Л., 1987 г.
4. Бадюгин И.С. «Военная токсикология, радиология и защита от оружия массового поражения». М. 1992г.
5. Имангулов Г.Г. «Медслужба и защита от ОМП в подразделениях». М., 1984 г.
Вопросы для самоподготовки.
1. Определение понятия «специальная обработка».
2. Виды специальной обработки.
3. Что такое дегазация, дезактивация, дезинфекция, дезинсекция, дератизация?
4. Чем полная специальная обработка отличается от частичной?
5. Отличие понятия «специальная обработка» и «санитарная обработка».
6. Мероприятия частичной специальной обработки.
7. Мероприятия полной специальной обработки.
8. Мероприятия частичной и полной санитарной обработки.
9. Условия проведения частичной и полной санитарной обработки.
10. Методы проведения дегазации.
11. Группы веществ, применяемых для дегазации.
12. Хлорсодержащие дегазирующие вещества.
13. Щелочные дегазирующие вещества.
14. Табельные дегазирующие растворы.
15. Полидегазирующие вещества.
16. Методы проведения дезактивации.
17. Средства, применяемые для дезактивации.
18. Технические средства частичной специальной обработки.
19. Технические средства полной специальной обработки.
20. Медицинский контроль при проведении специальной обработки.
21. Технические средства частичной санитарной обработки.
22. Технические средства полной санитарной обработки.
23. Задачи по специальной обработке в мед. подразделениях и частях.
24. Специальная обработка в медицинском взводе батальона.
25. Организация специальной обработки в медицинской роте полка.
26. Развертывание и оснащение площадки специальной обработки.
27. Проведение дегазации на площадке специальной обработки.
28. Проведение дезактивации на площадке специальной обработки.
29. Организация специальной обработки в ОмедБ.
30. Развертывание, оснащение отделения специальной обработки ОмедБ.
31. Развертывание и работа на площадке санитарной обработки.
32. Контроль качества санитарной обработки.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 187 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |