Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ. Дисципліна: Адміністративне право

Читайте также:
  1. VI. ІНСТИТУТИ БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ
  2. Аварійно - рятувальні служби України.
  3. Аварійно-рятувальні служби
  4. Адаптація інституту державної служби до законодавства ЄС
  5. Види та типи бухгалтерської служби
  6. Відомчі метрологічні служби
  7. Вкажіть об’єкти інформаційних взаємовідносин у процесах діяльності податкової служби?
  8. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯК РІЗНОВИД ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
  9. Децентралізована структура бухгалтерської служби
  10. Діяльність кадрової служби

 

 

ЛЕКЦІЯ № 10

Дисципліна: Адміністративне право

«Адміністративне правопорушення та його юридичний склад»

 

Київ-2012

 

Тема: «Адміністративне правопорушення та його юридичний склад»

Навчальні та виховні цілі: засвоїти поняття адміністративного правопорушення, визначити поняття та структуру складу адміністративного проступку, з’ясувати поняття адміністративних стягнень.

Час - 2 години.

Навчальні питання:

Вступ

1. Поняття адміністративного правопорушення (проступку).

2. Склад адміністративного проступку.

3. Поняття адміністративних стягнень.

 

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Коліушко І., Банчук О. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві // Право України. – 2008. – № 4. – С. 31–36.

2. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.

3. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К. 1995.

4. Колпаков В. К. Проблеми детермінації адміністративно-деліктного права як самостійної юридичної галузі: Наукова доповідь. // У кн.: Проблеми права на зламі тисячоліть: Матеріали міжнародної наукової конференції м. Дніпропетровськ, 13-14 лютого 2001 р. – Дніпропетровськ, 2001, с.431.

 

ВСТУП

На сьогоднішній день кожному з Вас необхідно знати, що вважається адміністративним правопорушенням і чим воно відрізняється від кримінальних злочинів, дисциплінарних проступків та цивільно-правових деліктів. Крім цього ви повинні вміти правильно кваліфікувати протиправні діяння фізичних та юридичних осіб, що порушили норми адміністративного права.

Правопорушення, як це випливає з самого терміна, є порушенням права, акт, що суперечить праву, його нормам, закону. Скоїти правопорушення — означає порушити право.

Кожне окреме правопорушення як явище реальної дійсності завжди конкретне і має риси, що дозволяють розмежовувати кримінальні правопорушення (злочини), адміністративні правопорушення, порушення цивільного, трудового законодавства тощо.

Конкретність кожного правопорушення полягає в тому, що воно здійснюється конкретною особою, у певному місці, у певний час, порушує конкретну норму конкретної галузі права, характеризується точно визначеними ознаками.

Вивчення правопорушень та інших правових явищ, які з ними пов'язані, належить до найважливіших завдань будь-якої правової галузі. Не є винятком щодо цього й адміністративне право, більше того, тільки адміністративне й кримінальне законодавство містять статті, в яких закріплене поняття відповідного правопорушення.

 

1. ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПКУ)

Згідно з чинним законодавством (ст. 9 КУпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

ОзнакиАП:

1. Дія чи бездіяльність, тобто – діяння; думки, бажання чи інші вияви психічної діяльності юридичного значення не мають.

Дія – це активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленої нормами права заборони (наприклад, порушення правил полювання, користування без дозволу радіопередавачем тощо). Бездіяльність – пасивне невиконання передбачених законодавчими й нормативними актами обов'язків (скажімо, порушення порядку реєстрації чи виписки іноземних громадян і осіб без громадянства та оформлення для них документів).

2. Суспільна шкідливість (антигромадська спрямованість) виражається в посяганні діями чи бездіяльністю і заподіянні чи створенні реальної загрози заподіяння шкоди суспільним відносинам, які охороняються адміністративним законодавством (порушення правил дорожнього руху /перевищення швидкості, недотримання дорожніх знаків та ін./ створюють реальну можливість завдання шкоди суспільним відносинам, в галузі безпеку дорожнього руху)

3. Протиправність (адміністративний проступок завжди посягає на загальнообов’язкові правила, встановлені тим чи іншим нормативним актом).

4. Винність – передбачає наявність у особи відповідного власного психічного ставлення до відповідного вчинку і його наслідків. Протиправне діяння завжди вчиняється умисно або з необережності і лише за цих умов може вважатись адміністративним проступком.

5. Адміністративна караність ( протиправне, винне діяння буде визнане АП тільки тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено АВ).

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 24 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав