Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Використання рівнянь при розв’язуванні задач

Читайте также:
  1. D1. Задача
  2. E) задачи на вычисление боковой поверхности геометрических фигур
  3. E)задачина вычисление боковой поверхности геометрических фигур 1 страница
  4. E)задачина вычисление боковой поверхности геометрических фигур 2 страница
  5. E)задачина вычисление боковой поверхности геометрических фигур 3 страница
  6. E)задачина вычисление боковой поверхности геометрических фигур 4 страница
  7. I Задачи научно-исследовательской деятельности учащихся.
  8. I Цели и задачи изучения дисциплины
  9. I этап. Постановка задачи
  10. I. Диагностика: понятие, цели, задачи, требования, параметры

В поч.шк. способом складання рівнянь розв’язують прості задачі.

Для першого ознайомлення з розв'язування задач складанням рівнянь доцільно взяти таку задач

Задача:

Михайлик і Андрійко знайшли 10 грибів. Михайлик знайшов 6 грибів. Скільки грибів знайшов Андрійко?

Бесіда

За умовою задачі Мих. І Андр. Знайшли 10 грибів, а сам Мих. – 6 грибів. Там не відомо скільки грибів знайшов Андр. Позначимо к-ть грибів які знайшов Андр. Буквою – х. якби Мих знайшов а, а Андрій 3. Якби записали, скільки грибів знайшли діти. Однак у задачі сказано, що Мих знайшов 6 грибів, а Андр ми позначили х грибів. То як позначити, скільки грибів знайшли діти разом. 6+х. За умовою задачі ця сума = 10. Отже, маємо рівняння 6+х=10. Отже, Андрій знайшов 4 гриби. Для первинного закріплення учні під керівництвом вчителя розв’язують абстрактні задачі на знаходження невідомого компонента. Наприклад, задумане зменшили на 12 і отримали 36. Яке число задумали. х – 12 = 36.

15 методика навчання розв'язування задач, що розв’язують конкретний зміст арифметичних дій. У процесі розвязування простих задач учні дістають деякі уявлення про структуру задачі. При цьому учителі пропонують деякі спеціальні запитання і завдання, проте вони здебільшого зводяться до вимоги розчленувати задачу на умову і запитання: повторення умови задачі, її запитання; читання задачі і виділення в ній запитання; читання умови задачі про себе, а вголос -- тільки запитання; визначення, що в задачі відомо, а що невідомо. Щоб підкреслити основну відмінність складеної задачі від простої, ставлять, наприклад, такі запитання: Чи можна розвязати задачу однією дією? Чому не можна розвязати задачу однією дією? Яку маємо задачу -- просту чи складену? Такі запитання корисні, але вони не охоплюють усіх компонентів поняття "задача". Роботу в цьому напрямку потрібно урізноманітнити [54, 32]. Учні швидко усвідомлюють, що в арифметичній задачі має бути не менш як два числа. Проте іноді вони забувають про це намагаються розвязати задачу тільки з одним числовий даним. З цією метою корисно також розглядати задачі з недостатньою кількістю даних. У роботі над деякими задачами можна вказати прийоми, за допомогою яких зясовують, що числові дані задачі перебувають у певних звязках, а вибір їх визначається запитаннями. Для задач, повязаних різницевим або кратним відношенням, ці прийоми зводяться до постановки запитання: Що в задачі сказано про залежність між числами? Учні відповідають: "У задачі сказано, що друге число на 3 менше, ніж перше". До задач з пропорційними величинами ставлять узагальнені запитання: “Про що можна дізнатись, якщо відомі шлях і швидкість?” тощо [18, 35]. У підручниках для початкових класів переважна більшість задач містить запитання зі словом "скільки", решта задач містить запитання із такими словами та виразами: “Чому дорівнює...?”, “Знайти...”, “Обчислити”. Кількість цих задач з кожним наступним кроком зростає, але за змістом вони належать до практичних задач. Це є однією з причин того, що вимогу задачі учні розуміють як речення, яке починається зі слова "скільки". Щоб запобігти такому стереотипу, слід іноді перебудовувати запитання. Наприклад, замість "Скільки літрів бензину залишилося?" запитуємо "Яка остача бензину?" або "Знайти остачу бензину", "Чому дорівнює остача бензину?" Узагальнюючим словом тут є "остача". Запитання "Скільки учень заплатив за всю покупку?" можна перебудувати так: "Яка вартість всієї покупки?" або "Обчисліть вартість всієї покупки". Запитання без слова "скільки" пропонує вчитель, а перебудоване запитання, яке містить слово "скільки", формулюють учні [2]. Для розвитку уявлень учнів про структуру задачі дуже корисними є вправи на перетворення та складання задач. Для простих задач основними вправами є добір запитання до умови або добір умови до запитання. До творчих завдань належать: складання задач за даним розвязком, за малюнком; порівняння задач; перетворення даної задачі в споріднену (в них величини повязані однаковою залежністю).

 




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 53 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав