Читайте также:
|
Серед країн СНД геополітичне становище Молдови є чи не найскладнішим як через підвищений інтерес до неї з боку Румунії, України та Росії, так і в зв'язку зі складною внутрішньополітичною та економічною ситуацією, вийти з якої власними силами Молдова неспроможна. Наближення ЄС і НАТО до кордонів Молдови створило принципово нову геополітичну ситуацію, що вимагає від молдовського керівництва рішучих кроків у проведенні економічних реформ, котрі мають стати запорукою майбутньої євроінтеграції Молдови. Одним з центральних завдань стає підключення країни до важливих європейських комунікацій, зокрема транспортних коридорів.
Для Молдови, однієї з найбідніших країн Європи, найбільш важливим завданням зараз є модернізація країни і створення передумов для стабільного розвитку. На досягнення цієї мети направлена і зовнішня політики країни.
Пріоритетними завданнями своєї зовнішньої політики Молдова визначила розвиток відносин взаємовигідного співробітництва з країнами-сусідами (Україною і Румунією), поглиблення регіональних інтеграційних процесів, інтеграцію до Європейського Союзу, знаходження балансу у взаєминах з Росією і США, вихід на якісно новий рівень двостороннього співробітництва з країнами Азії, Африки і Близького Сходу, вигідну для себе діяльність у міжнародних організаціях. У реалізації цих завдань робиться розрахунок на допомогу впливових представників молдавської діаспори, що є досить чисельною в Ізраїлі, Німеччині, Франції, Канаді, США, Португалії, Болгарії, Греції.
За конституцією 1994 р. Республіка Молдова є нейтральною державою. Цей статус не дозволяє їй мати на своїй території військові бази інших країн. Молдова є членом ряду авторитетних міжнародних організацій: ООН (з 2 березня 1992 р.), Ради Європи (з липня 1995 р.), ВТО (з 2001 р.). У липні 1998 р. Молдова підписала Угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом; 12 січня 2010 р. Молдова розпочала переговори з ЄС про підписання угоди про асоційоване членство. 11 листопада 2010 р. прем’єр-міністр Республіки Володимир Філат заявив, що Молдова подасть заявку на вступ до ЄС 2011 р. Вона є учасником програми НАТО “Партнерство заради миру”; Молдова – член ГУАМ з 1997 р. (1999-2005 – ГУУАМ; Узбекистан у 2005 р. призупинив своє членство в цій організації).
Найважливішими партнерами Молдови на міжнародній арені є Румунія, Україна та Росія. Входження Румунії до складу НАТО створило ситуацію, коли Північноатлантичний альянс став безпосереднім сусідом Молдови на її західному кордоні. Ця обставина, а також зближення позицій Росії та членів НАТО з питань спільної боротьби зі світовим тероризмом після трагічних подій 11 вересня 2001 р. в США, спонукали керівництво Молдови зайняти лояльнішу позицію до НАТО і шукати вигоди від змін, які відбулися в міжнародній політиці. Молдова поставила перед НАТО питання про те, щоб прирівняти сепаратизм Придністровського регіону до тероризму та залучити Північноатлантичний Альянс до врегулювання придністровської проблеми.
І. На розвитку відносин Молдови з Румунією негативно позначається затягування з румунського боку ратифікації базового політичного Договіру про привілейоване партнерство між двома державами, парафованого ще у квітні 2000 р., та виношування окремими політичними силами цієї країни планів приєднати Молдову до Румунії на підставі спільності мови, культури й історичного минулого.
ІІ. Українсько-молдавські взаємини базуються на низці міждержавних договорів, головними з-поміж яких є базовий Договір про дружбу і співробітництво Молдови й України від 23 жовтня 1992 р., Договір про взаємне визнання кордонів 1994 р., що трансформувався у Договір про державний кордон та Додатковий протокол до нього про передачу у власність Україні ділянки автодороги Одеса-Рені в районі населеного пункту Паланка, підписаний у серпні 1999 р. Передавши Україні восьмикілометрову ділянку автодороги Одеса-Рені Молдова натомість отримала від України ділянку землі на березі Дунаю в районі с.Джурджулешти, що дало змогу їй стати де-факто морською державою та побудувати на "дунайському “пляжі” свій нафтотермінал.
ІІІ. Молдавсько-російські відносини регулюються базовим політичним договором, підписаним у 2001 р. під час візиту президента В.Вороніна до Москви. Зацікавленість Росії у розвитку двосторонніх відносин зумовлена наявністю в Молдові розвинутого агропромислового комплексу та галузей легкої, електронної та радіотехнічної промисловості, а також можливістю виходу через територію Молдови на ринки західних та балканських країн. Молдова зацікавлена у ввозі з Росії енергоносіїв, деревини, автомобілів, целюлозно-паперової продукції, будівельної техніки.
Згідно з опитуваннями громадської думки, 70 % громадян Молдови виступають за європейське майбутнє країни і за членство Молдови в ЄС. Європеїзація – єдиний можливий шлях модернізації Молдови, який дасть стимул для проведення реформ як у політичній, так і в економічній та соціальній сферах. Усі реформи, які розпочав новий коаліційний уряд, який прийшов до влади у вересні 2009 року, повинні відповідати нинішнім і майбутнім зобовʼязанням країни перед Європейським Союзом.
Для Молдови дуже важливо вибудувати добросусідські відносини з Росією і Україною – країнами, які набагато більші не тільки за територією, але й за політичним та економічним потенціалами. У відносинах з Росією після створення молдавського коаліційного уряду з боку РФ спостерігалася певна недовіра, але останнім часом у двох країн налагодився хороший політичний діалог, покращилися торговельні відносини.
У відносинах з Україною через відсутність політичного діалогу протягом останніх років було накопичено проблеми, які привнесли негативний заряд в українсько-молдовські відносини. Вирішення існуючих проблем, пов’язаних з власністю і демаркацією кордонів, має позитивно позначитися на взаєминах двох країн.
Наразі тільки троє з десяти громадян Молдови не згодні ні за яких обставин відмовитися від незалежності своєї держави. Решта готові охоче об’єднатися з якою-небудь країною. Найбільше бажаючих приєднатися до Росії (40 %) та Європейського Союзу (28 %), кожен двадцятий згоден об’єднатися з Румунією, яка за цим показником відстала не тільки від Росії й ЄС, але і від України (7 %). Такі дані опитування громадської думки, які опублікувала соціологічна служби CBS-АХА. Вони зайвий раз підтверджують, що 20-ту річницю проголошення своєї незалежності Республіка Молдова зустрічала в якості держави, яку більшість громадян настільки не цінують, що готові пожертвувати її суверенітетом на користь злиття з іншими, більш життєздатними, на їх погляд, державними утвореннями. Це звучить і як вирок всім молдавським політиками, які не в змозі розумно розпорядитися незалежністю, яку отримала країна в результаті розпаду СРСР.
Питання обрання президента в Молдові залишалося відкритим до 16 березня 2012 р. Інтерес західних структур до Молдови пояснюється в першу чергу бажанням "підтримати демократичні реформи в республіці". Адже ці реформи міцно асоціюються з Альянсом за євроінтеграцію. Тож, розвал АЄІ-2 може викликати досить неоднозначну реакцію як з боку ЄС, так і з боку США. А якщо, в найгіршому випадку, ця реакція обернеться скасуванням фінансової підтримки, то Молдова опиниться перед завданням подвоєної складності: політична криза плюс відсутність коштів для покриття бюджетного дефіциту. Враховуючи й без того непросту ситуацію в країні, навіть невеликі затримки у виплаті зарплат і пенсій можуть обернутися справжнім соціальним вибухом. Це прекрасно усвідомлюють всі лідери альянсу, недарма останнім часом так посилилась їх зовнішньополітична активність.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 200 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |