Читайте также:
|
Непослідовна й нерішуча політика УЦР сприяла більшовикам у захопленні влади в Україні. 12 (25) грудня 1917 р. на з’їзді рад в Харкові більшовики проголосили радянську владу в Україні та обрали радянські органи влади: Центральний Виконавчий комітет рад України та уряд Народний Секретаріат. Після неприйняття урядом УНР більшовицького ультиматуму розпочалася Перша війна Радянської Росії з УНР. До січня 1918 р. більшовицькі війська захопили значну територію УНР.
Розгортання війни радянської Росії проти УНР поклало край ілюзіям Центральної Ради щодо ідей автономізації і федералізму. На початку 1918 р. стало очевидним, що пошуки компромісу між Україною і Росією вичерпані, тому більшість лідерів УЦР стала схилятися до проголошення незалежності України. До такого рішення їх підштовхнули й переговори про сепаратний мир (мирний договір укладені з противником однією здержав, які ведуть війну, без відома чи згоди своїх союзників) у Бресті, розпочаті у грудні 1917 p., між радянською Росією і Німеччиною з її союзниками. УНР було потрібно офіційно відмежуватися від радянської Росії для ведення мирних переговорів з іншими державами.
9 (22) січня 1918 р. відбулося закрите засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал. Уривок з IV Універсалу: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як-то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки. Власть у ній буде належати тільки народові України».
Основні положення ІV Універсалу:
· проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою;
· бажання миру взаємного невтручання в внутрішні справи з сусідніми державами;
· до скликання Установчих зборів вищим органом влади залишається УЦР та її уряд – Рада Народних Міністрів;
· початок самостійних мирних переговорів у війні;
· заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками;
· проголошення програми соціально-економічних перетворень.
Проголошення Четвертого універсалу стало важливою подією у державотворчому процесі України, але здійснювалося це уже в умовах глибокої кризи української влади.
Незважаючи на прийняття ІV Універсалу більшовики продовжували наступ на Київ. 16 (29) січня 1918 р. – у битві під ст. Крути, що вирішувала долю Києва, російську атаку фактично стримували лише юнаки І Військової школи та студенти помічного куреня Січових Стрільців. Героїчна смерть 300 юнаків стала одним із символів українських національних визвольних змагань. Вони дали час УЦР евакуюватися з Києва. Павло Тичина присвятив загиблим вірш «Пам’яті тридцяти»:
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? –
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!–
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.–
На Аскольдовій могилі
Більшовицькі війська продовжували наступ і 26 січня (7 лютого) 1918 р. захопили Київ. УЦР переїхала до Житомира і звідти керувала боротьбою проти радянських військ.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 185 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |