Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Утворення Української Центральної Ради

Читайте также:
  1. Акт відновлення Української держави (30 червня 1941 року).
  2. Акт проголошення незалежності української держави (1941р.) та його значення.
  3. Активізація державотворчих процесів на західноукраїнських землях та утворення ЗУНР. Об’єднання УНР та ЗУНР.
  4. Банк Англії, його утворення, організація і управління, роль і функції
  5. Взаємозв’язок у навчанні української та російської мов
  6. Вибір методу ціноутворення (методу визначення базової ціни).
  7. Вибір стратегії ціноутворення.
  8. Відновлення української державності як гарантії забезпечення усіх прав українського народу.
  9. Відродження української національної свідомості у першій половині 19ст. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
  10. Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.

Зміна влади в Росії прискорила початок національно-визвольного руху в Україні. У багатьох містах України відгуком на події в Петрограді стали багатотисячні демонстрації під національними жовто-блакитними прапорами та транспарантами: «Автономію Україні!», «Хай живе федеративна республіка!», «Вільна Україна — у вільній Росії!». Національна ідея гуртувала українців різних соціальних верств. В Україні розгорталася національно-демократична революція.

Незважаючи на розбіжності й суперечності щодо майбутнього України, лідери різних політичних осередків дійшли згоди і поєдналися для створення керівного органу, що мав очолити боротьбу за відродження української державності. У результаті за ініціативи українських самостійників і тупівців, 4 (17) березня 1917 р. у Києві було проголошено створення Української Центральної Ради (УЦР). Як до громадського політичного центра, до неї увійшли політичні партії, громадські спілки, товариства. Головою УЦР було обрано М. Грушевського.

Орест Субтельний зазначив: «Звістка про падіння царського режиму досягла Києва 15 березня 1917 р. За кілька днів представники найголовніших установі організацій міста утворили Виконавчий комітет, що мав утримувати порядок і діяти від імені Тимчасового уряду. Водночас осередком радикально настроєних лівих стала Київська Рада робітничих і солдатських депутатів. Але, на відміну від подій у Петрограді, в Києві на арену вийшла й третя дійова особа: 17 березня українці заснували класну організацію — Центральну Раду». Таким чином, навесні 1917 р. в Україні діяли три носії владних повноважень: представники Тимчасового уряду, Українська Центральна Рада й ради робітничих і солдатських депутатів.

19 березня (1 квітня)Центральна Рада організувала в Києві маніфестацію, у якій взяло участь близько 100 тис. осіб. На Софійській площі відбулося віче, де пролунали вимоги скликання Установчих зборів і Українського національного конгресу з метою запровадження автономії у складі Росії (форма самоуправління частини території держави, наділена самостійністю у розв’язані питань місцевого значення у межах, установлених центральною владою). У прийнятій на Вічерезолюції зазнчалося: «Ми, Українці... вітаємо відновлення народовладдя, знищеного царським деспотизмом, і одностайно постановляємо піддержувати Центральне Правительство, помагаючи йому всіма силами забезпечити новий свобідний лад…Зажадати від Тимчасового Правительства, щоб воно міцно зв’язало справу автономії України з інтересами нового ладу і негайно видало б декларацію, якою визнало потребу широкої автономії Української Землі».

Лідери українського національного руху прагнули перетворити Центральну Раду на всеукраїнський політичний центр. Ці плани реалізували шляхом проведення 6-8 (19-21) квітня 1917 р. Всеукраїнського національного конгресу. У його роботі взяли участь понад 900 делегатів від політичних партій, робітничих, селянських, військових, культурних організацій, представників Кубані, Галичини, Буковини, Холмщини, Москви, Петрограда й усіх фронтів. Конгрес схвалив гасло автономії України у складі Російської федеративної республіки, підтвердив повноваження Центральної Ради як крайового органу влади і обрав її новий склад (118 осіб). У резолюції Конгресу зазначено, що «тільки широка національно-територіальна автономія України забезпечить потреби нашого народу і всіх інших народностей, які живуть на українській землі». Крім цього, було обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада. Таким чином, Національний конгрес, будучи легітимним виразником національної волі, офіційно передав свої повноваження Центральній Раді.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав