Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону

Читайте также:
  1. Адміністративне стягнення – це міра відповідальності, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи за скоєння адміністративного правопорушення (проступок).
  2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
  3. Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
  4. В Україні немає свого фільмофонду і державного кіномузею, низький рівень кіноосвіти. Зовсім зникла кінопреса (журнали “Новини кіноекрана”, “Вавилон”).
  5. Взаємовплив міжнародного та внутрішньодержавного права.
  6. Видатки державного бюджету
  7. Видатки Державного бюджету на соціальний розвиток економіки України.
  8. Видатки державного бюджету як форма використання бюджетних ресурсів.
  9. Внутрішньої платіжної системи державного казначейства
  10. Встановлення державного прапора.

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордо­нів. Правовою основою відповідальності за ці злочини є ст. 2 Кон­ституції України, відповідно до якої суверенітет України поширюєть­ся на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордо­ну є цілісною і недоторканною.

Поняття державного кордону визначено в ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.: «Дер­жавний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що прохо­дить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору». Для захисту державного кордону від незаконного його перетинання встановлені «Правила перетинан­ня державного кордону громадянами України», затверджені Кабінетом Міністрів України 27 січня 1995 р.1 Ці правила стосуються від­повідного оформлення документів, наявності спеціальних контроль­но-пропускних пунктів для в'їзду і виїзду, транзитного проїзду тощо. Дотримання цих правил є обов'язковим як для громадян України, так і іноземів і осіб без громадянства.

Незаконне перетинання державного кордону (ст. 331). Від­повідно до ч. 1 ст. 331 цей злочин полягає в перетинанні державно­го кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску че­рез державний кордон України або в пунктах пропуску через дер­жавний кордон України, але без відповідних документів чи дозволу.

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає два види діянь:

1) перетинання кордону будь-яким способом поза пунктами пропус­ку і 2) перетинання кордону в пунктах пропуску, але без відповід­них документів чи дозволу. Способи незаконного перетинання кор­дону можуть бути різними, здійснюватися в різний час, із викорис­танням різних засобів і обстановки, із використанням підроблених документів, без документів тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного перети­нання особою кордону. Спроба незаконно перетнути кордон повин­на кваліфікуватися як замах на злочин.

Суб'єктивна сторона цього злочину виражається в прямому умислі: особа усвідомлює незаконність перетинання кордону і ба­жає це здійснити. При цьому мотиви і мета на кваліфікацію злочину не впливають.

Суб'єктом цього злочину є будь-яка особа: громадянин України, іноземець, особа без громадянства, які досягли 16-річного віку.

Частина 2 ст. 331 передбачає відповідальність за незаконне пе­ретинання кордону особою, яка раніше була засуджена за такий са­мий злочин, а ч. З — за перетинання кордону, поєднане із застосу­ванням зброї. Зброєю слід вважати як вогнепальну, так і холодну зброю. Застосування — це погроза зброєю або використання її для заподіяння поранень. Якщо таке застосування пов'язане з умисним вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, відпові­дальність повинна наставати за сукупністю злочинів: за ч. З ст. 331 і статтями 115 або 121. Якщо при цьому має місце незаконне пово­дження зі зброєю, то застосуванню підлягає і ст. 263.

У частині 4 ст. 331 зазначено, що чинність цієї статті не поши­рюється на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без відповідних документів чи дозволу для використання права притулку відповідно до Конституції України, а також з метою набуття статусу біженця, і на випадки прибуття в Україну без вста­новленого документа її громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 331— штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 331 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. З ст. 331 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332). Відповідно до ч. 1 ст. 332 об'єктивна сторона цього злочину проявляється в: 1) організації незаконного переправ­лення осіб через державний кордон України; 2) керівництві такими діями; 3) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням за­собів або усуненням перешкод. Підвищена суспільна небезпека ор­ганізованих форм злочинної діяльності з незаконного переправлен­ня осіб через державний кордон обумовила специфічну структуру цього складу: по-перше, сама організована діяльність, незалежно від того, чи вдалося переправлення, чи ні, а також керівництво цією ді­яльністю розглядаються як закінчені злочини (злочини з усіченим складом); по-друге, особи, які здійснюють переправлення, а також особи, які сприяють цьому порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вважаються виконавцями злочину.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умис­лом. Як правило для злочину характерні корисливі мотиви і мета.

У частині 2 ст. 332 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 332 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією транспортних або ін­ших засобів вчинення злочину; за ч. 2 ст. 332 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріа­лів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки (ст. 333). Стаття 333 передба­чає відповідальність за порушення встановленого порядку вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій, які можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хіміч­ної, інших видів зброї, військової та спеціальної техніки.

Крім основного безпосереднього об'єкта (недоторканності дер­жавного кордону України) цей злочин має обов'язковий додатко­вий об'єкт — відносини суспільної безпеки у сфері створення зброї, військової та спеціальної техніки.

Предмет цього злочину — сировина, матеріали, обладнання, технології, що можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової і спеціальної техніки, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Об'єктивна сторона злочину виражається в незаконному, тоб­то з порушенням встановленого порядку, вивезенні сировини, мате­ріалів, обладнання, технологій за межі України без належного доз­волу Міністерства економіки України. Закінченим злочин вважаєть­ся з моменту вивезення названих предметів за межі України.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, при якому особа усвідомлює не тільки незаконність виве­зення зазначених предметів, а й зміст та призначення їх, і бажає вчинити таке вивезення за межі України.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.

Покарання за злочин: штраф від ста до двохсот неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Порушення правил міжнародних польотів (ст. 334). Стат­тя 334 передбачає відповідальність за вліт в Україну або виліт з Ук­раїни без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів.

Об'єктивна сторона цього злочину може полягати в таких ді­ях: вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу або недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, по­вітряних трас, коридоров, ешелонів.

Диспозиція цієї статті є бланкетною, тому для аналізу об'єктив­ної сторони злочину слід звернутися до статей Повітряного кодексу України, зокрема до ст. 57, що передбачає норми і правила здійс­нення міжнародних польотів.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом або необережністю.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, яка керує повітряним судном, незалежно від його типу та його приналежності.

Покарання за злочин: за ст. 334 — штраф від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк, із конфіскацією повітряного судна.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 61 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав