Читайте также:
|
Отже, слово «культура» має кілька значень:
· Культура суспільства в цілому;
· К окремої особистості;
· К окремих видів людської діяльності.
Розрізняють: матеріальну та духовну культуру.
До матеріальної культури належать засоби виробництва і предмети праці, які використовують у сфері суспільного виробництва. Матеріальна культура є показником рівня практичного оволодіння людини природою.
До духовної культури належать стан освіти і науки та рівень освіченості населення, мистецтво, моральні норми поведінки людей у суспільстві, стан медичного обслуговування.
Культура людства дуже динамічна і кожне покоління робить свій внесок в її розвиток.
Розглянемо визначення поняття «культура організації» теоретиків менеджменту:
Так, Т.Д. Пітерс та Р.Х. Уотерманн розуміють під культурою організації “систему цінностей” організації,
Інший автор В.Петтігрін розглядає культуру організації як поєднання ідеології організації, ритуалів і міфів. Цей автор зазначає також, що саме культура організації забезпечує виконання робіт, обов’язковість та порядок.
Слід відмітити, що культура організації забезпечує одночасно, як стабільність підприємства так і його пристосовуваність. Культура створює стабільність, виконуючи роль сполучного розчину, що не дає організації роздробитись на окремі складові. Вона скріплює її цілісність та злагодженість завдяки прихильності членів підприємства до чіткої системи узгоджених цінностей. Культура одночасно посилює пристосовуваність, тому, що визначає набір принципів, якими керуються при виробленні стратегій переборення нових непередбачених обставин.
Головним у культурі організації є те, що вона здатна зменшити міру колективної невизначеності, внести ясність в те, що очікує членів колективу, забезпечити цілісність за рахунок ключових цінностей і норм, що сприймаються членами колективу, як вічні і такі, що передаються з покоління в покоління, висвітлюють перспективи розвитку підприємства, даючи при цьому заряд енергії для руху вперед.
Узагальнюючи вищенаведене сформулюємо наступне визначення культури організації, отже культура організації - це певна сукупність базових, формальних і неформальних, ознак (цінностей, переконань, підходів до діяльності, звичок і традицій, стилю керівництва, рівня взаємного співробітництва в організації та ін.), які роблять підприємство винятковим у своєму роді та зумовлюють індивідуальність організації.
Культуру організації формують дві групи елементів: матеріальні і духовно-світоглядні: (Зверніть увагу на малюнок 1.1., тут показано взаємозв’язок структурних елементів та сфер вияву культури організацій).
Матеріальні елементи культури організацій відображають культуру виробництва і культуру менеджменту, а їх виявом є технологічна кільтура, культура трудових процесів, культура середовища діяльності членів організації.
Духовно-світоглядні елементи культури організації – це комплекс особливостей, які відрізняють організацію і її працівників від інших. Духовно-світоглядні елементи визначають поведінку людей у процесах індивідуальної і групової трудової діяльності.
У структурі культури організації виділяють 3 рівні (подані на малюнку 1.2.):
1. рівень поверхневої (символьної) культури проявляється у зовнішньому образі організації. До елементів поверхневого рівня культури організації належать видимі й відчутні елементи культури, зокрема: манера поведінки працівників організації, їх мова, правила, зафіксовані в письмовому вигляді, також розміри організації, фірмові та товарні знаки, фірмовий одяг, будівлі тощо.
2. смисловий рівень (рівень норм і цінностей) –проявляється через систему цінностей членів організації, яка у концентрованій формі відображена в місії організації. У свою чергу порушення норм і цінностей, прийнятих в організації вважається службовим порушенням, яке заслуговує покарання.
3. рівень світосприйнятних цінностей. Світосприйнятні цінності формуються протягом усього життя людини під впливом сім’ї, організації та суспільства.
Рис. 1.1. Структурні елементи та сфери вияву культури організацій
Рис. 1.2. Рівні культури організації
Як зазначалося раніше, культура є динамічним поняттям, відповідно і культура організацій змінюється відповідно до форм бізнесу і технології менеджменту. Таким чином, можна виділити наступні 4 етапи розвитку культури організацій (таблиця 1.1.):
I. Сер. 19-поч. 20ст. В цей час успіху досягав автор товарної ідеї, який міг її реалізувати. Менеджер був технократом, тобто повинен був знати технологію виробництва і відповідно його організовувати.
II. В 30-их рр..20ст. ринок став щільним, можна було виробляти товар з мінімальними затратами, але не реалізувати його. На перший план виходить вивчення попиту, а звідси – формування товарних ідей. Виникли маркетингові служби, до яких перемістився центр влади. З’явилася теорія маркетингу.
III. В 50-70-ті рр.. ринок став суперщільним, тобто успіху досягав той, хто пропонував принципово новий товар, або традиційний товар традиційної якості, але з сервісним супроводом і значною післяпродажною відповідальністю. Завданням менеджменту стало не стільки вивчення попиту як його формування, створення власної ринкової ніші. Для цього потрібно було вміти сформувати команду, здатну до активного пошуку, до реалізації нового і т.д. В менеджменті з’явилися персонал-орієнтовані технології, які стали фундаментом сучасної культури організацій.
IV. На поч.. 80-их рр.. менеджмент все більше став залежати від громадської думки. Споживач почав реагувати не лише на товар, а й на його марку, репутацію організації, а інколи і її перших осіб. В менеджменті стали використовуватись соціально-орієнтовані технології. На перший план виходить позиція організації в суспільстві.
Таблиця 1.1
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |