Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновок. При плануванні змісту занять з фізичної культури враховують такі положення: фізичні вправи повинні відповідати анатомо-фізіологічним можливостям дітей; слід

Читайте также:
  1. Висновок
  2. Висновок
  3. Висновок
  4. Висновок
  5. ВИСНОВОК
  6. ВИСНОВОК
  7. ВИСНОВОК
  8. ВИСНОВОК
  9. Висновок
  10. ВИСНОВОК

При плануванні змісту занять з фізичної культури враховують такі положення: фізичні вправи повинні відповідати анатомо-фізіологічним можливостям дітей; слід передбачати вправи для всіх великих м'язових груп (плечового пояса, живота, спини, рук, ніг); виконувати вправи з різних вихідних положень (стоячи, сидячи, лежачи); запобігання тривалим статичним положенням та чеканню; дотримуватися поступового збільшення фізичних навантажень за рахунок ускладнення рухів та їх дозування; забезпечувати позитивні емоції у дітей під час виконання рухів та ігор; застосувати оптимальні способи та методи організації (фронтальний, потоковий) дітей під час виконання фізичних вправ

 

 

Ходьба як один з видів основних рухів. Загальна характеристика різних видів ходьби. Значення і завдання формування умінь і навичок ходьби. Техніка виконання вправ з різних видів ходьби. Організація і методика навчання ходьби дітей урізних вікових групах дошкільного закладу. Обладнання для навчання дітей різним видам ходьби.

1. Загальна характеристика ходьби.

Ходьба-один із основних рухів, якими оволодіває дитина після вміння повзати. Вміння ходити формується у неї в кінці першого - на початку другого року життя. Ходьба розширяє можливості дітей збагачує їх діяльність, стимулює активність сприяє повноцінному фізичному розвитку. В ходьбі активно сприймає участь весь опорно-руховий апарат дитини, одночасно в роботу включається до 56% м’язів тіла. При збереженні правильної техніки ходьби значно змінюються м’язи тулуба, спинні живота, тренуються дрібні м’язи ступні; формується правильна постава.

При ходьбі тренується дихальна і серцево-судина система, активно відбувається обмін речовин. Під час ходьби групою дітей виховується координованість рухів, організованість, вміння орієнтуватися на майданчику, в різних часть змінюючи умовах місцевості.

Ходьба - циклічний рух помірної інтенсивності тобто проходить повторення одних і тих же циклів рухових дій (кроки правою і лівою ногою). Рухи почергові. Руки рухаються почергово в направленні вперед - назад узгоджено з рухами ніг. В процесі ходьби проходить постійне чергування напруження і розслаблення м’язів, що забезпечує рухову працездатність нервово-мязового апарату на високому рівні. Тому ходьба широко використовується у фізичному розвитку дітей різного віку. Величина навантаження при ходьбі залежить від швидкості рухів і умов виконання. Так, при повільні ходьбі по відносно рівні поверхні (грудної або асфальтної доріжки) інтенсивність навантаження незначна. Але вона помітно збільшується, якщо підвищений темп руху, включати подолання спусків і підйомів або рухатися по доріжкам с різним ґрунтом(пісок, трава)

І хоча ходьба вважається простим рухом, дитина не може відразу оволодіти правильними навичками, особливо на початковому етапі коли дитині важко зберігати рівновагу через коливання спільного центру тяжіння (вона розкочується, тулуб помітно нахиляється вперед). Тому дитина рухається швидко, дрібними кроками: ступня стає на опору вся повністю, без перекату з п’ятки на носок, дитини ніби «шльопає». Кроки невпевнені; нерівномірні. Погано скоординовані рухи рук і ніг, руки мало приймають, участь в рухах. Ці особливості ходьби дитини викликані слабкістю м’язів, які приймають участь в русі, поганою с координованістю їх роботи, більш високим, ніж у дорослого, розміщеним центру тяжіння тіла. Слабко виражений підйом, відсутність уміння при русі напружувати або розслаблювати відповідні м’язи не виконують ресорної функції-ступні, роблячи кроки дитини важкими.

У. Основні види ходьби і техніка їх виконання.

1. Звичайна ходьба в помірному темпі.

При такій ходьбі нога ставиться на опору з п’ятки, потім перекат через ступню на носок переходить у відштовхування. Рухи рук спокійні - зігнуті а ліктях руки почергово піднімаються вперед на вище рівня грудей, потім відводяться назад ліктями. Голова при піднята, плечовий по|с ненапружений, живіт при дібраний.

2. Ходьба на носках.

Виконується на більш прямих ногах. Корки короткі тулуб випрямлено, підтягнуто. Нога ставиться на передню частину ступні(на пів пальці),

п’явка не торкається поверхні. Рухи рук незначні, вони дещо

розслаблені. їх можна послабити на пояс, положити за голову. При ць^у плечі опущені, постава невимушена.

3. Ходьба на п’ятках.

Цей вид ходьби виконується майже на прямих ногах. Кроки короткі, живіт підтягнутий, спина випрямлена. Нога ставиться на п’ятку, носки підтягнуті вгору, при цьому не слід їх сильно розвертати в сторону.

Рухи рук незначні(поставити на пояс, положити на голову).

4. Ходьба високо піднімаючи коліна.

Рухи енергійні, чіткі. Нога ставиться спочатку на передню частину, потім на всю ступню. Кроки короткі впевнені. Зігнута в коліні нога піднімається вперед - вгору,при цьому

стегно приймає горизонтальне положення, із стегном прямий кут, носок відтягнутий вниз.

Активні рухи ніг координуються з рухами рук, кисті зжаті в кулаками. Просування вперед незначні. Корпус прямий, голова припіднята.

5. Ходьба широким кроком.

Рухи сповільнені. Зберігається звичайна при ходьбі координація рухів рук і ніг. Нога ставиться перекатом з п’ятки на носок. Приблизна довжина кроку різна для дітей різного віку (32-35 см в 2 роки, 55-60 см до років). При виконанні цього виду ходьби не можна занадто збільшувати довжину кроку так як це може привести до порушення формуючої у дітей координації рухів.

6. Ходьба перекатом з п’ятки на носок. Виконується цей вид ходьби яскраво вираженою поставою ноги на п’ятку, плавним і водночас енергійним перекатом на носок. Рухи рук вільні, ненапружені, з деяким акцентом в момент переходу на носок.

7. Ходьба приставним кроком.

Може виконуватися вперед, назад, в праву і ліву сторону. Крок починається з будь якої ноги: одна при цьому відноситься вперед, інша до реї приставляється. Обидві ноги стають разом, п’ятки їх з’єднують на кожному кроці. Не слід повертати стопу приставляємо ноги носком всередину. Руки в русі у пасці не приймають їх доцільно поставити на пояс. Цей вид ходьби особливо добре виконувати під музику, враховуючи різний її характер і під марш-чітко, без помітного згинання ніг в колінах; під танцювальну музику - м’ягко, на одній або на обох ногах.

8. Ходьба на пів присіді й присіді.

Виконується на півзігнутих або повністю зігнутих в колінах ногах. При ходьбі в на пів присіді нога ставиться на передню частину ступні, а при ходьбі в присіді-на всю ступню. Спину треба старатися тримати прямо. Руки рухаються вільно. При ходьбі в напівприсіді їх можна поставити на пояс, при ходьбі в присіді руки краще тримати на колінах.

9. Ходьба схрещеним кроком.

В цьому виді ходьби одна нога виноситься вперед і ставиться перед другою небагато в сторону. Посування вперед незначне. Ногу треба ставити випрямлено і на всю ступню. Руки доцільно тримати на поясі, так як ж активні рухи можуть тримати до через мірного повороту тулуба і порушити координацію рухів.

10. Ходьба випадами.

Нога яка виноситься вперед зігнута в коліні і ставиться на всю ступню. Нога, яка позаду стоїть на посту (по можливості її треба тримати прямо). Поштовх відбувається носком позаду стоячої ноги.

11. Ходьба із закритими очима.

Виконується невеликими кроками, спостерігається відхилення від прямолінійного напрямку.

12. Ходьба спиною вперед.

Одра нога ставиться на зад на передню частину ступні або відразу на всю ступню. Поштовх відбувається п’яткою другої ноги або всією нею одночасно. Координація рухів рук і ніг виконується з напругою.

13. Гімнастична ходьба.

Виконується постановкою ноги з носка більш широким кроком, ступня ставиться на опору повністю.

14. Ходьба на зовнішній стороні ступні.

Виконується невеликим кроком, нога ставиться зовнішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс (в сторону за спину) в залежності від віку дітей.

15. Ходьба на внутрішній стороні ступні.

Крок невеликий, нога ставиться на внутрішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс(в сторони).

16. Ходьба з різним і руками і рук (на поясі, в сторону, вгору, за голову, за спиною, одна вгору, друга вниз).

17. Ходьба випадами.

18. Ходьба в різних шикуваннях, в різних напрямках, в різних темпах.

 

 

Дошкільникам усіх вікових груп корисна ходьба на носках, п’ятках, зовнішньому та внутрішньому боці стоп, з високим підніманням стегна,з рухами рук вгору та вниз та ін. Всі ці вправи сприяють розвитку м’язів опорно-рухового апарата, профілактиці

Плоскостопості і дають змогу сформувати у дітей протягом дошкільного віку міцну навичку ходьби.

 

Враховуючи вікові особливості, дітям дошкільного віку доступні слідуючі види бігу:

- звичайний біг в спокійному темпі;

- біг на швидкість, з перешкодами і включенням інших рухів (підлізання, стрибків):

- біг із зміною темпу;

- повільний біг.

Види бігу і бігових вправ відрізняються за технікою виконання. Вихователю треба знати ці особливості, щоб попередити помилки, легше і швидше їх виправити, правильно визначити завдання і методику навчання.

1. Звичайний біг.

Правильною технікою такого бігу вважається: вміння бігати вільно, легко, з природніми рухами рук. Руки напівзігнуті в ліктях, пальці вільно зігнуті (але не зжаті в кулаки). При бігу руки рухаються вперед-вгору приблизно до рівня грудей декілька в середину, потім відводяться ліктями назад - в сторони. При бігу невеликими кроками злегка зігнута в коліні нога ставиться на передню частину ступні. При більш широких бігових кроках нога ставиться з п'ятки з по слідуючим еластичним опусканням на всю ступню. При відштовхуванні треба розігнути ногу в коліні. Носки ступнів в сторони не розводяться. Тулуб злегка нахилено вперед, голова з ним на одній лінії, груди і плечі розвернуті, плечі не повертати вслід за рукою, щоб не викликати занадтого повороту тулуба. Звичайний біг в середньому темпі широко використовується для навчання деяким елементам техніки, навичкам правильного координованого руху. При такому бігу діти можуть краще контролювати свої рухи добре їх відчувати, можуть вносити поправки в свої дії.

Звичайний біг - можна проводити в різних шикуваннях: в колону по одному, парами, по кругу, «змійкою» і т.д. Примірна тривалість непреривного бігу збільшується поступово з 10-15 с. в молодших групах до 35-40 с в старших (повторюється 2-4 рази з перервами). Для дітей 6-7 років в кінці навчального року тривалість бігу може бути в межах однієї хвилини, так як на протязі року діти оволодівають елементами правильної техніки бігу, росте їх функціональна підготовка.

2. Біг на носках.

Ногу слід ставити на передню частину ступні, не торкаючись п'яткою підлоги. Крок коротший, темп швидкий. Рухи рук спокійні, розслаблені, в такт крокам, високо їх не піднімати. Можна поставити руки на пояс.

3. Біг з високим підніманням колін.

Бігти піднімаючи зігнуту в коліні ногу під прямим кутом, ставити на підлогу м'яким, еластичним і в той же час достатньо енергійним рухом на передню частину ступні. Крок короткий, з незначним просуванням вперед. Корпус прямий і злегка відкинутий назад, голова високо піднята. Руки можна поставити на пояс. Чергувати з звичайним бігом або ходьбою.

4. Біг широким кроком.

Робити широкі кроки, збільшуючи поштовх і час польоту. Ногу ставити з п'ятки перекатом на всю ступню. Поштовхну ногу старатися повністтю випрямляти, енергійно відштовхуючись. Рухи рук вільні і розмашисті.

5. Біг з відведенням назад зігнутої в коліні ноги.

Тулуб нахилено вперед декілька більше звичайного, руки на поясі. Зігнута в коліні нога після поштовху відводиться назад (намагаючись п'яткою дістати ягодицю). Чергувати з звичайним бігом, декілька більше розслабляючи при цьому ноги, даючи їм відпочинок.

6. Біг схресним кроком.

Виконувати захлестом майже прямих ніг: правою - вліво, лівою - вправо. Нога ставиться на ступню.

7. Біг стрибками.

Виконується енергійно, широким розмашистим рухом. Поштовх робиш вперед-вгору. Тривалість безперервного бігу на носках, з високим підніманням колін, з відведенням назад зігнутої в коліні ноги невелика - 10-20 с Як правило, ці види бігу повторюються 2-3 рази, чергуючи кожний вид із звичайним бігом або ходьбою. Біг широким кроком робиться на дистанції 10-12 м. Для цього бігу можна використати різні орієнтири - лінії, мотузки, плоскі обручі, настільні м'ячі.

8. Біг в швидкому темпі.

Виконується на передній частині ступні або на носках. Крок широкий, стрімкий. Рухи рук активні, в такт з біговими кроками. Робити енергійні відштовхування штовхальною ногою, добре її випрямляючи. Махову ногу виносити вперед-вгору. Тулуб нахилений вперед по ходу руху, голова з ним на одній лінії. Плечі розвернуті, не напружені, дивитись вперед. Швидкий біг використовується частіше всього в іграх з елементами змагання. Тривалість такого бігу невелика - 5-8 с Але, чергуючи з природніми зупинками -відпочинком, він може повторюватися 4-6 разів.

9. Повільний біг.

В цьому бігу треба вміти витримувати невеликий темп, не прискорювати і не сповільнювати його, бігти ритмічно. Кроки роботи порожні, ногу ставити на передню частину ступні або еластично з п'ятки на носок. Рухи рук спокійні, руки зігнуті в ліктях на рівні поясу, плечі злегка розслаблені.

10. Біг в перемінному темпі.

Використовується в поєднанні з іншими рухами. Головне

завдання - навчити дітей вибирати темп і вид бігу найбільш відповідний змісту завдання.

Так, якщо біг закінчується підскоком або стрибком в довжину, то не треба сповільнювати темп перед поштовхом, а переходити відразу від останнього кроку розбігу до енергійного відштовхування вгору або вперед. Треба вміти швидко і спритно переключитися з бігу на інший вид руху.

Наприклад, підлізаючи під обруч або мотузку, пройти по колоді, а потім продовжуючи біг не зупиняючись, не змінюючи напрямок.

11. Човниковий біг.

Широкий стрімкий крок чергується з різким гальмуванням в кінці гри рух по прямій з дрібними кроками на поворотах. Перед зміною напрямку темп більш частий, кроки коротші, коліна більше зігнуті щоб зберегти рівновагу. Рухи рук природні, допомагаючі руху по прямій і на поворотах.

12. БІГ в поєднанні з підлізанням, пролізанням, перестрибуванням, стрибком вгору.

Тут треба вміти сповільнювати і прискорювати темп бігу перед подоланням перешкод.

13. Біг в різних природних умовах розвиває вміння застосовувати найбільш відповідний цим умовам вид бігу, його темп і швидкість. Біг по звичайній доріжці відрізняється від бігу по прямій, а біг по піску вимагає іншу техніку і інших зусиль, ніж біг по ґрунтовій доріжці.

Тому треба сприяти розвитку вміння використовувати найбільш ефективний вид бігу у відповідності з умовами поверхні (грунтова, трав'яниста, асфальтна, пісок, вода, з гірки на гірку).

При бігу в гору нога ставиться на носок, крок короткий, тулуб нахилено вперед. При згибанні нога ставиться на всю ступню або з п'ятки на носок, ноги більш зігнуті в колінах, тулуб дещо відхилено назад.

При бігу вгору: вниз по дошці, покладеній похило, ступні ставлять близько одна біля іншої, носки в сторони не розводять; регулюють збереження рівноваги, координацію рухів рук і ніг.

 


 

Повзання і лазіння – циклічні рухи, як ходьба, біг, бо при пересуванні повторюються однакові рухи рук і ніг. Чергування напруження і розслаблення м’язів дозволяє здійснювати рух тривалий час, тим самим дає можливість зміцнювати організм, виховувати витримку. Ці вправи сприяють підвищенню фізіологічних функцій органів і систем дитини.

Перелітання, повзання, лазіння відносяться до улюблених рухів маленької дитини. Вона часто повторює їх в ігрових ситуаціях і просто у вигляді окремих вправ, особливо у той період, коли рух тільки засвоюється.

Багаторазово влізає малюк в ящик і вилізає з нього, лазить по сходинках. Процес виконання активних дій повзання або вилізання чергуються з моментам відпочинку, коли дитина стоїть або сидить у ящику, на сходинках, парканчику.

В дошкільному віці дитина оволодіває повзанням на животі, на четвереньках, на спині, на боку.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 48 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав