Читайте также:
|
| 2.1. | Характеристика девіантної поведінки військовослужбовців | 20 хв. |
Відхилення від схвалених в суспільстві норм міжособистісних взаємовідносин (дій, вчинків, висловлювань), здійснюване в рамках психічного здоров'я, прийнято називати девіантною (відхильною) поведінкою.
Виникнення і розвиток девіантної поведінки потрібно розглядати з двох взаємопов'язаних позицій: з позиції суспільства, його системи цінностей, соціальних інститутів, умов життєдіяльності та з позиції особистості, її біологічно-психологічної природи, вікових та статевих особливостей, інтересів та потреб.
Визначення девіантності загалом залежить від загальноприйнятих етичних норм конкретного суспільства. В армії ж девіантність додатково обумовлюється нормами статутів та спеціальних нормативно-правових документів.
В армії девіантними вважаються наступні форми поведінки: вживання алкоголю і наркотиків, порушення статутних норм і правопорядку, суїцидальна поведінка та статеві відхилення.
Суттєвий вплив на всі види поведінки, її зміст, і результати справляють знання статутів, настанов, інструкцій, загальноприйнятих соціальних і етичних норм, відношення до них і ступінь їх прийняття.
У світі існують біологічна, психологічна та соціологічна концепції девіантної поведінки.
Біологічна концепція. Вважає, що причиною девіацій є індивідуальні особливості будови тіла
Теорії соціологічної концепції дають наступні пояснення причин девіантної поведінки: девіації відбуваються через відсутність соціальної інтеграції; девіація стає можливою тоді,
- коли культурні цінності, етичні норми та соціальні зв’язки послаблені, або суперечливі;
- відхильна поведінка виникає тоді, коли існує прогалина між цілями суспільства та соціально схваленими засобами їх досягнення;
- причина девіації - конфлікти між нормами субкультур та панівної культури;
- девіація - своєрідний ярлик, що його владні верстви навішують на поведінку слабших груп;
- девіація є наслідком свідомого протесту проти норм суспільства.
Девіантна поведінка - динамічне явище. Вона має свою структуру, особливості формування та розвитку.
Виділяють наступні стадії розвитку девіантної поведінки
1. Виникнення девіантної норми.
2. Розповсюдження девіантних вчинків.
3. Колективізація девіації. Спостерігається тоді, коли девіантна норма закріплюється у поведінці певної спільності людей.
4. Зникнення девіації.
Військова девіантологія функціонує на стику соціології девіантної поведінки, військової соціології та військової психології.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |