Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Поняття та класифікація інновацій в туризмі

В Україні робляться активні дії по переходу на інноваційний шлях розвитку економіки. Інновації - це щось інше, дії щодо впровадження досягнень науки і техніки в технології та управління, в тому числі і в соціальній сфері, тобто в організаціях, що займаються наданням послуг населенню.

Протягом другої половини ХХ ст. спостерігається прискорення темпів інновацій та зростання масштабів інноваційної діяльності в усіх секторах економіки, включаючи соціально-культурний сервіс і туризм.

Туризм є однією з провідних і найбільш динамічних галузей економіки і за швидкі темпи він визнаний економічним феноменом сторіччя. Для 38% держав туризм - головне джерело доходу, а для 83% країн туризм є одним з п'яти основних джерел доходу.

Проте, ситуація, що склалась в туристичному господарстві України практично неконкурентоспроможна на світовому ринку: слабка матеріально-технічна база, яка потребує реконструкції або нового будівництва привабливих для туристів об’єктів, низький рівень сервісу, відсутність необхідної індустрії розваг, поганий стан пам’яток історії та культури, екологічні проблеми і т.п.

Пожвавлення розвитку туризму України та подолання негативних тенденції можливе шляхом впровадження нововведень. Активізація використання інноваційного чинника призводить до створення конкурентоспроможної туристичної індустрії країни. У сучасних умовах жорсткої конкуренції на ринку туристичних послуг довгостроковий успіх компанії нерозривно пов'язаний з її здатністю безперервно впроваджувати інновації. Тому все більшої популярності набирають так звані «проривні» інновації. Це інновації, які змінюють співвідношення цінностей на ринку. При цьому старі продукти стають неконкурентоспроможними просто тому, що параметри, на основі яких раніше проходила конкуренція, стають неважливими. Цю модель можна використовувати для опису впливу нових технологій на функціонування фірми. Все змінюється в той момент, коли «проривні технології» знаходять свого покупця, який готовий миритися з недоліками нового товару і, якому необхідні нові властивості цього товару. Отримавши такого покупця, нова технологія починає розвиватися, виростають обсяги виробництва, настає момент, коли нова технологія починає виправдовувати свою назву «проривна технологія». У випадках, коли від проривних інновацій загальне виробництво скорочується (новий сегмент щодо задіяння ресурсів значно менше сегмента, що став неактуальним) йдеться про «закриваючу» технологію. Для прикладу, це можуть бути платіжні системи, системи онлайн-бронювання, консолідатори послуг, онлайн-портали, туроператорські компанії, турагентські мережі [3].

Традиційно інновації та інноваційна діяльність у першу чергу асоціюються з підприємствами наукоємних високотехнологічних галузей (комп'ютерні та телекомунікаційні технології, хімія, фармацевтична промисловість тощо), проте зміст поняття «інновація» більш широкий. Інноваційна діяльність передбачає не лише практичне використання науково-технічних розробок і винаходів, але і включає зміни в продуктах, процесах, маркетингу, організації та управлінні виробництвом.

Інноваційна діяльність у туризмі знаходить своє втілення у створенні нових або поліпшенні існуючих турпродуктів, удосконаленні транспортних, готельних та інших послуг, освоєнні нових ринків, упровадженні провідних інформаційних і телекомунікаційних технологій, сучасних форм організаційно-управлінської діяльності, нових підходів до задоволення потреб туристів. Так, інновації в готельному бізнесі, на транспорті, застосування енерго- та ресурсозберігаючих технологій, здатні продовжити життєвий цикл туристичного продукту та знизити вартість послуг.

Часто туристам показують об’єкти, що початково створені не для туристичних цілей, але стали досить цікавими для демонстрації (об’єкти військового, екстремального, екзотичного туризму, залізні дороги. Плаваючі острови тощо). Це так звані нові туристичні ресурси.

Туристичні підприємства України мають можливість лише частково застосовувати інновації. Зазвичай вони просто оновлюють окремі параметри турпродукту, маршруту наприклад, адаптуються до нововведень конкурентів чи наслідують закордонних колег.

Для введення проривних або стратегічних інновацій необхідно набагато більше витрат, зокрема, як на розроблення, так і на впровадження інновації, що для більшості підприємств зробити важко через обмеженість ресурсів на удосконалення інноваційних процесів [9].

Різні аспекти проблеми інноватики відображені в численних публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Серед зарубіжних науковців цю проблему розробляли Й. Шумпетер, Г. Менш, Б.Твіс, К. Фрімен, Р.Фостер, В.С.Новікова, М.М.Малахової, Д.С.Ушакова, В.М.Аньшина,Л.С. Александрової, І.Т. Балабанова, Д. Аакера, Г.І. Михайліченко.

Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає інновації як новостворені (застосовані) і (або) вдосконаленні конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери; а інноваційну діяльність – як діяльність, що спрямована на вирішення і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [2].

Інновації, за визначенням Й. Шумпетера, — не просто нововведення, а новий фактор виробництва. Також вчений налічує п'ять характерних випадків нових комбінацій:

1. Випуск нового продукту або відомого продукту нової якості.

2. Впровадження нового, досі невідомого в цій галузі, методу виробництва.

3. Проникнення на новий ринок збуту — відомий чи невідомий.

4. Отримання нових джерел сировини чи напівфабрикатів, б. Організаційна перебудова, зокрема створення монополії чи

її ліквідація.

Науковець К. Найт дає таке визначення: "нововведення — це впровадження будь-чого нового щодо організації або її безпосереднього оточення" і розглядає нововведення як "особливий випадок процесу змін в організації".

За визначенням X. Барнет, нововведенням є будь-яка ідея (діяльність чи речовий результат), що є новою за своїми якісними ознаками порівняно з існуючими формами.

Багато американських дослідників під нововведеннями розуміють процеси виникнення, розвитку, поширення та зміни науково-технічних нововведень у різних сферах людської діяльності.

Наприклад, В. Томпсон стверджує, що: "Нововведення є генерування, прийняття і впровадження нових ідей, процесів, продуктів та послуг". Б. Твіс: "Нововведення є процес створення і впровадження нового. Це єдиний у своєму роді процес, що поєднує науку, техніку, економіку і управління. Він полягає в здобуванні нового, сягає від зародження ідеї до її комерційної реалізації і охоплює комплекс відносин: виробництво, обмін, споживання".

Вчений Новіков В.С. підсумувавши думки своїх колег-вчених, визначив інновації наступним чином:— це створені (вдосконалені), поширювані і застосовувані продукти, технології, послуги, рішення, які характеризуються науково-технічною новизною і задовольняють нові суспільні потреби [10].

Науковець Михайліченко Г.І. сформувала наступне визначення даної категорії: - це нові технології, продукція, послуги, їх поєднання, а також комплексний процес їх створення, розповсюдження та використання для задоволення суспільних потреб [9].

Окремі науковці [5;8; 10;] розглядають інновації в туризмі в основному в напрямку використання інформаційних технологій для цієї галузі. Але, на нашу думку, інновації в туризмі – це більш широке поняття. Спираючись на загальне поняття «інновація», під інноваціями в туризмі розуміємо заплановані, цілеспрямовані, неминучі управлінські зміни і нововведення на рівні організацій туристичної сфери, громадських об’єднань і держав, спрямовані на розвиток туристичних потоків і створення пропозицій, що максимально задовольняють та випереджають попит, змінюють ціннісну орієнтацію продукції та послуг [9].

Враховуючи специфіку туризму, необхідно відзначити, що ефект, який буде одержано в результаті впровадження інновацій у діяльність туристичних підприємств, повинен носити не тільки економічний характер (наприклад, підвищення прибутку та рентабельності), але й соціальний (наприклад, підвищення культурно-освітнього рівня місцевого населення) та екологічний (реконструкція архітектурних пам'яток, відновлення природних ресурсів та ін.).

Отже, до інновацій у туризмі слід віднести, перш за все, ті нововведення, які супроводжуються:

- відновленням та розвитком духовних і фізичних сил туристів;

- якісно новими змінами туристичного продукту;

- підвищенням ефективності функціонування інфраструктури туризму;

- збільшенням результативності управління, стійким функціонуванням і розвитком туристичної сфери країни;

- підвищенням ефективності процесів формування, позиціонування та споживання туристичних послуг;

- прогресивними змінами факторів виробництва;

- посилення іміджу і конкурентоздатності туристичних підприємств [4].

Необхідність застосування інновацій для забезпечення розвитку туристичних підприємств визначається сучасними тенденціями розвитку сус­пільства. До найбільш істотних факторів, що впливають на інтенсивність застосування інновацій у діяльності підприємств туристичної галузі, можна віднести наступні:

- загострення конкуренції в туризмі є наслідком переходу туристичних підприємств від агресивної цінової конкуренції до конкуренції у сфері якості та оптимального співвідношення якості і ціни, що призводить до пошуку інноваційних способів задоволення зростаючих вимог споживачів туристичних послуг;

- постійно зростаючі потреби суспільства змушують підприємства туристичної індустрії формувати більш досконалі, насичені і різноманітні туристичні продукти та пропонувати найбільш уніфіковані і, в той же час, неординарні послуги. Це призводить до формування нових видів туризму (екстремальний туризм, сільський туризм), нових туристичних маршрутів і т. д.;

- розвиток науково-технічного прогресу, інформаційних та комунікаційних технологій спонукають туристичні підприємства до використання досягнень науки і техніки для підвищення ефективності і задоволення плинних потреб туристів;

- посилення глобалізаційних процесів призводить до диверсифікації виробництва та об'єднання туристичних підприємств на національному і міжнародному рівнях. Для утримання своїх позицій у цій ситуації підприємства змушені шукати нові методи управління, нові форми співпраці, об'єднуватися у стратегічні союзи, кластери тощо.

Фактори, що визначають інноваційний розвиток:

- Ринкова кон'юнктура і конкуренція (як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках);

- Середовище (рівень розвитку науки і техніки, законодавча і нормативна база, політична та економічна стабільність);

- Кадри (вчені, фахівці, підприємці, менеджери, політичні діячі, державні службовці);

- Ресурси (природні, виробничі, фінансові, науково-технічні, технологічні, інфраструктура) [10].

Найважливішим теоретичним і практичним питанням формування та реалізації механізму регулювання інноваційних процесів у розвитку підприємств туристичної галузі є визначення основних принципів, на які вони спираються. Під принципами (від лат. рrincipium – основа, початок) розуміють загальноприйняті правила господарських дій і властивості економічних процесів [6].

Аналізуючи сучасну економічну літературу на предмет формування принципів інновацій у розвитку різних галузей економіки, встановлено, що кожен автор формує їх згідно з цілями дослідження. Однак з великої кількості різноманітних принципів можна виділити загальні (принцип науковості, системності, економічності тощо) і специфічні принципи, які безпосередньо відносяться до відповідної сфери діяльності.

Розглядаючи роботи деяких вчених[2;3;4;10], які присвячені дослідженню інновацій у туризмі, можна виділити наступні принципи інновацій у туризмі: принцип науковості, позитивності результатів, іманентності інвестиційним процесам, принцип відповідності інноваційної діяльності та її результатів рівню розвитку суспільства, принцип зв'язності, системності та безпеки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Принципи інновацій у туризмі [2; 3; 4; 10]

Вивчення тенденцій і закономірностей комплексного освоєння інновацій, а також виявлення ефективних методів управління інноваціями в діяльності підприємств сфери туризму, вимагає, в першу чергу, їх класифікації.

Аналізуючи класифікації інновацій у туристичній галузі, визначено, що не існує чітко побудованої їх класифікації. Так, Саак А.Е., Пшеничних Ю.А. виділяють наступні основні види інновацій у сфері послуг:

- технічні – пов’язані з впровадженням нових видів техніки, технології, інструментів, а також техніко-технічних прийомів праці й обслуговування. Найбільш помітною тенденцією в сучасній сфері послуг є впровадження комп’ютерної техніки, розповсюдження інформаційно-технологічних нововведень, що полегшують роботу з клієнтами і весь процес сервісного обслуговування;

- організаційно-технологічні – пов’язані з новими видами послуг, більш ефективним обслуговуванням клієнтів;

- комплексні, що охоплюють одночасно різні аспекти і сторони сервісної діяльності;

- управлінські – орієнтовані на вдосконалення внутрішніх і зовнішніх зв’язків підприємств, використання нових методів та форм менеджменту [11].

Автор-розробник Михайліченко Г.І. систематизувала та виділила наступні види інновацій за предметом застосування:

- інновація-продукт (нововведення у вигляді принципово нового або вдосконаленого продукту, яке просувається у формі товару на ринок);

- інновація-процес (це технічне, виробниче і управлінське удосконалення, що знижує витрати на виробництво продукту);

- інновація-сервіс (нововведення, що пов’язані з обслуговуванням процесів використання продукту за межами підприємства (програмне забезпечення технологічних процесів));

- інтелектуальний капітал (людські ресурси як інтелектуальна, творча еліта, здатні креативно сприймати і модифікувати нестандартні управлінські рішення);

- маркетингові інновації (впровадження нового методу продажу, включаючи значні зміни в дизайні продукту, його просуванні на ринок або в призначенні нової ціни, що націлені на краще задоволення потреб споживача, відкриття нових ринків або задоволення нових позицій для продукції підприємства на ринку з метою збільшення обсягу продажу);

- організаційні інновації (впровадження нового організаційного методу в діяльності підприємств, в організації робочих місць або зовнішніх зв’язках) [9].

Запорукою успішного використання інновацій у забезпеченні ефективної діяльності підприємств туристичної галузі є джерело зародження ідеї інновації, завдяки чому визначається сфера застосування інновації та якісні показники ефективності впровадження.

За джерелом зародження ідеї та виникнення концепції інновації можна виділити наступні види інновацій:

- від споживачів;

- від туристичних підприємств;

- від спеціалізованих організацій (науково-дослідних).

За формою власності доцільно класифікувати туристичні інновації на:

- державні;

- комунальні;

- приватні;

- колективні.

Державні та комунальні інновації – це результат фінансування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів. До них можна віднести, наприклад, інновації у сфері законотворчості, екології і т. п. Найчастіше державні інновації орієнтовані не на отримання прибутку, а створення сприятливих умов для розвитку підприємств туристичної галузі. Приватні і колективні інновації є об'єктом приватної або колективної власності. В умовах сучасної ринкової економіки вони виникають у результаті вільної конкуренції. Джерелом подібних інновацій є прибуток туристичного підприємства, збільшення розмірів якого діє як стимул для інноваційної діяльності.

Розвиток інновацій у туризмі може мати різну цільову спрямованість:

- економічні;

- соціальні

- екологічні.

Економічні інновації спрямовані на забезпечення зростання економічних показників діяльності підприємств туристичної індустрії, наприклад, за рахунок удосконалення маркетингової, організаційно-управлінської політики. Соціальні інновації мають тісний зв'язок з розвитком суспільства і культури. Виділення такого виду інновацій зумовлено загостренням соціальних проблем, однією з яких на сьогодні є охорона здоров'я і поліпшення загального психологічного та морального стану населення. Оздоровлення та покращення стану навколишнього середовища, а також забезпечення сприятливих екологічних умов для відпочинку туристів є напрямком створення та впровадження екологічних інновацій.

За величиною інвестованого капіталу, який потрібен для реалізації інноваційного процесу, ми виділяємо такі інновації:

- високозатратні;

- середньозатратні;

- низькозатратні.

До високозатратних інновацій належить технічно складні інновації, які потребують науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, що й обумовлює значні часові та матеріальні витрати. Більшість підприємств використовує переважно середньозатратні інновації, які не передбачають наукових досліджень. Важливою відмінною особливістю туризму від інших галузей економіки є те, що тут можуть використовуватися низькозатратні інновації, тобто такі, розробка, впровадження та поширення яких не вимагають вкладення значних грошових коштів [9].

Основні види інновацій за змістом у туристичній сфері класифіковані і представлені на табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Види інновацій у туризмі за змістом [9, 10]

Необхідно враховувати, що узагальнення та систематизація класифікаційних ознак і створення науково обґрунтованої класифікації інновацій, що застосовуються в процесі функціонування та розвитку підприємств туристичної галузі, має істотну практичну значимість, оскільки визначає потенційну здатність надати детальне уявлення про характеристики того чи іншого нововведення. У зв'язку з цим, доповнюючи розглянуті класифікації інновацій, можна виділити наступні класифікаційні ознаки інновацій у туризмі (рис.1.1).

Рис. 1.1. Класифікація інновацій, що застосовуються в туризмі

Запропонована класифікація інновацій має практичну цінність, так як закладає принципи і форми інновацій, які застосовуються підприємствами туристичної галузі, і дозволяє більш точно ідентифікувати кожну інновацію: визначити область її застосування, оцінити значимість, порівняти можливості та обмеження з іншими видами інновацій. Крім цього, різноманітність класифікаційних ознак інновацій дає можливість ефективного розвитку підприємств туристичної галузі за рахунок коригування і вдосконалення економічних механізмів, організаційних форм управління туристичним підприємством залежно від типу інновацій.

Отже, під інноваціями в широкому розумінні лежить прибуткове використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції й послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних удосконалень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Інновації в туризмі слід розглядати як системні заходи, що мають якісну новизну, що приводять до позитивних зрушень, забезпечують стійке функціонування й розвиток галузі в регіоні чи окремого підприємства.