Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Организация борьбы за живучесть судна

Перелік перспективних напрямків (ринку будинків і споруд) будівництва у галузях промисловості та соціальній сфері чималий, їх пріоритети змінюються, вони не можуть бути ніколи вичерпаними. Наведемо лише кілька цих досить ак­туальних напрямків (зрозуміло, без житла).

Мансарди. Надбудова мансардного поверху економічно вигідна для інвесто­ра, споживача та будівельників. Для інвестора економічні переваги зумовлені ви­сокою ціною продажу площі мансард, яка забезпечує не тільки швидке повернен­ня вкладених коштів, а й отримання значного прибутку. Для споживача вторин­ного ринку (приватного власника, квартиронаймача, орендатора) вигода зумов-

лена відносно меншими витратами на придбання та утримання мансард порівня­но з витратами на традиційні приміщення. Для будівельників економічні перева­ги пов'язані з простотою і швидкістю будівництва мансард.

П'ятиповерхові будинки в Україні складають близько 15 % усього житлового фонду. Підраховано, що витрати на їх реконструкцію майже в 1,5 раза менші, ніж витрати на нове будівництво. Є досвід реконструкції п'ятиповерхових будинків, освоюються нові технології, випуск різноманітних матеріалів, що дозволяє пере­творювати будинки застарілих типів у сучасне житло. У цьому випадку може бути підвищена вартість продажу цих будинків, тому потрібна або їх принципова переорієнтація, або корінна перебудова, або відносно проста реконструкція. Проблема п'ятиповерхових будинків є у Києві, Харкові, Одесі та багатьох інших містах.

Готелі. Висока доходність готельного бізнесу в усьому світі, з одного боку, та нестача готельних номерів, зокрема середнього класу (дві - три зірки), і майже повна відсутність готелів високого класу, з другого боку, перетворюють цей нап­рямок у будівельному бізнесі в найбільш актуальний.

Гаражі та автостоянки. Концепція заснована на комплексному підході та системному аналізі містобудівних, інженерних, екологічних та економічних зав­дань, які в цьому випадку мають самостійне значення (купівля, продаж, фінан­сування, кредитування). В основі економічного підходу - дві основні вимоги:

реальна потреба у гаражно-стоянковому будівництві та дотриманні ринкових умов на всіх рівнях розвитку й утримання гаражно-стоянкового комплексу.

Підземне будівництво. Використання підземного простору не тільки значно розширює соціально-культурні та торгові функції території, а й підвищує її еко­номічне значення. Доходи можуть складатися за рахунок продажу збудованих підприємств і приміщень, здачі їх в оренду, функціонування об'єктів соціально-культурної сфери, інших послуг.

Культурні центри. Це - одноповерхові будинки для мікрорайонів і житло­вих районів, до складу яких входять заклади й підприємства для щоденного та періодичного культурного обслуговування: більярдна, бібліотека, відеозал, ка­фе, торгова точка тощо. Закордонні аналоги свідчать про швидку окупність вит­рат, велику прибутковість.

Об'єкти дозвілля. Міська мережа видовищних, спортивних та інших об'єктів відпочинку й розваг може бути орієнтованою на отримання прибутку. При цьо­му перепрофілюються та реконструюються діючі об'єкти дозвілля, проводиться їх кооперування з доходними об'єктами, розширення функцій тощо.

Офіси. Попит на офісні приміщення у Києві та інших великих містах зали­шається стабільним, тому що нові й нові іноземні та вітчизняні фірми й компа­нії прагнуть мати свій офіс у будинках, збудованих і відремонтованих за світо­вими стандартами.

Бізнес-центри. Реалізація проектів дасть змогу сформувати інфраструктуру сучасного бізнесу відповідно до світових стандартів. У межах реалізації програ­ми сприяння зайнятості населення у Києві, Харкові та інших великих містах України планується оснащення центрів ділового партнерства, бізнес-інкубато­рів і центрів підтримки молоді.

Спортивні споруди. Забезпеченість спортивними спорудами дуже низька. Їх популярність однаково стабільна як у районах елітних будинків, так і в місцях масової забудови. Це можуть бути великі багатозальні спортивні комплекси та відносно прості спортивні споруди.

Незавершене будівництво. У містах України багато незавершених, закон­сервованих або малоефективних будинків і споруд, які можна було б використа­ти для організації виробничих процесів після їх відповідної реконструкції та мо­дернізації. Перевагу слід віддати об'єктам із розвинутою інфраструктурою.

Автозаправні станції (АЗС). Будівництво АЗС актуальне в зв'язку з різким збільшенням кількості легкового автотранспорту в індивідуальному користу­ванні, а також необхідністю створення інфраструктури вздовж магістралей, включаючи АЗС, автостоянки, магазини, кафе, мотелі тощо.

Громадське харчування. Спостерігається нестача підприємств громадського харчування швидкого обслуговування, особливо у місцях проведення дозвілля, парках, на оптових ринках, вокзалах тощо. Це можуть бути підприємства, що стоять окремо, і вбудовано-прибудовані до житлових і громадських будинків. Їх економічна ефективність відома.

Басейни. У всіх містах України спостерігається гостра нестача басейнів для масового відвідування, особливо у районах новобудов. Їх рентабельність не вик­ликає сумнівів. Це можуть бути, наприклад, басейни з конструкцій комплексно­го постачання заводського виготовлення.

Модернізація кінотеатрів. Відвідування кінотеатрів різко скоротилося. Мо­дернізувати можна великі зали, перетворюючи їх у малі зали відносно з низьки­ми експлуатаційними витратами, гнучким режимом роботи та частою зміною програм.

Парки та сквери. У плані комплексної забудови території парки та сквери набува­ють великого значення як об'єкти дозвілля й відпочинку, збільшуючи вартість об'єк­тів нерухомості, що розташовані поруч із ними. Завдяки деяким додатковим вкладен­ням парки та сквери можуть і самі приносити додатковий комерційний ефект.

Организация борьбы за живучесть судна

Целью организации борьбы за живучесть является мобили­зация экипажа для противодействия любой возникшей на судне опасности и осуществления квалифицированных действий по обеспечению водонепроницаемости судового корпуса, предуп­реждению возникновения и распространения взрывов и пожаров, борьбе с водой и пожаром, поддержанию в постоянной готовности к действию судовых технических средств, а также организации работ по подготовке и оставлению судна.

1. До выхода в рейс на каждом судне должно быть составлено расписание по тревогам, в котором указываются специальные обязанности каждого члена экипажа в части: управления суд ном радиосвязи и зрительной связи; наблюдения за горизонтом, воздухом и водой; герметизации судна; борьбы с водой и огнем, использования специальных средств, установленных на судне, оказания медицинской помощи.

2. В расписании должно быть предусмотрено, распределение экипажа по вахтам и аварийным партиям (группам), места сбор экипажа и пассажиров по тревоге; обязанности по установлению радиосвязи с компанией и другими судами; обязанности по выставлению текущих координат судна на АПСТБ и аварийном буе указания ответственных за подготовку к спуску спасатель­ных Средств, пополнение снабжения в спасательных шлюпках спасательных плотах и других спасательных средствах, а также другие действия в соответствии с СОЛАС-74.

3 В расписании по борьбе с пожаром дополнительно указываются: ответственные за сбор и эвакуацию пассажиров (на пасса­жирских судах); ответственные за ввод в действие противопожарных средств; лица, допущенные к работе в изолирующих дыхательных аппаратах, для эвакуации людей из помещений, разведки очага пожара и его тушения, ответственные за оказание медицинской помощи.

4 В расписании по тревоге «Человек за бортом» дополни­тельно указываются: место сбора дополнительных наблюдателей на ходовом мостике; ответственные за подготовку и спуск дежурной шлюпки; назначение командира и экипажа дежурной шлюпки; обязанности по оповещению с помощью различных средств связи (радио, телеграф, радиотелефон, флаги МСС и др.), ответственные за оказание медицинской помощи и принятие людей на борт.

5.B расписании по шлюпочной тревоге (при оставлении суд­на) дополнительно указываются: ответственные за проверку отсутствия людей во всех помещениях судна; ответственные подготовку к спуску и спуск каждого спасательного средства;распределение пассажиров и экипажа по спасательным средствам с учетом обеспечения работы двигателя, радиосвязь и медицинс­кую помощь; обязанности по подносу к спасательным средствам дополнительного имущества, включая переносную радиостанцию и аварийный буй, выставлении координат на АПСТБ и подачи сигнала бедствия, выключению судовой вентиляции, спасению карты, судовых документов, ценностей и пр.

6. Устанавливаются следующие сигналы тревог:

• общесудовая (шлюпочная) тревога — семь коротких и один продолжительный сигнал звонком громкого боя продолжи­тельностью 5-6 секунд с повторением 3-4 раза;

• тревога «Человек за бортом» — три продолжительных сиг­нала звонком громкого боя продолжительностью 5-6 секунд с повторением 3-4 раза;

• при пожаре во время стоянки в порту — сигнал общесудовой тревоги дополнительно сопровождается частыми ударами в судовой колокол.

При выходе из строя звонка громкого боя сигналы подаются паровым свистком, тифоном или сиреной.

7. Сигналы всех тревог дублируются голосом по судовой транс­ляционной сети с указанием вида тревоги, места пожара или про­боины, а при отсутствии трансляции — любыми иными средс­твами. Отбой всех тревог объявляется по трансляции голосом, а при объявлении тренировочных учений (учебных тревог) после сигнала тревоги указывается — «учебная».

8. Все члены экипажа при объявлении судовых тревог обя­заны быстро занять свои места по расписанию, иметь при себе спасательные жилеты и надевать их при объявлении шлюпочной тревоги или тревоги «Человек за бортом».

9. Над койкой каждого члена экипажа должна находиться карточка, содержащая перечень его обязанностей по судовым тревогам.

10. На пассажирских судах у спальных мест пассажиров и в местах сбора пассажиров вывешиваются схемы, рисунки и инс­трукции на русском и английском языках, содержащие инфор­мацию относительно:

• сигналов судовых тревог и мест сбора по тревогам;

• основных действий, которые пассажиры должны выполнять по тревоге;

• номеров и мест нахождения спасательных средств коллек­тивного пользования (шлюпок, плотов и т. д.) и правил на­девания и пользования индивидуальными спасательными средствами.

11. Общесудовая тревога объявляется вахтенным помощником капитана в случаях: необходимости подготовки судна к предо­твращению грозящей ему опасности; обнаружения поступления забортной воды внутрь судна; взрыва или обнаружения первых признаков пожара — дыма и запаха гари; аварийных ситуаций, создающих угрозу судну и экипажу.

11.1Поступление забортной воды

Объявить общесудовую тревогу звонковой сигнализацией и по судовой трансляции.

Задраить клинкетные, водонепроницаемые двери, люки, произвести полную герметизацию отсеков, закрыть заслон­ки вентиляции для создания воздушного подпора в поме­щениях.

Доложить капитану и сообщить вахтенному механику. Определить место судна, выставить координаты на АПСТБ, зафиксировать состояние погоды и моря.

Передать в радиорубку координаты судна с соответствую­щей информацией.

Подготовить пиротехнические средства сигнализации к немедленному использованию.

Оценить причину поступления забортной воды и степень нарушения корпуса (место и, по возможности, характер пробоины, замеры воды в льялах, контрольная откачка из отсеков, скорость поступления воды).

В зависимости от конкретных условий и обстоятельств случая изменить курс и/или скорость с тем, чтобы уменьшить бортовую качку судна либо остановить дви­жение.

В зависимости от места пробоины и ее размеров решить вопрос о целесообразности и способах ее заделки. Присту­пить к проведению мероприятий по борьбе за живучесть по указанию капитана.

Дать информацию судовладельцу и, при необходимости, на ближайший спасательно-координационный центр.

12. Тревога «Человек за бортом» объявляется вахтенным по­мощником капитана при падении человека за борт или при об­наружении человека за бортом.

• Переложить руль в сторону борта, с которого замечено па­дение человека.

• Выбросить спасательный круг со светящим буем.

Объявить тревогу «Человек за бортом», распорядиться о спуске шлюпки, исходя из конкретных обстоятельств. Выставить наблюдателя, а до его прибытия на мостик обес­печить наблюдение за упавшим за борт.

Произвести маневр для выхода судна на обратный курс /если позволяет обстановка/.

Доложить капитану, информировать вахтенного меха­ника.

Поднять сигнал «ОСКАР» по МСС.

Сделать оповещение по УКВ для находящихся вблизи судов. Если необходимо, запросить их помощь, а в случае потери пострадавшего, дать извещение GMDSS.

Подать судовым свистком, если это необходимо, три про­должительных звука и повторить их по мере необходимости /приближение других судов/.

Передать в радиорубку координаты места падения человека с соответствующей информацией.

Нанести точку падения человека на карту и вести тщатель­ную прокладку маневрирования судна.

Зафиксировать точку падения человека на приемоиндикаторе спутниковой навигации или САРПе, если таковые имеются.

В темное время суток включить поисковые прожекторы. При подходе к месту падения человека, исходя из преобла­дающих метеоусловий и сноса судна, своевременно умень­шить ход и остановить движение судна.

Дать команду о спуске шлюпки и иметь с ней надежную связь по УКВ.

13. Шлюпочная тревога (при оставлении судна) объявляется только капитаном при угрозе гибели судна. Оставление судна (только по указанию капитана)

Объявить шлюпочную тревогу звонком громкого боя и го­лосом по радиотрансляции: «Экипажу покинуть судно». Подать сигнал БЕДСТВИЯ, используя ГМССБ.

• До тех пор, пока позволяют обстоятельства, подавать с судна визуальные и звуковые сигналы бедствия согласно МППСС-72 (Приложение IV).

• Собрать весь экипаж и пассажиров на местах сбора у шлю­пок, согласно Расписанию по тревогам, проверить наличие по судовой роли.

• Сообщить вахтенному механику.

• Направить посыльных во внутренние помещения для опо­вещения и контроля за отсутствием в них людей.

• Проконтролировать: сбор экипажа и пассажиров в полном составе, наличие теплой одежды и правильность одевания спасательных жилетов, доставку на шлюпки штатного снаб­жения, а также: радиостанций, документов, одеял, судовых журналов и т. п.

• Спустить спасательные шлюпки и плоты.

• Откорректировать координаты судна и включить АПСТБ.

• После спуска на воду шлюпкам и плотам немедленно отой­ти от борта на 200-300 метров и подобрать находящихся в воде людей, принимая их в шлюпки по возможности, через носовую и кормовую часть шлюпок.

• При оставлении судна в штормовых условиях — посадку людей в плоты производить сразу после спуска их на воду или перед спуском. Не держать долго плоты у борта, иначе они будут потеряны.

• Всем шлюпкам и плотам держаться вместе в районе ава­рийного судна.

В случае возникновения экстремальной ситуации, в отсутс­твие капитана либо старшего помощника /например, при сто­янке на якоре/, вахтенный помощник капитана действует са­мостоятельно.