Читайте также:
|
Оформлення роботи - важливий показник її якісного виконання. Мається на увазі охайність, грамотність, естетичне оформлення зовнішнього вигляду, списку використаних джерел, правильне подання цитат і посилань на наукову літературу.
Курсова робота може бути представлена як у рукописному варіанті (написаною чорнилом або пастою) так і надрукованою на машинці чи набраною на комп’ютері. Комп’ютерний варіант (Times New Roman 14) друкується на білому папері формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 інтервали, з книжною орієнтацією до 28 – 30 рядків на сторінці та 60 – 65 знаків у кожному рядку; кожна прогалина між словами – один знак. Нумерація сторінок у роботі наскрізна. Поля - стандартні. Абзацний відступ – 8-12 мм. Загальний обсяг курсової роботи – до 40 сторінок рукописного тексту або до 20 друкованих сторінок.
На титульному листі вказується назва вузу, кафедри, тема курсового дослідження, прізвище й ініціали автора, курс, спеціальність, науковий ступінь, звання, прізвище й ініціали наукового керівника, внизу титульної сторінки указують місто і рік захисту роботи.
Після титульної сторінки йде Зміст, якийдопомагає зорієнтуватися в роботі, указуючи на її структурні частини та номери їх початкових сторінок. Розділи курсової роботи повинні мати номер і назву, яка лаконічно виражає направленість дослідження в цьому розділі.
Кожен розділ курсової роботи починається з нової сторінки.
Виклад тексту починається з третьої сторінки (1-а - титульна, 2-га - зміст; ці сторінки не нумеруються). Науковий апарат курсової роботи повинен оформлюватися кваліфіковано й максимально точно. Цитати подаються в лапках і супроводжуються посиланнями в квадратних дужках на відповідні джерела із зазначенням конкретних сторінок. Крапка ставиться після квадратних дужок. Ці посилання надають можливість знайти потрібні документи, з’ясувати їх зміст, мову, обсяг, перевірити достовірність цитати. Якщо джерел, на які посилається студент, декілька, то їх записують у квадратних дужках через крапку з комою: [8, с.14; 9, с.26; 11, с.49].
При посиланні номер джерела повинен відповідати його бібліографічному опису в списку використаних джерел. Наприклад. Цитата в тексті: “Дія вальтер-скоттівських романів зазвичай відбувається у переломні моменти історії, коли конфлікт між старим, традиційним, яке відходить у минуле, з одного боку, і новим, що воно провіщає майбутнє, з іншого, досягає крайньої гостроти” [12, с. 191] (для джерел англійською мовою – [12, p. 191]). Опис у переліку використаних джерел: 12. Долинин А. История, одетая в роман: Вальтер Скотт и его читатели. – М.: Книга, 1988. – 318 с.
Ще один приклад, коли студент у своїй роботі пише: На думку О. Долініна, молоді історики вчилися у Вальтера Скотта перш за все мистецтву оглядати минуле “орлиним оком” – вчилися безпристрасності, широті й об’єктивності [12, с. 114]. У цьому прикладі маємо справу з посиланнями на думку сучасного дослідника творів шотландського романіста. Тому цю фразу в тексті роботи не слід брати в лапки, а наприкінці її в квадратних дужках необхідно вказати номер джерела у списку використаних джерел і відповідну сторінку. Отож, посилання дається не тільки після тексту в лапках (цитати), а й у тому разі, коли переказуються думки іншого дослідника. При непрямому цитуванні необхідно бути гранично точним у поданні думок автора, коректним щодо оцінювання результатів його роботи.
Цитування оформлюється з урахуванням наступних вимог:
– в цитаті нічого не пропускається, не скорочується і не додається від себе;
– слова не змінюються, не переставляються в реченнях;
– наголоси, якщо вони проставлені, зберігаються;
– текст цитати подається в авторському написанні;
– скорочуючи цитату, на місці пропуску ставлять три крапки в кутових дужках: <...>.
Якщо студент запозичує фактичні дані, то перед вказівкою на джерело запозичення пишеться “Див.:” (рос. - См.:). Якщо в процесі роботи не вдається послатися на першоджерело через його недоступність, то потрібно застерегти: Цит. (тобто "цитую" - А.В.)за: (рос. - Цит. по:).
Посилаючись на монографію, вказують:
– прізвище й ініціали автора;
– назву монографії;
– місце видання (скорочено, якщо книга видана в Києві (К.), Харкові (Х.), Москві (М.) чи Санкт-Петербурзі (СПб.) (Ленінграді (Л.)), чи повністю);
– назва видавництва;
– рік видання;
– сторінка/сторінки, звідки взято цитований уривок.
Якщо посилання даються на статтю, яка вийшла в журналі чи збірнику, після назви статті ставляться дві косі риски, указуються назва журналу, рік його виходу, номер і сторінки, де знаходиться цитата (при цитуванні зі збірника повідомляється його назва, прізвище редактора чи упорядника й вихідні дані).
Курсова робота виконується українською мовою (або російською, якщо тема роботи пов’язана з російською літературою).
Остаточний варіант курсової роботи, узгоджений з науковим керівником, повинен бути представлений на кафедру у визначений регламентом термін й реєструється у спеціальному журналі.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |