Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Кількісний та якісний аналіз результатів формувального експирименту

Читайте также:
  1. E. Руховий аналізатор.
  2. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  3. Аналіз активно-пасивних операцій ломбардів.
  4. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
  5. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  6. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  7. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  8. Аналіз виробництва культури
  9. Аналіз витрат і собівартості продукції рослинництва
  10. Аналіз витрат на виробництво продукції

З метою визначення ефективності розроблених нами умов процесу підготовки студентів 4 курсу спеціальності «Початкове навчання» до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи було проведено два діагностичних зрізи: початковий – для визначення стану підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи (на етапі констатувального експерименту), та контрольний – на завершальному етапі експериментальної роботи.

Ефективність розробленої моделі підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи підтверджується аналізом кількісних і якісних результатів дослідження, а також статистичною обробкою результатів дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальне дослідження передбачало вирішення таких завдань:

- розробку та експериментальну перевірку ефективності моделі підготовки студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» до формування загально- навчальних умінь молодших школярів;

- виявлення та оцінку динаміки змін підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів під впливом впровадженої моделі та формулювання висновків про її доцільність і ефективність.

В експериментальному дослідженні на формувальному етапі приймали участь 49 студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» Інституту педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова на змісті дисципліни психолого-педагогічного циклу «Педагогічні технології в початковій школі». Вони були поділені на дві групи: експериментальну (ЕГ) – 28 осіб та контрольну (КГ) – 25 осіб. Вибір груп був обумовлений вимогами рівноцінності та типовості контингенту студентів контрольної та експериментальної груп на основі результатів першого зрізу. Відповідно до розподілених груп в експериментальній групі впроваджувалася розроблена нами модель підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Основними компонентами готовності та критеріями прояву готовності студентів ВНПЗ до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів, за якими здійснювалось виявлення рівня сформованості готовності, були наступні:

Ø мотиваційний компонент (позитивне ставлення майбутніх учителів до педагогічної діяльності та розуміння власних потреб, прагнень і цілей; усвідомлення потреби і цінності формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; спрямованість на пошук інформації про систему відповідних знань і вмінь; усвідомлення того, що сформованість у молодших школярів загальнонавчальних умінь є гарантованою умовою успішного навчання);

Ø когнітивно - операційний компонент (сформованість знань про теорію поетапного формування пізнавальних дій учнів та знань про сутність, структуру та закономірності формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; знання особливостей методики формування загальнонавчальних умінь молодших школярів (в тому числі, і в нових нестандартних умовах); уміння досягати позитивних результатів під час формування загальнонавчальних умінь молодших школярів);

Ø аналітико-результативний компонент готовності (спроможність критично оцінювати ефективність і результативність своїх дій під час формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; вміння коригувати операційний склад загальнонавчальних умінь молодших школярів залежно від самооцінки).

На основі розглянутих загальнотеоретичних характеристик та аналізу компонентів та критеріїв готовності майбутнього вчителя початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів, нами було визначено такі рівні готовності:

- низький рівень сформованості готовності характеризуються байдужим, незацікавленим відношенням студентів до вивчення педагогічних дисциплін, поверховим уявленням про те, що саме представляють собою загальнонавчальні уміння. Для студентів з таким рівнем властиве невміння застосовувати набуті знання та уміння щодо формування загальнонавчальних умінь молодших школярів в період проходження педагогічної практики. До цього рівня належать студенти, які нерегулярно працюють з літературою, епізодично займаються самоосвітою. Відсутня система умінь формування вище згаданих умінь молодших школярів, сформовані лише окремі складові професійно-педагогічної підготовки, вирішують завдання лише репродуктивного характеру, не завжди орієнтуються у навчальних ситуаціях;

– середній рівень підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів характеризуються недостатнім проявом бажання діяти в навчальних ситуаціях; знання про загальнонавчальні уміння мають цілісний характер, але використовуються лише на репродуктивному рівні. Такі студенти використовують стереотип у виконанні навчальних дій, прояв певних якостей особистості потребує вдосконалення знань з педагогічних дисциплін. Нечіткі уявлення про методи та засоби формування загальнонавчальних умінь; не чітко виражене прагнення до самовдосконалення та самоаналізу своєї діяльності;

- високий рівень підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів характеризується ґрунтовними знаннями про загальнонавчальні вміння та методи їх формування; прагненням до самовдосконалення та нестандартного вирішення навчальних та виховних ситуацій. Такі студенти характеризуються допитливістю, ерудованістю, усвідомленням важливості формування загальнонавчальних умінь молодших школярів для навчання так і для подальшого їх життя; здатністю працювати без зовнішнього нагляду; умінням вступати в контакт, орієнтується в ситуаціях; уміє задовольняти потреби учнів.

Цілеспрямована робота, з підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів у ході вивчення експериментальною групою професійно-орієнтованої дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі» за спеціально розробленою моделлю, відбувалось формування основних складових мотиваційного, когнітивно-операційного та аналітико-результативного компонентів, що передбачає формування стійкої мотивації, основних знань,практичних умінь та умінь об’єктивно оцінювати власний рівень підготовки до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи.

Діагностику рівня мотиваційного та когнітивно-операційного компонентів готовності майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи було здійснено з допомогою першого зрізу (результати констатувального експерименту). Попередній (початковий) зріз було проведено за допомогою методу анкетування та вирішення практичного завдання (Додаток). Результати дозволили визначити учасників експериментальної та контрольної груп та проаналізувати індивідуальну динаміку змін рівня сформованості мотиваційного, когнітивно-операційного та аналітико-результативного компонентів готовності студентів експериментальних та контрольних груп до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи під час навчання у ВНПЗ.

Другий зріз було проведено після формувального експерименту, метою якого було виявити динаміку змін рівня сформованості мотиваційного, когнітивно-операційного та аналітико-результативного компонентів готовності майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи в експериментальній та контрольній групі. Завершальний зріз був проведений також за допомогою методів анкетування та вирішення практичних завдань (Додаток).

Приріст сформованості рівнів готовності у студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи було підраховано завдяки аналізу результатів дослідження.

Перейдемо до більш детального аналізу дослідження відповідно до компонентів процесу підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Під час аналізу рівня сформованості мотиваційного компонента, ми спиралися на наступні показники:

- інтерес і орієнтація на педагогічну діяльність та формування загальнонавчальних умінь молодших школярів;

- усвідомлення важливості, значущості уміння формувати загальнонавчальні вміння для професійної діяльності педагога;

- бажання обирати оптимальні шляхи, методи та форми що сприятимуть ефективному формуванню загальнонавчальних умінь у молодших школярів.

Результати першого зрізу (табл. 2.1.) до формувального експерименту демонструють майже однакові показники в експериментальній та контрольній групах.З цього слідує, що підготовка студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи за мотиваційним компонентом переважно на середньому рівні ЕГ – 50% (14 осіб), КГ – 56% (14 осіб). Низький рівень підготовки, мала така кількість студентів у експериментальній та контрольній групах: ЕГ - 6 осіб (21,5%), КГ – 6 осіб (24%). Високого рівня сформованості досягло 28,6% студентів (8 осіб) у експериментальній та 20% (5 осіб) у контрольній групі.

Таблиця 2.1.

Рівні сформованості мотиваційного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів до і після формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах

Рівень сформованості Експериментальна група (ЕГ) 28 осіб Контрольна група (ЕГ) 25 осіб
1-й зріз 2-й зріз Приріст, % 1-й зріз 2-й зріз Приріст, %
К-сть % К-сть % К-сть % К-сть %
Високий   28,6   35,7 +7,1         +4
Середній       53,6 +3.6         +4
Низький   21,5   10,7 -10,8         -8
                           

 

Рис. 2.2. Порівняльна діаграма рівнів сформованості мотиваційного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів до формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах (%).

Рис. 2.3. Порівняльна діаграма рівнів сформованості мотиваційного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів після формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах (%).

 

Проведення другого зрізу після формувального експерименту показало, що 10 студентів в експериментальній групі, що становлять 35,7%, досягли високого рівня підготовки до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи за мотиваційним компонентом та 15 студентів (53,6%), які виявили середній рівень оволодіння досліджуваними уміннями на середньому рівні. Низький рівень виявили 3 особи, що становить 10,7% від загальної кількості студентів в експериментальній групі.

На противагу цьому, після проведення другого зрізу у студентів контрольної групи, показники рівня підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи за мотиваційним компонентом змінились дуже незначно. 4 студенти (16%) виявили низький рівень, середній рівень підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи залишився незмінним, його досягло 15 осіб (60%) та 6 студентів (24%) виявили високий рівень підготовки до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи

З вище описаних результатів проведеної експериментальної роботи слідує, що кількість респондентів із середнім рівнем сформованості досліджуваних умінь мотиваційного компоненту критерієм після другого зрізу збільшилася в експериментальній групі на 3,6% проти контрольної групи, яка збільшилась на 4%; з високим рівнем підготовки до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів за мотиваційним компонентом збільшилася в експериментальній групі на 7,1%, проти контрольної групи - 4%. Кількість респондентів з низьким рівнем оволодіння досліджуваних умінь в експериментальній групі після 2 зрізу зменшилась на 10,8, тоді як в контрольній групі цей показник зменшився лише на 8%.

Оскільки основним показником, за яким суттєво відрізнявся процес навчання в експериментальній та контрольній групах було упровадження розробленої моделі, можемо зробити висновок, шо під впливом експериментального навчання змінюється професійна мотивація майбутніх вчителів.

Числові дані таблиці підтверджують зростання рівня сформованості мотиваційного компонента готовності майбутніх учителів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів в умовах експериментального навчання. У контрольній групі кількісне зростання показників менше виражено.

Перейдемо до розгляду результатів сформованості у студентів експериментальної та контрольної груп когнітивно-операційного компонента готовності до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів за наступними критеріями:

- знання про методи, засоби та прийоми ефективного формування загально- навчальних умінь в учнів початкової школи;

- знання про вікові та психологічні особливості формування загально- навчальних умінь в учнів початкової школи в залежності від виду уміння та навчального предмету;

- володіння системою умінь, щодо ефективного формування загальнонавчальних умінь молодших школярів;

- нестандартність рішень і дій, творчий підхід до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Виходячи із диних таблиці 2.2. можна зробити висновок, що результати дослідно-експерименгальної підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших, свідчать про позитивний результат ношої моделі, та про позитивні якості формувального експерименту.

Таблиця 2.2.

Рівні сформованості когнітивно-операційного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів до і після формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах

Рівень сформованості Експериментальна група (ЕГ) 28 осіб Контрольна група (ЕГ) 25 осіб
1-й зріз 2-й зріз Приріст, % 1-й зріз 2-й зріз Приріст, %
К-сть % К-сть % К-сть % К-сть %
Високий   17,9     +7,1         +4
Середній   53,4   60,7 +7,3         +4
Низький   28,6   14,3 -14,3         -8
                           

 

Рис. 2.4. Рівні сформованості когнітивно-операційного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів до формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах

Рис. 2.5. Рівні сформованості когнітивно-операційного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів після формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах

Так, кількість студентів в експериментальній групі з високим рівнем сформованості знань та вмінь зросла на 7,1%, (7 осіб), а з середнім – на 7,3%(17 осіб). Кількість студентів із низький рівнем сформованості когнітивно-операційного компонента зменшився в експериментальній групі на 14,3%, тоді як у контрольній лише на 8%. Разом з тим слід зазначити той факт, що у контрольній групах рівень, хоч і збільшився, але не в значній мірі. Це можна пояснити тим, що знання, отримані під час самовдосконалення, нестійкі, також виявляється фактор відсутності перевірки отриманих знань.

Розглянемо динаміку сформованості аналітико-результативного компонента готовностістудентів експериментальної та контрольної груп до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Для аналізу сформованості аналітико-результативного компонента готовностістудентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярі нами використовувалися такі критерії:

- оцінка власного рівня сформованості умінь формування загальнонавчальних умінь молодших школярів та потреба у їх систематичному вдосконаленні;

- орієнтування у своїх можливостях, здібностях;

- здатності до самооцінки;

- співвіднесення вимог до формування загальнонавчальних умінь із своїми індивідуальними особливостями;

- володіння способами самодіагностики і саморозвитку;

- здатність до самостійного визначення мети діяльності та засобів її ефективного досягнення.

Виходячи із даних таблиці 2.3. можна зробити висновок,що підсумкове дослідження виявило значне зростання, в умовах експериментального навчання, рівня аналітико-результативного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів після формувального експерименту в експериментальній групі.

Таблиця 2.3.

Рівні сформованості аналітико-результативного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів до і після формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах

Рівень сформованості Експериментальна група (ЕГ) 28 осіб Контрольна група (ЕГ) 25 осіб
1-й зріз 2-й зріз Приріст, % 1-й зріз 2-й зріз Приріст, %
К-сть % К-сть % К-сть % К-сть %
Високий       35,7 +10,7         +4
Середній   53,6   60,7 +7,1         +4
Низький   17,9   3,6 -14,3         -8
                           

 

Рис. 2.6. Рівні сформованості аналітико-результативного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів до формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах

Рис. 2.7. Рівні сформованості аналітико-результативного компонента підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів після формувального експерименту в контрольній та експериментальній групах

 

Так, високого рівня сформованості аналітико-результативного компонента підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших досягли 35,7% (10 осіб) студентів ЕГ та лише 28% (7 осіб) КГ. 12% (3 особи) студентів КГ демонструють низький рівень аналітико-результативного компонента по закінченню експерименту, тоді як ЕГ 3,6% (1 особа). Середній рівень виявило 60,7% в експериментальній групі порівняно із 60% (15 осіб) у контрольній групі. Ці показники дають підстави для висновків про ефективність впровадженої експериментальної моделі підготовки майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Одним із завдань на етапі визначення ефективності експериментальної моделі підготовки студентів 4 курсу спеціальності «Початкове навчання» до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи стала діагностика рівнів сформованості мотиваційного, когнітивно-операційного та аналітико-результативного компонентів готовності до і після навчання за експериментальною моделлю. Наведені в таблиці 2.4 показники рівнів сформованості кожного з компонентів готовності, дозволяють зробити висновок про вагомий вплив розробленої нами моделі на формування кожного з компонентів готовності майбутнього вчителя до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи.

Таблиця 2.4

Показники рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх учителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи після проведення формувального експерименту (кількість студентів у %)

Компоненти готовності Низький рівень Середній рівень Високий рівень
КГ ЕГ Різниця КГ ЕГ Різниця КГ ЕГ Різниця
Мотиваційний   10,7 5,3   53,6 6,4   35,7 11,7
Когнітивно-операційний   14,3 9,7   60,7 4,7      
Аналітико-результативний   3,6 8,4   60,7 0,7   35,7 7,7

 

Рис. 2.7. Порівняльна діаграма показників рівнів сформованості компонентів готовності студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів після формувального експерименту, у %

Порівняльний аналіз показників у студентів експериментальної та контрольноі груп по кожному з компонентів готовності майбутніх учителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи після проведення формувального експерименту дає підстави стверджувати, що важливим фактором формуванні професійних мотивів, знань і вмінь є впровадження розробленої нами методики.

Дослідження ефективності експериментальної моделі підготовки майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи, що здійснювалося на основі порівняння показників експериментальної і контрольної групи на різних етапах підготовки, зафіксувало суттєве зростання рівнів підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів у студентів експериментальної порівняно з контрольною групою.

Отже, експериментальна апробація розробленої моделі підготовки студентів 4 курсу спеціальності «Початкове навчання» до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи підтверджує її ефективність.

Якісний аналіз результатів педагогічного експерименту дозволив зробити висновок про те, що у студентів експериментальної групи порівняно зі студентами контрольної групи піднявся рівень кожного критерію компонентів готовності до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи. У майбутніх вчителів початкових класів експериментальної групи спостерігається стійкий інтерес до формування загальнонавчальних умінь учнів в початкової школи, прагнення до їх системної та міжпредметної організації, активність в оволодінні уміннями,що дозволяють здійснювати формування вище зазначених умінь молодших школярів, потреби в їх удосконаленні.

Педагогічна діяльність, спрямована на підготовку студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів, студентів експериментальної групи характеризується високим рівнем самостійності, об’єктивності, можливістю перенесення сформованого вміння в нові змінювані ситуації процесу навчання.

Таким чином, динаміка росту показників готовності майбутніх учителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів у експериментальній групі, порівняно зі студентами контрольної групи, підтверджує дієвість та результативність впровадженої моделі.

За час експериментальної роботи неможливо було досягти досить високих результатів, так, як існували часові обмеження, тому на підготовку майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів, повинно приділятися більше уваги.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 109 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав