Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Дослідження проблеми формування навичок здорового способу життя на прикладі учнів 4 класу ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Нудижи.

Важливість виховання здорового способу життя у молодших школярів обумовлена розумінням, що лише з самого раннього дитинства можна прищепити основні знання, навики і звички з охорони здоров’я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Саме у віці 6-9 років закладається майбутній потенціал здоров’я, це найважливіший час для виховання здорового способу життя. Діти молодшого шкільного віку вже здатні розуміти й усвідомлювати залежність стану здоров’я від способу життя.

Вивчення стану проблеми формування здорового способу життя у педагогічній науці продемонструвало, що значна кількість сучасних досліджень присвячена формуванню здорового способу життя шляхом фізичного удосконалення (О.Д. Дубогай, М.Д. Зубалія, А.В. Мерлян, І.І. Петренко, І.А. Паніна, Н.М. Хоменко). Напрями валеологічної обізнаності відображено у працях Т.Є. Бойченко, В.П. Горащука, Л.П. Сущенко, Т.Г. Кириченка, С.О. Юрочкіної. Формування ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя досліджувалось В.М.Оржеховською, А.І.Сологуб, Г.І.Власюк, С.В.Лапаєнко, Г.Л.Кривошеєвою. Водночас залишається недостатньо вивченим інтегративний підхід до виховання у школярів здорового способу життя.

В контексті нашого дослідження особливе значення мають роботи, присвячені формуванню здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку (О.Д. Дубогай, Т.Є. Бойченко, А.Ф. Борисенко, А.Н. Мерлян, І.І. Петренко, С.О. Свириденко, Н.М. Хоменко).

У проведеному нами дослідженні брали участь два класи (4 клас – експериментальний, 3 клас – контрольний) загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с. Нудижи. Кількість досліджуваних в 3 класі 14 учнів (8 дівчаток і 6 хлопчиків); в 4 класі – також 14 учнів (10 дівчаток і 4 хлопчиків).

На етапі дослідження з’ясовувався рівень сформованості у молодших школярів основ здорового способу життя за його загальними критеріями: наявністю знань про здоров’я і про здоровий спосіб життя; дотриманням вимог здорового способу життя у повсякденному житті; станом здоров’я, рівнями фізичного розвитку, фізичною готовністю до навчання. (Додаток А) В результаті встановлено, що лише 55,5% молодших школярів розуміють, що входить у зміст поняття “здоровий спосіб життя”, дотримуються здорового способу життя лише 37,2% учнів початкових класів, 7,4% взагалі ведуть нездоровий спосіб життя (не виконують ранкової гімнастики, не загартовуються, не дотримуються режиму дня, невірно харчуються, не дотримуються режиму сну тощо). Рис. 2.1. З’ясувалося, що причинами такого стану є здебільшого недостатня увага дорослих до оздоровлення дітей і здорового способу життя та відсутність систематичної і комплексної роботи з прищеплення молодшим школярам знань, умінь і навичок здорового способу життя; що значною мірою пояснює їхнє слабке здоров’я.

Рис. 2.1

Таким чином, цілком очевидно, що означена проблема не знайшла достатнього розв’язання у педагогічній теорії та практиці, що підтверджується наявними педагогічними протиріччями:

- валеологічні питання висвітлюються у навчальних предметах початкової школи, але переважна більшість молодших школярів взагалі не розуміє змісту здорового способу життя;

- рівень знань про здоровий спосіб життя у молодших школярів недостатній, але збільшення обсягу знань про збереження здоров'я покращує показники сформованості здорового способу життя молодших школярів;

- вчителі теоретично розуміють важливість проблеми формування у молодших школярів здорового способу життя, хоча на практиці ця робота проводиться епізодично;

- батьки визначають здоровий спосіб життя як головний чинник збереження здоров'я, але вважають формування у молодших школярів здорового способу життя справою школи.

Другий напрям координував вплив виховуючих суб’єктів з метою формування у молодших школярів здорового способу життя. Ми застосовували ефективні форми і методи роботи з дітьми: уроки, класні і виховні години, факультативні заняття, гуртки, секції, де використовувалися наступні методи виховання: бесіди, розповіді, виховні ситуації, вправи, змагання тощо.(Додаток Б) Батьки слідкували за дотриманням дітьми режиму дня, проводили бесіди та розмови на оздоровчу та гігієнічну тематику, показували особистий приклад. Особливе місце у системі оволодіння учнями знань і вмінь що до вимог здорового способу життя посідали ігри – дидактичні, рольові, імпровізовані та інші. Часто вони відігравали роль домашнього завдання, в якому діти використовували свої знання та життєвий досвід. Таким чином, молодші школярі поповнювали та закріплювали знання про збереження здоров’я не лише під час навчального процесу, але й поза ним.

Третій напрям передбачав удосконалення організаційно-педагогічних умов формування у молодших школярів навичок здорового способу життя.

Дослідження здійснювалось у два етапи: 1) попередній (Додаток В)та 2) основний (Додаток Г). В ході кожного з них для реалізації поставленої мети вирішувалися такі завдання:

1 етап – уточнити організаційні вимоги до застосування розробленої моделі інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя;

2 етап – з’ясувати зміни рівнів сформованості здорового способу життя учнів, а також виявити ставлення педагогів, батьків, учнів, психологів та медичних працівників школи до запропонованого змісту, форм, методів і організаційно-педагогічних умов виховання здорового способу життя молодших школярів.

У відповідності до структури формуючого етапу експерименту було виділено 1 експериментальний та 1 контрольний клас Нудиженської школи. У експериментальному класі запроваджувалась науково обґрунтована модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя. Всього у формуючому етапі експерименту брали участь 27 учнів початкових класів.

Критеріями ефективності експериментальної роботи визначені:

- пізнавальний (показники і рівень навченості й засвоєння школярами основних компонентів здорового способу життя);

- мотиваційний (цінність особистого здоров’я і здоров’я рідних);

- діяльнісний (критерії здоров’я: показники фізичної підготовленості дітей до школи та рівень фізичного розвитку).

У кожному з критеріїв були визначені високий, середній та низький рівні.

Аналіз отриманих результатів рівнів сформованості здорового способу життя за трьома основними критеріями (пізнавальний, мотиваційний та діяльнісний) дає можливість вести порівняння його показників у контрольному та експериментальному класах. Експериментальні дані наведені у табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Узагальнені результати розподілу молодших школярів контрольних та експериментальних класів за рівнями сформованості здорового способу життя

Зіставлення узагальнених підсумкових даних в експериментальному і контрольному класах вказує на позитивну динаміку сформованості у молодших школярів експериментального класу здорового способу життя. Рис. 2.2.

Рис. 2.2.

Рис. 2.3.

Порівнявши дві діаграми (Рис. 2.2, Рис. 2.3), ми можемо сказати що, значно підвищився показник високого рівня сформованості у молодших школярів експериментального класу здорового способу життя – з 14,8% на початковому до 29,6% на підсумковому зрізі, відсоток учнів із середнім рівнем сформованості залишився майже без змін і становив 18,5% порівняно з 14,8% на початку експерименту. Низький рівень здорового способу життя у молодших школярів експериментального класу на підсумковому зрізі значно зменшився і становив лише 11,1%. За такого підходу в контрольному класі відбувались незначні зміни в показниках, на що суттєво впливає відсутність або недостатня сформованість хоча б одного зі складових здорового способу життя. Так, низький рівень сформованості мають 20,1% молодших школярів контрольного класу, середній – 14,8%, високий – 18,5%. Рис. 2.3.

Таким чином учні, що навчаються за експериментальною методикою, мають більш високий рівень сформованості здорового способу життя. Наведені результати показують, що запропонований зміст, форми і методи виховання здорового способу життя молодших школярів виявилися ефективними завдяки інтегративному підходу, до вирішення цієї проблеми.