Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Урожайність і якість зерна сортів пшениці озимої залежно від норми висіву

Читайте также:
  1. авдання зовнішнього незалежного оцінювання з математики
  2. Акт проголошення незалежності України
  3. Акт проголошення незалежності України (24.08.1991 року).
  4. Акт проголошення незалежності української держави (1941р.) та його значення.
  5. Анализ ниши – Лазерная гравировка
  6. В залежності від виду підприємства та рівнів ієрархії, з яких воно складається, можуть застосовувати різні види стратегій.
  7. В цілому, вибір типу вогнегасника обумовлюється видом та розмірами осередків загорання, а норми їх накопичення установлюються згідно Правил пожежної безпеки.
  8. В. Об’єктивної реальності, що дана нам у відчуттях та існує незалежно від нас.
  9. Вибір способу пошуку залежно від вимог до професійних якостей кандидатів
  10. Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України

Врожай пшениці формується під дією складного комплексу умов, кожен із яких впливає на кількість та якість врожаю. Поліпшуючи умови росту рослин пшениці – водневий, поживний, світловий режими та інші необхідні фактори, можна досягти отримання високого врожаю. Багаточисельні дані науково-дослідних установ та виробництва показують, що в природі пшениці закладено великі можливості і при повному їх використанні вона в змозі формувати врожай 80-100 ц/га.

У системі заходів, що забезпечують високу продуктивність пшениці озимої важливе значення належить нормам висіву. Вона впливають на накопичення запасних речовин у листках та вузлах кущення восени, зимостійкість рослин, стійкість проти шкідників і хвороб, а також визначають у великій мірі рівень можливого врожаю та якості зерна. Від норм висіву залежить і ефективність окремих агротехнічних заходів – попередників, обробітку ґрунту, удобрення та ін.

Врожай зерна збільшується із збільшенням продуктивного стеблостою. Оптимальною є така густота продуктивного стеблостою, підвищення якої супроводжується зниженням врожайності посіву. Оптимальна густота залежить як від агроекологічних умов, так і від властивостей культури і сорту.

У прогресивних системах вирощування озимої пшениці намагаються зробити норму висіву більш ефективним заходом формування оптимальної густоти продуктивних стебел. При сучасних технологіях вирощування норма висіву виступає як фактор, правильно визначити який досить важко. Зональні рекомендації дають лише приблизні величини. Для забезпечення оптимальної густоти продуктивного стеблостою норма висіву повинна бути скорегована з великою кількістю факторів: строками сівби, якістю насіння, якістю підготовки ґрунту, метеоумовами, рельєфом, рівнем культури землеробства. Показником, який об'єднує всі ці фактори є виживання рослин.

Вплив агротехнічних факторів на виживання рослин поділяється таким чином: умови року, сорт, норма висіву, строк сівби, добрива.

При погіршенні умов проростання (погано підготовлений ґрунт до сівби, пізній строк сівби, недостатня кількість вологи або її надлишок, несприятлива температура ґрунту та ін.) життєздатність рослин знижується.

У деяких країнах Західної Європи норму висіву збільшують на 10% за кожні 5 діб запізнення з сівбою. При високій вологості ґрунту ця норма збільшується ще на 10-15%.

Підхід до формування оптимального стеблостою багато в чому залежить від агрокліматичних умов. У посушливих степах прийняті розріджені посіви. Розріджені посіви менше страждають від нестачі вологи в умовах посушливого літа, а при добрій вологозабезпеченості можна розраховувати на отримання більш густого стеблостою за рахунок посиленого кущіння [34].

Тому існує думка, що оптимальну густоту продуктивного стеблостою слід формувати в одних випадках шляхом збільшення густоти стояння рослин, а в інших – за рахунок інтенсивного кущіння, при останньому способі економиться насіннєвий матеріал. При погіршенні умов розвитку рослин меншу роль в досягненні оптимальної густоти продуктивного стеблостою відіграє кущення і більшу – густота стояння рослин, отже норма висіву.

Результати дослідів по врожайності пшениці озимої сортів Фаворитка і Вдала в залежності від норми висіву приведені в таблиці 4.4.

Аналіз даних таблиці показав, що найбільше зерна пшениці озимої сорту Фаворитка одержано на ділянках, де висівалось 5,0 млн.шт./га на 1 га. Посіви за такої норми забезпечували в середньому за 2 роки досліджень 53,3 ц/га зерна. Зниження норми висіву до 4,0 млн.шт. зменшувало врожайність до 47,2 ц/га або на 11,4%. Збільшення норми висіву насіння до 6,0 млн.шт. також знижувало урожайність зерна на 2,2 ц/га або на 4,1%.

Така ж закономірність зміни продуктивності залежно від норм висіву насіння спостерігалася і в сорту Вдала. У сорту максимуму урожайності (49,6 ц/га) зерна також припадав на норму висіву 5,0 млн.шт. схожих насінин на 1га.

Зниження або збільшення норми висіву зменшувало збір зерна з 1 га. Разом з тим варто відзначити, що сорт Вдала менше реагував на зміну норми висіву насіння. У цього сорту різниця між найвищим урожаєм при нормі висіву 5,0 млн.шт. (49,6 ц/га) і найнижчим при нормі висіву 4,0 млн.шт. (46,5 ц/га) складає лише 3,1 ц/га або 6,3%, тоді як у сорту Фаворитка 6,1 ц/га або 11,4%.

Таблиця 4.4

Урожайність сортів пшениці озимої залежно від норми висіву, ц/га

Норма висіву, млн.шт./га Роки досліджень ± до контролю
    середнє за два роки ц/га %
сорт Фаворитка
4,0 51,5 42,9 47,2 -6,1 11,4
5,0 57,4 49,2 53,3 - -
6,0 54,3 47,9 51,1 -2,2 4,1
сорт Вдала
4,0 48,5 44,5 46,5 -3,1 6,3
5,0 52,4 46,8 49,6 - -
6,0 50,1 44,9 47,5 -2,1 4,2
НІР05, ц/га А          
НІР05, ц/га В          
НІР05, ц/га АВ          

 

Найбільш наглядна різниця в урожайності сортів пшениці озимої залежно від норми висіву видно на рис. 4.1.

Підвищення якості зерна пшениці озимої різноманітними шляхами і способами – важливе завдання науки і виробництва.

Борошномельні і хлібопекарські особливості зерна пшениці називають технологічними. Технологічні властивості при рівних умовах попереджують в значній мірі кількісний і якісний ефект переробки зерна.

Суттєво впливають на якість майбутнього борошна і хліба потенційні хлібопекарські властивості зерна його сортів, особливості і умови вирощування, серед яких не остання роль відводиться і вибору норми висіву.

М’яка пшениця, згідно ДСТУ 3768:2010, в залежності від якості ділиться на шість класів. Пшениця, яка відноситься до І і ІІ класів, зветься сильною. Пшениця ІІІ класу відноситься до середніх або цінних пшениць, повинна мати клейковини не менше 23% першої та другої якості. Пшениця IV-V класів відноситься до рядових або слабких, вміст клейковини в ній менше 23%. М’яку пшеницю VI класу використовують для технічних і кормових цілей [32].

Пшениця всіх класів повинна бути в здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння, мати нормальний запах, властивий здоровому зерну, нормальний колір, не допускається зараження шкідниками хлібних запасів, крім зараженості кліщем не вище ІІ ступеня.

Перш ніж випекти хліб, потрібно з зерна отримати борошно, але з зерна різних сортів, вирощуваних в різних умовах і вихід борошна часто буває різним. На це впливають такі борошномельні показники якості зерна як маса 1000 зерен, склоподібність.

Маса 1000 зерен характеризує виповненість зерна. Цей показник залежить від особливостей сорту і умов вирощування. Відомо, що чим більший вегетаційний період, тим більше рослина має змогу накопичувати крохмаль, тим відповідно, повноцінніше зерно. Від крупності зерна в значній мірі залежать борошномельні та хлібопекарські властивості пшениці. Пшениця з високою масою 1000 зерен дає більш світле борошно і більш світлий м’якуш, в порівнянні з пшеницею, що має низький показник маси 1000 зерен.

Особливу роль при характеристиці борошномельних показників відіграє консистенція ендосперму зерна пшениці. По зовнішньому вигляду склоподібні зерна відрізняються однорідною прозорою структурою, нагадуючи віск. Консистенція ендосперму обумовлена формою зв'язку білкових речовин з крохмальними зернами, утворюючи широкі прошарки так званого зв'язаного білку, не від'єднується в них при інтенсивній механічній обробці. Інша частина білка при розломі відокремлюється. Цей білок називають проміжним. В зерні з борошнистим ендоспермом шар зв'язаного білку дуже тонкий, проміжного більше, ніж у склоподібного. Таким чином, зерно з склоподібним ендоспермом, має більшу міцність, що дозволяє краще організувати процес переробки в борошно та крупи.

Склоподібність це видова і сортова ознака, але яка залежить від технології вирощування і погодно-кліматичних умов. В умовах Сумської області склоподібність зерна пшениці озимої коливається в межах від 35 до 45%. Найкращі сорти в сприятливі роки мають склоподібність і до 50 і вище відсотків. Позитивно на накопичення білку в зерні впливають високі температури протягом вегетаційного періоду, які скорочують фази наливу зерна і сприяють формуванню склоподібного зерна.

Хлібопекарські властивості зерна пшениці оцінюють в основному за кількістю і якістю клейковини. Клейковина створює для тіста, а потім і для хліба скелет, високу пористість та об'єм. Останні є наслідком доброї розтяжності клейковини, газоутримуючої здатності – необхідними при бродінні, набутті форми та випіканні хліба.

З властивостями клейковини пов'язане поняття "сили" пшениці, під яким розуміють здатність пшеничного борошна давати формостійкий хліб, великого об'єму, з добрим пористим м'якушем.

Як на кількість, так і на якість клейковини, а отже і на якість зерна пшениці впливають кліматичні, метеорологічні, агротехнічні умови. Лише на родючих ґрунтах, після доброго попередника, оптимальної норми висіву та інших сприятливих умов можливе вирощування пшениці з високоякісною клейковиною.

Багаторічними даними було встановлено, що клейковина утворюється в зерні пшениці уже в самі ранні строки дозрівання (на початку молочної стиглості), коли вологість зерна становить 60%, а маса 1000 зерен біля 20 г. При цьому у зерні ранньостиглих сортів клейковина утворюється значно раніше, ніж в зерні пізньостиглих [26].

Показники якості зерна, отримані в наших дослідах, наведено в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Якість зерна сортів пшениці озимої залежно від норми висіву (середнє за 2011-2012 роки)

Норма висіву, млн.шт./га Маса 1000 зерен, г Склоподіб-ність, % Клейковина
вміст, % о.п. ВДК група
сорт Фаворитка
4,0 42,5 49,0 21,3   І
5,0 41,9 49,0 21,2   І
6,0 40,8 48,0 20,3   І
сорт Вдала
4,0 44,2 55,0 23,6   І
5,0 43,6 54,5 23,8   І
6,0 43,1 54,5 23,2   І

Ми визначали масу 1000 зерен, склоподібність зерна, вміст і якість сирої клейковини.

Суттєвого впливу норм висіву на показники якості зерна в дослідах не спостерігалось. Лише в загущених посівах (норма висіву 6,0 млн.шт.) дещо знижуються маса 1000 зерен, вміст клейковини. Якщо проаналізувати такий важливий показник як склоподібність, то слід зазначити, що особливих змін не відмічалось.

Якщо порівнювати якісні показники по сортах, то сорт Вдала, який відноситься до групи надсильних пшениць, відповідає вимогам ІІ класу ДСТУ 3768:2010, а зерно сорту Фаворитка вимогам ІІІ класу.

Таким чином, показники якості зерна були кращими у сорту Вдала, особливо на варіантах з нормою висіву 4,0 і 5,0 млн.шт./га, де відповідно отримали: масу 1000 зерен – 43,6-44,2 г, склоподібність – 54,5-55,0%, вміст сирої клейковини – 23,6-23,8% першої групи якості.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 160 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав