Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Правочини АТ (в т.ч. договори) на значні суми: поняття, особливості вчинення/укладання.

Згідно із п. 4 ст. 2 Закону «Про акціонерні товариства» значним вважається правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товари­ством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, стано­вить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності. Статутом акціонерного товариства (АТ) можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочинів до категорії значних.

Закон про АТ диференціює порядок прийняття рішення про укладання значних правочинів залежно від їх суми та компетенції органів товариства щодо прийняття таких рішень: якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предме­том значного правочину, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за да­ними останньої річної фінансової звітності АТ, то рішення щодо його вчинення приймається наглядовою радою. У разі неприйняття наглядовою радою рішення при вчинення значного правочину питання про його вчинення може бути винесене на розгляд загальних зборів.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочи­ну, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину за по­данням наглядової ради приймається загальними зборами: при ринковій вартості майна або послуг, що є предметом значного правочину, від 25 до 50 відсотків вартості активів АТ - рішення приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій; при ринковій вартості майна або послуг, що є предметом значного правочину, від 50 і більше відсотків вартості активів - рішення про вчи­нення значного правочину приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

При цьому забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину, перед­баченого ст. 70 Закону про АТ. Очевидно, що рішення відповідних органів АТ ма­ють прийматись і в разі визнання недійсними чи розірвання раніше схвалених і укладених значних правочинів.

Спеціальний порядок вчинення таких правочинів покликаний, вочевидь, усунути передумови виникнення конфліктних ситуацій, однак у судовій практиці й досі нерідко виникають питання щодо дійсності значних правочинів (правочинів на суму, що перевищує вказану у статуті), укладених вико­навчим органом з відступом від порядку їх погодження наглядовою радою чи за­гальними зборами.

При з’ясуванні правових наслідків невиконання порядку вчинення значного правочину AT, у тому числі можливості визнання його недійсним, треба виходи­ти з того, що значний правочин є особливим видом цивільного правочину. Тому, розглядаючи це питання слід відразу звернутися до змісту спеціальних норма­тивних актів. Так, Закон про АТ у статтях, що безпосередньо закріплюють порядок вчинення значно­го правочину, взагалі, не передбачає жодних правових наслідків недотримання такого порядку.

При укладенні значних правочинів за Законом про АТ недотримання вищенаведених вимог може трансформуватися у такі варіанти:

1) значний правочин вчинений, проте питання його укладення взагалі не обговорювалося на загальних зборах;

2) значний правочин укладений, отримав схвалення загальних зборів, проте акціонер в цих зборах участі не брав;

3) значний правочин вчинений, отримавши схвалення наглядової ради, однак акціонер вбачає в ньому шкоду інтересам товариства.