Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки до першого розділу.

Читайте также:
  1. Висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. ВИСНОВКИ
  9. Висновки
  10. Висновки

Нами проаналізовано наукову психолого - педагогічну літературу з проблеми підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів. Аналіз наукових робіт показав, що проблема формування загальнонавчальних умінь молодших школярів займає особливе місце в історії педагогічної теорії та практики. Теоретичні основи проблеми формування загальнонавчальних умінь знаходять відображення у працях видатних сучасних психологів, дидактів, методистів. Основи психологічних закономірностей формування навчальних умінь і навичок відображені у працях Л.Виготського, П.Гальперіна, В.Давидова, Л.Занкова та ін. З точки зору психологів важливим у формуванні загальнонавчальних умінь є розробка способів та прийомів розумової діяльності (Е.Кабанова-Меллер, Г.Костюк, В Решетніков), інтелектуальних вмінь (Д.Богоявленський, Н.Менчинська), розумових дій (П.Гальперін, Т.Тализіна, О.Раєв).

Загальнонавчальні уміння як важливий фактор розвитку особистості дитини, один із основних структурних компонентів навчальної діяльності школярів, розглядається у працях В.Давидова, О.Усової, Д.Ельконіна, Г.Люблінської, А.Маркової, В.Рєпкіна та ін.

Дидактичний аспект даної проблеми висвітлюють у своїх працях Ю.Бабанський, С.Баранов, В.Онищук, О.Усова. У сучасній дидактиці розроблені різні підходи до класифікації загальнонавчальних умінь, створені програми їх формування, в яких уміння групуються за різними логічними основами (Ю.Бабанський, І.Лернер, Н.Лошкарьова, В.Паламарчук, О.Савченко). Проблемам з’ясування шляхів, форм і методів формування загальнонавчалних умінь присвячують свої праці З.Захарчук, Н.Карапузова, О.Снісаренко, Я.Кодлюк, Н.Скрипченко, А. Супрун, Л.Спірін, Г.Селевко, Н.Бежанова та ін.

Основними досягненнями педагогічної науки є обґрунтування значення загальнонавчальних умінь для успішного оволодіння знаннями і навичками зі спеціальних предметів, визначення сутності поняття „загальнонавчальні уміння”, розробка методики їх формування.

Вагомий внесок у розробку питання загальнонавчальних умінь зробили українські педагоги минулого. Зокрема, Б.Грінченко виділив та охарактеризував такі загальнонавчальні уміння як уміння спостерігати, оцінювати явища, уміння логічно мислити, уміння працювати з підручником. М.Пирогов у своїх працях особливу увагу приділяв умінню працювати самостійно, робити висновки та узагальнювати.

Важливість для учнів вміння правильно говорити та мислити, а також уміння порівнювати розкривали Г.Сковорода та К.Ушинський. Заслуговують на увагу думки і І.Франка, М.Корфа, В.Одоєвського, Л.Толстого з приводу необхідності формування таких загальнонавчальних умінь, як уміння працювати з книгою, уміння робити критичний аналіз, уміння правильно користуватись елементами письма.

Аналіз історико-педагогічної літератури, сучасних досліджень педагогічного спрямування свідчать про те, що ця проблема складна та багатогранна. У сучасній науці та практиці накопичений значний досвід по формуванню загальнонавчальних умінь молодших школярів: дана інтерпретація видів загальнонавчальних умінь, виділено чотири рівні їх засвоєння, з’ясовано шляхи їх формування. Від успішного формування загальнонавчальних умінь залежать дієвість знань, підготовленість учнів до самоосвіти.

Нами подано рівні розвитку загальнонавчальних умінь молодших школярів, а також охарактеризовано систему застосування відповідних методів та прийомів для ефективного формування організаційних загальнонавчальних умінь; логіко-мовленнєвих умінь; контрольно-оцінних умінь; уміння самоконтролю.

Обгрунтовано структуру підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів, що складається з мотиваційного, когнітивно-операційного, аналітико - результативного компонентів. Критеріями сформованості мотиваційного компонента готовності постають усвідомленість студентами значущості формування загальнонавчальних умінь та спрямованість на їх ефективне формування в учнів початкових класів; когнітивно — операційного: володіння студентами системою знань та умінь, щодо ефективного формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; аналітико — результативного: самоаналіз студентами рівня власної підготовки до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів та потреба у його систематичному вдосконаленні.

Проведено констатувальний експеримент для виявлення рівнів підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів за мотиваційним, когнітивно-операційним, аналітико - результативним компонентами готовності. Так, отримані результати показали, що у студенів педагогічного вузу в цілому сформоване уявлення про те, що являють собою загальнонавчальні уміння, вони усвідомлюють їх значущість. Проте майбутні вчителі вважають, що тієї кількості знань та вмінь, якими вони володіють недостатньо для ефективного формування загальнонавчальних умінь у молодших школярів. У зв’язку з цим студенти виявили бажання дізнатись більше про загальнонавчальні уміння та способи їх формування. У них наявний високий рівень інтересу та бажання вдосконалити свої можливості щодо ефективного формування загальнонавчальних умінь молодших школярів, 68,9% 62 особи студентів з високим рівнем мотивації; середній рівень виявлено у 27,8 % (25 осіб), низький рівень – у 3,3% (3 осіб).

Рівні сформованості когнітивно-операційного компонента готовності студентів 4 курсу до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи переважно виявляється на середньому та високому рівнях. Так, високий рівень сформованості даного компонента мають 21,1 % (19 осіб), середній рівень 67,7 % (61 особа), низький рівень 12,2% (11 осіб).

Студенти 4 курсу відповіли, що вони знають, які вміння належать до загальнонавчальних, володіють знаннями та вміннями формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи. Але коли потрібно було конкретно розподілити групи загальнонавчальних умінь та зазначити відповідні приклади та шляхи їх формування, виявилося, що їх знання та уміння частково повні. Студенти здебільшого давали відповідь опираючись на досвід з проходження активної педагогічної практики і зізнавалися, що чітких дидактико-методичних знань їм бракує. Загалом студенти мають лише уявлення про сутність загальнонавчальних умінь (в середньому лише 21,1% студентів 4 курсу володіють високим рівнем готовності до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів). Тобто студенти відчувають певні труднощі у формуванні загальнонавчальних умінь учнів. Це пояснюється тим, що знання, якими вони володіють, мають переважно емпіричний характер зі спостережень за роботою вчителів). Також, на нашу думку, це пояснюється тим, що дидактичні і методичні знання засвоюються студентами розрізнено і не інтегруються у комплекс знань, а в подальшому у вміння. Отже студенти володіють недостатньо глибокими знаннями про загальнонавчальні уміння; їм властива здатність застосовувати систему засобів, методів, прийомів, які б сприяли ефективному формуванню вище згаданих умінь в учнів початкової школи лише за зразком; пошук нових нестандартних підходів до оволодіння знаннями та уміннями, які б сприяли ефективному формуванню загальнонавчальних умінь молодших школярів приділяється недостатня увага.

Сформованість аналітико – результативного компонента готовності студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи було виявлено на таких рівнях: середній рівень показало 48,9% (44 особи); високий рівень виявлено у 41,1% (44 особи) респондентів; низький рівень виявлено у 10% (9 осіб).

Таким чином нами виявлено недостатній рівень спеціальної підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів. Одержані дані свідчать про те, що в педагогічному вузі повинна проводитись послідовна і систематична робота з підготовки майбутніх учителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи. Для цього потрібна:

- перебудова форм підготовки майбутніх спеціалістів на основі сучасних принципів дидактики і методики вищої школи;

- розробка і застосування нових технологій та методик для формування мотиваційного, когнітивно - операційного та аналітико – результативного компонентів готовності майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи, які забезпечать підвищення рівня готовності майбутніх учителів у процесі підготовки на початкових етапах навчання у ВНЗ.

Отже, недостатній рівень сформованості у студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» окремих компонентів готовності, з огляду на результати констатувального експерименту, обумовлює потребу в удосконаленні процесу підготовки майбутніх вчителів початкової школи формувати загальнонавчальні уміння учнів.

 

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 47 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав