Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Природа і система міжнародного приватного права. Його співвідношення з міжнародним публічним правом.

Читайте также:
  1. ERP — информационная система масштаба предприятия
  2. I Операционная система ОС Unix
  3. I Операционная система ОС Unix
  4. I Операционная система ОС Unix
  5. I. Понятие и виды источников (форм) права.
  6. I. Система социального регулирования общественных отношений.
  7. I. Система социального регулирования общественных отношений.
  8. II. Методология теории государства и права.
  9. II. Общество как социальная система, её основные системные признаки
  10. II. Система культуры и её структура.

В сучасній науковій літературі України відсутні обґрунту­вання природи та місця міжнародного приватного права у вітчизняній системі права. З цієї ж причини спостерігається неоднаковість з'ясування суті, природи та місця міжнарод­ного приватного права в державах СНД.

Відомо, що для виокремлення правових норм, які регу­люють певний вид суспільних відносин, у галузь права, до уваги беруть предмет та метод правового регулювання. Очевидно, що існує відособлена група суспільних відносин, а саме приватні (цивілістичні) відносини за участю „інозем­ного елементу”, стосовно якої проводиться регулювання з допомогою певної сукупності правових норм (мова йде про предмет). Сформовано й особливі регулятивні режими (ме­тоди). Серед них виділяється колізійний (з його допомогою визначається право країни, яке підлягає застосуванню). Не поступається йому у важливості й матеріально-правовий метод (з його допомогою безпосередньо регулюються від­носини з вказаної групи, норми спеціально створюються для регулювання цих відносин і не застосовуються до при­ватних відносин без „ іноземного елемента ”. Таким чином, міжнародне приватне право має свій предмет та методи ре­гулювання, тобто є галуззю права. Крім того, міжнародне приватне право є насамперед внутрішнім правом держави. Тому можна зробити остаточний висновок: функціонує га­лузь права - міжнародне приватне право України.

МПрП пов’язане з міжнародним життям і має аспект приватності, по суті предмет регулювання МПрП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за суб’єктним характером, і за змістом (культурні, економічні, політичні; міждержавні і між іншими суб’єктами МП). Сферою регулювання МПрП є правові питання відносин між громадянами і організаціями, які виникають в сфері міжнародного життя. Міждержавні відносини МПрП не регулює

До сфери міжнародного приватного права належать пи­тання цивільної право- та дієздатності іноземних фізичних та юридичних осіб, держави; її імунітету; відносин по зовнішньоторговельних угодах; прав авторів на твори, видані за кор­доном; трудоправового та соціального статусу осіб, які знахо­дяться на території іноземної держави, працювали на такій території тощо. Регулюючи вказані та інші відносини, норми міжнародного приватного права утворюють систему, яка ві­дображає упорядковану сукупність норм національного права.

Система МПрП як науки співпадає з курсом МПрП в підручниках, а система МПрП як галузі права виглядає наступним чином:

Загальна частина МПрП:

- предмет;

- система;

- принципи дії;

- джерела;

- вчення про колізійну норму;

- суб’єкти МПрП.

Особлива частина МПрП:

- колізії в сфері права власності;

- колізії в зобов’язальних відносинах;

- колізії в сфері інтелектуальної власності;

- колізії в сфері спадкових правовідносин;

- колізії в сфері шлюбно-сімейних правовідносин;

- колізії в сфері трудових правовідносин;

- питання процесу.

Крім того, ця правнича наука: 1) охоплює питання історич­ного розвитку доктрини права, її теорій, концепцій; 2) ви­значає підходи, способи розв'язання проблем міжнародного приватного права.

Відмінності і зв’язок між МПП і МПрП.

Відмінності:

а) головне місце в регулюванні МПП займають відносини політичного характеру (безпека, мир, невтручання). МПрП регулює майнові цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер, але не на рівні держав, а на рівні фізичних і юридичних осіб.

б) для МПП основними суб’єктами виступають держави, міжнародні організації, нації, що борються за власну незалежність. Для МПрП основними суб’єктами є фізичні і юридичні особи, і лише іноді держави.

в) основним джерелом для МПП є міжнародний договір (міждержавний). Для МПрП під основним джерелом розуміється внутрішній (національний) закон.

Зв’язок:

МПП і МПрП регулюють єдиний комплекс відносин — міжнародні відносини, але на різних рівнях.

МПрП складається з:

I. колізійних норм;

II. уніфікованих матеріальних правових норм;

III. внутрішніх правових норм;

IV. процесуальних норм.

І. Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої країни необхідно застосовувати при вирішенні питання прав і обов’язків сторін у правовідносинах, ускладнених іноземним елементом. Сукупність колізійних норм є колізійним правом конкретної країни. Колізійні норми є найскладнішою і найоб’ємнішою частиною МПрП.

Колізійні норми складають історичну основу МПрП. Вони поділяються на дві групи: внутрішні колізійні норми, викладені у внутрішньому законодавстві країни (ст.8 ЦКУ); договірні колізійні норми, записані в міжнародних договорах, але направлені на регламентацію майнових відносин, які виникли на рівні фізичних або юридичних осіб (5-ть Гаазьких конвенцій про шлюб та сім’ю).

ЦКУ наводить наступний приклад колізійної норми: “цивільна дієздатність іноземного громадянина визначається законом тієї країни, громадянином якої він є”.

ІІ. Уніфіковані матеріально-правові норми. Існує два шляхи уніфікації:

а) Уніфікація шляхом укладення міжнародних угод з питань матеріального права;

б) Рецепція основних інститутів з іншої правової системи.

Під конфліктом в МПрП розуміється зіткнення двох правових систем, що призводить до необхідності вибрати, норми якої з них будуть застосовуватись.

Особливості уніфікації в МПрП:

- уніфіковані правові норми можуть бути створені на основі міжнародного договору чи міжнародного звичаю (INKOTERMS були створені на основі звичаю);

- уніфікація — це досить високий рівень правового співробітництва між державами. Крок до єдиного права.

- уніфікація в деяких галузях права не завжди бажана і можлива. Найбільші проблеми з уніфікацією сімейного і спадкового права, де в силі національні традиції і звичаї.

ІІІ. Внутрішні матеріальні норми — лише ті, які були спеціально створені для регламентації цивільно-правових відносин, ускладнених іноземним елементом. Ст.565 ЦКУ наводить приклад такої норми: “іноземні громадяни користуються в Україні цивільною правоздатністю на рівні з громадянами України”.

IV. Процесуальні норми — 1) самі по собі процесуальні норми публічного права; 2) норми процесуального характеру, ускладнені іноземним елементом.

Радянська доктрина дотримувалась думки, що подібні норми входять до науки МПрП, але не до самого МПрП як галузі. Проте, вчені інших країн вважають навпаки, під їх впливом в деяких країнах континентального права були розроблені кодекси або закони “МПрП і процесу”.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 32 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.018 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав