Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Психофізіологічні механізми мовленнєвої діяльності

Читайте также:
  1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  2. Аналіз зовнішньої діяльності підприємства на основі системного підходу
  3. Аналіз основних економічних та фінансових показників діяльності підприємства
  4. Аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності підприємства
  5. Аудит витрат діяльності
  6. Безпека життєдіяльності
  7. Безпека життєдіяльності
  8. Біохімічні основи якостей рухової діяльності
  9. В Україні проводиться державна екологічна експертиза, яка є обов'язковою у процесі господарської, інвестиційної, управлінської діяльності.
  10. Варіант 8 (Р,С,Т,У) Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Правовий режим іноземного інвестування

Процес мовлення здійснюється у складній системі єдності різних рівнів нервової системи (кори, підкоркових утворень, провідних шляхів, ядер черепно-мозкових нервів) та органів артикуляції.

Мовлення розвивається як самостійна функціональна система на основі условно-рефлекторної діяльності. Як і інші прояви вищої нервової діяльності, мовленнєвий акт носить рефлекторний характер, який здійснюється за участю різних рівнів нервової системи. Вищим відділом, що зумовлює моаленнєву діяльність є кора головного мозку, кожний з відділів якої виконує свою функцію. Кора головного мозку тісно пов'язана з подкорковими утвореннями в єдину функціональну систему.

 

Лобний конус виконує найбільш складну мовленнєву та психічну функції. Він надбудовується над іншими відділами кори, об'єднує їх, отримуючи інформацію з усіх її областей. Значення лобного конусу полягає ще й у тому, що, поєднуючись з мовленнєвими відділами кори, він сприяє формуванню осмисленного мовлення та мовленнєвого, абстрагованого мислення. В цій області кори створюється програма мовленнєвого вимовлення (внутрішнє мовлення), програми вольової' діяльності, планування поведінки.

До слухової ділянки кори (скронева зона надходять звукові подразнення. У задньому відділі верхньої скроневої звивини лівої півкулі розташований центр Вернике - найважливіша складова частина сенсорної системи мовлення (імпресивного мовлення), що забезпечує його сприймання та розуміння. Механізм дії цього відділу полягає в тому, що він дає змогу виділити в різних звучаннях одного і того самого звуку мовлення його постійні, необхідні для мови змісто-розрізнювальні ознаки і синтезувати вказані варіанти звучання одного і того самого звуку в узагальнені образи - фонеми. Результатом цього є формування константного слухового сприймання - сприймання у процесі слухання мовлення тільки незмінних ознак фонем та їх розрізнення за вказаними ознаками („фонематичні розрізнення" - О.Р.Лурія). Ці якісні зміни процесу сприймання, які спостерігаються у дитини в період від 11 міс. до 1,6-1,8 р. пов'язані з функціональним визріванням нижньо-верхніх відділів КГМ-центру Верніке, сприяють обмеженню та стабілізації потоку сприйнятих мовленнєвих звуків та складених з них слів, що призводить до формування фонемних образів слів і їх подальшого впізнавання в мовленні дорослих -на основі цього дитина встановлює зв'язки між звуковим образом слів і відповідними явищами дійсності тв розуміє звернене до неї мовлення. Порушення центру Вернике внутрішньосудинного чи травматичного генезу у пренатальний, пологовий або ж у ранньому дитячому віці, спричиняє порушення формування імпресивного мовлення - сенсорну алалію. Порушення цієї ділянки у дітей чи дорослих в разі сформованості імпресивного мовлення призводять до його розпаду - сенсорної афазії.

Рухова область кори (нижні лобні звивини) беруть участь у формуванні продуктивного мовлення. В задній частині нижньої лобної звивини лівої півкулі розташована зона Брока - центр моторного (експресивного) мовлення, де здійснюється формування рухових та мовленнєвих програм. При її порушенні людина втрачає здатність вимовляти слова - це спостерігається при моторній афазії.

У тіменних долях мозку здійснюється сприймання та аналіз рухових імпульсів, шо надходять до центральної нервової системи від мовно-рухового апарату в процесі його функціонування. Ці імпульси називають мовленнєвими кінестезіями, вони забезпечують зворотню афферентацію. На цій основі відбувається зіставлення виконаної дії з початково заданою програмою. Без зворотнього зв'язку неможливий розвиток мовлення, внаслідок неможливості набуття досвіду для управління рухами мовленнєвих м'язів, не розвивається мовленнєвий праксис. За умов відсутності параліча, порушень тонусу м'язів мовленнєвого апарату, довільні артикуляційні рухи порушуються. Виникає патологічний стан -оральна апраксія. Особливо важкими бувають прояви оральної апраксії при ураженні тіменно-скронево-потиличних відділів домінантної півкулі.

У зоровій області - потилична доля - відбувається сприйняття та розпізнавання необхідних для писемного мовлення графічних зображень.

Крім зон Брока та Вернике, канадський нейрохірург У.Пенфілд виявив додаткову верхню мовленнєву ділянку, що відіграє допоміжну роль. Пенфілд розкрив тісний взаємозв'язок між усіма мовленнєвими ділянками, що діють як єдиний механізм. Якщо у хворого видалено одну з мовленнєвих зон кори, порушення мовлення, що виникали в наслідок цього, через деякий час ставали меньшими, хоч і не зникали повністю. Таким чином, збережені мовленнєві ділянки певною мірою виконувуали функції видаленої зони. Саме в компенсаторних можливостях мозку виявляється принцип надійності у забезпеченні найважливішої в житті людини -мовленнєвої діяльності.

У процесі досліджень У.Пенфілд та його співробітники Г. Джаспер та Л. Робертсон виявили неоднакову роль мовленнєвих зон. Строки та ступінь відновлення мовлення після видалення тієї чи іншої ділянки показали, наскільки велике її значення у здійсненні мовленнєвої функції. Виявилось, що найбільш легко та повно мовлення відновлюється при видаленні верхньої мовленнєвої зони - таким чином, вона дійсно відіграє другорядну роль. При видаленні зони Брока порушення мовлення більш значні та стійкі, але відновлення мовлення можливе. При видаленні зони Вернике, особливо якщо порушені підкоркові структури мозку, наступають найбільш важкі, часто необоротимі розлади мовлення, що свідчить про провідну роль мовлеиіивих зон Брока та Вернике для розвитку та збереження мовлення: їх втрата коменсугться лише частково.

Для розвитку мовлення дитини необхідні наступні умови: певний рівень -дозрівання коркових структур та вплив оточуючого середовища, а саме, оптимальні зорові, слухові та тактильні стимули (подразники). Важливо, щоб надходження подразників в кору головного мозку було одночасним. Завдяки сполученням подразників, які надходять у кору головного мозку одночасно, формуються зв'язки між долями мозку. На основі цих зв'язків надалі буде розвиватись сприйняття та відтворення мовлення. Тому важливу роль у становленні мовлення дитини відіграє мовленнєве середовище.

Всі рухи артикуляційних органів, верхніх та нижніх кінцівок, фіксуються у тіменній долі мозку та визначається як вивчений рух -праксис. Між слуховим та зоровим відділами мозку утворюються внутрішні зв'язки, які стають основою формування пасивного словника.

Зв'язки між зоровим та руховим відділами кори називають оптико-моторними, а між слуховим та руховим - акустико-моторними. Від моторної ділянки, що розташована у передній центрльній звивині кори головного мозку, починається пірімідиий шлях - шлях довільних рухів. Пірамідний шлях умовно поділяється на корково-бульбарний та корково-спинальний. Які відповідно, закінчуються у ядрах черепно-мозкових нервів та спинному мозку. Від ядер черепно-мозкових нервів та спинного мозку відходять периферичні нерви до м'язів скелетної та артикуляційної мускулатури. Імпульс подається з кори головного мозку, а реалізується на периферії. В його реалізації буруть участь органи дихання, голосоутворення, артикуляції, які тісно пов'язані між собою.

Першою точкою прикладання імпульса, який є сигналом до початку говоріння, є дихальна система. У видохі беруть участь диафрагма та міжреберні м'язи, які регулюються імпульсом, котрий забезпечує плавний та протяжний видох, необхідний для вимови слова та словосполучення, цілої фрази. Цю область називають енергетичною, тому що скла повітряної струї забезпечує голосоутвореиня (М.Х. Жинкїн).

Друга точка прикладання нервового імпульса - госові зв'язки, від яких залежить зачинення голосової щілини, модуляція голосу, утворення, підзв'язкового тиску, що забезпечують утворення голосу.

Третя точка прикладення нервового імпульса на периферії - ротова порожнина та надставна труба. У ротовій порожнині, завдяки рухам язика, губ, м'якого піднебіння, утворюються щілини та затвори, диференціюються звуки мовлення, що необхідно для чіткого їх вимовлення. До резонаторної системи включаються вся надставна труба - ротова порожнина, глотка, додаткові пазухи та порожнина носу, які підсилюють голос, надаючи йому індивідуального забарвлення.

До органів артикуляції надходять, також волокна екетрапірамідного шляху, які несуть імпульси від підкоркових утворень та забезпечують темп, ритм, плавність, емоційну забарвленість мовлення.

Під впливом двох видів зворотнього зв'язку - слухового та кінестетичного - у корі мозку складається пам'ять на правильне вимовлення певних складів даної мови - мовлеинсворуховий словник.

Стриопаллідарна система відіграє важливу роль у підготовці рухового та мовленнєвого акту та корекції його в процесі виконання, регулює тонус мовленнєвої мускулатури, забезпечує емоційну виразність мовлення. Мозочок бере участь у координації ритму, темпу мовлення та тонусу мовленнєвої мускулатури. При ураженні цих систем виникають порушення звуковимовного боку мовлення — дизартрії. Для успішної мовленнєвої діяльності необхідно узгоджене функціонування всього головного мозку та інших відділів нервової системи.

О.Р. Лурія виділяє три основних структурно-функціональних блока, що забезпечують інтегративну діяльність головного мозку;

Енергетичний блок - блок регуляції тонуса. Містить неспецифічні структури різних рівней; ретикулярну формацію ствола, підкоркові відділи, лімбічну систему, медіобазальні відділи лобної та скроневої кори головного мозку, таламус, гіпоталамус. Забезпечує максимальний тонус кори, необхідний для здійснення її організованої, цілеспрямованої діяльності.

При ураженні різних відділів цього блоку, виникають адинамія, апатія, флуктуація («мерехтіння», «лимання» психологічних функцій. Так, протягом одного дня під час обстеження мовленнєвих функцій, людина то виконує інструкції, то відчуває труднощі у виконанні завдань з письма, читання, утворюючи картину псевдоафазії.

Блок прийому, переробки та зберігання екстеровдптнвної інформації. Містить основні аналізаторні системи: зорову, слухову та кінестетичну, коркові зони яких розташовані, відповідно у потиличній, скроневій та тіменній долі. Ці відділи приймають подразнення, що надходять від периферичних рецепторів, аналізують, комбінуючи їх у функціональних истемах. Основу аналізаторних систем складають первинні (ядерні), або проекційні зони кори великих півкуль, які відрізняються особливою модальною специфічністю.

Первинні відділи безпосередньо пов'язані з органами відчуттів, вони оточені „апаратами" вторинних зон кори, які виконують більш складні синтетичні функції. Наприклад, акустично аналізують диференціальні ознаки фонем або складають необхідні рухи органів артикуляційного апарату для вироблення артикулем, що утворюють слово. Вторинні гностичні зони, віддаляючись від первинних, поступово втрачають свою специфічність. Якщо первинно вони аналізують або синтезують акустичні та кінестетичні диференціальні ознаки фонем та артикулем, то поступово беруть на себе функцію аналізу та синтезу звукових, акустичних та артикуляторних комплексів, що містяться у складі та слові. В цих же відділах здійснюється запам'ятовування багатьох специфічних для кожної мови складів та комплексів звукосполучень, які зберігають інформацію про звуковий склад слова. При ураженні цих зон виникають варіанти сенсорної, акустико-гностичної та аферентної кінестетичної моторної афазії.

Складну системну роботу цілої групи аналізаторів виконують я третинні зони. Третинні зони задніх відділів реагують на узагальнені ознаки слова, того чи іншого предмету, руху, що передасться словом. Така робота третинних зон необхідна для побудови рівня символічних процесів — оперування значеннями слів, асоціативною пам'яттю на слова різних груп, складними логічними та граматичними структурами, для рахування, зберігання їх у пам'яті.

Робота цього блоку забезпечує модально-специфічні процеси, а також складні інтегративні форми переробки екстероцептивної інформації, необхідні для здійснення вищих психічних функцій.

Блок програмування, регуляції і контролю діяльності.До складу третього блоку входять: моторні, премоторні та префронтальні відділи кори лобних долей головного мозку. Первинні проекційні зони, розташовані у передній центральній звивині є виконавчим апаратом мозкової кори, що підготовлюють рухові програми. Вторинні премоторні відділи розвивають складну дію або мовленнєвий акт за лінійною ознакою у часі, тобто сукцесивно. В процесі функціонування цих відділів кори здійснюється серійна організація мовленнєвого акту, письма. Третинні префронтальні передні відділи лобної долі кори відіграють рішучу роль у формуванні намірів та програми, в регуляції та контролі найбільш складних форм поведінки людини. Третинні префронтальні передні відділи лобних долей відповідають за загальну організацію поведінки.

У формуванні складної психічної діяльності людини необхідною є функціональна єдність блоків мозку.

При ураженні різних відділів нервової системи можуть виникати різноманітні мовленнєві розлади, характер яких залежить від локалізації та часу виникнення порушення.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 189 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав