Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Електронні мультимедіа-ресурси, їх класифікація

Читайте также:
  1. Puc. 2. Класифікація ринків за призначенням і структурою
  2. Видатки бюджету, їх сутність і класифікація.
  3. Види норм витрат праці, їх класифікація та визначення.
  4. Види пам’яті та їхня класифікація
  5. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
  6. Визначення та класифікація адміністративних методів.
  7. Гігієнічна класифікація умов праці.
  8. Господарський договір, його ознаки, функції та класифікація
  9. Державний кредит. Класифікація державних позик
  10. Деталізована класифікація чинників

Основними видами електронних інформаційних ресурсів освітнього призначення, які можуть бути засновані на використанні мультимедіа-тех-нології, є:

інформаційно-пошукові й довідкові мульгимедіа-системи; прикладні мультимедіа-енциклопедії;

мультимедіа-засоби для контролю й вимірювання рівня знань, умінь і навичок школярів; електронні тренажери;

мультимедіа-засоби для математичного та імітаційного моделювання;

мультимедиа-засоби віртуальних лабораторій;

автоматизовані навчальні системи;

електронні мультимедіа-підручники;

експертні навчальні системи;

інтелектуальні навчальні системи.

Цей перелік визначає опис основних груп всіх можливих мультимедіа- ресурсів. При цьому кожний з можливих стандартних видів мультимедіа- ресурсів потрапляє під один із наведених нижче описів.

Інформаційно-пошукові й довідкові мультимедіа-системи призначені для введення, зберігання, пошуку й представлення інформації вчителям, школярам і батькам. До подібних систем можуть бути віднесені різні гіпер- медіа-програми, що забезпечують ієрархічну організацію матеріалу і швид-кий пошук мультимедіа-інформаціїзатими або іншими ознаками. Значного поширення набули також всілякі бази даних.

Із поняття інформаційно-пошукової системи безпосередньо походить поширене у зв'язку з розгалуженням телекомунікаційних систем і порталів поняття прикладної мультимедіа-енциклопедії, що є сукупністю навчаль-них інформаційних модулів та відповідною системою управління. При-кладні мультимедіа-енциклопедії породжують одну з найбільш поширених форм для розробки освітніх мультимедіа-ресурсів.

Прикладна мультимедіа-енциклопедія може відповідати як одній шкільній дисципліні, так і групі дисциплін. У цьому випадку навчальний модуль може бути присвячений певній темі або поняттю, що розглядається у шкільних дисциплінах. Сучасна варіативна система навчання потребує мультимедіа-енциклопедій, що передбачають для кожної теми або поняття декілька альтернативних модулів з метою забезпечення можливості адапта-ції до-різних умов навчання. Модулі повинні розрізнятися орієнтацією на різні групи вчителів або учнів, методичними особливостями, стилем викла-ду матеріалу, посиланнями на різні приклади і т. ін. Удосконалення енцик-лопедій полягає в розробці та приєднанні нових модулів, у корекції або усуненні застарілого матеріалу, розвитку системи управління. Основою для створення й класифікації прикладної електронної енциклопедії є структу- рування знань, виділення понять.

Мультимедіа-засоби для контролю й вимірювання рівня знань школярів досить широко представлені в телекомунікаційних сферах і широко застосовуються в загальній середній освіті, зважаючи на відносну легкість їх створення. Існує цілий ряд інструментальних систем-оболопок, за допо-могою яких викладач, навіть не знайомий з основами програмування, спроможний скомпонувати запитання і відповіді з тієї або іншої теми шкільної програми. Як правило, завданням школяра є вибір однієї пра-вильної з ряду пропонованих відповідей. Потреба системи ші ільної освіти в таких мультимедіа-ресурсах зумовлена необхідністю розвант' жити вчи-телів від рутинної роботи, пов'язаної з видачею індивідуальних контрольних завдань і перевіркою правильності їх виконання. Багатократний контроль знань, у тому числі й самоконтроль, стимулює повторення й, відповідно, закріплення навчального матеріалу.

Електронні тренажери призначені для відпрацювання практичних умінь і навичок, зокрема з розв'язання задач. У цьому випадку вони забез-

печують отримання короткої інформації з теорії, тренування на різних рів-нях самостійності, контроль і самоконтроль.

Мультимедіа-засоби для математичного та імітаційного моделювання також можна розглядати як освітні мультимедіа-ресурси завдяки тому, їло вони дозволяють розширити межі експериментальних і теоретичних до-сліджень, доповнити фізичний експеримент обчислювальним експери-ментом, надати в розпорядження школяра і педагога додаткові інформаційні дані.

Автоматизовані навчальні системи, як правило, є навчальними мульти- медіа-ресурсами порівняно невеликого обсягу. Такі мультимедіа-ресурси забезпечують ознайомлення школярів з теоретичним матеріалом, трену-вання й контроль рівня знань.

Пріоритетним напрямком процесу інформатизації освіти є запрова-дження новітніх засобів інформаційних та комунікаційних технологій, зок-рема електронних підручників. Це пов'язано з низкою різноманітних чин-ників, що впливають на створення таких інформаційних ресурсів. Так, в Україні досі відбувається процес становлення й узгодження термінології у галузі ІКТ; науковці та педагоги-практики мають різні думки щодо сучас-ного визначення терміна «електронний підручник» тощо.

Електронні мультимедіа-підручники разом з мультимедіа-енциклопе- діями є основними освітніми мультимедіа-ресурсами. Вони створюються на високому науковому й методичному рівні і повинні повністю відповідати шкільній дисципліні освітнього стандарту загальної середньої освіти. Окрім цього, мультимедіа-підручники мають забезпечувати безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання за умови здійснення ін-терактивного зворотного зв'язку. Практика роботи шкіл свідчить, що вико-ристання у навчальному процесі електронних копій традиційних «паперо-вих» підручників іноді є істотним негативним чинником щодо використання звичайних друкованих видань і призводить до втрати спе-цифічних дидактичних властивостей, притаманних мультимедіа-підручни- ку. Для українських освітян основними документами, що мають визначати зміст даного поняття, є наказ Міністерства освіти і науки України № 973 від 12 січня 2005 р. «Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України», а саме: його пункти 1.2.2. «Підручник — основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі (у тому числі Буквар)» та 1.2.17. «Пе-дагогічний програмний засіб — програмна продукція, яка використовується у комп'ютеризованих системах освіти як засіб навчання чи виховання учнів і студентів». Зміст сучасного електронного підручника може міститися на будь-якому електронному носії.

Експертні навчальні системи реалізуються на базі ідей і технологій штучного інтелекту. Такі мультимедіа-ресурси моделюють діяльність екс-

пертів при розв'язанні досить складних завдань і здатні поповнюватися но-вими знаннями, забезпечувати відповідь на запит того, хто навчається, а також сприяти розв'язанню задач у певній предметній галузі шкільної освіти. Але при роботі з експертними навчальними системами школярам не доводиться самим шукати розв'язання, відповідно, не реалізується й така ланка дидактичного циклу, як отримання зворотного зв'язку.

Інтелектуальні навчальні системи належать до освітніх мультимедіа*-ре- сурсів найбільш високого рівня і також реалізуються на базі ідей штучного інтелекту. Такі ресурси можуть здійснювати управління на всіх етапах розв'язання навчальної задачі, починаючи від її постановки і пошуку прин -ципового рішення й закінчуючи оцінкою оптимальності рішення з ураху-ванням особливостей діяльності школярів. Такі мультимедіа-ресурси забезпечують діалогову взаємодію. Суттєвою ознакою інтелектуальних навчальних систем є те, що вони не містять основних і допоміжних на-вчальних дій у готовому вигляді, а генерують їх.

За сучасних умов широко впроваджується інформатизація навчально- виховних процесів. У нашій країні дедалі більше уваги приділяється розробці та використанню педагогічних програмних засобів навчання. Значна увага приділяється розробці педагогічних програмних засобів з історії, фізики, як і раніше, найбільша кількість педагогічних програмних засобів стосується інформатики та математики. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості розробок загального характеру: систем тестування, адміністрування, впорядкування бібліотек і таке інше.

Більшість програмних засобів, що вже існують на ринку України, — це переважно електронні версії друкованих підручників, дещо доповнені та більш зручні з огляду на можливість пошуку в них інформації. Але останнім часом з'являється дедалі більше педагогічних програмних засобів, в яких увага сконцентрована не лише на інформаційному наповненні, але й на за-безпеченні взаємодії користувача з програмою та роботи у діалоговому ре-жимі. Сучасні педагогічні програмні засоби навчання дозволяють користу-вачеві самостійно моделювати різні процеси, проводити досліди та здійснювати контроль засвоєння матері&іу за допомогою тестування. Так, наприклад, ППЗ історії містять не лише тексти підручника, а й історичні карти, біографії видатних осіб, хронологічні переліки і навіть відеофраг- менти. Електронні атласи, окрім карт, мають тексти, що коментують і до-повнюють інформацію, подану на картах, запитання для самоперевірки, ілюстрації і навіть ігри на основі карт атласів.

До питання запровадження




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 123 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав