Читайте также:
|
Розпорядниками бюджетних коштів є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на відповідні заходи. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головні і нижчестоящі (рис. 5).
Головними розпорядниками є:
• міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади - по Державному бюджету;
• керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій
- по місцевих бюджетах*
• голови сільських і селищних Рад - по сільських і селищних бюджетах.
Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між нижчестоящими розпорядниками, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. При розподілі коштів і перерахуванні їх підвідомчим установам розпорядники коштів є головними, а при витрачанні на утримання апарату управління або на централізовані заходи вони є розпорядниками коштів третього ступеня.
Нижчестоящі розпорядники коштів поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.
Розпорядниками коштів другого ступеня є керівники бюджетних організацій і установ, які отримують кошти від головних розпорядників, розподіляють їх безпосередньо підпорядкованим їм установам і організаціям, а також визначають потребу коштів на утримання апарату управління або централізовані заходи. Головним чином розпорядниками коштів другого ступеня є обласні установи і організації, в яких є підвідомчі підрозділи. Вони також при розподілі коштів є розпорядниками коштів другого ступеня, а при витрачанні коштів безпосередньо на утримання свого апарату або витрачанні коштів на централізовані заходи є розпорядниками коштів третього ступеня.
На обласному рівні розпорядниками коштів другого ступеня є: управління освіти; фінансове управління, управління казначейства; обласна податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління, облдержадміністрація; управління агропромислового комплексу тощо.
Розпорядниками коштів третього ступеня є керівники, які одержують кошти тільки для безпосереднього їх витрачання згідно з кошторисом установи.
Для всіх розпорядників коштів Державного бюджету є обов’язковим здійснення операцій по видатках через органи Державного казначейства. При казначейській формі виконання Державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства. Бюджетні кошти, які знаходяться на реєстраційних рахунках використовуються розпорядниками коштів відповідно до затверджених асигнувань у кошторисах доходів та видатків, та лімітів видатків.
Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України. До затвердження розпису Міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис на відповідний період.
Бюджетний розпис - документ, у якому встановлюється розподіл доходів і фінансування бюджету, бюджетні асигнування головним розпорядникам бюджетних засобів на визначені періоди року відповідно до бюджетної класифікації.
Примірник затвердженого бюджетного розпису передається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим інформуванням про внесені до нього зміни.
Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням.
Розпис Державного бюджету України на відповідний рік включає:
1) Розпис доходів Державного бюджету (далі - розпис доходів), що включає:
- річний розпис доходів загального і спеціального фондів Державного бюджету;
- щомісячний розпис доходів загального фонду Державного бюджету.
2) Розпис фінансування Державного бюджету (далі - розпис фінансування, що включає:
- річний розпис фінансування загального і спеціального фондів Державного бюджету;
- помісячний розпис фінансування загального фонду Державного бюджету.
3) Розпис асигнувань Державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету), що включає:
- річний розпис асигнувань загального і спеціального фондів Державного бюджету;
- щомісячний розпис асигнувань загального фонду Державного бюджету.
4) Розпис повернення кредитів до Державного бюджету та надання кредитів з Державного бюджету (далі - розпис кредитування), що включає:
- річний розпис повернення кредитів до Державного бюджету та надання кредитів з Державного бюджету;
- помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету та надання кредитів із загального фонду Державного бюджету.
5) Річний розпис витрат спеціального фонду Державного бюджету з розподілом за видами надходжень.
6) Помісячний розпис спеціального фонду Державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків).
Процедура складання і виконання розпису Державного бюджету визначена законодавчо в Бюджетному кодексі та "Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 386 від 14 червня 2004 року.
Таблиця 19
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 40 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |