Читайте также:
|
|
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 січня 2009р. склав 35723,4 млн.дол., що на 20,9% більше обсягів інвестицій на початок 2008 року. В розрахунку на одну особу обсяг прямих іноземних інвестицій становить 775,3 дол.
З країн ЄС надійшло 8766,4 млн.дол. (80,3% загального обсягу), з країн СНД – 932,9 млн.дол. (8,6%), з інших країн світу – 1211,8 млн.дол. (11,1%).
Приріст іноземного капіталу спостерігався;
- на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність,
- операції з нерухомим майном, оренду,
- інжиніринг та надання послуг підприємцям,
- торгівлю,
- ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку,
- будівництво.
Інвестиції надійшли зі 124 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 7682,9 млн.дол., Німеччина – 6393,8 млн.дол., Нідерланди – 3180,8 млн.дол., Австрія – 2445,6 млн.дол., Сполучене Королівство – 2273,5 млн.дол., Російська Федерація – 1851,6 млн.дол., Сполучені Штати Америки – 1471,5 млн.дол., Віргінські Острови, Британські – 1316,1 млн.дол., Швеція – 1263,0 млн.дол. та Франція – 1226,1 млн.дол.
(Оффшорні зони – off-shor – перекладається як „операції з фінансами за межами країни” або „берегова зона”. Ці зони мають пільгове оподаткування (або його взагалі немає протягом 3-5 років). Такі зони створюються, як правило у невеликих (в тому числі острівних) державах: Кіпр, Мальта, Сінгапур, Кайманові острови, Багамські острови, Канарські острови, Гонконг, Віргінські острови тощо. Реєстрація компанії чи філії банку досить ліберальна: можна зареєструватися під вигаданим ім’ям, і навіть через фірму – посередника; податок виплачується тільки на прибуток – іноді він замінюється збором у 100-1500 доларів на рік; потребується мінімум звітності, гарантується повна конфіденційність інформації про власника компанії. Через такі зони йде відмивання капіталу)
Серед галузей переробної промисловості у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів внесено 1655,5 млн.дол. прямих інвестицій, у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 1353,7 млн.дол., машинобудування – 1090,4 млн.дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 952,8 млн.дол., виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції – 713,2 млн.дол.
Прямі інвестиції з України здійснено до 51 країни світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру.
Прямі іноземні інвестиції в регіони України1
(млн.дол. США)
01.01.2009 | ||||
усього | у % до загального підсумку | у % до загального підсумку | ||
Україна | 100,0 | 35723,4 | 100,0 | |
Автономна Республіка Крим | 2,5 | 637,6 | 1,8 | |
Вінницька | 0,5 | 161,3 | 0,5 | |
Волинська | 1,3 | 388,7 | 1,1 | |
Дніпропетровська | 9,9 | 2667,3 | 7,5 | |
Донецька | 4,6 | 1508,8 | 4,2 | |
Житомирська | 0,6 | 181,3 | 0,5 | |
Закарпатська | 1,2 | 355,8 | 1,0 | |
Запорізька | 2,6 | 835,6 | 2,3 | |
Івано-Франківська | 1,3 | 480,8 | 1,3 | |
Київська | 3,7 | 1301,2 | 3,6 | |
Кіровоградська | 0,2 | 63,0 | 0,2 | |
Луганська | 1,0 | 336,1 | 0,9 | |
Львівська | 2,6 | 930,7 | 2,6 | |
Миколаївська | 0,5 | 151,8 | 0,4 | |
Одеська | 3,0 | 991,5 | 2,8 | |
Полтавська | 1,2 | 511,5 | 1,4 | |
Рівненська | 0,8 | 272,1 | 0,8 | |
Сумська | 0,6 | 159,1 | 0,3 | |
Тернопільська | 0,2 | 58,7 | 0,2 | |
Харківська | 4,3 | 1599,4 | 4,5 | |
Херсонська | 0,5 | 171,4 | 0,5 | |
Хмельницька | 0,4 | 137,3 | 0,4 | |
Черкаська | 0,6 | 177,2 | 0,5 | |
Чернівецька | 0,2 | 60,1 | 0,2 | |
Чернігівська | 0,3 | 94,4 | 0,3 | |
м.Київ | 32,8 | 13321,5 | 37,3 | |
м.Севастополь | 0,5 | 141,8 | 0,4 | |
Нерозподілені за регіонами обсяги інвестицій2 | 22,1 | 8027,4 | 22,5 |
Однією з головних причин низького рівня прямого іноземного інвестування в Україні поки що залишається несприятливий порівняно з іншими країнами клімат. До негативних рис інвестиційного клімату на сьогодні слід віднести:
- недосконалість податкового, господарського та цивільного кодексів України;
- нестабільність наявної нормативно-правової бази;
- неврегульованість корпоративних відносин;
- низька купівельна спроможність населення (серед 26 країн з перехідною економікою Україна посідає 19-те місце за рівнем ВВП у розрахунку на душу населення за паритетом купівельної спроможності (2348 дол.);
- висока частка тіньового сектора економіки, що робить неконкурентноспроможною продукцію офіційної економіки;
- тенденція до поширення гучних скандалів, судових процесів тощо, які супроводжують “велику приватизацію” і відлякують солідних промислових інвесторів;
- високий рівень корумпованості в органах влади.
- нестабільність політичної ситуації;
- відсутність чіткої та послідовної пріоритетної державної і регіональної політики;
- непередбачуваність державної регіональної політики;
- непрозорість фінансової та економічної діяльності;
- зовнішній борг України, який загрожує незалежності (99,2 млрд. дол). Обсяг валового зовнішнього боргу на душу населення на 1 квітня 2009 року складає 2.2 тис дол.. На кінець 2008 року цей показник склав: в Росії – 3.4 тис дол..; Казахстані – 6.9 тис дол..; Польщі – 6.4 тис. дол.; Чехії – 7.8 тис дол..;
- клановість економіки;
- низька платоспроможність населення;
- низький рівень внутрішнього інвестування.
На шляху до "повноліття – 18 років незалежності" Україна пережила;
- чотири президентські кампанії,
- п'ять парламентських виборів (в середньому одні вибори на два роки),
- два референдуми,
- одну "оксамитову" революцію,
- ухвалення Конституції,
- розпуск парламенту
- незліченну кількість змін уряду.
На чолі країни стояли 3 президенти і 17 прем'єр-міністрів, змінилося 18 міністрів економіки, 15 міністрів палива і энергетики, 10 міністрів оборони, 9 міністрів юстиції.
У рейтингу Freedom House ми знаходимося на одній сходинці за рівнем свободи слова з Мексикою і Кувейтом – 115 місце. У 2007 році Україна займала 92-у позицію.
Міжнародна організація Transparency International представила дослідження "Барометр корупції в світі" за 2009-й рік. Для оцінки корумпованості в різних країнах світу була введена пятібалльная шкала коефіцієнтів: від 5 ("дуже корумпована") до 1 ("зовсім не корумпована). Найвищий бал корумпованості (4,5) українці виставили судовій системі, чиновникам і парламенту, партії отримали 4,4, а бізнес – 4,3.
Економічне "обличчя" країни - 122 позиція з 135 в рейтингу економічно вільних держав, між Ефіопією і Буркіна-Фасо, за даними американського Cato Institute. Одним з головних параметрів, за яким визначалася позиція, є захист прав власності, доступність грошових коштів (проблеми з кредитами і депозитами) і ступінь регулювання бізнесу (тіньова економіка).
"Індекс Біг-маку". По знаменитому американському бутерброду вже не перший рік "звіряють годинники" економісти всього світу, оцінюючи паритет купівельної спроможності, по якому валютний курс порівнює вартість гамбургера в різних країнах. Згідно цьому показнику, розробленому журналом The Economist, українська гривна є однією з найбільш недооцінених валют у світі – по відношенню до долара їй належить бути "міцнішою" на 49% - адже саме на такий відсоток "український" Біг-мак дешевший за американського родича.
У звіті Paying Taxes 2009, підготовленому компанією Pricewaterhouse Coopers, Всесвітнім банком і Міжнародною фінансовою корпорацією дана оцінка рівню зручності податкових систем різних країн світу. Український платник податків регулярно стикається з однією з 10 найскладніших податкових систем миру – а точніше, 2-ою серед самих незручних (після Білорусі і перед Конго). Час, необхідний для сплати усіх податків в Україні експерти оцінили у 848 годин в рік. У загальносвітовому заліку це 180-й результат із 181 країни.
У міжнародному рейтингу найщасливіших країн світу Happy Planet Index, складеному зусиллями соціологів 143 країн світу за сприяння британського фонду New Economics Foundation, українське світовідчування зайняло 95-у сходинку. При цьому наші співвітчизники відчувають себе щасливішими за сусідів - білорусів і росіян. Автори рейтингу визначили "щасливчиків" за трьома чинниками: тривалість життя, задоволеність життям (за шкалою від 0 до 10) і стан екології, який оцінюється за 100-балльной шкалою.
Підвищення конкурентоспроможності національної економіки потребуватиме поетапної зміни її переважно сировинно-експортної структури, переорієнтації інвестиційних потоків до інноваційної сфери, впровадження високих технологій, формування в Україні основних засад інноваційної моделі розвитку та економіки знань.
Україна володіє потужним науковим потенціалом, який не поступається потенціалу багатьох європейських країн. Для реалізації цього потенціалу відповідно до цілей суспільно-економічного розвитку має створюватися національна інноваційна система, яка органічно поєднуватиме фундаментальну, прикладну науки, технологічну сферу, виробництво та управління науково-інноваційними процесами.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |