Читайте также:
|
|
Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 3.1) складається з:
– економії від зменшення професійної захворюваності;
– економії від зменшення випадків травматизму;
– економії від зменшення плинності кадрів;
– економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Таблиця 3.1. Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
Найменування груп показників економії | Складові річної економії |
Економія від зменшення професійної захворюваності | – заробітної плати; – за рахунок собівартості продукції; – коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності |
Економія від зменшення випадків травматизму | – заробітної плати; – за рахунок собівартості продукції; – коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності |
Економія від зниження плинності кадрів | – за рахунок собівартості продукції; – збільшення прибутку; – у витратах на підготовку кадрів |
Економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах | – заробітної плати; – витрат на лікувально-профілактичне харчування; – витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів |
Розрахунок економії від зменшення захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:
1. Скорочення витрат робочого часу за розрахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно до травматизму) за певний час (ΔД) визначається за формулою:
ΔД= з,
де Д1, Д 2 – кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;
Ч3 – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
2. Зростання продуктивності праці (ΔW):
ΔW= ,
де Зв – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;
Рп – вартість річної товарної продукції підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):
Ез= ,
де Чср – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
Зр – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.
4. Річна економія на собівартості продукції за розрахунок зменшення умовно-постійних витрат (Ес):
Ес= ,
де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
5. Економія за розрахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Есс):
Есс=ΔД*Пд,
де Пд – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (Ерз):
Ерз=Ез+ЕС+Есс,
де Ез,ЕС,Есс – відповідно складові економії за рівнем захворюваності.
7. Річна економія за розрахунок зменшення травматизму (Ерт):
Ерт= Ез+ЕС+Есс,
де Ез,ЕС,Есс – відповідно складові економії за рівнем травматизму, що розраховані за наведеними вище залежностями.
8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плинності кадрів (Епк) розраховується за формулою:
Епк=(Чз1-Чз2)*Дп*Зв,
де Чз1, Чз2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;
Дп – середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше;
Зв – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.
Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середнього динної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.
10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня (Есд) розраховується за формулою:
Есд=Зг*Фд*(Чісдd1 – Чіспd2),
де Зг – середня оплата однієї години працівника;
Фд1 – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
Чісд, Ч1сп – чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
d1,d2 – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.
11. Економія фонду заробітної плати у зв`язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (Едв):
Едв= Зд*(ЧісдДів – ЧіісдДіів),
де Зд – середньоденна оплата роботи одного працівника;
Чісд – чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
Дів, Діів – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.
12. економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умов праці (Етс):
Етс=Фс* [Згв(Чів–ЧІІв)+Згв(ЧІп–ЧІІп)],
де Фс – ефективний фонд робочого часу;
Згв – середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;
Згп – середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;
ЧІв, ЧІІВ – чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють в несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;
ЧІП, ЧІІП – чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 53 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |