Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Закони і підзаконні акти

Читайте также:
  1. III. Закони про кримінальну відповідальність, не мають зворотну дію в часі.
  2. Взаємодія тіл і закони Ньютона
  3. Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки
  4. Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки
  5. Економічні закони та закономірності розміщення виробництва, їх об’єктивний характер
  6. Економічні категорії й закони
  7. Закони діалектики
  8. Закони Кеплера
  9. Закони Кірхгофа

Закон – це нормативно-правовий акт, який приймається вищим представницьким органом держави (парламентом) в особливому порядку, має вищу юридичну силу і регулює найважливіші суспільні відносини. Закони можуть прийматися також безпосередньо народом через референдум.

3акони, в свою чергу, поділяються на конституційні і звичайні. Конституція є ядром правової системи держави і має вищу юридичну силу порівняно з іншими нормативно-правовими актами. Конституційні закони приймаються, як правило, кваліфікованою більшістю депутатів парламенту і визначають основні засади державного і суспі­льного ладу, основи правового статусу особи або ж вносять зміни й доповнення до конституції. Звичайні закони приймаються простою більшістю депутатів парламенту і діють відповідно до конституційних актів, регулюють певні сфери суспільних відносин.

Підзаконні нормативно-правові акти – це правотворчі акти компетентних органів, які засновані на законі і не протирічать йому. Вони покликані конкретизувати основні положення законів.

Критерії для класифікації підзаконних актів є різноманітними. З точки зору наявності в них норм права вони поділяються на нормативні та індивідуальні. Індивідуальні акти діють одноразово й торкаються конкретного життєвого випадку чи окремого індивіда чи групи конкретно визначених індивідів. Наприклад, указ президента про призначення на посаду прем’єр-міністра. Підкреслимо це, бо, нагадаємо, закони завжди є нормативними актами.

За суб`єктами видання і належною їм юрисдикцією підзаконні акти поділяються на чотири групи:

1) загальні підзаконні акти – це підзаконні акти, котрі діють на всій території країни й видаються главою держави та урядом. Наприклад, Президент України видає укази і розпорядження, Кабінет Міністрів України – постанови і розпорядження;

2) відомчі підзаконні акти – це такі акти, які діють на обмежену сферу суспільних відносин й видаються міністерствами і відомствами (наприклад, наказ Міністра, наказ голови Державного комітету);

3) місцеві підзаконні акти – це акти, юридична сила яких поширюється на певну ділянку території країни, наприклад, певну адміністративно-територіальну одиницю. До них належать акти безпоседнього волевияву територіальної громади, акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Наприклад, голова місцевої державної адміністрації видає розпорядження, місцева рада, як і її виконавчий комітет, приймає рішення, керівники структурних підрозділів місцевих держадміністрацій та виконавчих комітетів місцевих рад видають накази, сільські, селищні, міські голови видають розпорядження;

4) внутрішньоорганізаційні підзаконні акти – це акти, регламентація яких поширюється лише в межах певної установи, підприємства, організації. Вони видаються керівниками чи керівними органами цих вказаних структур.

Відзначимо, що виклад видів підзаконних актів у такій послідовності не означає їх такої ж ієрархії за юридичною силою. Наприклад, рішення сільської ради, прийняте на основі закону і в межах своєї компетенції не є “нижчим” за юридичною силою від будь-якого іншого підзаконного акту. Проте, наприклад, розпорядження голови місцевої держадміністрації обов’язково повинно відповідати постанові Уряду України, воно справді має меншу юридичну силу, бо це прямо визначено законом.

 

Питання, які визначаються і встановлюються виключно законами України

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; 3) права корінних народів і національних меншин; 4) порядок застосування мов; 5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; 7) правовий режим власності; 8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; 9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; 10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів; 11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики тощо (всього 22 питання).

Конституція України зазначає також, що виключно законами України встановлюються: 1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют а території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи; 2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України; 3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів; 4) порядок використання і захисту державних символів; 5) державні нагороди; 6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання; 7) державні свята; 8) порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.

Додамо до вищенаведеного, що виключно Законом України також оголошується амністія.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав