Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги до будівель

Читайте также:
  1. IV. Вимоги до зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  2. V. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  3. А. Підвищення стійкості будівель і споруд.
  4. Блискавкозахист будівель та споруд
  5. Будівель і споруд
  6. Будівельний ринок
  7. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
  8. Види будівельних розчинів
  9. Визначення страхування життя і вимоги до нього за діючим законодавством
  10. Вимоги безпеки щодо розташування та компонування виробничого обладнання

 

Для того щоб правильно спроектувати, спорудити й експлуа­тувати будівлю, необхідно чітко визначити вимоги до неї. Функціо­нальні вимоги, що забезпечують виконання в будівлі основної та до­поміжних функцій, поділяються на:

· просторові — площа та об'єм приміщень, потрібні для прожи­вання або перебування людей та роботи машин, механізмів, устаткування, інженерних систем;

· щодо стану внутрішнього середовища (повітря) — температура, вологість, чистота, швидкість переміщення;

· щодо звукового режиму — захист від шумів або чутність;

· щодо світлового режиму — освітлення приміщень і робочих по­верхонь в них та видимість.

Технічні вимоги забезпечують надійність будівлі в цілому та її окремих конструктивних елементів і включають:

· міцність — здатність будівлі в цілому та її окремих конструктив­них елементів сприймати розрахункові навантаження та впливи без руйнування;

· жорсткість або стійкість — обмеження деформацій будівлі в цілому та її окремих конструктивних елементів; термін «жор­сткість» використовується щодо конструкцій, які працюють на згин, а «стійкість» — для стиснутих елементів;

· довговічність — здатність будівлі в цілому та її окремих кон­струкцій на визначений термін забезпечувати дотримання функ­ціональних та технічних вимог.

Розрахункові терміни довговічності: більш як 100 років — для унікальних будівель, не менше 100 років (І категорія довговічності), не менше 50 років (ІІ категорія довговічності), не менш як 20 років (III категорія). Довговічність будівлі в цілому залежить від довговіч­ності окремих конструкцій, яка визначається довговічністю матері­алів, з яких вони виготовлені, а також довговічністю захисних по­криттів та з'єднань елементів. Немає загальноприйнятої методики розрахунку довговічності будівель, більшість показників довговіч­ності приймається на підставі аналізу досвіду експлуатації будівель та інженерної інтуїції. Основними характеристиками матеріалів, які впливають на довговічність є корозійна стійкість, повзучість, усадка, вологостійкість, морозостійкість, біостійкість та вогнестійкість.

Вогнестійкість будівлі в цілому та окремих конструктивних еле­ментів — це є спроможність протистояти впливу високої температури під час пожежі. Основним показником, що визначає вогнестійкість конструктивних елементів будівлі, є мінімальна межа вогнестійкос­ті, яка для різних типів конструкцій визначається експериментально.

Мінімальною межею вогнестійкості є час у годинах, упродовж якого конструкція без неприпустимих ушкоджень протистоїть впливу тем­ператури за розрахункової пожежі. Початком розрахункової пожежі вважають час, коли в об'ємі будівлі температура перевищує 1000°С. Неприпустимими пошкодженнями вважають руйнування конструк­ції, наскрізне прогоряння внутрішніх огороджувальних конструк­тивних елементів (стін та перекриттів), підвищення на протилежних від вогню поверхнях огороджувальних елементів температури понад 220°С — температури самозаймання паперу. Межа вогнестійкості конструкцій з різних матеріалів суттєво різниться: між собою — для незахищеного дерева вона дорівнює нулю, незахищених стальних конструкцій — 10-15 хв. набагато вища вона для мурованих з цегли і залізобетонних опорних конструкцій — 2—5 годин.

Забезпечення вогнестійкості є найважливішим завданням у про­цесі проектування й експлуатації будівель, для його вирішення необ­хідно залучати фахівців. Нормативні вимоги вогнестійкості будівель визначаються за ДБН В. 1.1 7 2002 [2]. Варто зазначити, що вимоги до вогнестійкості будівель в Україні є суттєво вищими, ніж в країнах Західної Європи та Росії.

Економічні вимоги забезпечують оптимальні затрати на спору­дження будівлі: неприпустимо заощаджувати за рахунок невиконан­ня інших вимог, так само нерозумно витрачати зайві кошти.

Вимоги до збереження енергії за глобального подорожчання енергоносіїв та їхньої нестачі набувають щонайбільшого значення. Останніми роками в Україні суттєво підвищено вимоги до енергоощадження — збільшено величину нормативного опору термопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій. Під час обстеження й експлуатації старих будівель на це треба звертати особливу увагу. Екологічні вимоги нині набувають величезного значення через не­безпеку глобального отруєння навколишнього середовища продук­тами життєдіяльності людей, що може призвести до загибелі сучасної цивілізації. Екологічні вимоги до об'єктів будівництва покликані за­хищати здоров'я та життя людей. Особливо це стосується виробни­чих будівель, які і в нашій державі, й в усьому світі до останнього часу будували, часто будують і тепер, без дотримання вимог екології.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 36 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав