Читайте также:
|
Порушення правила 1 (правила свободи)
А. Сперечальник може накласти обмеження на аргументацію співрозмовника.
• помилка «об’явлення точки зору священною»;
• помилка «накладання табу на точку зору».
Б. Сперечальник може обмежити свободу дій іншої сторони. Це можна зробити двома способами.
Б.1. Примусити співрозмовника відмовитися від обґрунтування свої точки зору або критики точки зору супротивника.
• помилка «аргумент до палки» («паличний аргумент», «довід до палки»);
• помилка «аргумент до жалю».
Б.2. Сперечальник може дискредитувати супротивника перед аудиторією.
• помилка «аргумент до людини».
Різновиди аргументу до людини:
A. «Пряма атака»;
Б. «Непряма атака» («отруювання джерела»);
B. «Ти також».
Порушення правила 2 (правила тягаря доведення)
• помилка «переніс тягаря доведення на опонента».
Різновиди цієї помилки:
А. При незмішаному розходженні в думках замість захисту власної точки зору пропонент примушує опонента доводити, що точка зору пропонента неправильна.
Б. При змішаному розходженні в думках сперечальник замість того, щоб захищати власну точку зору, примушує співрозмовника захищати свою точку зору.
• помилка «усунення від тягаря доведення».
Різновиди цієї помилки:
А. Репрезентація точки зору як такої, що не потребує доведення.
Б. Наведення особистих гарантій правильності точки зору.
В. Формулювання точки зору таким чином, що її не можна розкритикувати.
Порушення правила 3 (правила обґрунтування точки зору)
• помилка «ignoratio elenchi».
Різновиди цієї помилки:
• помилка «втрата точки зору»;
• помилка «підміна точки зору».
«Підміну точки зору» застосовують у таких випадках.
A. Точку зору свідомо підмінюють люди, які бачать, що відкрито її довести не можуть. Тоді вони намагаються відволікти увагу співрозмовника, висуваючи нову точку зору, яка зовнішньо схожа з попередньою, але має зовсім інший зміст.
Б. Підміна точки зору може бути пов’язана з відповіддю не на те запитання, яке було задане, або з нерозкриттям запропонованої теми. При цьому текст аргументації може бути з точки зору логіки бездоганним.
B. Підміна точки зору може відбуватися тоді, коли людина свідомо не бажає дати відповідь на поставлене запитання.
У суперечках може допускатися повна або часткова підміна точки зору.
Порушення правила 4 (правила критики точки зору)
• помилка «фіктивний супротивник» («солом’яне опудало»).
Різновиди цієї помилки:
А. Приписування співрозмовникові неіснуючої точки зору.
А.1. Сперечальник наполегливо висуває протилежну точку зору.
А.2. Сперечальник приписує фіктивну точку зору групі, до якої належить опонент.
А.3. Сперечальник маніпулює з агентом дії.
Б. Неправильна репрезентація точки зору опонента.
Б.1. Висмикують точку зору з контексту та надзвичайно спрощують.
Б.2. Висмикують точку зору з контексту та надзвичайно перебільшують.
Порушення правила 5 (правила обґрунтування аргументів)
• помилка «необгрунтований аргумент»;
• помилка «надмірне обґрунтування»;
• помилка «колова аргументація» («коло в аргументації», «прийняття без доведення», «реііііо ргіпсіріі»).
Порушення правила 6 (правила заборони неправдивих аргументів)
• помилка «хибний аргумент»;
Аргумент може бути хибним у таких випадках.
A. Сукупність наведених аргументів суперечлива.
Б. Аргумент є самосуперечливим твердженням.
B. У процесі аргументації як аргумент використовують твердження про факт, оцінити який можна буде лише в майбутньому.
• помилка «брехливий аргумент»;
Різновиди цієї помилки:
A. Помилка «частково брехливий аргумент».
Б. Помилка «безглуздий аргумент».
B. Помилка «неприкритий брехливий аргумент».
Г. Помилка «неправомірне звернення до науки».
Ґ. Помилка «брехливий аргумент, що не промовляється».
Д. Помилка «подвійна бухгалтерія».
Е. Помилка «зв’язок аргументів».
Є. Помилка «адвокатський аргумент» («свинський аргумент»).
• помилка «суб’єктивний аргумент»;
Різновиди цієї помилки:
А. Помилка «відкритий суб’єктивний аргумент».
Б. Помилка «прихований суб’єктивний аргумент».
• помилка «провокаційні запитання» (помилка багатьох запитань).
Порушення правила 7 (правила релевантності аргументації)
• помилка «нерелевантна аргументація».
Ця помилка має місце в таких випадках.
А. Пафос замінює логос.
• патетична помилка («аргумент до аудиторії»).
Різновид цієї помилки:
• помилка «аргумент до мас».
Б. Етос замінює логос.
• помилка «аргумент до авторитету».
• помилка «аргумент до скромності» («агдитвпіит аС уєгвсипСіат»).
Порушення правила 8 (правила подання аргументації)
• помилка «зловживання неясністю».
Різновиди цієї помилки:
A. Неясність, пов’язана з імпліцітністю.
Б. Неясність, пов’язана з невизначеністю понять, що входять до складу аргументації.
Б.1. Застосування виразів, які не мають чіткого загальновживаного значення;
Б.2. Застосування багатозначних виразів;
Б.3. Нечіткі кількісні та модальні характеристики виразів.
B. Неясність, пов’язана із застосуванням іншомовних слів без урахування їхнього точного значення
Г. Неясність, пов’язана з самим виразом.
Порушення правила 9 (правила логічності)
А. Для умовно-категоричних дедуктивних міркувань найпоширенішими є такі помилки:
• помилка «ствердження консеквента»;
• помилка «заперечення антецедента».
Б. Для розділово-категоричних міркувань найпоширенішими є такі помилки:
• застосування сполучника «або» в не строго розділовому смислі;
• перерахування у розділовому засновку не всіх альтернатив.
В. В індуктивних міркуваннях найпоширенішими є такі помилки:
• помилка «після цього, отже, з цієї причини» («розі кос егдоргоріег кос»).
• помилка «поспішне узагальнення» («зесипСит ^иіС»). Різновид цієї помилки:
• помилка «звертання до думки більшості» («агдитепіит аС рориіит»).
Г. В міркуваннях за аналогією поширеною є:
• помилка «неправомірна аналогія» («хибна аналогія»).
Ґ. Правило 6 може бути порушене також тоді, коли в міркуванні плутають ознаки частини та цілого. В результаті виникають:
• помилка роз’єднання;
• помилка об’єднання.
Д. Правло 6 також порушують тоді, коли має місце:
• помилка «агдитепіит аС соте^иепіїат».
Порушення правила 10 (правила завершення суперечки)
A. У випадку, коли пропонент не зміг довести свою точку зору, то він повинен від неї відмовитися.
Якщо це не відбувається, то має місце:
• помилка «відмова від зняття точки зору».
Б. У випадку перемоги пропонента опонент повинен зняти свої зауваження щодо його точки зору, оскільки він не зміг задовільно їх обґрунтувати.
Якщо це не відбувається, то має місце:
• помилка «відмова від зняття зауважень».
B. У випадку, коли сперечальники перебільшують наслідки успішного обґрунтування чи критики точки зору, то мають місце:
• помилка «виведення істинності точки зору пропонентом»;
• помилка «виведення істинності точки зору опонентом.
Семінарське заняття № 5
Методика та етапи підготовки промови (2 год.)
Мета: Охарактеризувати методику та етапи підготовки промови. З’ясування елементів промови та їх визначення. Розкрити сутності об’єкта, теми, тематики, підтеми, мікротеми. Визначити настанови, мети та ідеї промови.
П л а н
1. Як ви розумієте формулу “Промова як дослідження”? Чому добрий оратор завжди цитує або враховує думки інших людей?
2. У чому полягає різниця між темою та об’єктом промови?
3 Охарактеризуйте відмінність між поняттями “тема” та “тематика”?
4. Що таке підтема, мікротема? Як вони підводять слухача до розуміння теми промови?
5. Як тема визначається настановою, загальною метою промови?
6. Які теми знаходять найбільш емоційний відгук в аудиторії і чому? Яким чином може скористатися з цього досвідчений оратор?
7. Чому аудиторію приваблюють складні, не вирішені до кінця проблеми? Чого вона очікує в цьому випадку від оратора?
8. Що означають вирази “розкрита” та “нерозкрита” тема?
9. Чому одні починають роботу над текстом промови зі створення плану, а другі пишуть план лише тоді, коли попередньо опрацюють матеріал? Яка позиція видається вам більш близькою?
10. Чи згодні ви з тим, що нотатки краще робити на окремих картках? Що дає цей метод?
11. Які системи бібліографічного опису ви знаєте і коли вони використовуються?
12. Навіщо ораторові бібліографічні посилання?
13. Чому остаточний текст промови інколи розходиться з попередньо накресленим планом? Чи може бути це свідченням поганої підготовки промови?
14. Що таке ораторські знаки партитури і для чого вони служать? Назвіть ці знаки та дайте приклади.
15. Навіщо потрібно оратору тренування перед виходом до аудиторії? Які способи тренування ви можете назвати?
Література
Семінарське заняття № 4
Структура ораторського твору (4 год.)
Мета: З’ясувати структуру ораторського твору. Визначити п’ять класичних елементів структури ораторського твору.
П л а н
Література
1. Античные риторики. – М., МГУ, 1978.
2. Абрамович С. Д. тa ін. Риторика. – Львів, «Світ», 2001.
3. Введенская Л. А. и др. Культура и искусство речи. – РнД., «Феникс», 1999.
4. Гламаздин В. Ты овладел ораторским искусством? – М., 2000.
5. Ивин А. А. Логика: Учеб. Для гуман. вузов. – М., Фаир-пресс, 1990.
6. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе, выступая публично. – М., «Беларусь», 1990.
7. Клюев Е. В. Риторика. – М., 1999.
8. Леммерман Х. Учебник риторики.-М., «Интерэксперт», 1998.
9 Сагач Г. Риторика. – Київ, 2000.
10. Сопер Т. Основы искусства речи.- М., 2001.
11. Сычев O.A. Обучение риторике в эпоху компьютеров,- М., «Знание», 1991.
12. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К,, 1996.
Семінарське заняття № 5
Логічні та емоційні засади промови (4 год.)
Мета: З’ясувати потреби логічних та емоційних засад промови. Охарактеризувати логічні елементи промови, їх потребу та характер, емоційні елементи промови, їх потребу та характер. Визначити риторичний аргумент.
П л а н
Література
Семінарське заняття № 6
Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора (2 год.)
Мета: Виявити значення елементів художності в мові оратора. Розкрити художніх та літературних прийомів. Визначити автологічну лексику та троп. Вирізнити синтаксичні та стилістичні фігури.
П л а н
1. Що ви знаєте про художньо-словесний образ? Пригадайте, чим різняться риторика та поетика.
2. Що таке фоніка? Чим вона відрізняється від фонетики?
3. Чи можна створити художній образ підбором звуків? Що таке алітерація та асонанс?
4. Чому саме словесний (лексичний) рівень мови є основним моментом творення художнього образу?
5. Що таке літературна норма та культура мови оратора? Які найпоширеніші мовні помилки ви знаєте?
6. Розкрийте поняття “автологічна лексика”. Чим вона відрізняється від тропа? На які розряди поділяється?
7. Що таке слова з нейтральним стилістичним забарвленням? Яке місце займають вони в ораторській мові?
8. Які слова в групі “автологічна лексика” не є нейтральними за стилістичним забарвленням (слова з підвищеною експресивністю)? Назвіть їх розряди.
9. Дайте визначення, що таке “троп”. Навіщо ораторові тропи? Що таке прості та складні тропи? Які розряди простих та складних тропів вам відомі?
10. Спробуйте дати свої приклади тропів.
11. Чому питання про співвідношення тропів та фігур у класичній риториці досить заплутане? Наведіть приклади спірних потрактувань (іронія і т.п.).
12. Дайте визначення, що таке “фігура” (синтаксичний рівень тексту). В чому полягає диференціація між синтаксичними та стилістичними фігурами?
13. Назвіть розряди синтаксичних фігур. Наведіть власні приклади.
14. Назвіть розряди стилістичних фігур. Наведіть власні приклади.
15. Що таке стиль? Як реалізується ця категорія в ораторській справі? Які різновиди стилів ви можете назвати й охарактеризувати?
16. Які тропи й фігури риторики найбільше часто вживають у своїй мові сучасні підприємці?
17. Чому просте завчання тексту не може принести виступаючий успіх у сучасних умовах? Які прийоми запам’ятовування є найбільш ефективними й чому?
18. Чи дійсно був прав найбільший оратор Древньої Греції Демосфен, що стверджував, що для успіху мови необхідні тільки три умови: «Вимова, вимова й вимова»?
Література
1. Античные риторики. – М., МГУ, 1978.
2. Абрамович С. Д. тa ін. Риторика. – Львів, «Світ», 2001.
3. Введенская Л. А. и др. Культура и искусство речи. – РнД., «Феникс», 1999.
4. Гламаздин В. Ты овладел ораторским искусством? – М., 2000.
5. Ивин А. А. Логика: Учеб. Для гуман. вузов. – М., Фаир-пресс, 1990.
6. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе, выступая публично. – М., «Беларусь», 1990.
7. Клюев Е. В. Риторика. – М., 1999.
8. Леммерман Х. Учебник риторики.-М., «Интерэксперт», 1998.
9 Сагач Г. Риторика. – Київ, 2000.
10. Сопер Т. Основы искусства речи.- М., 2001.
11. Сычев O.A. Обучение риторике в эпоху компьютеров,- М., «Знание», 1991.
12. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К,, 1996.
Семінарське заняття № 7
Зовнішня культура оратора (2 год.)
Мета: Виявлення особливостей зовнішньої культури оратора. З’ясування значення шарму, зовнішнього вигляду, міміки, жестикуляції та дикції.
П л а н
1. Чи визначають успіх оратора самі лише його природні дані? Чи буває, що людина з фізичними вадами володіє увагою аудиторії? Які причини цього?
2. Як ви можете пояснити вирази “шарм оратора”, “влада оратора над аудиторією”?
3. Чому питання виходу до аудиторії потребує особливої уваги?
4. Що ви можете розповісти про те, як ораторові слід контролювати свій погляд?
5. Які різновиди жестів ви можете назвати? Який з видів жестів найбільш пасує ораторові?
6. Які існують прийоми для подолання “нав’язливої” (нервозної) жестикуляції та загалом “нав’язливих” станів?
7. Що ви знаєте про утворення голосу? Як треба берегти голос?
8. Що таке правильна артикуляція звуків? Як подолати дефекти вимови?
9. Чому оратору потрібна добра дикція? Якими прийомами виробляють її?
10. Яку роль відіграє темп виголошення промови і якого оптимального темпу слід дотримуватися?
11. Що ви знаєте про діапазон голосу та про голосовий тембр? Який, на вашу думку, ваш власний голос з цього погляду?
12. Чому треба контролювати дихання при виголошенні промови? Як це робиться?
13. Охарактеризуйте роль паузи як засобу впливу на слухача.
14. Як слід користуватися інтонаційним малюнком?
15. Що ви можете сказати про врахування оратором місця промови?
16. Чи можуть руки щось промовляти? Згадаєте фразеологізми, що описують «сцени» за участю рук, покажіть їхню роль у спілкуванні й образній системі вираження думок, поведінки й почуттів людини.
17. Чи згодні Ви з точкою зору, відповідно до якої зовнішній вигляд і вміння триматися є ключовими факторами успішної діяльності?
18. Чи згодні Ви з висловленням Дейла Карнегі: «Сказати людині, що він неправий, можна й поглядом, і тоном, і жестом, причому так само красномовно, як і словом». Обґрунтуйте свою відповідь.
Література
Семінарське заняття № 8
Тема 8. Виголошення промови (4 год.)
Мета: Практика виголошення підготовленої промови та характер її оцінювання.
За заняття відбувається виголошення промови максимально великою кількістю студентів.
При цьому решта студентів на окремих аркушах здійснюють аналіз та оцінювання промови своїх колег.
П л а н
1. Виголошення підготовленої заздалегідь промови.
Як готувати публічну промову
Готуючись до публічної промови, студент повинен врахувати саме підготовчий етап роботи. Він складається з вивчення першоджерел, конспектування найбільш значних цитат, їх засвоєння, вироблення власної точки зору на запропоновані проблеми. Необхідно підготувати тезисний план промови та вчитися слідувати запланованій структурі. При ньому забороняється автоматично читати підготовлений текст промови. Бажано виступати без аркушів, виразно, вільно. Необхідно подолати аудиторний шок згідно конкретним рекомендаціям викладача. При виступі враховувати контакт з публікою, можливість експромтів, відступів, запитань в аудиторії. Треба заздалегідь розрахувати хронометраж виступу та притримуватися цього розрахунку. Важливими складовими структури монологу є продуманий початок, що заволодіває увагою публіки, аргументована основна частина, де розкривається головна тема виступу. Також обов’язково заздалегідь підготувати етап висновків у завершенні промови. Важливою складовою занять з риторики є вихованість, такт, толерантність і взаємоповага співрозмовників у дискурсі діалогу, полілогу, публічної промови.
У процесі підготовки семінару бажано повторити класичні засади ораторства, ораторський канон. У відповіді на перше запитання слід зв’язати тематичні види монологу з універсальними проявами людських інтересів у комунікації. Кожну структурну складову промови треба продемонструвати прикладом. Звернення до проблеми логіки у промові потребує аналізу суто логічних прийомів доведення думки в єдності формальної та діалектичної логіки. Кожному студенту-промовцю необхідно провести практичні вправи з подолання аудиторного шоку та підвищення психологічної впевненості. Розмова про засоби аргументації та контраргументації відбувається у формі моделювання монологів у мікро групах, які згодом транслюють тематичні публічні виступи. Під час виступу промовця аудиторія активізує увагу на параметрах риторики, що їх відзначено у шкалі активного слухання.
Час, потрібний для виконання реферату, – від 2 до 8 годин самостійної роботи.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 86 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |