Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зміст організаційно-стабілізуючих методів менеджменту в управлінні готельними і туристичними підприємствам

Читайте также:
  1. АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  2. Банківські ризики та основи їх менеджменту
  3. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 1 страница
  4. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 2 страница
  5. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 3 страница
  6. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 4 страница
  7. Взаємозв'язок загальних і конкретних функцій менеджменту
  8. Вибір методів дослідження
  9. Види менеджменту та їх роль в розвитку підприємства
  10. Визначення та класифікація адміністративних методів.

 

Серед організаційно-розпорядчих методів менеджмен­ту провідну роль відіграють методи організаційно-стабілізуючого впливу, спрямовані на встановлення, підтримку, поліпшення організаційних структур і порядку діяль­ності суб'єктів та об'єктів менеджменту. За їх допомогою визначають структури управління, функції, повноважен­ня і форми відповідальності суб'єкта і об'єкта менеджменту.

Організаційно-стабілізуючі методи менеджменту — система ва­желів нормативного впливу на трудовий колектив, групи працівни­ків, індивідів для організування спільної діяльності.

Об'єктами організаційного впливу є об'єкт, суб'єкт управління і частково зовнішнє середовище.

Організаційний вплив на суб'єкт управління полягає у зміні організації його функціонування, тобто функцій, структури, організації управлінської праці, визначенні чи зміні прав, обов'язків та ін. Вплив на суб'єкт зумовлює вплив і на об'єкт, оскільки ці дві підсистеми нерозривно пов'язані. Суб'єкт управління здійснює самостійний ор­ганізаційний вплив на об'єкт, встановлюючи режим його функціонування.

До організаційно-стабілізуючих методів менеджмен­ту належить регламентування, нормування й інструкту­вання.

Регламентування (лат. ге£иІа — правило) — засіб організаційно-стабілізуючого впливу, який полягає у розробленні та запроваджен­ні в дію організаційних положень, обов'язкових для виконання про­тягом визначеного ними часу.

До регламентуючих організаційних положень нале­жать:

— загальні організаційні положення, які встановлю­ють організаційну відокремленість і порядок функціону­вання соціотехноекономічної системи загалом;

— положення, які визначають і встановлюють внутріш­ній порядок роботи, організаційний статус різних ланок, їх завдання, функції, повноваження та ін.;

— типові структури, які визначають головні риси вну-тріорганізаційних засад;

— посадове регламентування, яке здійснюють розроб­ленням штатного розкладу та посадових інструкцій, що встановлюють перелік посад і основні вимоги до їх замі­щення.

Регламенти повинні охоплювати всі ланки соціаль­но-економічної системи — від робочих місць, бригад, сек­цій, підприємств до верхніх ланок управління організа­цією, їх побудову і функціонування повинні регламенту­вати спеціальні положення про структурні підрозділи і посадові інструкції для окремих посад. Операції та про­цедури їх виконання у процесі менеджменту теж регла­ментуються.

Нормування — метод організаційно-стабілізуючого впливу, який пе­редбачає встановлення нормативів як орієнтирів діяльності.

Норми і нормативи, що використовують у практиці менеджменту, класифікують:

— за рівнем управління. Серед них виокремлюють за­гальнодержавні (ставки вивізного мита, норми оподатку­вання, мінімальний розмір заробітної плати та ін.), загальносистемні (нормативи створення фондів, норми аморти­зації приміщень і обладнання та механізмів, природних втрат товарів, матеріалів і сировини при перевезеннях, зберіганні та ін.), внутрівиробничі, що існують безпосе­редньо на підприємствах (норми витрат матеріалів, сиро­вини, палива та енергоресурсів у виробництві, норми ви­робітку, нормативи часу на технологічні операції тощо);

— за видами. Цю групу утворюють техніко-технологічні норми (регулюють використання сировини, облад­нання та допоміжних матеріалів), планово-економічні (ре­гулюють оплату і стимулювання праці, нормування товар­них залишків, строки подання статистичної звітності), трудові (норми виробітку, нормативи чисельності праців­ників, норми часу для праці і відпочинку, норми трудово­го розпорядку тощо), фінансово-кредитні (регулюють по­рядок одержання кредитів та ліквідації заборгованості, створення загальних і спеціальних фондів, порядок від­несення втрат і збитків на результати діяльності та ін.), матеріально-постачальницькі (визначають порядок надхо­дження сировини, матеріалів, товарів до підприємств, стро­ки поставки, мінімальні обсяги відвантаження тощо), типо­ві управлінські структури, норми підпорядкування, порядок розроблення та прийняття управлінських рішень та ін.;

— за строками дії (довго- та короткострокові норми);

— за напрямом впливу (норми впливу на колектив загалом та на окремих працівників).

Норми і нормативи є необхідною умовою наукової ор­ганізації менеджменту, оскільки саме на них ґрунтується реалізація його функцій. Цим зумовлена необхідність по­стійного поліпшення нормативної бази, розширення кіль­кості нормативних показників, їх своєчасного перегляду, що є важливою передумовою оптимізації управлінських процесів.

Інструктування — метод організаційно-стабілізуючого впливу, який полягає в ознайомленні працівників з умовами праці, виконанням певної роботи чи обставинами дорученої справи, у з'ясуванні пи­тань, можливих утруднень, пересторозі від можливих помилок.

Інструктування є формою методичної та інформацій­ної допомоги, спрямованої на успішне виконання робо­ти. Його можна здійснювати за допомогою радіо, телефо­ну, відеопристроїв, друкованих матеріалів, особистих кон­тактів, індивідуально і колективно. До інструктування належить оформлення приміщень організаційною доку­ментацією про умови роботи: стенди з найменуванням ор­ганізаційних підрозділів, схеми їх розташування, поря­док роботи, внутрішні організаційні інструкції. Важли­вими при цьому є лаконічність, простота, орієнтація на психологію сприйняття, що поліпшує організаційні умо­ви роботи, сприяє її успішному виконанню.

Організаційно-стабілізуючі методи організаційного впливу як особливі інструменти управління на всіх рів­нях менеджменту необхідно застосовувати комплексно, дбаючи про їх безперервне вдосконалення.

Мистецтво менеджменту полягає в умінні сформувати систему менеджменту, визначити її функції й структуру, порядок і методи здійснення окремих функцій, організу­вати спільну працю, інструктування і навчання працівни­ків, щоб досягти ефективного виконання ними завдань і досягнення цілей організації.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 77 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав