Читайте также:
|
Збільшити або зменшити дохід, владу, престиж як результат переходу на іншу позицію, до іншої групи, означає здійснити соціальну мобільність.
Міжгенераційна мобільність – порівнюють соціальне становище індивіда з соціальним становищем батьків.
Внутрішньогенераційна мобільність – фіксують зміну соціального становища статусу респондента протягом життя.
Вертикальна мобільність – змінюється соціальний статус людини;
«Ніколи не існувало суспільства, в якому вертикальна соціальна мобільність була б абсолютно вільною, а перехід з одного соціального шару в інший здійснювався би без жодного опору». Якби мобільність була абсолютно вільною, суспільстві не було б соціальних страт - воно нагадувало б будинок, в якому немає підлоги і стелі, що відокремлюють один поверх від іншого”.
Горизонтальна мобільність – змінюється місце проживання людини, а не соціальний статус;
Структурна мобільність – зумовлена змінами в економіці й технології виробництва (індустріалізація, зростання значення сфери послуг);
Обмінна мобільність – зумовлена виключно соціальними факторами (розширення можливостей здобути вищу освіту, зростання обсягів соціальних гарантій).
соціальні ліфти
П.Сорокн: переміщення людей з однієї групи в іншу відбувається через механізм соціальних ліфтів:
1)Служба в армії завжди давала можливість рухатися вгору соціальними сходами (Наполеон, Кромвель, Вашингтон);
2)Церква допомагала багатьом досягти високого становища в суспільстві; вона виконує цю функцію тільки тоді, коли зростає її соціальна значимість;
3)Освіта відкриває доступ до престижних посад і звань. (напр. китайська школа постійно підвищувала людей простогопоходження до вищих рангів) Не закінчивши інституту чи коледжу, не можна досягти високого становища на державній службі та у багатьох інших сферах;
4) Політичні організації;
5) Професійні організації (наукові, літературні, творчі);
6) Накопичення матеріальних цінностей;
7) Шлюб з представником іншого соціального статусу;
В Україні соціальні ліфти не діють, зламані, в першу чергу діють: 1- Кумівство та наявність близьких впливових людей; 2- Багатство; 3- партія; 4- професійний успіх; 5- інтернет.
Формування нового класу прекаріату: останні революції у Тунісі і Єгипті, Майдан в Україні показали, що їх рушійною силою стала не міська біднота, а недооцінений середній клас - ті, хто очікував на ремонт соціальних ліфтів, але не дочекався – і повалив неспроможні режими.
Маргінали та маргіналізація
Маргіна́л (від лат. margo — край, межа, кордон) — людина, що перебуває на краю, на межі різних систем — культур, соціальних цінностей, і яка зазнає їхнього суперечливого впливу. Особа, що має групову приналежність без групової ідентифікації.
Маргіналізація - розрив соціальних зв’язків в широкому розумінні цього слова. Послідовно руйнуються спочатку економічні, потім соціальні і нарешті духовні зв’язки. Відносини відновлюються у тій же послідовності, що й рвуться.
Маргіналами вважають: 1) тих, хто втратив колишні соціальні зв'язки і не пристосувався до нових умов життя (представники національних меншин, мігранти, вихідці з села);
2) тих, хто не визнає загальноприйнятих норм і правил поведінки;
3) представники специфічних субкультур, політичних течій, релігій.
У соціології маргіналізація - процес соціального падіння або перебування у невисокому й заздалегідь програшному соціальному статусі.
Зазвичай маргіналізація призводить до матеріального зубожіння, і навіть до зникнення маргіналізованих груп.
Маргінал поза соціальною структурою, не належить до ні пануючої, ні до основних опозиційних груп та субкультур. Це не добре і не погано. Те, що зараз позасистемне, завтра может ввійти в систему. Пануюче нині, завтра може опинитися на узбіччі соціальної структури.
аутсайдер - член якоїсь соціальної групи, що займає у ній периферійне становище (психологічне поняття).
Люмпен - той, хто втратив зв’язок зі своїм соціальним середовищем і з суспільно-корисною працею.
Визначення суспільства
Як стверджував Г. Зіммель, визначення cуспільства набуває наукового сенсу лише тоді, коли його протиставляють арифметичній сумі окремих індивідів.
Античність - суспільство ототожнювалося з державою;
Середньовіччя - суспільство виникло внаслідок домовленості людини з Богом;
Новий Час - ідея суспільного договору між людьми, внаслідок якого постало суспільство.
О. Конт і Г. Спенсер суспільство - живий організм, перебуває у постійному розвитку, виявляючи здатність до саморегулювання;
Е. Дюркгейм – суспільство - надіндивідуальна реальність, заснована на колективних уявленнях.
М. Вебер – суспільство - взаємодія людей, яка є продуктом соціальних дій.
К. Маркс – суспільство - це живий організм, сутністю якого є залежність усіх соціальних підсистем від економічної.
суспільством розуміють сукупність людей, об'єднаних спільною територією та державним устроєм.
Суспільство є найзагальнішою системою взаємозв'язків і взаємовідносин між людьми, соціальними групами, спільнотами та соціальними інститутами.
Умови існування суспільства
Основні елементи, необхідні для підтримки цілісності суспільства:
Ленскі: 1. Комунікація між членами суспільства (спільна розмовна мова); 2. Виробництво товарів і послуг, необхідних для виживання членів суспільства; 3.Розподіл цих товарів і послуг; 4. Захист членів суспільства від фізичної небезпеки; 5. Заміна вибулих членів суспільства шляхом біологічного розмноження через засвоєння індивідами певної культури в процесі соціалізації; 6. Контроль за поведінкою членів суспільства.
Марш : 1) постійна територія; 2) поповнення суспільства головним чином завдяки народженню дітей, хоча імміграція також відіграє деяку роль у цьому; 3) розвинута культура – моделі культури можуть бути досить різноманітними, щоб забезпечити всі потреби суспільного життя; 4) політична незалежність – суспільство не є субсистемою (елементом) якоїсь іншої системи, це допустимо лише в дуже незначній мірі.
Е. Шилз :
1) спільнота не входить в жодні об'єднання, які роблять його частиною більш крупної системи; 2) шлюби укладаються між членами спільноти; 3) власна територія; 4) поповнюється здебільшого за рахунок дітей представників тих людей, які вже є визнаними представниками спільноти; 5) спільнота має спільну систему управління; 6) власну назву та власну історію; 7) існування спільноти є довшим від середньої тривалості життя окремого індивіда; 8) у спільноти існує культура — спільна система цінностей, що забезпечує згоду між її членами.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 14 | Нарушение авторских прав