Читайте также:
|
Доступні банківські кредити, за допомогою яких компанії могли б розвивати свій бізнес, а прості українці – купувати більше дорогих товарів і послуг, повернуться на український ринок нескоро.
На кінець літа кредити населенню видавали близько 20 фінансових установ. За даними газети "Хрещатик", іпотечні позики видають лише 5 банків, кредити на авто – близько 10, споживчі – лише 7 фінустанов.
Ставки не радують: по іпотеці - в середньому 23,96%, по автокредитах – 20,49%, споживчі позики – від 0 до 88,43%.
У банків немає іншого виходу. Об'єм безнадійних або проблемних боргів росте.
Більше половини з банків, що входять до групи найбільших, в першому півріччі показали збитки
1. Про пожвавлення іпотеки не варто думати найближчі декілька років. У фінансистів немає довгострокових ресурсів, адже українці перестали вкладати гроші в банки на тривалі терміни, віддаючи перевагу депозитам на термін від місяця до півроку.
2. Неясною залишається ситуація на ринку нерухомості.
3. Автокредитування поновиться лише наступного року.
4. Повернення масових споживчих кредитів чекати не варто.
В цілому ж банки кредитуватимуть, коли почнуть стабільно рости базові для української економіки галузі – металургія, будівництво, машинобудування, а також коли покращає ситуація на зовнішніх ринках.
Депозитні ставки повинні знизитися.
По-перше, тепер банкам не так потрібні гроші, як в першому півріччі.
По-друге, щоб давати великий відсоток по депозиту, банк повинен давати гроші в кредит під ще більший відсоток.
Немає кредитів – немає прибутку. Особливо це стосується депозитів у валюті, адже позики у ВКВ відмінили, тому гострої потреби в доларах і євро у банкірів немає.
Загалом, Україна до початку осені завмерла в хисткій рівновазі. З одного боку, є слабкі ознаки одужання економіки. З іншої - падіння було дуже глибоким, і про остаточний вихід з кризи говорити ще дуже рано.
Трьома головними дестабілізуючими чинниками сьогодні є:
- невизначеність щодо подальшої співпраці України з МВФ
- скачки валютних курсів, що продовжуються
- президентські вибори, що наближаються.
3. Галузева та територіальна структури господарського комплекс;
Традиційно господарський комплекс розглядають, по-перше, як систему галузей господарювання (галузева структура) і, по-друге, як систему територіально-виробничих комплексів (територіальна структура).
Щоб зрозуміти галузеву структуру, визначимо зміст поняття „галузь”.
Галузь – це сукупність підприємств та організацій об’єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі суспільного поділу праці.
Згідно з існуючими теоріями регіональної економіки галузі мають різні функції і за цією ознакою поділяються на основні (профілюючі) та обслуговуючі.
До основних галузей відносяться районоутворюючі галузі спеціалізації, які мають високу питому вагу у виробництві регіону та найбільший економічний ефект. Ці галузі є визначальними у функціональній характеристиці регіону.
Обслуговуючі галузі забезпечують потреби основних галузей та населення регіонів в електроенергії, теплі, воді, будівельних матеріалах, перевезеннях, послугах зв’язку, торгівлі, фінансах, науці, культурі, житлово-комунальному обслуговуванні тощо.
У структурі господарського комплексу слід розрізняти не тільки традиційні галузі спеціалізації та обслуговування, але й галузі, які виділяються за характером об’єднання – супутні та паралельні.
Супутні галузі тісно пов’язані між собою технологічно (гірничодобувні), доповнюють одна одну, наприклад, за використанням чоловічої та жіночої праці (легка та важка). З розвитком науково-технічного прогресу кількість та значення цих галузей зростає.
Паралельні галузі розвиваються дещо ізольовано на базі спільних природних і економічних умов (ресурсів). Ці галузі не мають між собою тісних виробничих зв’язків, але вони паралельно використовують спільні міжгалузеві ресурси: землю, робочу силу, паливо, воду тощо. Паралельні галузі можуть бути як спеціалізованими, так і обслуговуючими. Функціонально господарський комплекс України поділяють на низку міжгалузевих комплексів (МК).
Міжгалузевий комплекс – це система економічно взаємопов’язаних галузей виробничої або невиробничої сфер, яка сформована внаслідок кооперації та інтеграції підприємств, організацій, установ або галузей.
Приклади МК: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, агропромисловий, соціальний, транспортний, будівельний.
На сучасному етапі розвитку господарського комплексу України набувають особливого значення його нові структурні утворення – виробничо-технологічні комплекси. Ці комплекси виникають на базі не стільки місцевих ресурсів, скільки на основі досягнень науково-технічного прогресу, перспективних технологій, раціональних виробничо-технологічних та організаційних зв’язків. Найбільш наочними є приклади кластерів, технополісів, технопарків тощо.
В Харківській області виділені наступні приоритетні експортоорієнтовані кластери розвитку регіону: енергетичного машинобудування, електротехнічного машинобудування, авіаційної промисловості, ракетно-космічного комплексу, військової (бронетанкової) техніки, сільськогосподарського машинобудування, дизелебудування, обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості, фармації, медичного устаткування та технологій.
З метою поглиблення торговельного, промислового та науково-технічного співробітництва, запровадження нових інструментів залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів в економіку Харківської області, створення сприятливих умов для реалізації інвестиційних проектів з ефективного використання індустріально-аграрного, наукового та інтелектуального потенціалу затверджено Програму створення індустріального парку "Рогань ". Створено комунальне підприємство "Індустріальний парк "Рогань". В області ведеться активна робота щодо створення промислового парку.
В області створено мережу промислових парків, що дозволяє запропонувати інвесторам так звані "грін філдс" - вільні майданчики з необхідною інфраструктурою для швидкої реалізації інвестиційних проектів в різноманітних галузях економіки.
Серед перших успіхів такого підходу стало створення "індустріального майданчику" "Малинівка", де реалізуються проекти будівництва трьох підприємств фірми "KGS & Co" для виготовленню виробів з алюмінію, склозаводу та лікеро-горілчаного заводу "Prime" концерну "Олімп". Загальний обсяг зазначених інвестиційних проектів становить близько 143 млн. дол.
Поблизу Ужгорода (Закарпатська область) створюється індустріальний парк „Ужгород - Полонина Руна” для заводу „Єврокар”, який передбачає конвеєрне складання зі зварюванням, фарбуванням та монтажем кузовів автомобілів. Заплановані обсяги виробництва - 45 тисяч автомобілів, на другому етапі - до 120 тисяч автомобілів на рік. Виробництво передбачає збільшення кількості працівників до 6,5 тисяч (з урахуванням підприємств із виробництва комплектуючих - майже 30 тисяч працівників). Перша партія українських Octavia A5 зійшла на початку липня з конвеєра заводу «Єврокар», розташованого в закарпатському с. Соломоново. Підприємство сертифікувало цю модель і отримало дозвіл на її серійне виготовлення. Водночас тут продовжують виготовляти й модель Skoda Octavia Tour. Крім Skoda, підприємство незабаром почне випускати також автомобілі марки Audi — Audi А4 (В7). А Audi А4 випускають на заводі вже більше року.
В районі Вишгороду (Київська обл.) організується технопарк «Промислово-технологічний парк «Київщина» на площі 200 га з обсягом інвестицій у 1,5 млрд. дол., де 50-70 промислових компаній створять 12–15 тис. робочих місць.
Корпорація "Богдан" побудує "Технопарк" для забезпечення логістики нового автомобільного заводу в Черкасах. Інвестиції орієнтовно складуть 65 млн. євро. "Технопарк" буде займатися прийомом і обробкою вантажів, що прибувають на завод. На даний момент корпорацією "Богдан" виготовляються легкові автомобілі ВАЗ, Hyundai, Kia, автобуси усіх класів, а також вантажівки.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 66 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |