Читайте также:
|
[1] Словник термінів з юридичної психології / В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Г.А. Юхновець та інш.; Під ред. Я.Ю. Кондратьева. – Київ: НАВСУ 1997. С. 73.
[2] Словник термінів з юридичної психології / В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Г.А. Юхновець та інш.; Під ред. Я.Ю. Кондратьева. – Київ: НАВСУ 1997. С. 57.
[3] Словник термінів з юридичної психології / В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Г.А. Юхновець та інш.; Під ред. Я.Ю. Кондратьева. – Київ: НАВСУ 1997. С. 15.
[4] Словник термінів з юридичної психології / В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Г.А. Юхновець та інш.; Під ред. Я.Ю. Кондратьева. – Київ: НАВСУ 1997. С. 27.
Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
План лекційного заняття № 5
1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
2. Мікроклімат у приміщеннях підприємств та організацій галузі і його нормалізація.
3. Шкідливі чинники, характерні для персональних комп’ютерів та захист від них.
4. Небезпеки копіювальної та периферійної техніки.
Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників
Внаслідок динамічного навантаження кістково-м’язового апарату кистей рук у працівників, особливо у тих хто тривалий час працює на автоматизованих робочих місцях, з персональними комп’ютерами (ПК), виникають больові відчуття різної сили в суглобах та м’язах кистей рук, оніміння та повільна рухливість пальців, судоми, м’язів кистей, ниючий біль у ділянці зап’ястя. В результаті виникають локальні м’язові перенапруження, хронічні розтягнення м’язів травматичного характеру, що сприяють появі професійних захворювань: дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної та кістково-м’язової, нервової системи. Ці захворювання увійшли в Перелік професійних захворювань, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року №1662.
Помірними гімнастичними вправами можна викликати активізацію обміну речовин в організмі, посилити виділення отруйних продуктів обміну, зменшити гіподинамію та наслідки статичного і динамічного навантажень.
Під час виконання працівником трудових обов’язків на нього діє сукупність чинників, які призводять до зниження працездатності, погіршення його здоров’я, створення небезпечних ситуацій.
Виробничі чинники, які зумовлюють появу професійних небезпек поділяються на небезпечні та шкідливі.
Небезпечний виробничий чинник – це чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров’я або смерті; шкідливий виробничий чинник – це чинник вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності або негативного впливу на здоров’я нащадків. За своїм походженням небезпечні та шкідливі виробничі чинники поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
На працівників галузі в процесі праці діють шкідливі та небезпечні чинники всіх чотирьох груп. Але, враховуючи те, що працівники галузі займаються переважно розумовою діяльністю, саме психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники є визначальними в їх професійній діяльності
Шкідливі та небезпечні чинники, які зумовлені особливостями фізіології та психології працівника у взаємозв’язку з конкретними умовами виробництва називають психофізіологічними.
На працівників галузі діють різноманітні фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні шкідливі й небезпечні чинники, джерелами яких є середовище, знаряддя праці, предмет та результат праці і людина, як суб’єкт та об’єкт праці (Рис.5.1).
Рис. 5.1 Компоненти процесу праці та їх взаємозв’язок
Більшість організацій, установ галузі відноситься до невиробничої сфери і знаряддями праці у цій системі є технічне оснащення управлінської праці: персональні електронно-обчислювальні машини, автоматизовані інформаційні системи, периферійна та копіювальна техніка, засоби зв’язку, в тому числі стільникового зв’язку, електроустаткування.
Джерелами шкідливих та небезпечних чинників (фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні) в галузі є персональні комп’ютери, копіювальна та периферійна техніка (копіювальні апарати, принтери тощо), електроустаткування, трудове середовище.
Класифікація джерел небезпек в органах державної податкової служби показано на рис. 5.2
Рис. 5.2 Класифікація джерел небезпек
Підприємств, установи галузі зосереджені в основному в містах, районах, які характеризуються власним мікрокліматом і комплексом факторів, що негативно впливають на працюючих – шум; забруднення атмосфери токсичними речовинами, в першу чергу сполуками сірки, важкими металами оксиду вуглецю, продуктами неповного згорання органічного палива (автотранспорт); запиленість повітря; недостатня кількість ультрафіолетового опромінення; підвищений рівень іонізуючих та електромагнітних випромінювань та інше.
Установи інколи розташовуються поблизу промислових підприємств, які, навіть при дотриманні зонування та необхідної відстані між спорудами, своїм спектром шкідливих речовин здійснюють вплив на працівників.
На працівника галузі крім того діють небезпечні виробничі чинники, обумовлені знаряддям праці, з яким він взаємодії у трудовому процесі.
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат приміщень, під яким розуміють фізичний стан повітряного середовища, що визначається такими фізичними параметрами як температура, вологість, швидкість повітря, вміст позитивних та негативних іонів.
Виходячи із принципів Гігієнічної класифікації, умови праці в галузі можуть бути віднесені до 1 класу (оптимальні), 2 класу (допустимі), 3 класу (шкідливі).
Фізична тяжкість для працівників галузі (бухгалтерів, фінансистів, економістів) визначається ступенем напруження фізіологічних функцій, процесом зниження витривалості, робочою позою, характером робочих рухів, завантаженістю робочого дня і може бути віднесена до категорії Іа, Іб або ІІа.
Працівники галузі (фінансових та юридичних органів) в основному виконують розумову роботу, що характеризується надмірним обсягом інформації, дефіцитом часу для її обробки, підвищеною особистою відповідальністю за прийняте рішення, нервово-емоційним напруженням викликаним інтелектуальним, емоційним навантаженням, монотонністю праці та навантаженням зорового аналізатору.
Одним із головних джерел утворення небезпечних ситуацій є сама людина, тобто в основі вирішення проблеми безпеки праці лежить людський фактор. А це, в першу чергу, залежить від мотивації трудової діяльності, психологічного та фізичного стану людини – факторів, які можуть підвищувати або знижувати результативність роботи і обумовлюють безпеку праці.
Тому, процес праці та умови її безпеки працівників галузі слід вивчати враховуючи особистісні та індивідуально-типологічні особливості працюючого, оскільки помилки в процесі праці, ціна яких дуже висока, або небезпечна ситуація є наслідком зіткнення між якостями людини та особливостями конкретної професійної діяльності.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 302 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |