Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Резерви поширення доходів Пенсійного фонду

- дослідження й аналіз заявок, що надійшли, і вироблення пропозицій та варіантів використання різних матеріалів і товарів;

- конструювання вартості використання тих або інших видів матеріалів;

- дослідження, що проводяться з метою удосконалення форм документів (документообігу);

- дослідження ринку збуту;

- дослідження ринку матеріалів. [52]

Ця модель інтегрованої системи управління ТМР концентрує в собі завдання аналізу, організації, контролю, пла­нування, дослідження, координації і регулювання роботи опе­раційної системи санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») в області управління ТМР, за допомо­гою лінійних і функціональних підрозділів готелю, які мають певні завдання та функції. Для досягнення найбільшої ефек­тивності функції управління матеріальними ресурсами мають бути розподілені між всіма підрозді­лами санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») (фінансовий відділ, відділ матеріально-технічно­го постачання, юридичний відділ, служба управління номерним фондом, інженерно-технічна служба, планово-економічний відділ) для проведення єдиної політики в цій сфері.

Нормальне функціонування санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») в умовах ринку перед­бачає обов'язкове включення до функцій і завдань служби з уп­равління ТМР (служби матеріально-технічного забезпечення) дослідницько-аналітичної роботи, що полягає в аналізі якості матеріалів, які купуються, заміні одних матеріалів іншими, виборі постачальників на умовах тендеру. Також необхідна ком­плектація даної служби висококваліфікованими фахівцями, що здобули спеціальну підготовку із економічного аналізу і уп­равління ТМР. До завдань та функцій служби з управління ТМР повинні входити:

• аналіз, економічне дослідження і систематичне вивчення усіх факторів, що впливають на ефективність управління ТМР у ланцюзі постачання ТМР — надання послуг;

• аналіз витрат виробництва і цін (виявлення причин зміни цін, зіставлення вартостей аналогічних послуг, вивчення витрат виробництва і прибутку постачальника);

• визначення можливості ресурсного забезпечення вироб­ництва;

• вивчення впливу розташування готелів і складів поста­чальників на вартість покупних товарів і матеріалів;

• оцінка різних методів відвантажень, класифікація ван­тажів, пошук більш економічних методів;

• приймання і перевірка заявок;

• забезпечення мінімальних витрат по кожному виду товарів і матеріалів, конкретні споживчі властивості яких перед­бачається використовувати;

• аналіз витрат та їх облік;

• дослідження, що здійснюються з метою удосконалення форм і змісту документів (документообігу), спрощення роботи з обліку;

• аналіз продуктивності праці (вибір і встановлення показ­ників продуктивності праці);

• аналіз впливу мотивації на рівень продуктивності;

• організація зберігання ТМР (зберігання готових виробів, контроль запасів готової продукції, отримання сировини і матеріалів, організація зберігання матеріалів у готелі).

Нижче наведемо основні завдання і напрямки роботи ос­новних служб і підрозділів оздоровниці в процесі взаємодії зі служ­бою матеріально-технічного забезпечення.

Служба маркетингу здійснює:

− дослідження ринку збуту;

− проектування готельних послуг;

− аналіз потреб клієнтів і ефек­тивності обслуговування гостей;

− отримання статистичної інформації про споживані матеріали;

− дослідження ринку товарів і матеріалів;

− аналіз ефективності закупівельних операцій.

Інженерно-технічна служба здійснює:

− аналіз заявок і вироб­лення варіантів, за якими можуть бути отримані більш сприятливі варіанти цін по певних групах товарів і матеріалів;

− якісно-вартісний аналіз товарів і матеріалів, що купуються (пошук більш економічних товарів і матеріалів, дослідження їхнього призначення і технічних характеристик);

− поширення відповід­них відомостей;

− проведення круглих столів за участю представ­ників різних служб і обслуговуючого персоналу для стимулю­вання формування нових ідей з метою сприяння зниженню витрат, пов'язаних з використанням ТМР.

Бухгалтерія здійснює аналіз найбільш раціональних форм і термінів оплати ТМР.

Фінансовий відділ здійснює:

− загальноекономічний аналіз;

− вивчає вплив циклів економічного розвитку на потребу готелю в матеріалах;

− досліджує загальні тенденції руху цін на ТМР;

− до­сліджує вплив економічних змін на діяльність постачальників і конкурентів.

Плановий відділ здійснює:

− стратегічне, тактичне та опера­тивне планування потреби готелю у різних групах товарів і ма­теріалів;

− деталізацію довгострокового планування.

Застосування сучасних інформаційних технологій на основі штрихового кодування дозволяє:

− оптимізувати і полегшити що­денне виконання обліку і управління ТМР і надання послуг;

− підвищити ефективність взаємодії і взаємозв'язку між різними службами готелю;

− підвищити продуктивність і ефективність операційної системи готелю в цілому;

− зменшити кількість по­милок, що з'являються у економічній діяльності готелю; полег­шити контроль і облік (управління) ТМР готелю.

Розглянемо основні елементи і принципи побудови даної системи з використанням сучасних технологій штрихового ко­дування (автоматизованих за допомогою застосування у діяль­ності готелю активних контрольно-касових машин (Post- тер­міналів), сканерів, штрих-кодів, етикеткових принтерів і пор­тативних терміналів збору необхідної інформації) Для побудови подібної системи необхідна наявність в готелі розгалуженої ком­п'ютерної мережі, яка повинна містити в собі:

• місця для введення та отримання інформації від різних функціональних підрозділів готелю (економічний відділ, бухгалтерія, фінансовий відділ, плановий відділ, служба матеріально-технічного забезпечення, відділ маркетингу, інженерно-технічна служба);

• місця для введення та отримання інформації від різних струк­турних підрозділів готелю, що надають клієнтам різні послу­ги і товари (номерний фонд, гаражна служба, оздоровчий центр, складське господарство).

Розглянемо основні моменти функціонування цієї систе­ми. При прийомі товарно-матеріальних цінностей, що на­дійшли, або їх відпусканні на початковому етапі здійснюється маркування товару лінійним штрих-кодом. Дана операція здійснюється централізовано на складі при надходженні ТМР і передачі їх до різних підсистем готелю. Штрих-код містить внут­рішню необхідну інформацію, зокрема номер складу і код то­вару. При передачі товару зі складу до функціональних підрозділів і служб готелю, що беруть особисту участь у наданні послуг, на відповідний Post-термінал надсилаються всі не­обхідні дані (відбувається переміщення товару одночасно з інформацією в реальному режимі часу). З пост-терміналів інформація про використання або реалізацію різних товарів і матеріалів надходить на сервер комп'ютерної інформаційної системи. З сервера необхідна інформація про товаропотік над­ходить до різних відділів санаторію, де здійснюється її використан­ня та обробка. На підставі внутрішньої і зовнішньої інформації (співвідношення якості товару та його ціни, надійність поста­чальника, умови платежу) дирекція готелю здійснює вибір по­стачальників і способи постачання різних матеріалів і товарів.

Рівень ефективності управління ТМР санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») є одним з ви­значальних чинників для підвищення рівня якості його послуг. Створення в санаторії «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я»)і сучасних систем управління ТМР дає мож­ливість підвищити його рентабельність і конкурентоздатність, а також збільшити його завантаження.

Резерви поширення доходів Пенсійного фонду

Стан економіки України в умовах перехідного періоду зумовлений рядом об’єктивних факторів, пов’язаних із зниженням ефективності господарювання та спадом виробництва, високою інфляцією на початку економічних реформ, внаслідок чого відбулося істотне зниження реальної заробітної плати, пенсій, рівня життя значної частини населення.

У таких економічних умовах вживалися заходи, спрямовані на пом’якшення негативних наслідків спаду рівня життя пенсіонерів, інвалідів, одиноких громадян похилого віку.

Разом із тим у пенсійному забезпеченні громадян України існувало ряд проблем, зокрема:

- низький рівень пенсійного забезпечення;

- майже відсутня диференціація розмірів пенсій;

- наявність значних переваг та пільг у пенсійному забезпеченні окремих категорій працівників при однаковому рівні відрахувань на пенсійне забезпечення;

- несвоєчасна сплата страхового збору (внесків) до Пенсійного фонду України.

Економічна криза негативно вплинула на фінансовий стан пенсійної системи, що призвело до значного скорочення реального бюджету Пенсійного фонду, появи заборгованості з виплати пенсій. Однією з причин цього є заборгованість з виплати заробітної плати, наявність значної кількості платників, які ухиляються від сплати внесків до Пенсійного фонду.

Найпроблемнішими питаннями і далі залишаються низькі розміри пенсій, відсутність диференціації трудових пенсій і відсутність джерел фінансування пенсіонерам у сільскій місцевості, надання відстрочок, розстрочок і списання заборгованості із сплати сбору на обов’язкове державне пенсійне страхування, постійне збільшення кількості пільгових пенсій забезпечення осіб, які отримують пенсії через інвалідність та у разі втрати годувальника, невизначеність порядку управління тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду тощо.

Істотною проблемою, яку матиме солідарна пенсійна система України в майбутні десятиліття, є зменшення кількості працівників при одночасному збільшенні кількості пенсіонерів. Це загальнолюдська проблема старіння населення, задля розв’язання якої більшість країн світу реформували або прагуть реформувати власні пенсійні системи. Так, коефіцієнт демографічної залежності пенсійної системи визначається як співвідношення чисельності пенсіонерів до кількості застрахованих платників податків. Заради справедливості слід зазначити, що в Україні один з найвищих у світі – 0,85, тоді як у країнах з розвинутою економікою, зокрема США, Німеччині, Франції, Великобританії, Швеції, даний показник становить відповідно: 0,19; 0,24; 0,23; 0,24; 0,26. За даними персоніфікованого обліку виплати 14 мільйонам пенсіонерів (30% усього населення) фінансують 16,5 мільйона працюючих, що регулярно сплачують внески до Пенсійного фонду України. Співвідношення чисельності пенсіонерів і зайнятого населення складає 1:1,2, а з урахуванням прихованого безробіття це співвідношення реально наближається до 1:1. Таким чином, скоро може виникнути критична ситуація, при якій на одного пенсіонера буде припадати один працюючий, а в таких країнах, як Швеція, Швейцарія, Великобританія, на одного пенсіонера припадає 4-5 осіб працездатного віку [20, с.46].

Пенсійна реформа покликана створити в Україні надійну і адекватну ринковим умовам систему соціального захисту для населення, що втратило працездатність. Сьогодні від фінансової здатності пенсійної системи безпосередньо залежить добробут близько 30% населення країни. Постійний розвиток пенсійної системи сприяє також посиленню соціального захисту громадян, що працюють, детінізації зайнятості і доходів, забезпечує ефективніше використання бюджетних коштів і стабільне соціально-економічне середовище. В той же час демографічні перспективи і непостійне економічне середовище дають підстави говорити про те, що пенсійна реформа не одноразовий захід, а безперервний процес, що ніколи не втрачає актуальності [43, с. 24].

Україна майже останньою на пострадянському просторі відважилася на реформування пенсійної системи. Але, не дивлячись на тривалу підготовку, практична реалізація її ідей постійно стикається з серйозними проблемами. Головним чином це пов'язано з тим, що пенсійна система постійно стає об'єктом політичних спекуляцій. Як наслідок, страхові основи підміняються політичними рішеннями, що часто не мають під собою достатнього економічного обгрунтування. У зв'язку з цим виникає необхідність уточнення стратегічних пріоритетів розвитку пенсійної системи і удосконалення механізмів реалізації пенсійної реформи.

Завдяки тому, що Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі міста Донецька є структурним підрозділом Пенсійного фонду України, то рекомендації щодо оптимізації напрямків формування і використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду, що приведені в даному дослідженнні, підходять і можуть використовуватися і для Пенсійного фонду України.

Основними завданнями реформування пенсійного забезпечення є:

- реалізація конституційних прав громадян на соціальний захист;

- запровадження дійової системи пенсійного страхування, що дасть можливість застрахованим громадянам після виходу на пенсію мати гарантований рівень доходів, що забезпечував би сталий рівень життя;

- впровадження принципу зацікавленості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні при виході на пенсію;

- врахування результатів трудової діяльності кожного працівника при визначенні розміру пенсії шляхом встановлення залежності розміру пенсії від трудового внеску та страхового стажу;

- зменшення демографічного навантаження на фінансову основу пенсійного забезпечення;

- забезпечення недержавного пенсійного забезпечення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено прийняти ряд заходів, направлених на істотне підвищення розмірів пенсій (зокрема, актуалізація призначених пенсій на нову зарплатову базу, збільшення величини оцінки одного року страхового стажу).

В даному випадку потрібно мати на увазі, що солідарна система передбачає солідарність не лише між поколіннями тих, що працюють і пенсіонерів, але і між самими пенсіонерами. Виплата високих пенсій незначній кількості пенсіонерів на фоні загального низького розміру не може вважатися нормальним явищем для солідарної системи. Слід підкреслити, що диференціація розмірів пенсій не має бути самоціллю, головне завдання пенсійного забезпечення - гідний рівень життя громадян, що втратили працездатність.

До найголовніших пріоритетів реформування солідарної системи на сучасному етапі слід віднести удосконалення механізму індексації пенсій з метою підтримки купівельної спроможності доходів і запобігання бідності пенсіонерів в порівнянні з останнім населенням.

Проблеми індексації пенсій існують і в розвинених країнах. Це пов'язано з недосконалістю індексації пенсій на інфляцію: певний крок між зростанням загальних доходів населення і індексацією пенсій у зв'язку із зростанням цін загрожує відношенню до середніх стандартів суспільства, постійним відставанням купівельної спроможності пенсій. Деякі країни ЄС (зокрема, Бельгія, Італія, Португалія) з метою забезпечення гідних пенсій для старих людей недавно ввели гарантовану мінімальну пенсію в більшому розмірі, чим передбачено законодавчо встановленими нормами [43, c.24-25].

Подібні реформування мінімальної пенсії або мінімальної виплати для старих людей представляють певну перешкоду для залучення населення до здобуття пенсійних прав (тобто до активної участі з пенсійному страхуванні). Слабка кореляція між сплатою пенсійних внесків і отриманим розміром виплати наводить до несправедливості і неефективності пенсійної системи. Населення зазвичай відноситься до пенсійних внесків як до податків взагалі, не сприймаючи внески як необхідну передумову для отримання власних пенсійних прав, а отже, прагне уникнути їх сплати або мінімізувати їх виплату.

При цьому виникають ще два питання: чи по однакових правилах повинні індексуватися мінімальна пенсія (мінімальна виплата) і залежна від заробітку частина пенсії, і як це впливатиме на ділення пенсіонерів по рівню доходу, адже існує реальна загроза зрівнялівки. З врахуванням цього зв'язок між мінімальною виплатою, правилами індексації і мотивами до страхової участі має бути ретельно продуман. Соціальна допомога для всіх пенсіонерів за віком, незалежно від страхової участі і доходів домогосподарства, упроваджена в Нідерландах, Данії, проте, переважна більшість країн призначають мінімальну пенсію за умови перевірки доходів.

Значна кількість пенсійних реформувань в різних країнах направлена на встановлення тіснішого зв'язку між внесками і виплатами в системах з певними виплатами, до яких відносяться також солідарні системи. Серед таких заходів: збільшення тривалості періоду сплати внесків для здобуття повного розміру пенсії (останні приклади – Франція 2003 р., Австрія - 2004-2005 рр.); розрахунок повного розміру пенсії з врахуванням заробітків протягом всього життя, а не на базі заробітної плати в останній рік роботи; вживання пониженого або підвищеного розміру пенсії для осіб, що виходять на пенсію, відповідно, раніше або пізніше звичайного віку (упроваджено в багатьох країнах Євросоюзу, у тому числі в нових країнах-членах - Латвії, Литві, Естонії, Угорщині, Польщі, Словаччині, Словенії). Латвія і Польща реформували солідарну систему в умовно-накопичувальну [43, с.25].

Наявність заборгованості зі сплати страхових внесків є одним зі стримуючих факторів розвитку пенсійної системи не тільки Управління Пенсійного фонду Ленінського району, але й України в цілому. Від того, як швидко ця проблема буде вирішена, залежить збільшення доходів Пенсійного фонду і забезпечення прав застрахованих осіб. Сьогодні важливо попередити виникнення заборгованості, а не боротись з наслідками. На це були спрямовані ініціативи Пенсійного фонду щодо прийняття законодавчих актів, що стосуються посилення контролю з боку комерційних банків за повнотою сплати страхових внесків при отриманні коштів на заробітну плату.

Серед основних перспективних законодавчих пропозицій залишається проект закону України «Про систему збору і обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з реєстраційним номером 0924, прийнятий в першому читанні парламентарями 5 скликання. Його прийняття дозволить спростити взаємодію страхувальників з фондами соціального страхування шляхом об'єднання функцій по збору страхових внесків і контролю їх сплати в одному органі, а також дозволить забезпечити повніший доступ застрахованих осіб до інформації про придбаних ними страхових правах.

У переліку підготовлених до розгляду Комітетами Верховної Ради України законопроектів потрібно виділити урядовий законопроект з реєстраційним № 2315 «Про внесення змін до Закону України «О загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні» про погашення боргів перед Пенсійним фондом України.

Внесений законопроект націлений на зменшення розміру фінансових санкцій, вживаних за порушення термінів сплати внесків, до 10 % і за бажанням платників розстрочити штрафи і пеню, нараховані їм за несплату або невчасну сплату страхових внесків і фінансових санкцій, строком на 60 календарних місяців з відстроченням першого платежу на 120 календарних днів. Ухвалення цього законопроекту сприятиме стимулюванню суб'єктів господарювання до погашення боргів по сплаті пенсійних внесків, що позитивно вплине на фінансовий ресурс Пенсійного фонду України [28, с.19].

На теперешний час органи Пенсійного фонду України можуть вживати наступні заходи з метою зменшення заборгованості підприємств: накладання адміністративних штрафів, застосування штрафних санкцій, подання матеріалів на притягнення до кримінальної відповідальності, надсилання вимог про сплату боргів [25, с.21].

Законопроект «Про доповнення статті 20 Закону України «О загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні» № 2401 пропонує запобігти ухиленню підприємств від сплати внесків до Пенсійного фонду в пропорційному розмірі при здобутті коштів на заробітну плату в установах банків.

З метою запобігти виведенню з підприємств-боржників майна Пенсійним фондом відпрацьовуються відповідні зміни в законодавстві. Розробленим законопроектом пропонується заборонити створення нових суб'єктів господарювання на основі майна осіб, що є боржниками перед бюджетами всіх рівнів, фондами соціального страхування, Пенсійним фондом України, юридичними і фізичними особами без визначення правонаслідувачів.

При цьому пропонується визначити осіб, що створюють свої підприємства з використанням майна боржників, правонаслідувачами пропорційно переданому майну. Інформація про обов'язки правонаслідувачів по боргах вказуватиметься в засновницьких документах підприємства.

Таким чином, на першому етапі в умовах обмеження ресурсних можливостей економіки потрібно здійснити комплекс заходів щодо стабілізації рівня життя населення, недопущення масового безробіття, посилення захисту соціальних і трудових прав громадян. Найважливішими серед цих заходів є:

- ліквідація та недопущення в подальшому заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій і допомоги;

- впорядкування діючих пільг і компенсацій у пенсійному забезпеченні громадян;

- формування системи державних мінімальних соціальних стандартів;

- запровадження загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

- розмежування джерел фінансування пенсійного забезпечення.

На другому етапі, враховуючі матерільні і фінансові можливості, передбачається:

- підвищення розмірів заробітної плати і трудових пенсій до рівня мінімальних державних гарантій прожиткового мінімуму відповідних груп населення;

- запровадження додаткового недержавного пенсійного забезпечення;

- вдосконалення структури управління пенсійним забезпеченням;

- переведення соціальних пенсій у систему соціальної допомоги на основі закону про соціальну допомогу.

На третьому етапі за умови економічної та фінансової стабілізації передбачається:

- забезпечення для населення мінімальних соціальних стандартів;

- перехід до реалізації повною мірою норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Реалізація цих завдань дасть змогу перейти до більш високих стандартів матеріального забезпечення пенсіонерів.

З метою реформування соціального сектора в Україні необхідно реформувати солідарну систему таким чином, щоб забезпечити досягнення таких цілей:

- зниження ставки внеску в Пенсійний фонд від валових витрат фонду заробітної плати юридичних осіб;

- зміцнення платіжної дисципліни підприємств і підприємців по сплаті внесків у бюджет Пенсійного фонду;

- забезпечення більш високих і справедливих виплат по пенсіях службовцям і науковцям нашої держави;

- поліпшення адміністративної ефективності і зниження рівня помилок і зловживань при нарахуванні і виплаті пенсій;

- підвищення віку виходу на пенсію з метою забезпечення фінансової збалансованості пенсійної системи і достатніх надходжень для фінансування більш високих і значимих розмірів пенсій;

- скасування пільгових пенсій, що фінансуються за рахунок пенсійних надходжень.

Введення в дію Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» направлене на покращення ситуації щодо поповнення доходної частини Пенсійного фонду. Адже з’явився додатковий мотив високих заробітків – це виплата в майбутньому відповідного розміру пенсії (з відрахованих за роки трудової діяльності страхових внесків).

Таким чином, можна виділити найважливіші пропозиції щодо поширення доходів Пенсійного фонду в Ленінському районі, та в Україні взагалі. Це насамперед за рахунок повернення заборгованості Фонду підприємствами та покращення платіжної дисципліни всіх платників, за рахунок максимальної легалізації заробітної плати, за рахунок підвищення зайнятості населення та збільшення розміру заробітної плати, за рахунок надходжень страхового збору від суб’єктів підприємницької діяльності, які знаходяться на спрощеному оподаткуванні.