Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи керівників, стилі керівництва

Читайте также:
  1. Басшылық стилі тралы түсінік және олардың түрлері
  2. Види, рівні та стилі спілкування.
  3. Визначення та моделі стилю керівництва.
  4. Збільшення відповідальності керівництва підприємств за якість ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
  5. І.3. Стилі сімейного виховання та різновиди практик покарання дітей
  6. Поняття керівництва, влади, лідерства
  7. Права та обов’язки студентів-випускників, наукових керівників, консультантів і рецензентів
  8. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
  9. Стилі й типи мовлення.
  10. Стилі керівництва

 

Керівництво полягає у якісному виконанні таких загальних функцій керівника:

1. Функція адміністратора – це використання повноважень в дотриманні чинних нормативних актів, для недопущення багатоначальності

2. Функція організатора – це створення умов для спільної діяльності колективу, постановка цілей, завдань, забезпечення їхнього виконання та контроль

3. Функції спеціаліста проявляються в знаннях, досвіді менеджера

4. Функція громадського діяча – це представницькі функції, вирішення соціальних питань у колективі.

Модель успішного керівництва:

1. Чітко сформульовані цілі (реальні, складні)

2. Ефективна система збору і обробки інформації

3. Детальний план власної роботи

4. Система зворотнього зв’язку

5. Чітка система контролю

Існує багато класифікаційних ознак та різноманітних класифікацій типів керівників, однак з позицій відносин керівника з підлеглими виділяють 3 типи керівників:

ü автократичний

ü демократичний

ü ліберальний.

Таблиця 2.1

Порівняльна характеристика типів керівників

  Автократ Демократ Ліберал
Владні повноваження Зосередження всієї влади і відповідальності в руках керівника Делегування повноважень з утриманням ключових позицій лідера Зняття з керівником з себе відповідальності, зречення влади на користь групи
Прийняття рішень Прерогатива кер-ка у встановленні цілей і виборі засобів їх досягнення Прийняття рішень поділено за рівнями на основі участі Надання можливості самоуправління в бажаному для групи режимі
Комунікації Комунікаційні потоки йдуть переважно зверху Комунікації здійснюються активно у обох напрямах Комунікації відбуваються переважно по горизонталі
Сильні сторони Увага до терміновості і порядку, можливість прогнозування результатів Посилення особистих зобов’язань при виконанні роботи через участь в управлінні Дозволяє почати справу без втручання керівника
Слабкі сторони Стримується індивідуальна ініціатива Необхідний тривалий час для з’ясування позицій і узгодження Без втручання кер-ка група може втратити швидкість і напрям руху

У літературі поняття „стиль управління” застосовується у таких значеннях: філософія менеджменту; клімат у групі (колективі); модель або система управління; гнучка поведінка керівника щодо співробітників; техніка чи технологія управління. Трапляються поняття „стиль керівника” і „стиль управління”, між якими здебільшого ставлять знак рівності. Із всієї сукупності визначень поняття „стиль керівництва” я виділила наступні:

стиль керівництва – це свого роду набір, сукупність типових і відносно сталих прийомів (форм, методів, засобів, принципів, вимог, умов) впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій;

стиль керівництва – це звична манера поведінки керівника щодо підлеглих з метою вплинути на них і спонукати їх до досягнення цілей організації;

стиль керівництва – це стійка думка керівника відносно тієї міри свободи, яка повинна бути надана підлеглим у підготовці рішень;

стиль керівника - це сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного використання управлінських функцій і тим самим досягнення завдань, які стоять перед господарською системою.

Р. Блейк та Дж. Моутон при побудові схеми вибору стилю керівництва, використали наступнi критерiї:

1) успішність діяльності керівника оцінюється за її результатами за досить великий проміжок часу;

2) стабільність і гнучкість. Кваліфікований менеджер використовує той стиль керівництва, який йому здебільшого зручний, і лише зрідка відходить від нього у разі гострої потреби;

3) усвідомлення того, що підлеглих цікавить не кількість рішень, а вплив на їх інтереси;

4) слід врахувати при виборі стилю керівника його орієнтацію.

Професор Роберт Блейк та його співробітниця Джейн Моутон розробили так звану „Решітку менеджменту” – систему двомірного опису стилю керівництва. Її суть у тому, що результат праці керівника досягається у силовому полі між виробництвом і людиною. Перша силова лінія веде до максимального об’єму виробництва, вираженого у формі товарів та послуг. Постійними цілями тут, зокрема виступають максимально високий прибуток, зниження витрат і т.п. Друга силова лінія спрямована на людину. Вона спрямована на те, щоб умови праці найбільшою мірою відповідали її потребам та бажанням. Добре самопочуття та задоволеність роботою – друга ціль. Між цими двома лініями є певне протиріччя. При цьому утворюється поле, показане на рис. 2.1.


 

9 1.9 9.9

„Будинок „Команда”

відпочинку”

 

5.5

„Організація”

 

1.1 9.1

„Убогість „Жорстка

управління” автократія”

 

Рис. 2.1. Стилі управління за Р. Блейком та Дж. Моутоном.


 

На рис.4.3 кожна вісь поділена на дев’ять відрізків. У такому силовому полі розглядаються п’ять основних стилів керівництва.

Стиль 1.1. „Убогість управління”. Керiвник прикладає стiльки своїх зусиль для досягнення цiлей органiзацiї та уваги до пiдлеглих, щоб його не звiльнили з роботи.

Стиль1.9. “Будинок вiдпочинку”. Керiвник зосереджений на добрих, дружнiх людських вiдносинах, але мало придiляє уваги ефективностi виконання виробничих завдань.

Стиль 9.1. “Жорстка автократiя”. Керiвник придiляє максимум уваги ефективностi виконання виробничих завдань, але мало звертає уваги на морально-психологiчний клiмат у середовищi пiдлеглих.

Стиль 5.5. “Органiзацiя”. Керiвник досягає допустимої якостi виконання завдань, вiдшукуючи баланс ефективностi та доброго морального настрою.

Стиль 9.9. “Команда”. Завдяки посиленiй увазi до пiдлеглих та до ефективностi керiвник досягає того, що пiдлеглi свiдомо прагнуть до досягнення цiлей органiзацiї. Це забезпечує i високий моральний настрiй, i високу ефективнiсть. Стиль 9.9 – найкращий, але для його використання необхiдна висока культура управлiння в органiзацiї.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав