Читайте также:
|
Підготовка пацієнтки:
- перед взяттям матеріалу жінка не повинна здійснювати сечовипускання упродовж 4-5 годин;
- не можна вживати антибіотики упродовж 1 місяця.
Матеріалом для дослідження на наявність хламідій є зскрібки із сечівника, шийки матки, церві кального каналу.
Техніка взяття матеріалу:
- пацієнтку кладуть на гінекологічне крісло;
- стерильною ложечкою Фолькмана беруть зіскрібок із сечівника і наносять матеріал на предметне скло;
- вводять у піхву дзеркало;
- знімають слиз із шийки матки ватним тампоном;
- стерильною ложечкою Фолькмана беруть зіскрібок із церві кального каналу і наносять на предметне скло;
- виводять дзеркало з піхви;
- заповнюють бланк направлення і відправляють мазки в лабораторію.
Бактеріологічне дослідження проводять з метою виявлення, ідентифікації збудників та їх чутливості до антибіотиків. Матеріалом для дослідження може бути вміст цервікального каналу, вагіни, уретри, пунктат. Виділення беруть стерильним тампоном на паличці або бактеріальною петлею, поміщають у стерильну пробірку.
Цей матеріал відразу ж після отримання слід направити в бактеріологічну лабораторію. У направленні необхідно вказати звідки взято матеріал, дату і час, коли його взято.
Онкоцитологічне дослідження проводять з метою ранньої діагностики онкологічних захворювань. Мазок фарбують та розглядають під мікроскопом, відшукуючи атипові клітини, що з'являються у жінок із злоякісними процесами шийки матки ще до появи видимих змін слизової оболонки шийки матки. Це дозволяє діагностувати злоякісне переродження на дуже ранніх стадіях і вчасно провести лікування.
Техніка взяття мазка для онкоцитологічного дослідження:
• вводять гінекологічне дзеркало у піхву;
• обережно ватною кулькою, затиснутою в пінцеті, зняти залишки слизу з шийки матки;
• якщо шийка матки на вигляд здорова, матеріал для дослідження беруть із передньобокового склепіння вагіни гінекологічним одноразовим дерев'яним шпателем, спеціальною щіточкою або жолобкуватим зондом. Роблять зскребок і наносять матеріал на скельце;
• іншим матеріалом (найкраще - щіточкою) беруть матеріал із церві кального каналу. Для цього щіточку вводять у канал шийки матки та повертають там на 360°. Отриманий матеріал наносять на предметне скельце, обертаючи щіточку.
• якщо на шийці матки є якісь зміни, то беруть також мазок із патологічно змінених ділянок, виявлених під час кольпоскопіі;
• виводять дзеркало;
•пишуть на скельцях прізвище жінки або номер відповідно до запису у журналі, аповнюють направлення у лабораторію.
Масове цитологічне обстеження дає можливість виділити контингент жінок, які потребують більш детального обстеження (біопсія, діагностичне вишкрібання тощо). Медична сестра гінекологічного відділення або жіночої консультації веде журнал, у який заносить дані про жінок, у яких брали мазки, а також їх результати.
Розрізняють 5 типів мазків:
І тип — незмінений епітелій;
ІІа тип — запальний процес;
ІІб тип — проліферація, метаплазія, гіперкератоз;
ПІа тип — слабка, помірна дисплазія на фоні доброякісних процесів і незміненого епітелію;
ІІІб тип — виражена дисплазія плоского епітелію на фоні доброякісних процесів і в ділянці незміненого епітелію;
IV тип — підозра на малігнізацію, можливо, внутрішньоепітеліальний рак;
V тип — рак;
VI тип — мазок неінформативний (матеріал взято неправильно).
При отриманні мазків II – V типу до обов'язків медичної сестри входить виклик жінки на додаткове обстеження та лікування; якщо отримано мазок VI типу, необхідно викликати жінку для взяття повторного мазка.
Гормональна кольпоцитологія (мазок на «гормональне дзеркало»). Багатошаровий плоский епітелій піхви має властивість змінюватись, «дозрівати», під впливом естрогенів та прогестерону відповідно до фаз менструального циклу, тому дослідивши мазок на «гормональне дзеркало» (гормональна кольпоцитодіагностика), можна зробити висновок про ступін насичення організму жінки статевими гормонами.
Залежно від естрогенної насиченості організму, від стінки піхви в різному співвідношенні відділяються типи клітин: поверхневі, проміжні, базальні та пара базальні. Саме на визначенні кількісного співвідношення та морфологічних особливостей клітин ґрунтується метод кольпоцитодіагностики.
Техніка взяття мазка для кольпоцитологічного дослідження:
- ввести гінекологічне дзеркало у піхву;
- зняти залишок слизу з шийки матки;
- взяти мазок з передньобокового склепіння піхви гінекологічним шпателем, жолобкуватим зондом або спеціальною щіточкою. Не можна зішкрібати епітелій, необхідно брати матеріал обережно, лише ті клітини, що відділилися самі.
- нанести метріал на скельце;
- вивести дзеркало;
- заповнити направлення в лабораторію. У направленні вказати вік жінки, термін вагітності або день менструального циклу.
Важливо, щоб жінка перед взяттям мазка 2-3 дні не мала статевих зносин і їй не проводилось жодних діагностичних чи лікувальних маніпуляцій у піхві, бо мазок буде неінформативним.
Цей метод можна використовувати для діагностики загрози переривання вагітності, порушення менструального циклу, а також як контроль за результатами гормонотерапії.
Визначають такі показники:
• індекс дозрівання — співвідношення поверхневих, проміжних, парабазальних і базальних клітин, виражене у відсотках; записують індекс так: парабазальні/проміжні/поверхневі (парабазальні та базальні підраховують разом);
• каріопікнотичний індекс (КПІ) — співвідношення поверхневих клітин із пікнотичними ядрами до загальної кількості клітин у мазку, виражене у відсотках. Величина КПІ прямо пропорційна ступеню естрогенної насиченості організму;
• еозинофільний індекс — співвідношення поверхневих клітин з еозинофільне зафарбованою цитоплазмою до клітин із базофільною цитоплазмою, виражене у відсотках.
Для виявлення впливу прогестерону на епітелій піхви визначають характер розташування клітин (наявність пластів) та кількість «згорнутих» клітин. Ступінь прогестеронової стимуляції оцінюють теж за трибальною системою: велика кількість «згорнутих клітин» — 3 бали (+++), помірна кількість — 2 бали (++), незначна кількість — 1 бал (+), клітини не визначаються — 0 (-).
МЕТОДИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Під час менструального циклу завдяки дії естрогенів і прогестерону властивості шийкового слизу змінюються. Найбільша його кількість секретується під час овуляції, найменша — перед менструацією.
1. Симптом натягу слизу. Якщо браншами пінцета дістати слиз із цервікального каналу, то при обережному їх розведенні із слизу утвориться нитка, довжина якої залежатиме від в'язкості слизу. Максимальною довжина нитки буде в період овуляції, коли в'язкість слизу найбільша. Довжину нитки вимірюють в сантиметрах (чим більша продукція естрогенів, тим більша довжина нитки) і оцінюють за трибальною системою: 1 бал (+) — при довжині нитки до 6 см (рання фолікулінова фаза), 2 бали (++) — 8-10 см (середня фолікулінова фаза, помірна насиченість естрогенами) і 3 бали (+++), якщо довжина нитки 15 см і більше (максимальна насиченість естрогенами). У лютеїновій фазі менструального циклу симптом натягу слизу зменшується, потім зникає.
2. Симптом «зіниці». Під час менструального циклу під впливом естрогенних гормонів змінюються тонус шийки матки та діаметр зовнішнього вічка цервікального каналу. Розширення зовнішнього вічка і поява у ньому слизу починається з 8-9 дня циклу, до 14 дня вічко розширюється максимально (до 3-6 мм у діаметрі). Крапля слизу, що виступає із зовнішнього вічка, при освітленні на тлі рожевої шийки здається темною і нагадує зіницю — позитивний симптом «зіниці». У наступні дні кількість слизу починає зменшуватись і до 18-20 дня циклу цей симптом зникає, шийка стає «сухою». Такі зміни характерні для нормального менструального циклу.
У випадку персистенції фолікула симптом «зіниці» не зникає до появи кровотечі, що свідчить про гіперестрогенемію і відсутність у яєчнику лютеїнової фази. При аменореї симптом «зіниці» слабопозитивний або зовсім відсутній. Відсутній цей симптом також при вагітності. Симптом «зіниці» оцінюється за трибальною системою: наявність невеликої темної крапки — 1 бал (+), рання фолікулшова фаза; 2,0-2,5 мм — 2 бали (++), середня фолі-кулінова фаза і 3,5 мм — 3 бали (+++), овуляція Якщо шийка матки деформована післяпологовими розривами, ерозована чи з явищами ендоцервщиту — тест недостовірний.
3. Симптом «папороті». Шийковий слиз при висушуванні на повітрі має здатність кристалізуватися, тобто змінювати свої фізико-хімічні властивості. Інтенсивність кристалізації залежить від фази менструального циклу, тобто від естрогенного впливу яєчника. Слиз беруть пінцетом, який вводять у цервікальний канал на глибину до 5 мм, наносять на предметне скельце, висушують і розглядають під мікроскопом. Розрізняють такі різновиди симптома «папороті»:
а) окремі стебла (коли секреція естрогенів мізерна) — 1 бал (+), рання фолікулінова фаза;
б) виражений малюнок листка — 2 бали (++), середня фолікулінова фаза з помірною секрецією естрогенів;
в) товсті стебла, від яких відходять чіткі листочки під кутом 90° (у період овуляції, коли естрогенів утворюється більше) — 3 бали (+++);
г) симптом негативний.
Цей тест, як і попередні, використовують для визначення овуляції. Наявність симптома «папороті» протягом усього менструального циклу свідчить про високу естрогенну насиченість (персистенція фолікула) і відсутність лютеїнової фази; відсутність цього симптома може свідчити про естрогенну недостатність. Діагностична цінність усіх описаних вище тестів значно зростає, якщо їх використовують комплексно.
Підсумувавши кількість балів, у які оцінено кожен з тестів, можна визначити шийковий індекс або цервікальне число (максимальна оцінка кожного з балів — 3, мінімальна — 0)
Якщо шийковий індекс до 3 балів — це свідчить про різку естрогенну недостатність, 4-6 — помірна естрогенна недостатність, 7-9 — достатня насиченість естрогенами, 10-12 — висока естрогенна насиченість. Використовуючи шийковий індекс для оцінки менструального циклу, можна досить точно судити про наявність чи відсутність овуляції або про циклічність зміни естрогенної стимуляції організму.
4. Зміна базальної температури (БТ) грунтується на гіпертермічному впливі прогестерону на гіпоталамус. БТ жінка вимірює сама, але медична сестра повинна навчити її, як це правильно робити, а якщо жінка перебуває у стаціонарі – контролювати правильність проведення тесту та допомогти занести дані до температурного листка.
БТ вимірюють у прямій кишці вранці одним і тим самим термометром натще, не встаючи з ліжка, не спорожнюючи сечового міхура і прямої кишки. У першу фазу менструального циклу температура нижча 37 °С (на 0,2-0,3°), після овуляції вона підвищується і тримається в межах 37,1-37,4 °С. За змінами базальної температури можна оцінювати наявність чи відсутність овуляції, персистенцію фолікула, загрозу переривання вагітності та деякі інші стани. Цей тест простий, легкодоступний і достатньо об'єктивний, проте слід пам'ятати, що на нього можуть вплинути будь-які причини негормонального характеру (захворювання, що супроводжуються температурною реакцією). Крім того, вимірювання БТ необхідно проводити не менше ніж протягом 2-3 циклів — лише тоді цей метод може бути діагностично цінним.
ЕНДОСКОПІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У гінекології застосовують кольпоскопію, цервікоскопію, гістероскопію, лапароскопію та кульдоскопію. Для всіх цих методів необхідні оптичні прилади. Деякі з них мають маніпулятори, за допомогою яких можна виконувати певні лікувальні маніпуляції в черевній порожнині.
Перший ендоскопічний метод, який набув поширення в гінекології — кольпоскопія.
Кольпоскопія. За допомогою оптичного приладу - кольпоскопа, який дає збільшення в 10-30 разів, можна оглянути вагінальну частину шийки матки та стінки вагіни. Цим методом можна виявити зміни епітелію шийки матки, передпухлинні стани, вибрати ділянку для проведення біопсії, а також контролювати загоєння в процесі лікування. Діагностична цінність цього методу надзвичайно велика.
Існує проста та розширена кольпоскопія. При простій кольпоскопії шийку матки оглядають без попередньої обробки хімічними речовинами, при розширеній — після обробки 3 % розчином оцтової кислоти, 3 % розчином Люголя.
Деякі моделі кольпоскопа дозволяють проводити дослідження методом флуоресцентного аналізу — виявом вторинного відсвічування в ультрафіолетовому промінні.
Проста кольпоскопія має орієнтовний характер і дає можливість визначити форму шийки і зовнішнього вічка, колір, рельєф слизової оболонки, межу між епітелієм, що покриває вагінальну частину шийки матки, та епітелієм цервікального каналу.
Після проведення простої кольпоскопії шийку матки обробляють 3 % розчином оцтової кислоти, яка викликає тимчасовий короткочасний (до 3 хв) набряк епітелію, звуження субепітеліальних судин і зменшення кровопостачання. Цей метод носить назву розширеної кольпоскопії. Він дає можливість чітко відрізнити плоский епітелій від циліндричного, виявити трансформацію епітелію, відкриті та закриті протоки залоз тощо. Після цього обробляють шийку 3 % розчином Люголя (проба Шіллера). Йод має здатність забарвлювати клітини, багаті на глікоген, у коричневий колір. Патологічне змінені клітини (при дисплазіях), а також атрофічні клітини бідні на глікоген, йодом не забарвлюються і мають вигляд білих плям. Таким чином виявляють ділянки, що підлягають біопсії.
Однією з модифікацій розширеної кольпоскопії є хромокольпоскопія — огляд шийки після обробки її деякими барвниками: гематоксиліном, толуїдиновим синім або метилфіолетовим. Останній фарбує у фіолетовий колір лише плоский епітелій. Застосування цих барвників дає змогу виявити межі ураження, вибрати ділянку для біопсії.
Кольпомікроскопія — гістологічне дослідження вагільної частини шийки матки без біопсії. Це дослідження проводиться контрастним люмінесцентним кольпомікроскопом, тубус якого безпосередньо підводять до шийки матки. Перед оглядом шийку обробляють 0,1 % розчином гематоксиліну. Ядра клітин при цьому набувають фіолетового забарвлення, цитоплазма — блакитного; клітини плоского епітелію мають полігональну форму, чіткі межі. Су-бепітеліальні судини мають правильні розгалуження, не розширені. Цей метод дає високу точність, його результати у 97-98 % випадків збігаються із даними гістологічного дослідження.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- спеціальної підготовки до кольпоскопії пацієнтка не потребує;
- потрібно пам'ятати, що декілька днів до проведення планової кольпоскопії не варто робити будь-які вагінальні маніпуляції.
2.Медична сестра готує:
- гінекологічні дзеркала;
- пінцети або корнцанг;
- стерильні ватні кульки;
- №% розчин оцтової кислоти;
- Розчин Люголя.
3.Перевіряє:
- справність освітлювальної системи кольпоскопа.
Гістероскопія — метод, за допомогою якого можна оглянути стінки порожнини матки і виявити наявність поліпів, гіперплазії, раку, синеній (зрощень), субмукозної фіброміоми матки, проводити контроль при вишкрібанні матки, видалення поліпів, а також вибрати місце прицільної біопсії. Сучасні гістероскопи дають збільшення у 50 разів.
Після розширення цервікального каналу в порожнину матки вводять гістероскоп. Можна проводити гістероскопію, вводячи в порожнину матки вуглекислий газ (газова гістероскопія) чи рідину (рідинна гістероскопія). Перевагу надають рідинній (вводять ізотонічний розчин хлориду натрію, поліглюкін тощо), позаяк вона дає можливість проводити контроль після діагностичного вишкрібання, а також при маткових кровотечах. Останнім часом випускаються спеціальні гістероскопи з маніпуляторами, за допомогою яких можна виконувати видалення поліпа з кріодеструкцією його ложа, видалення невеликих міоматозних вузлів, внутрішньоматкових контрацептивів.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- зголювання волосся на зовнішніх статевих органах;
- упродовж 2-3 днів санація вагіни хлоргексидином або введенням свічок бета дину;
- напередодні – загальногігієничні процедури;
- очисна клізма;
- спорожнення сечового міхура;
- премедикація.
2.Обов'язки медсестри під час проведення гістероскопії:
- перевірити наявність гістероскопа та необхідних інструментів (гінекологічні дзеркала, матковий зонд, пінцет, ватні кульки, антисептик);
- утримувати у вагіні гінекологічне дзеркало;
- слідкувати за станом хворої.
Лапароскопія дає можливість за допомогою лапароскопа оглянути внутрішні органи черевної порожнини, в тому числі органи малого таза, дозволяє діагностувати пухлини яєчника і матки, екстрагенітальні пухлини, позаматкову вагітність, склерокістозні яєчники, запальні утвори придатків матки. Окрім того, цим методом можна уточнити причину гострого живота.
Останніми роками лапароскопія використовується не лише як діагностичний метод. З розвитком екстракорпорального запліднення лапароскопія стала необхідним методом для взяття яйцеклітини; створено моделі лапароскопів, які використовують для біопсії яєчників, видалення кіст, розсікання спайок та інших операцій. Обстеження проводять під загальним знеболенням.
Протипоказаннями до лапароскопії є декомпенсовані вади серця, гіпертонічна хвороба, порушення функції нирок, печінки, розлитий перитоніт, шків і коматозний стани та інші тяжкі захворювання.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- зголювання волосся на зовнішніх статевих органах та, якщо необхідно, на животі;
- спорожнення сечового іхура безпосередньо перед проведенням дослідження чи ендоскопічної операції, катетеризація сечового міхура чи евакуація сечі катетером;
- очисна клізма;
- премедикація.
2.Обов'язки медсестри:
- подає лікарю необхідні під час лапароскопії інструменти;
- допомагає у проведенні операції, виконуючи розпорядження лікаря;
- стежить за станом пацієнтки.
Кульдоскопію (огляд органів черевної порожнини через отвір у задньому склепінні піхви) проводять при необхідності огляду яєчників і наявності ожиріння. Цей метод проводять рідко, його майже повністю витиснула лапароскопія. Втручання проводять під місцевою анестезією 0,25 % розчином новокаїну. У заднє склепіння під контролем дзеркал вводять голку, через неї у черевну порожнину самостійно засмоктується повітря. Петлі кишок при цьому зміщуються до діафрагми. За ходом голки у задньому склепінні роблять розріз довжиною 3-5 мм і через троакар вводять оптичну систему лапароскопа. Ділянка, доступна огляду цим методом, значно менша, ніж при лапароскопії — видно задню поверхню матки, яєчники, труби.
Протипоказаннями до використання кульдоскопії є наявність спайкового процесу в малому газі, пухлини малого таза, а також екстрагенітальна патологія, яка є протипоказанням до лапароскопії.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- проведення напередодні загально гігієнічних процедур;
- перед кульдоскопією, що проводиться у плановому порядку, рекомендують 2-3 дні проводити спринцювання антисептиками або вводити у вагіну бетадинові свічки.
2.Обов'язки медсестри:
- фіксує вагінальне дзеркало;
- подає лікарю необхідні під час роведення кульдоскопії інструменти;
- допомагає у проведенні операції, виконуючи розпорядження лікаря;
- стежить за станом пацієнтки.
УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Цей метод базується на здатності тканин по-різному поглинати чи відбивати ультразвукові коливання. Його використовують для діагностики пухлин, диференціальної діагностики між пухлиною та вагітністю. Дослідження проводиться при наповненому сечовому міхурі, що є певною незручністю для жінки. Напередодні необхідно зробити очисну клізму.
Останніми роками широко використовують вагінальні датчики, доплерометрію. Останні моделі апаратів настільки досконалі, що застосовуються для контролю за ростом фолікула, овуляцією, реєструють товщину ендометрія, дозволяють виявити його гіперплазію та поліпи. Використання вагінального датчика дозволяє діагностувати патологію без наповнення сечового міхура. На це дослідження не впливають ожиріння, спайковий процес. Метод дає можливість діагностувати ретроцервікальний ендометріоз, запальні утвори придатків матки, що з допомогою звичайних датчиків зробити неможливо.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- проінформувати пацієнтку про те,що дослідження проводиться при наповненому сечовому міхурі;
- в ургентних випадках сечовий міхур наповнити через катетер розчином фурациліну;
- при дслідженні за допомогою вагінального датчика необхідно спорожнити сечовий міхур.
2.Обов'язки медсестри:
- під час проведення дослідження медсестра фіксує в журналі дані, продиктовані лікарем, заповнює бланк із результатами дослідження і підклеює його в медичну карту стаціонарної хворої або видає на руки амбулаторно направленій пацієнтці;
- готує паперову серветку або рушник, щоб хвора могла витерти із шкіри живота залишки гелю, що використовувався під час дослідження.
Деонтологія. Медичній сестрі важливо пам'ятати, що під час дослідження пацієнтка уважно слухає усі розмови в кабінеті УЗД, тому жодних сторонніх розмов бути не повинно, оскільки хвора може сприйняти їх на свою адресу. Усі цифрові дані потрібно заносити в журнал без коментарів на зразок «Ой,яка збільшена матка!».Не можна робити зауважень щодо необхідності проведення дослідження («У Вас все добре!Для чого лікар Вас сюди направив?») та щодо попереднього лікування. Візуально нормальні показники величини та форми не обов'язково свідчать про повноцінне функціонування органа, тому навіть від констатаціїприємного для жінки факту: «Ви цілком здорові!» лікар і тим білше медична сестра кабінету УЗД повинні утримуватись. УЗД, попри її важливу роль, є лише одним з методів діагностики, а остаточний діагноз встановлює тільки лікар-куратор за сукупністю усіх отриманих в процессі спостереження за хворою даних, тому висновки може робити тільки він. Він і повинен оцінити результати УЗД и повідомити про них пацієнтці.
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження за допомогою кульових щипців дає можливість уточнити походження пухлини — з матки чи яєчника.
Набір необхідних інструментів: ложкоподібне дзеркало з підіймачем, корнцанг чи пінцет, кульові щипці.
Шийку матки оголюють дзеркалами, за допомогою ватного тампона обробляють її дезрозчином і захоплюють за передню губу кульовими щипцями, дзеркала виймають. Проводячи бімануальне дослідження, зміщують пухлину догори. Якщо пухлина зв'язана з маткою, зміщуються і кульові щипці. Можна використати дещо інший прийом — досліджуючий зміщує пухлину догори, а помічник відтягує донизу кульові щипці. При цьому ніжка пухлини натягується і стає доступною для дослідження.
Біопсія — це взяття клаптика тканини для гістологічного дослідження. Найчастіше біопсію беруть із шийки матки — при ерозіях, дисплазіях, папіломах, нерідко під контролем кольпоскопії. Іноді тканину для дослідження беруть з інших відділів геніталій — вульви, стінок вагіни, інших місць, залежно від локалізації процесу.
Для здійснення біопсії необхідні ложкоподібне дзеркало з підіймачем, пінцет, кульові щипці, скальпель або конхотом. Шийку матки оголюють дзеркалами, дезінфікують, захоплюють двома кульовими щипцями — по обидва боки ділянки, на якій проводять біопсію. Скальпелем вирізають шматочок тканини таким чином, щоб у нього потрапила не лише змінена, а й здорова тканина. Матеріал можна взяти і за допомогою конхотома. Тканину заливають 10 % розчином формаліну і відсилають у гістологічну лабораторію
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- спеціальної підготовки до біопсії не проводять.
2.Підготовка необхідного інструментарію:
- ложкоподібного дзеркала з підіймачем;
- пінцета або корнцанга;
- кульових щипців;
- скальпеля або конхотома.
3.Підготовка посудини з 10% розчином формаліну.
4.Під час біопсії медсестра утримує дзеркало у вагіні.
Пункція заднього склепіння піхви. Пункцію черевної порожнини проводять через заднє склепіння. Цей метод дає можливість діагностувати (або виключити) порушену позаматкову вагітність, пельвіоперитоніт шляхом одержання з черевної порожнини крові або випоту того чи іншого характеру (серозного, гнійного). При наявності асциту пункцію черевної порожнини проводять через передню черевну стінку.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- зголити волосся на зовнішніх статевих органах;
- прослідкувати за спорожненнім сечового міхура.
2.Підготовка необхідного інструментарію:
- ложкоподібного дзеркала з підіймачем;
- шприца і довгої ігли;
- кульових щипців.
3.Під час операції медсестра утримує дзеркало у вагіні.
4.Виконання розпоряджень лікаря у процессі маніпуляції.
5.Спостереження за станом хворої, заповнення напрвлень у лабораторію.
6.Догляд за хворою після маніпуляції
Техніка операції:
- шийку матки оголюють дзеркалами;
- обробляють дезінфікційним розчином;
- кульовими щіпцями захоплюють задню губу шийки матки, підтягують шийку допереду, роблюяи доступним заднє склепіння;
- довгою пункційною голкою роблять прокол посередині між крижово-матковими зв'язками, голку проводять на 1-2 см;
- надягають на олку шприц;
- відтягують поршень шприца на себе при одночасному повільному виведенні голки;
- якщо отримують гній, то його відправляють у лабораторію на бакпосів. У черевну порожнину в цьому випадку вводять антибіотики.
Зондування матки. Цей метод дозволяє визначити прохідність цервікального каналу, довжину і конфігурацію порожнини матки, наявність пухлин у матці. Зондування застосовують не лише як окремий діагностичний прийом, а й як один з етапів деяких операцій (вишкрібання слизової оболонки матки). Маніпуляцію проводять в умовах надзвичайно строгої асептики.
Зонд — вигнутий металевий інструмент довжиною 20-30 см із поперечними сантиметровими поділками. На кінці зонда є потовщення у вигляді ґудзика.
Техніка операції:
- шийку матки оголюють дзеркалами і обробляють дезінфектантом;
- захоплюють кульовими щипцями за передню губу;
- виймають підіймач;
- підтягують шийку до входу у вгіну і дещо назад (при положенні матки в anteflexio), випрямляють цервікальний канал; з
- зонд обережно проводять через зовнішнє вічко в канал і за межі внутрішнього вічка, яке відчувається як незначний опір, потім — у порожнину матки. При положенні матки в anteflexio зонд спрямовують дещо допереду, в retroflexio -дозаду. Вводять зонд до дна, вимірюючи довжину матки, потім, ковзаючи по передній, задній, бокових стінках матки, визначають форму порожнини матки, наявність у ній пухлин, перетинок, нерівностей (поліпи);
- виймають інструменти: виводять матковий зонд знімають кульові щипці, обробляють шийку матки дезінфекційним засобом, виводять вагінальні дзеркала.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- зголити волосся на зовнішніх статевих органах;
- прослідкувати за спорожненнім сечового міхура.
2.Підготовка необхідного інструментарію:
- ложкоподібного дзеркала з підіймачем;
- пінцета;
- кульових щипців;
- маткового зонда;
- ватних кульок;
- розчону антисептика.
Знеболювання не проводять, якщо зондування проводиться як окрема маніпуляція. За 20-30 хв до початку маніпуляції можна ввести 2 мл 50% анальгіну та 1 мл 1% дімедролу.
Зондування проводять виключно в умовах стаціонару, тому що іноді при використанні цього методу виникають ускладнення — кровотечі, перфорація матки. Протипоказаннями до виконання цієї операції є III-IV ступені чистоти вагіни, кольпіт, ендометрит, наявність пухлини на шийці матки, підозра на вагітність.
Діагностичне фракційне вишкрібання слизової оболонки матки. Цей метод — один з різновидів біопсії. Його проводять при поліпах, дисфункціональних кровотечах, підозрі на поліпоз слизової оболонки, злоякісну пухлину.
Техніка операції:
- шийку матки оголюють дзеркалами і обробляють дезінфектантом;
- захоплюють кульовими щипцями за передню губу;
- проводять зондування матки дял визначення її довжини;
- у цервікальний канал один за одним вводять розширювачі Гегара, кожен з яких на 0,5 мм ширший за попередній. Дуже важливо, щоб, гтуючи інструменти, медична сестра склала їх у порядку зростання номерів. Це дозволить запобігти затримці під час операціі. Розширення проводять до 9-10 номера;
- вводять кюретку у цервікальний канал і вишкрібають його стінки, збираючи матеріал в окрему баночку з 10% розчином формаліну;
- кінець кюретки доводять до дна матки, а потім рухами від дна до шийки поступово зішкрібають слизову оболонку із всіх стінок матки. Матеріал, що одержали, вміщують в інший флакон або біночку, заливають 10% розчином формаліну і відсилають на гістологічне дослідження.
Знеболюваняя:
- загальне (внутрішньовенний наркоз);
- місцеве (парацервікальна новокаїнова анестезі).
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- зголити волосся на зовнішніх статевих органах;
- прослідкувати за спорожненнім сечового міхура.
2.Підготувати посудину з 10% розчином формаліну.
3.Підготовка необхідного інструментарію:
- ложкоподібного дзеркала з підіймачем;
- пінцета або корнцанга;
- кульових щипців;
- матковий зонд;
- розширювачі Гегара;
- кюретки;
- ватні кульки і розчин антисептика.
4.Під час операції утримувати дзеркало у вагіні.
5.Одержаний при вишкрібанні матеріал разом з направленням відправити у гістологічну лабораторію.
6.Транспортівати пацієнтку в палату.
7.Покласти на низ живота міхур з льодом.
8.Стежити за станом пацієнтки та кількістю виділень.
Протипоказаннями до операції є III-IV ступені чистоти піхви, гостре запалення матки та придатків, інфекційні захворювання, підвищення температури (за винятком випадків, коли вишкрібання проводять з лікувальною метою за життєвими показаннями).
Визначення прохідності маткових труб. Для дослідження прохідності маткових труб використовують введення в труби повітря (пертубація) чи рідини (гідротубація). Для виконання цього методу обстеження, крім дзеркал із підіймачами, кульових щипців, пінцетів чи корнцангів, необхідна ще й спеціальна апаратура, яка складається із системи трубок з балоном для нагнітання повітря або пристосуванням для введення рідини. Ця система з'єднана з манометром, що показує тиск, під яким вводиться повітря чи рідина. Маніпуляцію проводять в умовах ретельної асептики.
Техніка операції:
- жінка лежить на гінекологічному кріслі;
- щийку матки оголюють дзеркалами;
- обробляють дезінфектантом;
- передню і задню губу захоплюють кульовими щипцями;
- проводять зондування матки;
- в цервікальний канал вводять наконечник від аппарата;
- балоном нагнітають повітря чи рідину, яка через матку потрапляє в труби. За змінами тиску на манометрі судять про прохідність труб. При пертубації одночасно можна проводити кімографічний запис скорочення труб. Гідротубацію та пертубацію необхідно проводити в перший тиждень після закінчення менструації. Повітря чи рідина нагнітаються до 100 мм рт.ст., потім після короткої паузи підвищують тиск до 150 мм рт.ст. Максимальний тиск, до якого можна нагнітати повітря чи рідину, становить 180 мм рт.ст.
При непрохідності маткових труб наявні такі ознаки:
• стрілка манометра не падає;
• при аускультації немає звуку, характерного для проходження повітря чи рідини через труби;
• за даними кімограми наростає тиск.
Прохідність маткових труб можна визначити також ретроградним шляхом. При лапаротомії в лійку труби вводять спеціальну канюлю, притискують її пальцями і за допомогою шприца вводять у трубу рідину. При непрохідності труб вони розтягуються рідиною біля місця перепони.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- зголити волосся на зовнішніх статевих органах;
- прослідкувати за спорожненнім сечового міхура;
- очисна клізма.
2.Підготовка інструментарію.
3.Під час виконання маніпуляції медсестра балоном нагнітає повітря в систему.
Протипоказаннями до її виконання є III-IV ступені чистоти вагіни, кольпіти, цервіцити, гострі та підгострі запальні процеси матки й придатків. Недотримання цих вимог може призвести до ускладнень - аж до розвитку перитоніту.
РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Гістеросальпінгографія (метросальпінгографія) дає можливість виявити прохідність маткових труб, вади розвитку, недорозвиток матки, ендометріоз, наявність підслизових фіброматозних вузлів, синехій.
Протипоказаннями до використання цього методу є запальні процеси жіночих статевих органів, підозра на вагітність, III-IV ступені чистоти вагіни.
Інструменти, необхідні для гістеросальпінгографії:
- ложкоподібні дзеркала з підіймачем,
- кульові щипці,
- корнцанг,
- шприц Брауна,
- контрастна речовина.
Техніка проведення гістеросальпінгографії:
- шийку матки оголюють дзеркалами, обробляють дезінфектантом,
- захоплюють передню губу кульовими щипцями,
- вводять у порожнину матки за допомогою шприца Брауна контрастну речовину і роблять рентгенівський знімок, виводять інструменти.
На знімках чітко видно внутрішні контури матки, порожнина її має трикутну форму. При прохідних трубах контрастна речовина виливається в черевну порожнину.
Рентгенопельвіграфія. У черевну порожнину за допомогою спеціального пристрою вводять вуглекислий газ (через прокол передньої черевної стінки чи заднього склепіння). Після цього роблять рентгенівські знімки, на яких чітко видно обриси матки, зв'язок, придатків. Цей метод використовують при підозрі на аномалії розвитку матки, полі-кістоз яєчників.
Біконтрастна пельвіграфія — це поєднання метросальпінгографії та пельвіграфії. Цей метод дає можливість детальніше дослідити стан внутрішніх статевих органів.
Функції медсестри:
1.Підготовка пацієнтки:
- зголити волосся на зовнішніх статевих органах;
- прослідкувати за спорожненнім сечового міхура;
- очисна клізма.
2.Підготовка інструментарію:
- ложкоподібні дзеркала з підіймачем,
- кульові щипці,
- пінцет або корнцанг,
- шприц Брауна,
- контрастна речовина,
- ватні кульки,
- розчин антисептика.
3.Під час введення контрастної речовини медсестра фіксує у вагіні дзеркала.
Для діагностики гінекологічних захворювань, зокрема пухлин, можна використовувати комп'ютерну томографію, проте у зв'язку із високою вартістю у повсякденній практиці цей метод застосовують рідко.
Із рентгенологічних методів у гінекології використовують також рентгенологічне дослідження надниркових залоз на фоні пневмо-перитонеуму та рентгенографію турецького сідла.
МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
Цей метод включає в себе медико-генетичні консультування та цитологічне дослідження.
Цитогенетичне дослідження проводять спеціалісти — генетики. Одним з основних методів цитогенетичного дослідження є визначення статевого хроматину. Цей метод відіграє важливу роль у діагностиці вроджених дефектів статевих залоз. Визначення статевого хроматину проводять у ядрах клітин поверхневого епітелію, який отримують шляхом зішкрібання його зі слизової оболонки внутрішньої поверхні щоки шпателем.
Визначення статевого хроматину може використовуватись як скринінг-тест. Аналіз каріотипу у зв'язку з його складністю проводиться лише за певними показаннями, а саме: перш за все відхилення у кількості статевого хроматину, наявність у пацієнток низького зросту, множинних, нерідко стертих аномалій соматичного розвитку, дисплазій, а також у тих випадках, коли при збиранні сімейного анамнезу встановлені вади розвитку, множинні виродливості або мимовільні викидні у ранні терміни вагітності.
Обов'язковим є визначення каріотипу у хворих із дисгенезією гонад, тому що наявність у них Y-хромосоми вказує на високий ризик можливості злоякісного росту.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 562 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |