Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Етапи підготовки інвестиційної документації

У тих випадках, коли учасники проекту не можуть за рахунок власних коштів зменшити можливість настання тієї або іншої ризикової події або компенсувати її наслідки, здійснюється страхування ризику, тобто передача ризиків страховій компанії.

Відповідно до існуючої класифікації видів страхової діяльності при страхуванні фінансових ризиків страховик зобов'язаний повністю або частково компенсувати втрату прибутків (втрачену вигоду) особі, на користь якої укладений договір страхування на випадок:

· зупинки виробництва або скорочення обсягу виробництва в результаті обговорених подій;

· непередбачених витрат;

· невиконання (неналежного виконання) договірних зобов'язань контрагентом застрахованої особи, що є кредитором за угодою;

· інших подій.

Варто зауважити, що вибір того або іншого засобу зниження ризику повинний базуватися на оцінці економічної ефективності заходів за наступним алгоритмом:

визначення ризику, спроможного чинити найбільший вплив на проект;

розрахунок підвищених витрат з урахуванням можливості настання несприятливої події;

розробка переліку заходів, що сприяють зменшенню ймовірності і небезпеки ризикової події;

визначення витрат на реалізацію запропонованих заходів;

оцінка виділеного резерву на непередбачені витрати з точки зору достатності для здійснення запропонованих заходів щодо зниження ризику;

ухвалення рішення про виконання або відмову від проти ризикових заходів;

зіставлення імовірності і наслідків ризикових подій із витратами на заходи щодо їхнього зниження.

Етапи підготовки інвестиційної документації

Організація пошуку інвестиційних можливостей

Попередня підготовка проекту

Етапи підготовки інвестиційної документації

Ухваленню рішення про формування інвестиційного проекту передують:

1) оцінка інвестиційної пропозиції, в якій обґрунтовується ідея проекту; 2) органами управління; 3) попередні узгодження з місцевими органами управління, вибір підприємства (організації), спроможного реалізувати проект реципієнтом.

У самому загальному змісті інвестиційним проектом (англ. investment project) називається план вкладення капіталу з метою одержання прибутку. Поняття «інвестиційний проект» у вітчизняній літературі вживається в двох змістах:

як діяльність, захід, що припускають здійснення комплексу яких-небудь дій, що забезпечують досягнення визначених цілей (одержання визначених результатів);

як система, що включає в себе визначений набір організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення яких-небудь дій або що описують такі дії

Об'єкти інвестування поділяються за:

• масштабом проекту;

• спрямованістю проекту (комерційна, соціальна, пов'язана з державними інтересами і т.д.);

• характером й змістом інвестиційного циклу;

• характером і ступенем участі держави;

• ефективністю використання вкладених засобів.

Частіше усього масштаби проекту визначаються розміром інвестицій.

Малі проекти, як правило, не потребують особливого опрацювання техніко-економічного обгрунтування і пов'язаних із ним питань. Водночас допущені при формуванні проектів помилки можуть серйозно позначитися на їх ефективності.

Малі проекти являють собою плани розширення виробництва і збільшення асортименту продукції, що випускається. Їх відрізняють порівняно невеликі терміни реалізації. До малих проектів можна віднести також створення об'єктів соціально-культурної сфери.

Середні проекти - це частіше усього проекти реконструкції і технічного переозброєння існуючого виробництва продукції. Вони реалізуються поетапно, по окремих виробництвах, у суворій відповідності з заздалегідь розробленими графіками надходження усіх видів ресурсів, включаючи фінансові.

Значні проекти -- це як правило, об'єкти значних підприємств, в основі яких лежить прогресивно нова ідея промислового виробництва продукції, необхідної для задоволення попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Мегапроекти - це цільові інвестиційні програми, що містять багато взаємозалежних кінцевим продуктом проектів. Такі програми можуть бути міжнародними, державними, регіональними.

Масштаби проекту визначають рівень обгрунтованості і витрати на його реалізацію.

Проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію на Землі, розглядають як глобальні проекти. Замовником таких проектів можуть бути уряди зацікавлених країн.

Проекти, реалізація котрих істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в країні і не роблять істотного впливу на ситуацію в інших країнах, розглядають як великомасштабні проекти. Замовником подібних проектів можуть бути держава, промислово-фінансові групи, акціонерні товариства, банки і т.п.

Проекти, реалізація яких впливає на економічну, соціальну й екологічну ситуацію у визначеному регіоні, місті (галузі) і не роблять істотного впливу на ситуацію в інших регіонах, містах (галузях), розглядають як проекти регіонального, міського (галузевого) масштабу. Замовником цієї групи проектів можуть бути місцеві органи самоврядування.

Проекти, реалізація яких приносить прибуток безпосереднім учасникам, належать до комерційних проектів. Замовником таких проектів можуть бути окремі інвестори або їхня група.

Поряд із зазначеними особливостями інвестиційних проектів, існують і інші ознаки, за якими вони виділяються. Так, два аналізованих проекти називаються незалежними проектами, якщо рішення про інвестування одного з них не впливає на рішення про фінансування іншого.

Якщо два і більш аналізовані проекти не можуть бути реалізовані одночасно, то такі проекти називаються альтернативними, або взаємовиключними, проектами. Звичайно до таких проектів належить будівництво значних підприємств, що включають окремі виробництва, об'єднані технологією й організацією випуску продукції, а також транспортними комунікаціями і системами енергопостачання.

Треба сказати, що в дійсності більшість інвестиційних проектів належить до конфліктуючих проектів, тобто до проектів, в яких передбачаються різні шляхи досягнення однієї й тієї ж цілі. Конфліктуючими також можуть бути проекти з різним цільовим призначенням, але потребуючі на їхню реалізацію приблизно однакових інвестицій. Тому інвестиційна фірма завжди вибирає з аналізованих варіантів такий проект, що при бюджетних обмеженнях принесе їй найбільшу вигоду.

Відповідно для прийняття інвестором рішення про довгострокові вкладення капіталу необхідно мати інформацію, що підтверджує два основні правила: 1) вкладені засоби повинні бути цілком відшкодовані; 2) прибуток, отриманий в результаті даної операції, повинен бути достатньо великим, щоб компенсувати тимчасову відмову від використання засобів за іншим альтернативним варіантом з урахуванням ризику, що виникає в силу невизначеності кінцевого результату.

Результати попереднього аналізу й оцінки ефективності інвестиційного проекту використовуються для підготовки попереднього техніко-економічного обгрунтування (ПТЕО), а потім остаточного техніко-економічного обгрунтування (ТЕО).

Якщо фірма бачить доцільність здійснення ряду інвестиційних проектів, що розрізняються за спрямованістю виробництва або за масштабністю, то в цих випадках попередня оцінка ефективності проекту може викладатися у виді техніко-економічної доповіді (ТЕД) або техніко-економічного розрахунку (ТЕР).

На закінчення необхідно відзначити, що зазначена вище класифікація інвестицій не виключає можливість існування і розвитку інших видів інвестиційної діяльності. Наприклад, існує інвестування у виробничо-господарську діяльність, тобто використання капіталу в якості оборотних засобів або ж для придбання основних фондів. Проте для усіх випадків інвестування необхідні складання, аналіз і оцінка проекту.