Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

На підставі Закону України від 24 лютого 1994 р. "ПРО МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ" визначте функції, що виконуються Президентом Торгово-промислової палати України.

Читайте также:
  1. Http://www.portal.rada.gov.ua/- офіційний сайт Верховної Ради України, містить всю вітчизняну нормативну базу, зі змінами та доповненнями.
  2. Http://www.portal.rada.gov.ua/- офіційний сайт Верховної Ради України, містить всю вітчизняну нормативну базу, зі змінами та доповненнями.
  3. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  4. III.Перспективи розвитку фінансового ринку України.
  5. Q]3:1: В районе какого озера в Семипалатинской области произошло серьезное вооруженное столкновение в 13 августа 1969 г.?
  6. VII. Антропологічний склад народів України
  7. А2. Формула закону електромагнітної індукції.
  8. Аварійно - рятувальні служби України.
  9. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України
  10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

1. Макропирамида - компания, которая располагает четко выраженным стратегическим центром, из которого вырабатываемые в централизованном порядке решения по стратегическому планированию распространяются на другие подразделения корпорации:

Основные характеристики данного типа международных компаний:

ü стратегическое планирование осуществляется централизованно;

ü локальные менеджеры должны работать в рамках строгих стандартов;

ü деятельность фирмы в целом ориентирована на результаты;

ü маркетинговые усилия чаще всего направлены на стандартизацию маркетинг-микса.

2. "Зонтик" - сущность в дифференцированном подходе международных компаний к зарубежным целевым рынкам, что предполагает достаточно высокую автономию зарубежных подразделений, в том числе и на уровне принятия стратегических решений. Но центр сохраняет и в этой структуре лидирующую роль, формулируя общую постановку стратегических задач и обеспечивая помощь, рекомендации и всяческую поддержку своим зарубежным подразделениям.

Основные характеристики:

ü локальный менеджмент располагает достаточно высокой степенью свободы в интерпретации этих показателей;

ü тенденция к автономии и самообеспечению зарубежных подразделений;

ü тенденция к дифференциации локальных стратегий подразделений;

ü распространены конфликты интересов типа "центр - периферия".

3. Интергломерат. Каждая компания в группе представляет собой обособленный бизнес разных отраслей; имеются собственные стратегические задачи и способы их выполнения.

МНК – компания международная как по капиталу, так и по характеру деятельности. К ней относятся международные консорциумы. Они имеют место в частности в западной Европе.

ТНК – компания национальная по капиталу, но международная по характеру деятельности.

Признаки ТНК:

1. Достаточно крупные размеры;

2. Монопольное положение на целевом рынке;

3. Достаточно высокая доля зарубежных торговых операций в общем объеме сбыта (25%);

4. Экспансия в наукоемкие отрасли мировой экономики;

5. Высокая зависимость и интенсивность внутрикорпоративной торговли между предприятиями, расположенных в разных странах;

6. Относительная независимость в принятии управленческих решений от стран своего происхождения и стран приложения капитала (принимающих стран);

7. Глобальная структура занятости и мобильность менеджеров;

8. Разработка, передача и использование передовых технологий в рамках замкнутой корпоративной структуры;

9. Адаптивность корпоративной структуры и каждого производственного цикла к изменяющимся условиям мирового рынка;

10. Планетарное видение мирового рынка, его отдельных сегментов;

11. Рост экономического и политического влияния на принимающие государства и свою страну;

12. Осуществление конкуренции в мировом масштабе;

13. Деятельность носит противоречивый характер: с одной стороны, способствует экономическому развитию, с другой стороны, могут возникнуть конфликты между странами, может обострить глобальные экономические проблемы.

Факторы, влияющие на размещение ТНК:

- Отраслевая направленность деятельности;

- Виды исплоьзуемых ресурсов и их наличие;

- Географическое расположение принимающей страны;

- Стоимость и квалификация рабочей силы;

- Состояние конкурентной среды;

- Нормативно-правовые условия бизнеса.

Розкрити поняття міжнародного комерційного арбітражу та на підставі Закону України від 24 лютого 1994 р. "ПРО МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ" визначити терміни «арбітраж», «третейський суд», «комерційний» та правила їх тлумачення у відповідності з нормами цього Закону. Провести відмежування між поняттями "міжнародний комерційний арбітраж" та "внутрішній арбітраж".

 

Терміном "міжнародний комерційний арбітраж" позначають три взаємопов'язаних поняття, які відображують різні аспекти цього явища: по-перше, під міжнародним комерційним арбітражем розуміють орган, завданням якого є вирішення міжнародних комерційних спорів; по-друге, цей термін означає процедуру (механізм, порядок) вирішення спорів; по-третє, міжнародним комерційним арбітражем називають конкретний склад арбітражу, що вирішує певний спір.

Як ми бачимо, поняття "міжнародний комерційний арбітраж" охоплює себе такі категорії, як "арбітраж", "міжнародний арбітраж" та "комерційний арбітраж". Насамперед, звернемось до поняття "арбітраж". Арбітраж (arbitrage) у перекладі з французької мови означає "третейський суд"(див. Дмитриева Г. К. Международный коммерческий арбитраж. Учебно-практическое пособие. - М.: Проспект, 1997. - С. 23). Саме в такому значенні термін "арбітраж" вживається у більшості мов світу.

Зазвичай від інших третейських судів міжнародний арбітраж відрізняється наявністю у спорі, що вирішується, іноземних сторін або принаймні сторін "з іноземним елементом" - наприклад, іноземної інвестиції у спільному підприємстві або іншого іноземного (міжнародного) елементу. Питання про те, що саме слід розуміти під таким "іноземним елементом", у різних країнах вирішується по-різному. В Україні термін "міжнародний" щодо арбітражу означає те саме, що і в приватному праві взагалі - розгляд спорів міжнародного характеру, тобто таких, що ускладнені іноземним елементом. Так, п. 2 ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"передбачає, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при Здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.

Щодо категорії "комерційний" слід зазначити, що міжнародні акти (зокрема Типовий, або Модельний, закон ЮНСІТРАЛ) та законодавство більшості країн світу вживають цей термін щодо арбітражу в широкому розумінні. "Широкий" підхід закріплено і в Законі України "Про міжнародний комерційний арбітраж", який передбачає, що термін "комерційний" тлумачиться широко й охоплює питання, що випливають з усіх відносин торгового характеру, - як договірних, так і недоговірних. Відносини торгового характеру охоплюють будь-які торгові угоди про постачання товарів або надання послуг чи обмін товарами або послугами; угоди про розподіл, торгове представництво; факторні операції; лізинг; інжиніринг; будівництво промислових об'єктів; надання консультативних послуг; купівля-продаж ліцензій; інвестування; фінансування; банківські послуги; страхування; угоди про експлуатацію або концесії; спільні підприємства та інші форми промислового або підприємницького співробітництва; перевезення товарів та пасажирів повітрям, морем, залізничними та автомобільними шляхами. Однак цим торгові відносини не обмежуються.

Міжнародні комерційні арбітражі як юрисдикційні органи характеризуються такими ознаками: вони не є державними органами і держава не бере участі у їх формуванні та фінансуванні; держава регулює лише загальні засади діяльності третейських судів; компетенція третейського суду заснована на угоді сторін в межах, що встановлені державою; зокрема сторони можуть визначати персональний склад суддів та процедуру, згідно з якою здійснюватиметься розгляд; третейські суди не пов'язані процесуальними нормами, що існують в державі, проте вони повинні дотримуватися загальних принципів відправлення правосудця, що розглядаються як елементи публічного порядку певної країни (рівність та змагальність сторін тощо); рішення третейських судів є остаточними і не можуть переглядатися по суті (див. Цірат Г.А. Міжнародний комерційний арбітраж: Навч. посів. -К.: Істина, 2002. -С. 9-Ю.).

Щодо процедури вирішення спору арбітраж (арбітражний розгляд) можна розуміти як процес, що здійснюється арбітражним органом відповідно до правил, встановлених самим арбітражем, чи погоджених сторонами, або ж передбачених законом. Цей процес характеризується такими ознаками: спір вирішується третьою неупередженою особою (особами) - арбітром, яка не є представниками судової влади відповідної держави; повноваження арбітрів грунтуються на угоді сторін; арбітражна угода має своїм наслідком виключення компетенції державних судів щодо цієї справи; спори, що передаються на розгляд арбітражу, можуть мати фактичну, правову або змішану природу; розгляд справи відбувається на основі права і закінчується винесенням арбітражного рішення, що є остаточним та обов'язковим для сторін. Однак незважаючи на їх попередню згоду добровільно виконати рішення, воно може бути примусово виконане через суд і в цьому розумінні має ознаки рішення судового; за ходом розгляду здійснюється контроль з боку судів, як через можливість звернення однієї зі сторін за скасуванням ежового рішення, так і через процедуру визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень.

В розумінні арбітражу як третейського складу, арбітраж - це особи (особа), обрані або призначені у встановленому сторонами або законом порядку, що розглядають і вирішують переданий на їх розгляд конкретний спір і які повноважені ухвалити рішення, що має для сторін, як правило, обов'язковий характер.

 

 

2. Розкрити питання сфери застосування Закону України від 24 лютого 1994 р. "ПРО МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ" та на підставі відповідних норм цього Закону дати відповідь, які саме спори передаються на розгляд до міжнародного комерційного арбітражу.

Згідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» сферою застосування цього закону є: застосування до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону,
застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться
за кордоном.

 

Відповідно до ч. 2 ст.1 Закону України від 24 лютого 19994 року «Про міжнародний комерційний арбітраж»: до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: - спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що
виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів
міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство
хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також - спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних
об'єднань та організацій, створених на території України, між
собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими
суб'єктами права України. Для цілей пункту 2 цієї статті, якщо: - сторона має більше ніж одне комерційне підприємство,
комерційним підприємством вважається те, яке має найбільше
відношення до арбітражної угоди; - сторона не має комерційного підприємства, береться до уваги
її постійне місце проживання.

 

 

На підставі Закону України від 24 лютого 1994 р. "ПРО МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ" визначте функції, що виконуються Президентом Торгово-промислової палати України.

 

Згідно з ст. 6 «Органи для виконання певних функцій сприяння та контролю щодо арбітражу»: Функції, що виконуються Президентом Торгово-промислової палати України зазначені в пунктах 3 та 4 статті 11, пункті 3 статті 13, статті 14 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Стаття 11. Призначення арбітрів

1. Жодна особа не може бути позбавлена права виступати арбітром через її громадянство, якщо сторони не домовились про інше.

2. Сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень пунктів 4 і 5 цієї статті.

3. В разі відсутності такої угоди:

- при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра, і двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього арбітра; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання прохання про це від другої сторони або якщо двоє арбітрів протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається органом, зазначеним у пункті 1 статті 6;

- при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовляться про вибір арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається органом, зазначеним у пункті 1 статті 6.

4. Якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами:

- одна із сторін не дотримується такої процедури; або

- сторони або два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою; або

- третя особа, включаючи установу, не виконує яку-небудь функцію, покладену на неї згідно з такою процедурою, -

будь-яка сторона може просити орган, зазначений у пункті 1 статті 6, вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про процедуру призначення не передбачає інших способів забезпечення призначення.

Стаття 13. Процедура відводу арбітра

1. Сторони можуть на свій розсуд домовитися про процедуру відводу арбітра за умови додержання положень пункту 3 цієї статті.

2. В разі відсутності такої домовленості сторона, що має намір заявити відвід арбітру, протягом 15 днів після того, як їй стало відомо про сформування третейського суду або про будь-які обставини, зазначені в пункті 2 статті 12, повинна в письмовій формі повідомити третейський суд про мотиви відводу. Якщо арбітр, якому заявлено відвід, сам не відмовляється від посади або інша сторона не погоджується з відводом, питання про відвід вирішується третейським судом.

3. Якщо заяву про відвід при застосуванні будь-якої процедури, узгодженої сторонами, або процедури, передбаченої пунктом 2 цієї статті, не задоволено, сторона, що заявляє відвід, може протягом 30 днів після отримання повідомлення про рішення про відхилення відводу просити орган, зазначений у пункті 1 статті 6, прийняти рішення про відвід; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, третейський суд, включаючи арбітра, якому заявлено відвід, може продовжувати арбітражний розгляд та винести арбітражне рішення.

Стаття 14. Припинення повноважень (мандата) арбітра

1. У разі, коли арбітр юридично або фактично виявляється неспроможним виконувати свої функції або невиправдано довго не виконує їх з інших причин, його мандат втрачає чинність, якщо арбітр бере самовідвід або сторони домовляються про припинення мандата. В інших випадках, якщо зберігаються розбіжності щодо будь-якої з таких підстав, будь-яка сторона може звернутися до органу, зазначеного в статті 6, з проханням вирішити питання про припинення дії мандата; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню.

2. Самовідвід арбітра або згода сторони на припинення його мандата на підставі цієї статті або пункту 2 статті 13 не означає визнання будь-якої із підстав, згаданих у цій статті або в пункті 2 статті 12.

 

4.Список використаної літератури:

 

1.Международный коммерческий арбитраж в Украине: Законодательство и практика / Под общ. ред. И.Г. Побирченко. - Науч. - практ. Издата.-К.: Издательский Дом "ИНЮРЕ", 2000.-973 с.

2. Положение о Международном коммерческом арбитражном суде при Торгово - промышленной палате Украины. Приложение №1 к Закону Украины " О международном коммерческом арбитраже" от 24 февраля 1994 г.№ 4002-ХП.

3.Міжнародний комерційний арбітраж: Практикум у семи книгах. Книга І: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 244 с.

4. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 59 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав