Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

РОЗРАХУНОК НОРМ ВИТРАТ ПАЛЬНОГО

Читайте также:
  1. Администрация муниципального образования Щекинский район
  2. Администрация муниципального образования Щекинский район
  3. Администрация муниципального образования Щекинский район
  4. Аналіз витрат і собівартості продукції рослинництва
  5. Аналіз витрат на виробництво продукції
  6. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
  7. Аналіз динаміки та структури операційних витрат страхових компаній
  8. Аналізу прямих матеріальних витрат
  9. Аудит витрат діяльності
  10. Благоустройство территории муниципального образования

 

 

До компонентів зовнішнього середовища відносяться:

- макросередовище;

- інфраструктура регіону;

- мікросередовище підприємства.

До макросередовища належать міжнародна, політична, економічна, соціально-демографічна, правова, екологічна, природно-кліматична, науково-технічна, культурна сфери розвитку країни.

Суттєвий вплив на ефективність та стабільність роботи підприємства здійснює інфраструктура регіону, де територіально знаходиться підприємство.

Влив на діяльність підприємства здійснюється через основні галузі інфраструктури регіону, тобто:

- промисловість; - будівництво; - охорона здоров’я; - громадське харчування; - наука та освіта; - культура; - торгівля; - транспорт; - житлово-комунальне господарство; - моніторинг навколишнього середовища, яке характеризується : 1) якістю природних ресурсів; 2) технічною оснащеністю, рівнем автоматизації засобів і методів моніторингу; 3) кваліфікаційним рівнем персоналу, його середньомісячною заробітною платою тощо.

Макросередовище та інфраструктура регіону здійснюють вплив на ефективність діяльності підприємства опосередковано.

Прямий вплив на роботу підприємства здійснює мікросередовище.

До факторів мікросередовищаналежать: - постачальники; - споживачі; - конкуренти; - контактні аудиторії, до яких відносяться фінансові кола, засоби масової інформації, державні та муніципальні установи, суспільні організації; - маркетингові посередники; - законодавство у податковій системі та зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД).

Кожний фактор мікросередовища формує окремі задачі які необхідно вирішувати в процесі управління підприємством.

До компонентів „входу” системи або до підсистеми забезпечення відносяться методичне забезпечення, ресурсне забезпечення, інформаційне та правове забезпечення.

Одним з компонентів „входу” системи є методичне забезпечення.

Усі методичні питання з функціонування та розвитку підприємства викладені в нормативно-методичних документах різного рівня, тобто міжнародного, державного, муніципального.

Наступним компонентом „входу” системи є ресурсне забезпечення.

Метою ресурсного забезпечення є своєчасне забезпечення підприємства усіма необхідними видами ресурсів заданих якості, кількості, а також вдосконалення процесу використання ресурсів.

Ресурси поділяються на наступні групи:

1) трудові ресурси (робітники, службовці, управлінці);

2) матеріальні ресурси, тобто сировина, матеріали, паливно-енергетичні ресурси тощо;

3) основні фонди (будівлі і споруди, технологічне обладнання, транспортні засоби тощо);

4) фінансові ресурси, тобто фінансовий капітал підприємства, позиковий капітал, нематеріальні активи тощо;

5) сукупні ресурси – це сума усіх названих видів ресурсів у грошовому виразі;

Наступним компонентом „входу” системи є інформаційне забезпечення.

Інформаційне забезпечення є визначальним фактором обґрунтованості прийнятого управлінського рішення, а також ефективності функціонування виробничої системи.

Правове забезпечення підприємства полягає в обов’язковому використанні в діяльності законодавчих та нормативних актів, які стосуються основних питань функціонування та розвитку підприємства. До них належать закони України, постанови уряду, державні стандарти тощо.

До компонентів „виходу” системи відноситься товар певної кількості, якості і ресурсоємності.

Кількістьтовару визначається потужністю підприємства і попитом та фіксується в виробничих планах підприємства.

Якість товару визначається наступною системою показників:

1. Показники призначення товару, що характеризують сферу його використання на конкретному ринку.

2. Показники надійності товару. Надійність товару – це властивість якості товару, яка залежить від наступних характеристик:

- безвідмовність – це властивість надійності товару зберігати працездатність до першої змушеної зупинки в результаті його непрацездатності;

- ремонтопридатність – властивість товару, яка полягає у здатності до відновлення його працездатного стану, шляхом проведення ремонтів;

- збереженість властивостей товару, що характеризує певну долю чи частку зниження важливих показників якості по мірі використання товару;

- довговічність – це властивість товару збереження його працездатності до настання граничного стану, тобто до першого капітального ремонту.

3. Показники екологічності товару. Це показники, які характеризують шкідливий вплив товару на навколишнє середовище та стан людини.

4. Показники естетичності товару. Естетичність – це властивість товару, що здійснює вплив на чуттєве сприйняття людиною усього товару в цілому з точки зору його зовнішнього виду.

Наступним компонентом „виходу” системи є ресурсоємність товару.

Показники ресурсоємності товару підрозділяються на: абсолютні, структурні, відносні та питомі.

Абсолютні – це показники витрати кожного виду ресурсу на одиницю продукції в грошовому виразі.

Структурні – це показники, що характеризують частку укрупненого виду ресурсу у відсотках від сукупних витрат. Наприклад, частка певного виду сировини (або матеріалів) у собівартості товару.

Відносні – це показники витрати ресурсу на одиницю технічного параметру товару. Наприклад, витрата палива на 100 км пробігу автомобіля.

Питомі – це показники, що визначають витрати абсолютного значення окремого виду ресурсу на одиницю товару. Наприклад, питома матеріалоємність виробництва товару визначається відношенням витрати матеріалів на виробництво одиниці товару.

 

Важливу роль у випуску якісного конкурентоспроможного товару відіграє існування зворотного зв’язку у виробничій системі. Зворотній зв’язок дозволяє після вивчення змін зовнішніх факторів прийняти заходи щодо зміни параметрів системи для її ефективного функціонування.

До компонентів зворотного зв’язку системи відносяться темпи розвитку науково-технічного прогресу (НТП) та нова інформація від споживачів.

Результати аналізу зовнішніх факторів вносять у бізнес-план фірми та її стратегію і таким чином встановлюють зворотний зв'язок у циклі управління.

Для функціонування підприємства в системі зовнішнього середовища (рис. 3.4) необхідно: на основі маркетингових досліджень визначити параметри компонентів „виходу” системи, потім на основі аналізу якості параметрів зовнішнього середовища встановити необхідні параметри компонентів „ входу” та забезпечити якість протікання процесу в системі, після чого за допомогою зворотного зв’язку постійно корегувати параметри системи.

 

ПК 5.05050204.77.01.03

РОЗРАХУНОК НОРМ ВИТРАТ ПАЛЬНОГО

Технологічні норми - норми витрат пального на виконання одиниці роботи або на одиницю робочого часу (машино-год) для конкретних умов експлуатації машини. Норми враховують витрату пального на розігрів і пуск машини після технологічних перерв, на технічне обслуговування і ремонт та ін., тобто на технічно і технологічно неминучі втрати пального при роботі машин.

Норми витрат пального розроблені виходячи в нормативів, закладених заводом-виготовлювачем з урахуванням:

- типу, марки машини;

- режиму роботи двигуна;

- умов експлуатації;

- грунтів та особливостей навколишнього середовища;

-особливостей експлуатації при мінусових температурах в умовах України.

Норми витрат пального підвищуються при:

- роботі у важких дорожніх умовах в період сезонного бездоріжжя і підвищених снігових заносів -до 10%;

- експлуатаційному обкатуванні нової машини - до 5 %. Тривалість експлуатаційного обкатування установлюють відповідно до документації заводів - виготовлювачів машин;

- експлуатації машин, які пройшли капітальний ремонт, - до 5 %;

- експлуатації машин із вичерпаним терміном служби - до 5 %;

- роботі машин у холодний час року. при сталій середньодобовій температурі повітря нижче 0°С - до 5 %;

Нормативні витрати пального розраховуються в кг/маш-год. За необхідності перерахування в л/маш-год приймаються коефіцієнти для дизельного пального - 0,825, для бензину - 0,74 (середні показники при температурі плюс 20°С).

 

Індивідуальна норма витрат пального на одиницю робочого часу машини визначається за формулою

(3.1)

де: q - індивідуальна норма витрати пального, кг/маш-год;

qо - питома витрата пального при номінальній потужності двигуна, г/кВт.год

(приймають за даними інструкції з експлуатації двигуна, , або додаток 1.1 ДБН В.2.8-12-2000 С.5. );

Nе - номінальна потужність двигуна будівельної машини, кВт (приймають за даними інструкції з експлуатації будівельної машини. Для переведення потужності, вираженої в кіловатах, в кінські сили, користуються коефіцієнтом 1,36, а кінської сили в кіловати - коефіцієнтом 0,735);

К - інтегральний нормативний коефіцієнт, що враховує середні умови експлуатації машин протягом робочої зміни.

Його значення визначається за формулою:

, (3. 2)

 

- коефіцієнт переходу від змінного робочого часу (машино-годин) до годин напрацювання;

- коефіцієнт, шо враховує зміну питомої витрати пального залежно від ступеня використання потужності двигуна: = 1,025 для всіх машин.(Приймаємо для курсового проекту)

- коефіцієнт, що враховує витрату пального на запуск та прогрівання двигуна, а також щозмінне технічне обслуговування машин на початку зміни.

- 1,03 для всіх машин.

Коефіцієнт переходу від змінного робочого часу до годин напрацювання визначається за фор­мулою

 

(3.3)

 

Де: - коефіцієнт використання двигуна за часом; (Додаток 1).

- коефіцієнт використання потужності двигуна; (Додаток 1).

(Результати розрахунку округлюють до першого десяткового знака в сторону збільшення).

 

Норма витрат пального за зміну: (л/маш-зм.)

 

(3.4)

 

де: - норма витрати пального за годину (л/маш-год.)

- тривалість зміни, год

 

Норма витрат пального за місяць (л):

 

(3.5)

 

де: - норма витрат пального за зміну;

- кількість змін за добу,

- кількість робочих днів за місяць

Розрахунок норм витрат пального для бульдозера Б-100

Вихідні дані:

марка двигуна CUMINS - (дані інструкції з експлуатації бульдозера);

номінальна потужність двигуна Nе = 165 кВт (дані інструкції з експлуатації і технічного обслуговування);

питома витрата пального q = 10,5 кг/маш-год (дані інструкції з експлуатації бульдозера);

коефіцієнт використання двигуна за часом Кдв = 0,75;

коефіцієнт використання потужності двигуна Кдл = 0,60;

коефіцієнт, що враховує зміну витрати пального в залежності від ступеня використання по­тужності двигуна Ктп =1,025;

коефіцієнт, що враховує витрату пального на запуск і регулювання роботи двигуна, а також щозмінне технічне обслуговування машини Ктз = 1,03.

 

Інтегральний нормативний коефіцієнт визначається за формулою:

 

 

Норма витрат дизельного пального на одиницю часу роботи екскаватора дорівнює:

 

 

 

Норма витрат дизельного пального за зміну:

 

 

Норма витрат дизельного пального за місяць:

 

 

 

Таблиця 3.1 Норми витрат пального.

Назва машини Марка двигуна Потужність двигуна, кВт Питома витрата пального, кг/м-год Витрата пального за годину, л/м-год Витрата пального за зміну, л Витрата пального за місяць, л
1) Бульдозер Б100 CUMINS 10,5 12,6
2) Бульдозер Б 10М.0000 Д-180 20,2 24,2
3) Бульдозер ДЗ-42П Д-440-22 6,5 7,8
4) Автогрейдер ГС 18.05 ЯМЗ-236Д4 10,6 12,8
5) Автогрейдер ГС 14.03 DEUTZ BF04M1013 10,6 12,8
6) Автогрейдер ДЗ 98 ЯМЗ-238AMZ 10,6 12,8
7) Скрепер МоАЗ 60071 CUMINS M11-C350 16,9 20,5
8) Скрепер МоАЗ 6014 ЯМЗ-238АМZ 165,4 14,0 17,0
9) Скрепер МоАЗ 60148 ЯМЗ-238АМZ 165,4 16,1 19,5
10) Екскаватор ЕК-220-06 BF6V2012C 8,2 9,9
11) Екскаватор GLG 908C В3.3 5,9 7,1
12) Екскаватор ЕО-4228 ЯМЗ-236-Н 11,6 14,0
13) Екскаватор ЕК-18 1104С-44-ТА 7,9 9,1
14) Автомобіль МАЗ 555102 ЯМЗ-236НЕ2 5,5 6,7
15) Автомобіль КрАЗ 65032 ЯМЗ -238Д 8,5 10,3
Всього        

 

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав