Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Заняття 3 Лекція 3/3. Стратегічний аналіз діяльності підприємства та вибір стратегічних позицій

Читайте также:
  1. E. Руховий аналізатор.
  2. U Домашнє завдання до практичного заняття № 10.
  3. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  4. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  5. Аналіз активно-пасивних операцій ломбардів.
  6. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
  7. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  8. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  9. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  10. Аналіз виробництва культури

Здійснення стратегічного управління вимагає створення спеціальної системи відстеження, основни­ми методами якої є: аналіз матеріалів, опублікованих у книгах, журналах та інших інформаційних виданнях; участь у професій­них конференціях, аналіз досвіду діяльності різних організацій; вивчення думки працівників організації, покупців і постачаль­ників; проведення зборів і нарад з метою обговорення деяких акту­альних питань тощо.

Джерела інформації про середовище організації:

Інформація про зовнішнє середовище:

- власний досвід;

- журнали та газети;

- звіти;

- книги;

- колеги;

- професійні наради;

- галузеві конференції;

- персонал організації;

- інші джерела.

Інформація про внутрішнє середовище:

- звіти;

- конференції;

- професійні наради;

- персонал організації та менеджери;

- інші джерела.

Отримана з таких джерел інформація про середовище надходить до вищого керівництва і співробітників планового відділу.

Необхідна інформація може бути поділена на:

- первинні дані, одержані під час спеціально проведених досліджень

- вторинні дані, отримані з внутрішніх і зовнішніх джерел. Збирання вторинної інформації здебільшого передує збиранню первинної. Вторинна інформація дає змогу досліднику глибше ознайомитися з ситуа­цією, з тенденціями зміни тощо. Однак, при цьому, можливі певна неузгодженість показників, різний рівень новизни інформації, проблема оцінки її достовірності.

Способи формування бази даних

- ска­нування (пошук вже сформованої, тобто ретроспективної інформа­ції);

- моніторинг (відстеження поточної інформації, яка з’являється);

- прогнозування (створення інформації про майбутній стан сере­довища). Для цього проводять кількісні та якісні дослідження.

Методи дослідження:

Кількісні дослідження – це різноманітні способи збирання інформації, які ґрунтуються на використанні структурованих (всі опитувані відповідають на одні й ті ж запитання) або неструктурованих (інтерв’юер задає наступні запитання залежно від отриманої відповіді) запитань закритого типу, результати яких обробляються за допомогою впорядкованих кількісних процедур.

Якіснідослідження – передбачають збирання, аналіз та ін­терпретацію інформації внаслідок спостереження за діяльністю і висловленими думками людей:

- спостереження – це метод отримання первинної інформації про конкретний об’єкт шляхом дослідження вибраних груп лю­дей, дій і ситуацій;

- метод фокус-групи передбачає формування групи в кількості 8-12 учасників та проведення дискусії з метою генерації ідей, ознайомлення з запи­тами споживачів, вивчення реакції на певні дії;

Слід зазначити, що невелика організація може й не мати коштів чи персоналу для проведення такого глибокого аналізу, однак незалежно від рівня аналізу, важливість комунікативної функції неможливо переоцінити. Якщо ж зібрану інформацію не вико­ристовують у формуванні стратегії, або її подають у непридатній для подальшого використання формі, то кошти й час затрачені даремно.

Таким чином, складання стратегічного балансу – досить поширений вид діяльності на успішних підприємств Заходу та Сходу, який являє собою певне єднання факторів (загроз і можливостей), які негативно та позитивно впливають на діяльність підприємства і об'єктивно існують у зовнішньому середовищі підприємства та суб'єктивно оцінені його керівниками, з порівняно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. Аналіз середовища – це важливий процес розробки стратегії організації і дуже складний процес, що вимагає уважного відстеження процесів, що відбуваються у середовищі, оцінки факторів і встановлення зв’язків між факторами і тими сильними і слабими сторонами, а також можливостями і загрозами, які містяться у зовнішньому середовищі.

Потрібно своєчасно виявляти загрози з метою запобігання кризі підприємства, а чітке уявлення про потенційні можливості дає змогу заздалегідь підготуватися до найбільш ефективного їх використання. Процвітаючі фірми, що ефективно застосовують стратегічне управління, складають стратегічний баланс у вигляді РЕSТ, SРАСЕ, SNV або SWОТ аналізу за обраним переліком і оцінками факторів. SWОТ-аналіз – це своєрідна форма подання інформації, що передбачає пошук можливостей і загроз, які міс­тяться у зовнішньому середовищі організації; дослідження силь­них і слабких сторін організації; визначення ланцюгових зв’язків між цими двома групами чинників.

Вище керівництво має стимулювати зусилля підлеглих, вима­гаючи поглибленого об’єктивного аналізу середовища організації. Адже один з постулатів менеджменту звучить так: «Проблеми, які висуває перед організацією зовнішнє середовище, визначають оптимальну модель її поведінки».

 

Заняття 3 Лекція 3/3. Стратегічний аналіз діяльності підприємства та вибір стратегічних позицій

1. Процес стратегічної сегментації ринку.

2. Стратегічні зони господарювання (СЗГ): поняття та характеристика.

3. Управління стратегічним набором та синергізм.

 

Результати проведеного аналізу середовища можуть виявитись недо­статніми для обґрунтування стра­тегії організації, особливо з високим рівнем диверсифікації діяльності. Як свідчить досвід американських корпорацій, протягом 60-х рр. під час різкого зростання рівня дивер­сифікації їхньої діяльності вияви­лося, що стратегії, розроблені для великих класів продукції, не вра­ховували всіх особливостей спо­живачів. Ця обставина зумовила необхідність розподілу ринку на пев­ні сегменти і сприяла поглиблено­му аналізу привабливості кожного з них.

Привабливість конкретного сег­мента кількісно оцінюють за потен­ціалом ринку, а також тривалістю його існування. Рівень привабливо­сті ринку для певної організації за­лежить від її конкурентоспромож­ності, тобто здатності задовольняти потреби споживача краще, ніж кон­куренти. Визначати конкурентоспро­можність організації можна різними методами, які відрізняються за процедурою проведення, рівнем об’єктивності оцінки тощо.

Перед організацією, яка здійснила ефективну сегментацію й об’єктивно оцінила потенціал ринку та свій власний, стоїть не менш відповідальне завдання – обрати той сегмент, на якому вона буде концентрувати свої зусилля в майбутньому.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 78 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав