Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічна оцінка заходів з охорони праці.

Читайте также:
  1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
  2. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  3. Аналіз параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням
  4. Аналіз та оцінка інвестиційних ризиків
  5. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
  6. Важливі терміни з охорони праці
  7. Вартісна оцінка та її сутність.
  8. Визначення поняття економічна безпека та його суть
  9. Виключна економічна зона.
  10. Витрати на покращення умов і охорону праці.

 

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 3.1) складається з:

– економії від зменшення професійної захворюваності;

– економії від зменшення випадків травматизму;

– економії від зменшення плинності кадрів;

– економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

 

Таблиця 3.1. Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці

Найменування груп показників економії   Складові річної економії
   
Економія від зменшення професійної захворюваності – заробітної плати; – за рахунок собівартості продукції; – коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зменшення випадків травматизму – заробітної плати; – за рахунок собівартості продукції; – коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів – за рахунок собівартості продукції; – збільшення прибутку; – у витратах на підготовку кадрів
Економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах – заробітної плати; – витрат на лікувально-профілактичне харчування; – витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів

 

Розрахунок економії від зменшення захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Скорочення витрат робочого часу за розрахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно до травматизму) за певний час (ΔД) визначається за формулою:

ΔД= з,

де Д1, Д 2 – кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;

Ч3 – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці (ΔW):

ΔW= ,

де Зв – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;

Рп – вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):

Ез= ,

де Чср – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

Зр – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за розрахунок зменшення умовно-постійних витрат (Ес):

Ес= ,

де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за розрахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Есс):

Есс=ΔД*Пд,

де Пд – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (Ерз):

ЕрззСсс,

де Ез,ЕС,Есс – відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

7. Річна економія за розрахунок зменшення травматизму (Ерт):

Ерт= ЕзСсс,

де Ез,ЕС,Есс – відповідно складові економії за рівнем травматизму, що розраховані за наведеними вище залежностями.

8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плинності кадрів (Епк) розраховується за формулою:

Епк=(Чз1з2)*Дпв,

де Чз1, Чз2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

Дп – середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше;

Зв – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середнього динної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня (Есд) розраховується за формулою:

Есдгд*(Чісдd1 – Чіспd2),

де Зг – середня оплата однієї години працівника;

Фд1 – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;

Чісд, Ч1сп – чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

d1,d2 – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв`язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (Едв):

Едв= Зд*(ЧісдДів – ЧіісдДіів),

де Зд – середньоденна оплата роботи одного працівника;

Чісд – чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

Дів, Діів – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.

12. економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умов праці (Етс):

Етсс* [Згвів–ЧІІв)+ЗгвІп–ЧІІп)],

де Фс – ефективний фонд робочого часу;

Згв – середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;

Згп – середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;

ЧІв, ЧІІВ – чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють в несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;

ЧІП, ЧІІП – чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

 

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 53 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав