Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис.

Основи бухгалтерського обліку.

Суть, значення, принципи обліку.

Бухгалтерський облік – це система спостереження за явищами і процесами, які відбуваються в господарській сфері діяльності підприємства.

Основними нормативними документами, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку є:

1) ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996;

2) «Положення. Стандарти бухгалтерського обліку» (П(С)БО).

Предметом бух.обліку є господарські явища і процеси.

Об’єктом бух.обліку є окремі господарські операції.

Бух.облік використовує загально-наукові методи дослідження та власні методичні прийоми.

Елементи методу бухгалтерського обліку:

1. Рахунок – це двохстороння таблиця, призначена для відображення типових господарських операцій;

2. Подвійний запис – це спосіб відображення господарської операції на рахунок обліку. Суть подвійного запису полягає в тому, що кожна господарська операція відображається на рахунках обліку двічі;

3. Баланс – це двохстороння таблиця, в якій узагальнюється інформація з рахунків бух. обліку;

4. Звітність – це система зведених даних про діяльність господарського суб’єкта протягом певного періоду часу;

5. Калькуляція – це узагальнення інформації про витрати; це процес визначення собівартості;

6. Інвентаризація – це процес перевірки фактичної наявності майна підприємства, стану розрахунків з метою виявлення відхилень від даних бух.обліку. Виявлені відхилення відображається на рахунках бух.обліку.

7. Документація – це процес відображення господарських операцій на паперових носіях (документах); це процес первинного спостереження за господарськими явищами і процесами;

8. Оцінка – це процес відображення всіх об’єктів обліку в єдиному грошовому вимірнику.

Вимірники бухгалтерського обліку:

1. Натуральний – це певна одиниця (маси, довжини). Облік, з використанням натуральних вимірників називається кількісним.

2. Грошовий вимірник – це основний вимірник (грн., євро). Облік за допомогою грошових вимірників називається вартісним.

3. Трудовий вимірник використовується для оцінки праці (години, дні, людино-години, людино-дні).

Рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис.

Дебет (Д) Назва рахунку Кредит (К)

Ліва частина рахунку називається дебетом (Д), Д-т.

Права частина рахунку – кредит (К), К-т.

Спрощений варіант рахунку називається рахунок типу «Т» або «літачок».

Кожен рахунок має назву (каса, товари), яка пишеться над літачком.

Назви рахунків бух.обліку затверджуються в плані рахунків.

План рахунків – нормативний документ; це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків.

План рахунків бух.обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій, а також інструкція з його застосування, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291.

Всі рахунки за планом розподілені за класами. Кожен рахунок має назву та цифровий код.

Перша цифра коду говорить про те, до якого класу відноситься рахунок.

Друга цифра коду дає зрозуміти, з яким саме рахунком першого порядку ми працюємо. Рахунки першого порядку дають можливість вести облік в узагальненому вигляді.

Третя цифра коду деталізує інформацію. Якщо код рахунку трьохзначний, то рахунок відноситься до рахунків другого порядку – субрахунків або до аналітичних рахунків.

Якщо трьохзначний код рахунку зафіксований планом рахунків, то цей рахунок є рахунком другого порядку, тобто субрахунком, а якщо трьохзначний рахунок в плані рахунків не відображається, то цей рахунок аналітичний.

Назву рахунків першого та другого порядку змінювати заборонено.

Назва аналітичного рахунку може бути довільна.

Рахунки першого і другого порядку – це синтетичні рахунки, вони позначають групи або підгрупи об’єктів.

Аналітичний рахунок дає можливість вести облік пооб’єктно.

Розшифрування аналітичних рахунків затверджується внутрішнім розпорядчим документом на кожному підприємстві:

Клас 1

1 – необоротні активи

10 – рахунок першого порядку «Основні засоби»

104 – рахунок другого порядку «Субрахунок» - «Машини і обладнання»

104.12 – аналітичний рахунок з назвою наприклад «верстат токарний».

Рахунки можна розділити на: активні, пасивні, активно-пасивні в залежності від того, які саме об’єкти відображаються на рахунках.

На рахунках бух.обліку відображаються залишки на початок та на кінець періоду, дебетові та кредитові обороти і господарські операції, які відбулися за звітний період.

Залишок на початок періоду називається Сальдо початкове або сальдо на початок періоду.

Залишок на початок періоду позначають С-до поч. або С-до на 1.10.07 (S^/).

Залишок на кінець періоду позначають С-до кінцеве або С-до на 31.10.07 (S^//).

Дебетовий оборот – це загальна сума всіх господарських операцій, які були відображені протягом звітного періоду по дебету рахунка. Дебетовий оборот позначають Д_об або Об.д.

Кредитовий оборот – це загальна сума тих операцій, які були відображені протягом звітного періоду по кредиту рахунка.

Д 10 «Основні засоби» К

Активні рахунки призначені для обліку майна активів підприємства. Назва активного рахунку відповідає назві конкретної групи майна, яка реально існує, яку ми можемо візуально побачити.

В активних рахунках залишок на початок або на кінець періоду може відображатися лише в дебеті.

В дебеті також відображаються операції, які стосуються збільшення (надходження) майна.

В кредиті також відображаються ті операції, які стосуються зменшення (вибуття) майна.

Залишок на кінець періоду по активному рахунку = залишок на початок + дебетовий оборот – кредитовий оборот.

S^// = S^/ + Д_об - К_об

Д Активний рахунок К

Назва активного рахунку відповідає назві майна.

Приклади активних рахунків: 30 – каса, 10 – основні засоби.

Пасивні рахунки призначені для обліку джерел утворення майна.

Основними джерелами утворення майна є статутний капітал та прибуток.

Джерела утворення майна – це розрахункові показники, які як правило мають узагальнюючий характер і існують лише у вигляді записів на папері. Наявність джерел утворення майна відображається у вигляді залишків по кредиту пасивних рахунків.

Операції, які стосуються збільшення джерел утворення майна відображаються в кредиті пасивних рахунків.

Операції, які стосуються зменшення джерел утворення майна відображаються в дебеті пасивних рахунків.

Д Пасивний рахунок К

Залишок на кінець періоду по пасивному рахунку = залишок на початок + кредитовий оборот – дебетовий оборот.

S^// = S^/ + К_об - Д_об

В назвах пасивних рахунків є такі ключові слова: капітал, прибуток, резерв, фінансування, знос, націнка, забезпечення.

Активно-пасивні рахунки призначені для обліку заборгованості (боргів) та розрахунків за нею.

Заборгованість буває 2 видів:

- дебіторська заборгованість – утворюється у інших осіб перед нашим підприємством (наприклад, ми покупцям передали товар, вони його ще не оплатили; тобто покупці є дебіторами по відношенню до нашого підприємства);

- кредиторська – утворюється у нашого підприємства перед іншими особами (наприклад, постачальники передали нам товар, але ми його ще не оплатили; постачальники по відношенню до нашого підприємства є кредиторами).

Операції, які пов’язані з розрахунками, як правило з двох подій:

- виникнення заборгованості;

- погашення заборгованості.

Якщо 1 і 2 події відбуваються одночасно, то борги не виникають.

Приклад: нараховано податки, які:

1) потрібно сплатити в бюджет – утворюється кредиторська заборгованість перед бюджетом;

2) сплачено податки в бюджет – погашається кредиторська заборгованість.

Дебіторська та кредиторська заборгованість на початку або на кінець періоду відображається у вигляді залишків на активно-пасивних рахунках.

Дебіторська заборгованість відображається по дебету активно-пасивного рахунку.

Операції, які збільшують дебіторську заборгованість також відображаються в дебеті. Операції, які характеризують зменшення дебіторської заборгованості відображаються в кредиті.

Кредиторська заборгованість відображається по кредиту активно-пасивного рахунка.

Операції, які стосуються збільшення кредиторської заборгованості відображаються в кредиті. Операції, які характеризують зменшення кредиторської заборгованості відображаються в дебеті рахунку.

Д Активно-пасивний рахунок К

S^// = S^/ + Д_об - К_об

Д Активно-пасивний рахунок К

S^// = S^/ + К_об - Д_об

Загальне правило визначення залишку на кінець періоду:

Залишок на кінець періоду = залишок на початок періоду + оборот, який знаходиться по одну сторону з початковим залишком – оборот, який знаходиться в протилежній стороні рахунку по відношенню до початкового залишку.

S^// = S^/ + Д_об - К_об

S^// = S^/ + К_об - Д_об

Протягом звітного періоду заборгованість може змінити свій вид: кредиторська – дебіторську, дебіторська – кредиторську.

Якщо при обчисленні залишку на кінець періоду було одержано від’ємне значення в активно-пасивному рахунку, то це означає, що заборгованість змінила свій вид і залишок на кінець потрібно записати в протилежній стороні рахунку по відношенню до залишку на початок.

Д Активно-пасивний рахунок К

S^// = 100 + 0 – 150 = -50

В назві активно-пасивних рахунків є такі ключові слова: позика, кредит, заборгованість, розрахунки, вексель, зобов’язання.

Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» - активний.

Рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів» - пасивний.