Читайте также:
|
Повзання корисне всім дошкільникам і повинно використовуватися в роботі з дітьми всіх вікових груп, не виключаючи і старших. Повзання виконується при опорі на руки і ноги, даючи можливість навантаження хребта, який знаходиться в горизонтальному положенні. Це навантаження рівномірно розподіляється на руки і ноги. При повзанні активніше працює верхній плечовий пояс, м’язи рук і шиї, що створює хороші передумови для виховання у дітей правильної постави.
За дошкільний період навички повзання поступово удосконалюються. Спочатку малюки вільно повзають по підлозі, траві, в будь-якому напрямку, потім по обмеженій площі (між мотузками, палками, по вузькій доріжці). Вони вчаться повзати в напрямку, вказаному дорослими, до іграшки – ведмедика, м’яча.
Подальшим ускладненням є повзання на чотирьох по добре відномерованій дошці, яка покладена горизонтально або нахилено, по лаві, колоді.
В повзанні діти використовують різні способи. Деякі діти ставлять вперед відразу обидві руки, спираються на них і в цей час пересувають ноги. Інші пересувають позмінно вперед руки і ноги. В обох випадках діти можуть спиратися на ступні і долоні або на коліна та долоні. У багатьох дітей утримується повзання на животі. Пізніше діти оволодівають повзанням на передпліччях і колінах, підтягуючись руками в положенні лежачи на лаві. Складність перешкоди поступово збільшується – треба підлізти під низько підвішену мотузку, переповзти декілька вправ.
В старших групах повзання частіше всього включається в комплекс вправ або рухливі ігри в підбиранні з іншими рухами – ходьбою, бігом, стрибками.
Повзання на чотирьох часто поєднується з підлізанням під мотузок, гілку. Спочатку проноситься голова, потім почергово руки і ноги. Дитина не вміє розраховувати висоту перешкоди, підповзає також, як повзає, тобто не прогинає спину, і тому часто задіває мотузку, розгинається дуже рано. Враховуючи це, вихователь вчить підлізати правим і лівим боком, рухаючись приставними кроками: пересунути під мотузком праву ногу і руку, прогнутися, перенести голову і після цього приставити ліву ногу і ліву руку. Через більш високі перешкоди (колоду, дерево, лаву) дитині приходиться перелізати.
Цей рух також виконується різними способами: прямо, переставивши за перешкоду спочатку обидві руки, потім обидві руки, потім обидві ноги, боком, переносячи по черзі праву руку і праву ногу, і потім приєднати до них ліву руку і ліву ногу. При перелізанні лівим боком першими переносяться ліва рука і ліва нога.
Особливістю вправ в поєднанні є те, що вони виконуються майже без показу рухів вихователем, на якого не розраховане обладнання. Повзання обов’зково повинно поєднуватися з виправленням, підтягуванням, стрибком вгору.
Повзання частіше проводиться фронтальним або поточним способом організації при одночасному активному впливові всіх або більшості дітей групи. При виконанні вправ в повзанні на колінах не рекомендується включати елементи змагання, так як діти, поспішаючи до мети, не розраховують своїх рухів і можуть пошкодити колінну чашечку.
Лазіння виконується у змішаному вигляді, опорою на ноги і хватом рук. Для вправ використовуються драбинки, розміщенні горизонтально, похило або вертикально. Розміщення обладнання вимагає і відповідного положення тулуба. По горизонтальним і похилим драбинам повзають, спираючись на перешкоди і на бокові брусся (якщо вона шириною 40 см), по вертикалі – опора здійснюється тільки на перекладини.
Лазіння по канату зустрічається в дитячому садку рідко. Малюкам зручно лазити по сходинкам – стрем’янки, знаходячись в похилому положенні, при якому менше м’язових зусиль, легше вдається зберігати рівновагу при переносі рук, можливий здоровий контроль за рухом.
На драбину діти влізають швидше впевненіше, ніж злізають, хоча при цьому потрібні значні зусилля для піднімання ваги власного тіла. При злізанні м’язова напруга менша, але вимагається велика сміливість, рішучість, певні просторові уявлення, так як дитина ще не може бачити, куди поставити ногу, а повинен відчути опору.
На початкових етапах засвоєння, діти лазять приставними кроком. Вони беруться послідовно обома руками за одну перекладину, встають на перекладину однією ногою і підтягують до неї іншу. Таким чином на одній перекладині одночасно опиняються обидві руки, на другій – обидві ноги. Також приставним кроком вони і спускаються, тільки темп рухів стає більш повільним. В процесі багаторазових вправ поступово в лазінні з’являється чергуючий крок, тобто на кожній перекладині знаходиться одна нога або рука. Такий рух виконується однойменним або різнойменним способами. При першому способі рух починають, наприклад, ліва нога і ліва рука, потім активно діють права нога і права рука, якщо дитина використовує різноманітний спосіб, то спочатку вона діє правою ногою і лівою рукою, чергуючи з рухами лівої ноги і правої руки.
В період оволодіння лазіння діти виконують рухові дії з напруженням, прикладаючи зусилля там, де це зовсім не вимагається. При влізанні роблять сильний поштовх ногою, різні і широкі рухи рук при перехваті перешкоди, зайві згинання і розгинання рук, відхиляють і приближають тулуб до драбини.
При злізанні не координують за часом рухи рук і ніг, часто вони зближуються, дитина згинається, що негативно впливає на виховання правильної постави.
Як показали дослідження А.Ю. Удалої, скоординовані рухи рук і ніг в певній послідовності – складне завдання, що вимагає від дошкільників вміння керувати рухами, довільно регулювати ступінь напруження і розслаблення різних груп м’язів. Для цього необхідні багаторазові вправи. Слід частіше пропонувати дітям лазити під час прогулянок і у вільний від занять час, так як на фізкультурних заняттях цей рух виконується одночасно невеликою підгрупою дітей і займає багато часу. Власний руховий досвід дитини в лазінні допоможе їй швидше освоїтися на обладнанні, оволодіти координацією рухів рук і ніг, рештам кроків.
Перелітання використовується при переході з одного обладнання на інше, наприклад, перелітання з прольоту на проліт гімнастичної стінки, у похилої дошки або драбини на вертикальну стінку; перелізати можна через верх стрем’янки, парканчика. При перелітанні з прольоту на проліт зручно користуватися приставними кроками, через верх парканчика перешаруванням.
Перелітання виконується між перекладинами гімнастичної башні, поставленої на бік драбини, в обруч. В природних умовах пролізають між близько розміщеними деревами. Відстань між перекладинами драбини для цієї вправи повинна бути не менша 40 см.
В обруч перелізають різними способами: зверху, знизу, тримаючись однією або двома руками, в поставлений на підлогу обруч пролізають боком і прямо.
Вправи з лазіння повинні забезпечуватися уважним керівництвом, високою дисципліною дітей. Не можна допускати скупчення дітей на обладнанні, при цьому можливі випадковості, які ведуть до травм – наступила на руку ровесника, і той мимовільно її штовхнув. В той же час необхідно виховувати у дітей кмітливість, вміння не розгубитися в складній раптовій ситуації, наприклад, спокійно, і швидко нащупати ногою перекладину, з якої зірвалася нога.
Лазіння по драбині рідко використовується в рухливих іграх, частіше пропонується у вигляді вправ. При хороших навичках лазіння включається в ігри «Ведмідь і бджоли», «Пожежні на навчанні», в спортивні розваги і дозвілля.
| Вік | Програмові вимоги | Види лазіння | Особливості виконання | Методика навчання |
| ГГ Молодша група | Вправляти дітей у повзанні, лазінні. Сприяти розвитку великої групи м’язів (плечовий пояс, спина, живіт) і дрібних (кисті рук, передпліччя, колінних суглобів), сприяти координації рухів. | 1. Повзання на чотирьох в різних напрямках. 2. Повзання на чотирьох до предмету (3-4м). 3. Повзання на доріжці між двома лініями. 4. Підлізання під мотузку, дугу (висота 30-40см). 5. Перелізання через колоду, яка лежить на підлозі. 6. Лазіння по похилій драбині, гімнастичній стіні вгору (до 1,5-1,8м) та опускатись вниз зручним для дитини способом. | Діти охоче повзають, але коли оволодівають ними, не використовують. При повзанні діти дивляться на підлогу, а не перед собою. Спочатку діти повзають так, як їм зручно – на ступнях і долонях, на колінах, боком. Діти намагаються наслідувати один одного. Багато дітей боїться висоти і тому влізають на перші 2 перекладини і зупиняються. | Треба створювати ігрові ситуації, цікаві завдання (яскрава іграшка, предмет), вчити правильно, ритмічно чергувати рухи рук і ніг, бажання активно діяти. Треба вчити дотримуватися прямого напрямку, повзати по доріжці, обмежену лініями, мотузками (ширина – 40см). Лазіння не включати у фізкультурні заняття, бо це займає багато часу. Тому лазіння організовують поза заняттями з 2-3 дітьми. Дитину треба навчити долати страх, підбадьорювати її. Рухливі вправи, ігри: «Підніми м’яч», «Доповзи до брязкальця», «Збери кільце», «До ведмедика в гості», «У ворітця», «Курочка-чубарочка». |
| ГЇГ Молодша група | Виховувати у дітей вміння долати перешкоди різними способами. Сприяти розвитку великих та інших м’язів. Виховувати сміливість, спритність, впевненість у своїх силах, сприяти удосконаленню координації рухів. | 1. Повзання у прямому напрямку на відстань 4-6 м. 2. Повзання «змійкою» між розставленими предметами. 3. Повзання на 4 по дошці, покладеній на підлогу. 4. Підлізання під мотузку, дугу (вис. – 40см) напівприсядки, не торкаючись руками. 5. Повзання по похилій дошці (40см). 6.Переповзання через колоду (верхній край при піднятий на вис. 40см від підлоги). 7. Пролізання між ніжками стільця, і обруч (грудьми вперед, лівим і правим боками). 8. Лазіння по похилій драбині. 9.Влізання на гімнастичну стіну і злізання з неї. 10. Повзати по гімн.лаві в позі і стоячи на колінах. 11. Лазити приставленим кроком по гімнастичній стінці, парканчику (вис. до1,5м). | При лазінні по вертикальній драбині діти при спусканні не можуть бачити, куди поставити ногу. Незасвоєний черговий крок (дві руки, дві ноги на одній перекладині). Темп руху дуже повільний (немає узгодженості рук і ніг). Діти виконують рух з напруженням (при влізанні роблять сильний поштовх ногою, різкі і широкі рухи рук), бояться висоти. | Звертати увагу на координацію рук і ніг, правильну поставу, щоб діти не опускали голову. Важливо допомогти дитині подолати страх. Вчити на занятті. Вихователь попередньо вчить кого-небудь з дітей та показує рух іншим. Якщо вихователь показує сам, то висота дуги 70-80см. Обов’язково треба позначати місце початку і закінченні руху – 2-3м до перешкоди та стільки ж за нею. Вправи з лазіння, як правило, з активним випрямленням, підтягуванням, оплеском в долоні над головою. Важливий індивідуальний підхід при навчанні лазінню. Рухливі ігри, вправи «Через обруч до брязкальця», «Не задінь», «Крута гірка», «Проповзи по місточку», «Квочка і курчата», «Миші в коморі», «Бджілка», «Кішка і кошенята», «Вороненята». |
| Середня група | Сприяти розвитку великих і інших груп м’язів. Виховувати вміння долати перешкоди різними способами. Виховувати сміливість, спритність, впевненість у своїх силах, сприяти удосконаленню координації рухів. | 1. Підлізати під мотузку, дугу (40-50см) правим і лівим боком, грудьми вперед. 2. Повзати по дошці, гімнастичній лаві, лежачи, на колінах, спираючись кистями рук. Гімнастична лава – лежачи на животі і підтягуючись руками по похилій дошці вгору і вниз, «змійкою» по підлозі, між предметами, шаблями драбинки, яку поставлено боком на підлозі. 3. Пролізати в обруч (довж 50-60см) правим і лівим боком, грудьми вперед. 4.Перелізати через колоду, лаву. 5. Підлізати під нижньою рейкою гімн. Лави. 6. Проковзати по підлозі в упорі стоячи на колінах, на ступнях ніг (як ведмедик) до 8-10м. 7. Лазити по гімн. стінці, парканчику, похилій драбині (заввишки до 2м) приставним та ознайомленим способом. 8. Переходити з ознайомленого прийому гімн. стінки на інший пристрій кроком вліво і вправо. | Діти лазять більш впевнено, але не засвоєний передуючий крок при спуску, боячись висоти. Фізичні сили зростають, тому повзати на 4 вони можуть на відстань 6-8м, використовують відомі способи на колінах і долонях, ступнях і долонях. | Діти, спускаючись, повинні не стрибати, а доходити до останньої перекладини. Вводиться повзання на 4 з опорою на коліна і передпліччя. Повзання на животі по гімн. лаві, тримаючись за її краї і підтягуючись на руках. Треба показати дітям правильний рух руками – 4пальці внизу, великий – зверху. Ускладнюються перешкоди. Лазити по гімн. вертикальній стінці, не пропускаючи перекладин. Треба нагадувати про техніку виконання чергуючого кроку. Діти повинні засвоїти перехід з ознайомленого прольоту на інший, переступаючи приставними кроками в сторону і перехоплюючи руки з перекладини на перекладину. Рухові ігри і вправи: «Кролики», «Переліт птахів», «Не дзвони», «Кошенята й цуценята». |
| Старша група | Навчити дітей здійснювати перехід з прольоту на проліт одночасно з влізанням на діагоналі. Навчити лазити по мотузковій драбині, виховувати вміння проявляти спритність, рішучість, сміливість, вправлятися в рівновазі. Закріпити рухи, які розучували в попередніх групах, вчити знаходити оптимальний спосіб дії (самостійне рішення рухового завдання). | 1. Повзати на передпліччях і колінах, штовхаючи перед собою головою м’яч (4-5м). 2. Повзати по лаві, колоді, похилій дошці в упорі, стоячи на колінах, спираючись кистями рук. 3. Повзати на грудях та животі по лаві, рухаючи кінцівками поперемінно. 4. Лазити по похилій драбині в упорі стоячи. 5. Перелізати з похилої дошки (вис. 30-40см) на гімн. стінку. 6. Перелізати через лаву. Колоду. 7. Підлізати під дугу, мотузку, палицю (на вис. 40-60см). 8. Лазити по гімн. стінці ознайомленим способом, перелізати прискореним кроком з одного прольоту на інший. 9. Пролізати в обруч грудьми вперед, лівим і правим боком. 10. Лазити по канату довільним способом. | У дітей з’являється бажання і можливість виконувати рух в швидкому темпі. Підвищувати якість виконання руху, ритмічність і координацію рухів. Діти розрізняють різні способи виконання руху, свідомо використовуючи той чи інший. Впевнено піднімаються по драбині до самого верху, краще чергують рухи рук і ніг, можуть перелізати з ознайомленого прольоту гімнастичної стінки на інший. | Звертати увагу на узгодження дій дітей (їх витримку, вміння почекати). Лазіння по мотузковій драбинці, проводиться босоніж (профілактика плоскостопості, зміцнення м’язів, зв’язок ступнів, пальців ніг). Треба добиватись впевненого ритмічного лазіння чергуючим кроком з одночасним рухом рук і ніг. Треба вчити дітей лазити в природних умовах, за вказівкою вихователя вільно використовувати різні способи пролізання в обруч – зверху, знизу, боком. Вони добре сприймають показ і пояснення. Діти помічають свої помилки, намагаються їх виправляти. Важливо звертати увагу дітей на виконання положень. Для лазіння на мотузці необхідно підготовчі вправи: 1. Стоячи біля канату, охопити руками на рівні грудей, поступово перехвачувати руки вгору. 2. Стоячи біля мотузки, в глибокому прискові, обхопити його руками, перехоплюючи їх вгору, переходячи з вист, стоячи. 3. Сидячи біля мотузки, обхопити її підошвами ніг, і ступню правої ноги повернути всередину та притиснути зовнішньою стороною до канату. 4. Ступню лівої ноги повернути носком зовні і притиснути зовні до мотузки з іншої сторони. Занести мотузку ступнями. Розвивальні ігри та вправи: «Ведмідь та бджоли», «Хто швидше до прапорця», «Курочка і горошинки». |
Велику групу різноманітних рухів складають: повзання, підлізання, перелізання, прорізання, лазіння.
Ці вправи з лазіння дуже корисні для дітей, так як вони сприяють зміцненню великих груп м’язів – тулуба, плечового поясу, рук, ніг, розвитку гнучкості хребта. За їх допомогою у дітей виховують спритність, сміливість, звичка до висоти і досягнення своєї мети та подолання страху.
.
Рівновага – складне поєднання в діях різних аналізаторів – м’язового, вестибулярного, зорового, шкіряного, об'єднаних регулюючим впливом центральної нервової системи. Значення:
- збереження рівноваги необхідно в будь-якій діяльності дитини, в грі, побутових процесах;
- збереження рівноваги необхідно в різноманітних переміщеннях в просторі;
- вправи з рівноваги сприяють розвитку координації рухів;
- вправи з рівноваги сприяють розвитку спритності, вихованню сміливості, наполегливості, рішучості, впевненості в своїх силах;
- рівновага пов'язана з усіма основними видами рухів: бігом, ходьбою, стрибками, метанням і лазінням;
- вправи з рівноваги допомагають регулювати переміщення центру тяжіння тіла і м'язові зусилля, спрямовані на збереження рівноваги;
- розвиває зокрема увагу, вольові зусилля.
Рівновага починає розвиватися з перших рухів дитини, по мірі розширенняїх рухового досвіду. Спочатку це перші спроби утримати певну позу при сидінні, стоянні, повзанні. Спершу за допомоги дорослого, після 1 року вже майже самостійно.
Рівновага
В статичних положеннях В динамічних вправах
- стоячи на носках - при ходьбі, бігу
- стоячи на одній нозі - після повороту,
Під час з/р вправ, стоячи на підлозі, лаві. в стрибках і т.д.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 257 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |