Читайте также:
|
Багата на корисні копалини (нафту, газ, нікель, уран), провідні галузі промисловості — нафтова, газова, лісова.
Має високий рівень ефективності сільського господарства (наприклад, може забезпечити продовольством 100 млн осіб, тобто в 4 рази більше ніж населення Канади на початку 90-х рр.).
Має тісні економічні зв’язки зі США: 70 % експорту припадає на США, відбувається економічна інтеграція — домовленість про вільну торгівлю між Канадою, США і Мексикою.
Проте спостерігається нерівномірність розвитку між процвітаючими західними провінціями (Альберта, Британська Колумбія) і бідними східними (Нью-Брансвік, Нова Шотландія).
Канада входить до «Великої сімки» економічно розвинених держав і має великі потенційні можливості для подальшого економічного розвитку (2 % світового виробництва).
У зовнішній політиці тримає курс на зміцнення атлантичної солідарності в рамках НАТО (з 1949 р. Канада членом цієї організації).
Проте Канада з деяких питань має відмінну від США думку. Так, Канада відмовилася вступити до Організації американських держав (ОАД), не припинила дипломатичні й торговельні відносини з Кубою, підтримала вимогу визнання КНР.
На початку 1960-х рр. у канадському суспільстві спалахнула гостра дискусія щодо розміщення американської ядерної зброї в країні і перебування канадських військ в Європі. Прем’єр-міністр Д. Дифенбейкер виступив категорично проти, але більшість міністрів його Кабінету висловилась «за». Це спричинило урядову кризу.
Із 1993 р. при владі в країні перебували ліберали, які здійснили ряд реформ, спрямованих на оздоровлення фінансової системи країни. Починаючи з 1998 р. фінансовий рік завершувався з профіцитом бюджету. Додаткові кошти було спрямовано на різноманітні програми і погашення боргів. На період правління лібералів припадає й завершення структурної перебудови економіки Канади — створення наукомістких галузей виробництва за рахунок скорочення сировинних галузей. Поглибились інтеґраційні процеси із США, основу яких складає Північноамериканська згода про вільну торгівлю (НАФТА) (США, Канада, Мексика). Обіг канадо-американської торгівлі найбільший у світі — 1 млрд дол. на день.
Успіхи Канади в розвитку економіки вражаючі: на сьогодні за рівнем економічного розвитку вона посідає сьоме місце, за рівнем життя — перше.
У 60-ті рр. ХХ ст. провінція Квебек почала претендувати на збільшення своєї частки в політичному та економічному житті Канади. У провінції з’явилися сепаратистські організації, які виступали за відокремлення Квебеку від Канади. Деякі із сепаратистськихорганізацій діяли терористичними методами. Найяскравішим проявом сепаратистських настроїв населення Квебеку стало бойкотування візиту британської королеви Єлизавети ІІ 1964 року.
Частково проблему Квебеку намагався розв’язати лідер ліберальної партії франко-канадець П. Трюдо, якого 1968 р. було обрано прем’єр-міністром Канади. З його ініціативи 1969 р. парламент ухвалив закон про надання французькій мові статусу другої державної на федеральному рівні. Значно більше франко-канадців ставали державними службовцями.
На потреби розвитку провінції почали виділяти додаткові кошти. Сьогодні «квебекський націоналізм» здебільшого має «лінгвістичну» спрямованість і цілком позбавлений ксенофобського, расового відтінку.
Складання тез за розповіддю вчителя
• У Канаді проживає 44 % англомовного населення і 28 франкомовного
населення, переважна частина франкомовного населення проживає у провінції Квебек (82 % населення провінції);
• провінція економічно розвинена, але існує чимало проблем (безробіття серед франкомовного населення, перевага в бізнесі належить англомовному населенню);
• 1968 р. була створена Квебекська партія, метою діяльності якої є вихід Квебеку із Канади, було утворено Фронт визволення Квебеку, який здійснює терористичні акти проти урядовців та англомовного населення;
• 1980 р. було проведено 1-й референдум (40 % проголосувало за вихід із Канади);
• Канадський уряд іде на поступки, здійснює дуже гнучку політику, акцентуючи зусилля на запровадженні двомовності у провінції. Тому 1982 р., коли в державі відзначали свято Конституції, де були відсутні положення про рівноправ’я франко- канадців та англо-канадців, у Квебеку були приспущені прапори на знак трауру;
• 1995 р. було проведено 2-й референдум (49,4 % проголосували за вихід із Канади), але виникли проблеми — індіанці та ескімоси, які живуть у Квебеку, загрожують виділити свої резервації в разі виходу провінції зі складу Канади.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |