Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Общий раздел

Читайте также:
  1. A. Раздел специальной психологии, изучающей психическое развитие у умственно отсталых людей и возможности его коррекции.
  2. A.Общий осмотр больного.
  3. I раздел.
  4. I Раздел. Определение провозной способности судна.
  5. I. Определение эпидемического процесса и методологическое обоснование разделов учения об эпидемическом процессе.
  6. I. Определение эпидемического процесса и методологическое обоснование разделов учения об эпидемическом процессе.
  7. I. Организационно - методический раздел
  8. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  9. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  10. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ

Геологічна будова ландшафту

В надрах Житомирської області залягають різноманітні корисні копалини. З погляду видової різноманітності мінеральну базу області варто характеризувати переважно як паливно-будівельну. З неї виокремлюються три групи корисних копалин: паливно-енергетична (буре вугілля, торф); будівельна (граніти, кварцити, тугоплавкі глини, пегматити, каолін, доломіт); метало рудна (ільменіт).

Поклади мінеральної сировини в цілому незначні (винятком є будівельне каміння і кварцити). Ступінь різноманітності сировинних ресурсів характеризується високим рівнем. Більш розвідані паливно-енергетичні ресурси, будівельні і металеві корисні копалини. На їх базі розвиваються буровугільна і торфовидобувна промисловості, скляна і фарфоро-фаянсова, цегельна, видобування і виробництво ільменіту тощо. Ґрунти у межах Житомирської області за їх механічним складом та фізико-хімічними властивостями досить різноманітні. На їх утворення та географічне поширення впливають рельєф, материнські породи, кліматичні умови, а також рослинний покрив і тваринний світ. Ґрунтовий покрив області складний і строкатий.

Характерна для Полісся найбільша обводненість сприяє тривалому сезонному перезволоженню ґрунтів і формуванню в них без кисневого середовища. В результаті створюються сприятливі для розвитку відновлювальних процесів умови. Ґрунти набувають типовий сизо-сірий колір. Зональними типами ґрунтів є дерново-підзолисті і болотні, які часто

змінюють один одного і перемежовуються з більш рідкими сірими лісовими ґрунтами. У Поліссі переважають піщані, супіщані і зрідка легкі суглинисті

ґрунти, які підстилаються різними материнськими породами. Все це зумовлює значну мозаїчність ґрунтового покриву і поширення дерново-підзолистих ґрунтів, які займають майже 60 % ґрунтового покриву.

В поліських річкових долинах і понижених місцях зустрічаються лугові, лучно - і торф'янисто-болотні, а також торф'янисті ґрунти, які сформувалися в умовах постійного перезволоження.

Грунтові та водні ресурси

Територія Житомирської області має розгалужену гідрографічну мережу. На території області протікає повністю або частково 221 річка (враховано річки довжиною понад 10 км, загальною довжиною 5366 км), всі вони належать до басейну Дніпра.

Найбільшими водними артеріями області є: Тетерів з Гнилоп'яттю, Гуйвою та Іршею; Ірпінь і Здвиж (верхні течії); притоки Прип'яті - Уборть, Словечна та Уж з Жеревою і Норином; притока Горині - Случ.

Фізико-географічне розташування Житомирської області позначилось як на розвиткові річкові мережі, так само і на водному режимі цих річок. Пересічна густота річкової мережі області становить 0,36 км/км2. Для річок області характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50% річкового стоку припадає на талі снігові води. Частка підземних і дощових вод у живленні, приблизно, однакова.

Льодоутворення на річках області починається, як правило, в кінці листопада на початку грудня. Середня тривалість льодоставу - 3,4 місяці, середня товщина - 0,2-0,4 м.

В залежності від геолого-морфологічних умов і рельєфу сформувались географічні особливості річок: ширина, характер річкової долини, будова русла, нахил річки, швидкість течії тощо. Річки півночі області мають більш повільну течію. Заплави лучні або чагарникові, подекуди заболочені. Річки центральної і південної частини області мають добре вироблені терасові долини. Середня ширина їх становить 0,5-0,8 км (на р. Тетерів - до 4 км); схили високі (10-20 м),часом круті. Русла річок помірно звивисті. Ширина

річок у межень на перекатах дорівнює 5-20 м, на плеснових ділянках 30-50 м (на р. Случ - до 110 м). Середній похил річок порівняно знач7ий (0,6-1,2 м/км),швидкість течії на перекатах дорівнює 0,1-0,4 м/сек.

Великі площі в області займають болота, які підрозділяються на низинні верхові. У подільській частині переважає трав'яні болота, які утворюються в результаті періодичного затоплення низинних боліт місцевості річковими водами, характеризуються незначною глибиною, підвищеним вмістом мінеральних сполук, верхові, мохові болота, утворюються після того, як трав'яні болота перестають систематично заливатися річковими водами,починає змінюватись рослинність, з'являється сфагновий мох, зменшується мінеральне живлення.

Ґрунтові води на Поліссі досить розповсюджені. Залягають вони, як правило, на глибині, доступній для коріння рослинності, що звичайно не перевищує 5-10 м. За мінералізацією вони прісні, за хімічним складом - гідрокарбонатно-кальцієві.

Розвиток процесів оглеєння і наявність глинистих слабко водопроникних відкладень сприяють утворенню верховодки, а також проявленню набухання.

В середньому за водністю рік в області на одного жителя припадає 1750 М3 води, а в сухий рік цей показник не перевищує 600 м3.

Порівняно теплий і вологий клімат зони лісів сприяє розвитку процесів біохімічного вивітрювання і утворенню кислих ґрунтових вод. Відбувається вилучення мінералів і формування елювіального горизонту, бідного глинистими частинками, оксидами і вільним кремнеземом. Ґрунтоутворюючі і гіпергенні процеси в лісовій зоні мало енергійні і не проникають глибше 1-1,2 м.

В умовах достатньо застійної зволоженості, яка ускладнена близьким від поверхні заляганням ґрунтових вод, інтенсивно розвивається процес утворення торф'яників, потужність яких досягає декількох метрів. Негативною особливістю є заболоченість, низька природна родючість

 

ґрунтів, вітрова ерозія незахищених рослинністю піщаних ґрунтів і ін.

Рівень заліснення території

Житомирська область займає одне з провідних місць в Україні по запасах лісових ресурсів. Лісистість складає майже третину її території. Загальний запас деревини становить понад 120 млн. куб. метрів. За останні десятиліття щорічно збільшується площа лісів, покращується породний склад, зростає частина насаджень із переважанням сосни та дуба. Постійно зростає площа лісів І групи, тобто тих де переважають захисні функції.

Значна частина низькопродуктивних насаджень розташована у північних держлісгоспах області, де у 1950 – 70 роки проведене лісоосушення без подальшого лісогосподарського освоєння. Незадовільна нині вікова структура лісів області – молодняки займають 32,4% плоші, середньо вікові насадження – 40,9%, пристигаючі – 17,1%, а стиглі та перестиглі – 9,6%. Вікова структура насаджень виправляється дуже повільно та поступово.

Тваринний і рослинний світ

Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю флористичних комплексів і має велике народно господарське значення.

Природні рослинні угрупування використовуються як база для будівництва, мисливського господарства та господарських потреб. У практичному відношенні цінні дикорослі види становлять понад 60% загальної кількості видів покритонасінних рослин регіону.

Всього рослинний світ області налічує близько 1550 видів, і з яких підлягають особливій охороні за Бернською конвенцією (1979) 13 видів; занесені до Європейського червоного списку рідкісних видів, які зникають у Всесвітньому масштабі (1991), - 4 види; занесені до Червоної книги України (2009) 99 видів; регіонально рідкісні види судинних рослин, які потребують охорони у Житомирській області, - 154 види тощо.

Важливим досягненням щодо охорони й збереження рослинного світу регіону є те, що за поданням держу правління рішенням 26 сесії Житомирської обласної ради V скликання від 08.09.10 № 1162

«Про затвердження переліку регіонально рідкісних видів судинних рослин Житомирщини» затверджено загальний перелік рідкісних і зникаючих видів судинних рослин усіх рівнів охорони та Положення про них.

У 2010 році держу правлінням спільно з користувачами мисливських угідь посилено роботу щодо охорони, раціонального використання та відтворення тварин, - як наслідок за результатами проведеного обліку у порівнянні з 2009 роком відмічено збільшення поголів'я лося, оленя благородного, козулі та дикого кабана.

Із видів тварин, занесених до Європейського Червоного списку на території області охороняються вовчок ліщиновий, рись, деркач, мінога українська та інші..

Впродовж 2010 року на Житомирщині виявлено нові станції мешкання видів фауни, що занесені до Червоної Книги України, - лелеки чорного, журавля сірого, глушця, орябка, сичика-горобця, рисі, тощо.

Рівень промислового розвитку

Житомирщина – це розвинутий аграрно-індустріальний регіон України. Область спеціалізується на виробництві фарфоро-фаянсових виробів, виробів з деревини, паперу, хімічного волокна, будівельних матеріалів, металорізальних верстатів, широкого асортименту продуктів харчування. Найбільш динамічно сьогодні розвивається переробна промисловість області, чому сприяє зростання попиту в самій країні. Продукти харчування знаходять ринки збуту не лише в Україні. Кондитерські і молочні вироби, цукор, крохмаль, етиловий спирт, хміль та його екстракт постачаються в

країни ближнього та далекого зарубіжжя. Переробна промисловість найбільше приваблює і іноземних інвесторів, вкладення яких на 1 січня 2012р. склали 201 млн. дол. США, або 59% від загального обсягу іноземного капіталу в області."

Область займає друге місце в Україні по запасах лісових ресурсів. Лісистість складає майже третину території.

Переважають хвойні породи - 60%, твердолистяні (дуб) і м'яколистяні (береза, вільха, осика) - по 20%.

Загальний запас деревини становить близько 200 млн. м3. Загальний середній приріст - 2,7 млн. м3 щорічно. Найбільшу лісистість мають Овруцький та Олевський райони, де вона складає понад 60%.

Наявні запаси ділової деревини створюють перспективи для залучення інвестицій в деревообробну галузь. В останні роки значно зріс інтерес до деревообробної промисловості з боку іноземних інвесторів, вкладення в яку на 1 січня 2012 року склали 28 млн. дол. США. Розвивається глибока переробка деревини: виробництво ламінованої плити, клеєного брусу, іншої прогресивної продукції – замінників цільної деревини."

Житомирщина багата на мінерально-сировинні ресурси. В її надрах сконцентровано більше 80% загальнодержавних запасів титанових руд і кварцитів - сировини для металургійної промисловості. Є значні запаси декоративно-облицювального каменю - лабрадорити, граніти, габро. Розвідані родовища каолінів, мармуру, бурого вугілля, торфу, вапняку, сировини для виготовлення будівельних матеріалів.",

Добувна промисловість приваблює іноземних інвесторів. На сьогоднішній день в цю галузь вкладено 37 млн.дол.США іноземного капіталу (10,9% від загального обсягу). Це видобуток декоративного каменю, розробка піщаних та гравійних кар'єрів, видобуток та збагачення титанової руди, що мають стабільний ринок збуту і високий рівень рентабельності виробництва. Серед мінеральних продуктів на експорті ідуть щебінь, ільменітів концентрат, кварцити, гранітні блоки і вироби з каменю."

В області розроблені перспективні інвестиційні проекти по видобуванню і збагаченню каолінової глини на Велико-Гадоминецькому родовищі, які за своїм складом відповідають кращим світовим стандартам для виготовлення високоякісного паперу, фарфоро-фаянсових і керамічних виробів, вогнетривкої цегли; по удосконаленню технологічного процесу видобутку

блоків граніту і габро з подальшою їх переробкою в поліровану облицювальну продукцію; по виготовленню високоякісного щебеню низького рівня радіоактивності."

Машинобудування завжди було провідною галуззю економіки Житомирщини. Машинобудівні підприємства виробляють обладнання для хімічної, харчової, легкої, металообробної, деревообробної промисловості, а також для агропромислового комплексу. В зв'язку з віднесенням до пріоритетних цілої низки галузей, забезпечуваних машинобудівним комплексом технікою, для підприємств машинобудування регіону відкриваються значні перспективи у розвитку інвестиційної діяльності."

 
 

 

Общий раздел


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 13 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2020 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав