|
Читайте также: |
Олійні фарби виготовляють шляхом ретельного розтирання в фарботеркових машинах оліфи з пігментами. При цьому одержують густу пасту, яку називають густотертою фарбою. Перед вживанням її розводять оліфою або емульсійними розріджувачами. Крім того, олійні фарби випускають у рідко-тертому, готовому для застосування вигляді.
Олійні фарби, призначені для малярських робіт, повинні бути однорідними, без згустків, зберігати нормальну консистенцію, за кольором відповідати еталону. Крім того, фарби повинні володіти світло- і атмосферостійкістю, давати рівну, гладку й міцну плівку.
Фарби масляні застосовують для фарбування тих чи інших поверхонь залежно від якості в’яжучого й виду використаного пігменту. Високою атмосферостійкістю й довговічністю володіють фарби на натуральних оліфах із застосуванням свинцевого сурику, свинцевого білила й інших стійких мінеральних пігментів. Ці фарби служать для захисту сталевих конструкцій від корозії, дерев'яних елементів від зволоження. Фарби на штучних оліфах значно дешевші, але менш довговічні, тому їх використовують переважно для фарбування поверхонь внутрішніх частин будинків (за винятком підлог).
Лаки являють собою розчини природних або штучних смол у летучих розчинниках. При нанесенні тонкого шару лаку на яку-небудь поверхню розчинник випаровується й утвориться міцна безбарвна, блискуча або матова плівка.
Залежно від виду плівкоутворювальної речовини лаки поділяють на масляно-смоляні, безмасляні синтетичні, бітумні, спиртові й нітролаки.
Масляно-смоляні лаки — розчини синтетичних смол в органічних розчинниках, змішаних з маслами, що висихають. Їх застосовують для внутрішніх і зовнішніх покриттів по олійних фарбах, дереву й металу, для розведення емалей і готування шпаклівок.
Безмасляні синтетичні лаки, виготовлені на основі сечовино-формальдегідних смол, призначені для покриття паркетних підлог, деревоструганих плит і столярних виробів. Перхлорвінілові лаки служать для захисту будівельних конструкцій від впливу атмосферних факторів.
Бітумні або асфальтові лаки дають водостійкі плівки чорного кольору. Їх застосовують для антикорозійного покриття чавунних каналізаційних труб, металевих деталей санітарного устаткування й т.п.
Нітролаки — розчини нітроцелюлози в органічних розчинниках з додаванням як пластифікатори різних смол. Нітролаки швидко твердіють і дають блискучу плівку. Уживають їх для лакування пофарбованих і незабарвлених виробів з дерева.
Спиртові лаки й політура є спиртовими розчинами природних і штучних смол, виготовляють їх різних кольорів застосовують для полірування дерев'яних поверхонь і покриття виробів зі скла й металу.
Емалеві фарби (емалі) виготовляють шляхом перетирання сухих пігментів з алкідними (гліфталевими, пентафталевими) і іншими лаками. Випускають їх у готовому для застосування виді й наносять на поверхні, що фарбуються, кистями, валиками або розпилювачами. Емалеві фарби, нанесені тонким шаром на поверхні з різних матеріалів, швидко висихають і мають високу світло-, водо- і антикорозійну стійкість.
Гліфталеві емалеві фарби мають обмежену водостійкість, через що їх використовують для внутрішньої обробки приміщень, покриваючи метал, дерево, бетон і штукатурку. Вони не рекомендуються в приміщеннях з вологим режимом експлуатації.
Пентафталеві емалеві фарби застосовують для високоякісного зовнішнього фарбування по металу, дереву, бетону й штукатурці, а також для фарбування санітарно-технічних вузлів і кухонь.
Алкідно-стирольні емалеві фарби мають гарну водостійкість, твердісь й блиском, але недостатньої атмосферостійкісю. Їх вживають для фарбування дверних і віконних блоків, радіаторів, труб і виробничого устаткування.
Нітроемалеві фарби — швидковисихаючі. Їх наносять на дерев'яні й металеві поверхні, раніше покриті нітро-ґрунтувальною сполукою.
Водорозчинні фарби випускають на мінеральній основі, клейові, водоемульсійні (латексні) і полімерцементні.
Фарби на мінеральній основі — суміші лугостійких пігментів і мінеральної в'яжучої речовини з різними добавками, розведені водою до стану малярської консистенції. Залежно від виду в’яжучого ці фарби бувають цементними, вапняними й силікатними.
Цементні фарби заводського виготовлення безпосередньо перед застосуванням змішують із водою. Вони характеризуються підвищеною довговічністю й атмосферостійкістю. Ці фарби служать для зовнішнього фарбування каменю, цегли, бетону, штукатурки й інших пористих матеріалів, а також для фарбування внутрішніх приміщень із підвищеною вологістю.
Вапняні фарби готують на місці виробництва малярських робіт. Для цього у вапняне молоко вводять мінеральні лугостійкі пігменти й у невеликій кількості, добавки – кухонну сіль або хлористий кальцій. Вапняні кольорові покриття здобувають міцність завдяки карбонізації вапна. Вапняними фарбами головним чином покривають фасади й оштукатурені поверхні стін і стель.
Силікатні фарби являють собою сухі суміші лугостійких пігментів з меленою крейдою, що зчіплюються перед застосуванням розчином калієвого рідкого скла. Їх широко використовують для фарбування фасадів будинків, цегляних і оштукатурених поверхонь внутрішніх приміщень.
Клейові фарби складаються із суміші пігментів і меленої крейди. Їх зачиняють водяними розчинами тваринного або рослинного клею. Ці фарби неводостійкі, тому вони застосовуються тільки для фарбування оштукатурених стін внутрішніх сухих приміщень.
Казеїнові фарби надходять на будівництво у вигляді сухої суміші лугостійкого пігменту, крейда, вапно й бури. Перед застосуванням суміш розводять гарячою водою до малярської консистенції. Цими фарбами фарбують зовнішні й внутрішні оштукатурені й бетонні поверхні будинків.
Фарби водоемульсійні (латексні) — пігментовані водні емульсії різних полімерів (полівінілацетатні, стирол-бутадієнові й ін.). На будівництво вони надходять у пастообразном виді, перед вживанням їх розводять водою до малярської консистенції. Висихають фарби внаслідок розпаду емульсії й видалення води при випаруванні й відсмоктуванні її пористою поверхнею.
У цей час при виробництві малярських робіт широко застосовують полівінілацетатні, стиролбутадієнові й акрилові водоемульсійні фарби. Ці фарби наносять валиком або розпилювачем на попередньо підготовлені поверхні. Вони швидко висихають, утворюючи міцні водо- і атмосферостійкі покриття. Використовують їх для зовнішнього й внутрішнього фарбування бетону, цегли, штукатурки, дерева й металу.
Фарби полімерцементні — суміш білого портландцементу, лугостійких пігментів і наповнювачів, що розводять до необхідної консистенції полівінілацетатною або перхлорвініловою емульсією невисокої концентрації. Ці фарби застосовують для зовнішнього й внутрішнього фарбування будинків по будь-якій основі, навіть сирій. Вони дають повітро- і паропроникні покриття з матовою поверхнею, що відрізняються гідрофобністю.
Летучосмоляні фарби - суспензії пігментів у лаках (летучосмоляних сполуках). Ці фарби звичайно називають емалями. Плівка фарби швидко висихає внаслідок випару летучого розчинника, забезпечуючи міцні, водостійкі, повітро- і паронепроникні покриття, що відрізняються гарним зчепленням зі штукатуркою, бетоном, цеглою й деревом. У будівництві використовують перхлорвінілові, ефіроцелюлозні й інші летучосмоляні фарби.
Перхлорвінілові фарби поставляють на будівництва в готовому виді й наносять на поверхні, що фарбуються, розпилювачем або валиком. Ці фарби відрізняються підвищеною водостійкістю й хімічною стійкістю. Перхлорвінілові фарби широко поширені для фарбування фасадів будинків. Фарби варто зберігати в приміщеннях, захищених від впливу сонячних променів, у щільно закритій тарі.
Ефіроцелюлозні фарби поділяють на нітрогліфталеві, нітроцелюлозні й этилцелюлозні. Їх використовують для фарбування зовнішніх дерев'яних і металевих поверхонь, що перебувають під впливом атмосферних факторів.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |